Можна почати вчитися воювати, опановувати тактику бою і будову танків, граючи в комп’ютерні ігри, що імітують бойові дії. Досвід на симуляторі не заміняє реального досвіду, але готує до нього.

Йдеться не тільки про навчальні симулятори [2], які широко використовують в Україні для підготовки операторів безпілотних літальних апаратів, що відпрацьовують базові навички й згодом можуть навчитися керувати справжніми безпілотниками, не розбиваючи їх об землю, пише видання Texty.org.ua.

Наприклад, у навчальному центрі “Десна” та Центрі імітаційного моделювання в Яворові використовують симулятор “Віртуальний бойовий простір” [3].

Від 10 до 200 осіб сідають за комп’ютери або симулятори певного виду зброї і здійснюють разом віртуальні бойові дії. Цей симулятор продається лише збройним силам країн НАТО та їхніх союзників і недоступний для широких кіл.

Однак усі охочі можуть ознайомитися з його старою версією (1 [4], 2 [5]). В Україні широко використовують симулятори вітчизняних виробників СкіфТех [6], Логіка [7], Страта22 [8], Енергія 2000 [9], БМС Техно [10] та Logics7 [11].

У серпні Чехія передала [12] Україні симулятор для підготовки пілотів до роботи на літаках західного зразка F-16. На ньому українські військові вивчають особливості й можливості сучасної техніки.

Читайте також: «Воюватимуть усі». Цю воєнну доктрину має впровадити в життя Україна [13]

Побачити танк у приціл

У бою може також стати в пригоді досвід відеоігор на військову тематику, якщо вони достатньо реалістичні.

Командир і навідник “Бредлі” Сергій у нещодавньому сюжеті ТСН [14] розповів, як йому вдалося знищити російський танк:

“Я вам не передам, що таке побачити танк у приціл. Я казав на навчаннях: не дай боже, щоб я побачив танк у приціл. Так склалося, що побачив, і занадто близько. Там же ж перший екіпаж приїхав спочатку, в них щось не вийшло, тоді довелося нам на характері туди заїхати… Били все підряд, спочатку були бронебійні [снаряди]. Потім у нас виникли труднощі [через брак бронебійних снарядів], але я, так сказати, колись грав у комп’ютерні ігри. Згадав усе: і як бити ті танки, і куди бити, бо ж треба було його зупинити за будь-яку ціну. Через проблеми з бронебійними я просто почав його робити сліпим [іншими снарядами], щоб він звідти не поїхав”.

Навідник “Бредлі” може перемикачем обирати [15] між фугасними снарядами для ураження легкоброньованої техніки та бронебійними снарядами зі збідненим ураном для ураження більш важкоброньованої техніки, наприклад, бойових машин піхоти та навіть танків.
Судячи з усього, Сергій був змушений перейти на фугасні снаряди, але і їх вистачило для засліплення танка. У результаті російський танк втратив керованість і його було знищено. Таким чином досвід комп’ютерних відеоігор допоміг нашому командирові перемогти.

Читайте також: Які зміни потрібні ЗСУ, щоб на полі бою зменшити кількість людських втрат [16]

“Грім війни” і “Сталеві звірі”

Ймовірно, Сергій раніше грав у гру “Грім війни” [17], де реалістично імітуються вразливі місця танків [18] (є український переклад). Ця гра досить близька до реалій війни й у звичайному аркадному [19] режимі, але має також реалістичний режим і режим симулятора [20].

Реалістичніші моделі ушкодження, моделі польоту та фізика роблять ігровий процес жорсткішим. Танки і літаки рухаються реалістичніше, мають такі самі сильні й слабкі сторони, як їх реальні прототипи, і вони очевидніші, ніж в аркадному режимі.
Крім того, коли запас боєприпасів і снарядів вичерпано, гравцям доводиться повертатися на свою базу для перезаряджання, немає “напрямної мітки”, яка допомагала б прицілюватися. Для цієї гри є українські навчальні відео (1 [21], 2 [22]).

Ще реалістичніший ігровий танковий симулятор “Сталеві звірі” [23], розроблений насамперед для військових. Це гра на бойових броньованих машинах, орієнтована на тактику спільнодії родів військ [24] на рівні батальйону і нижче.

У симуляторі “Сталеві звірі” гравець може посісти місце командира танка або навідника в “Абрамсі” й “Леопарді 2”, які мають реалістичні системи керування вогнем і дають змогу прицілюватися і вести вогонь зі своєї зброї.

На додаток до цих танків у “Сталевих звірах” представлена зсередини низка сучасних броньованих машин, таких як “Бредлі”, шведська CV90, німецька “Мардер” і російський танк Т-72Б3. До цієї гри є навчальні відео (1 [25], 2 [26]).

Гра “Сталеві звірі” навчить стріляти з танкової гармати, обирати потрібний снаряд відповідно до ситуації, вимірювати відстань до цілі, взаємодіяти з екіпажем танка, взаємодіяти у взводі чи роті.

Читайте також: Збройні Сили - від «бастіону застою» до гаранта незалежності [27]

Реалістичні польоти

Для тих, хто мріє літати, є реалістичний “Цифровий симулятор бою” [28]. Його вже використовують [29] українські пілоти. У ньому так ретельно передана аеродинаміка літака, що відтворюються навіть різні аеродинамічні ефекти, як-от звалювання, погойдування з крила на крило, штопор тощо. Можна встановити як доповнення спеціальні програми для планування [30] та “розбору польотів” [31]. Є й програми для майбутніх авіадиспетчерів [32]. Якщо є гроші, можна навіть придбати для використання в цій грі пристрої керування літаком F-16 [33] (Viper) і шолом віртуальної реальності.

Тактика бою і спільнодія

Багатьом відома гра АРМА 3 [34], споріднена зі згаданим вище “Віртуальним бойовим простором” (вони обоє походять від гри “Операція Точка спалаху” [35] 2001 року). Ця “стрілялка” від першої особи достатньо реалістична, щоб бути корисною для вивчення тактики.

АРМА 3 здебільшого зосереджена на піхотному відділенні, але в ній представлені й інші роди військ, що дає змогу опанувати ази спільнодії родів військ. Для цієї гри є український переклад [36], зроблені численні українські моди та сценарії (1 [37], 2 [38], 3 [39]), деякі з яких представлені на ютуб-каналі Олександра D20 [40]. Є також сервер для тренування навичок “Ширлан” [41] та кілька інших українських серверів.

Для відпрацювання навичок злагодженості на рівні відділення добре підходить гра “Відділення” або “Загін” (Squad [42]). Остання розроблена за участю ветеранів [43] бойових дій. У цієї гри є українська спільнота [44], заснована ветеранами російсько-української війни. Наявні мапи околиць вигаданого села Єгорівка [45] та вигаданого міста Юзівка [46] Донецької області. У модах [47] “Ескалація на Близькому Сході” [48] та “Глобальна ескалація” [49] представлені українські збройні сили, їхні союзники та вороги. До цієї гри є навчальні відео [50].

Основи для цивільних офіцерів

На сьогодні війна набула таких масштабів, що офіцерів не вистачає [51] і держава починає призивати офіцерів запасу, навіть тих, хто вже давно закінчив військові кафедри в університетах, або ставить на бойові позиції тих офіцерів, які в мирний час здебільшого служили на тилових посадах і не знають основних принципів ведення бойових дій.

Багато цивільних офіцерів, коли їх призивають на службу, не знає навіть елементарних речей: що таке взвод, рота або батальйон, для чого вони потрібні, як підрозділи можуть взаємодіяти між собою і яке місце офіцера в бойовому порядку. Як відомо, можливості навчальних центрів недостатні [52] для підготовки такої кількості особового складу. Те саме стосується й часу, відведеного на підготовку офіцерів.

Читайте також: Які пʼять ключових викликів можуть чекати Україну в 2024 році [53]

Якщо говорити про навички командування, необхідні офіцерам, то для їх відпрацювання добре підходить ігровий симулятор “Бойове завдання: Чорне море” [54]. Залежно від сценарію гравці можуть приймати командування силами від взводу до посиленого батальйону. В ідеалі гра працює на рівні роти, а гравець бере на себе роль командира роти. Завдяки цій грі можна навчитися командування через цільові завдання [55] — це ключова навичка, якої поки що бракує багатьом нашим військовим.

Відео Олександра D20 про гру “Бойове завдання: Чорне море”

Ця гра така реалістична, що в ній представлені засоби радіоелектронної боротьби та зброя з лазерним наведенням, а безпілотники можуть забезпечувати тепловізійне фільмування поля бою.

Випущене професійне видання [56] гри, яке використовують військові багатьох країн, зокрема США, Великої Британії та Австралії. Британська державна Оборонна науково-технічна лабораторія використовує [57] цей симулятор для навчання своїх офіцерів. Наприклад [58], вони беруть карту території планованих навчань, розміщують її в грі й запускають ігри між силами “синіх” і “червоних” у “Бойовому завданні” до початку навчань, щоб висвітлити ті події та результати, які можуть виникнути під час реальних навчань і бойових дій.

Порівняння справжньої місцевості й тієї самої місцевості в грі “Бойове завдання: Чорне море”. Фото Дмитра Гадомського

Попри те що цей симулятор розроблений ще до початку війни у 2014 році, основні його дії відбуваються у 2017-му. Більшість бойових ситуацій на карті 2х2 км можна змайструвати за лічені години з висотами та розміщенням військ, демонструючи майбутньому командирові взводу або роти певну бойову ситуацію, і наочно обговорити всі ризики та бойові концепції.

Перші карти війни стали з’являтися завдяки Дмитрові Гадомському, який розробив детальні сценарії для гри “Бойове завдання: Чорне море”, списані з реальних, детально реконструйованих операцій ЗСУ. Головна ідея цих сценаріїв [59] полягала в тому, щоб дати можливість цивільним особам, майбутнім солдатам та офіцерам краще зрозуміти, як проводяться військові операції, і випробувати свої сили, керуючи підрозділами в складних умовах і використовуючи різні бойові з’єднання.

Читайте також: Досвід Другої світової війни показує як вільним країнам перевершити диктатури типу путінської [60]

На цих картах ви зможете взяти участь у битві за Лозове, де потрібно здійснити штурм переправи через річку Інгулець одним із батальйонів 63-ї механізованої бригади. Спробуйте відбити повітряний десант на північ від Миколаєва об’єднаними силами різних родів військ. Прийміть командування взводом 80-ї десантно-штурмової бригади під час Харківської контрнаступальної операції. Візьміть участь у відомій за відео в ютубі [61] битві 110-ї механізованої бригади з великими ворожими колонами на північ від Авдіївки. Або ж, оперуючи взводом 28-ї бригади, захопіть ворожі позиції та здійсніть переправу через канал під Курдюмівкою.

Відео Дмитра Гадомського про один із розроблених ним сценаріїв [62]. Бій десантників 80-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ під час харківського контрнаступу

Олександр, ще один наш автор, зробив численні моди [63] до цього ігрового симулятора. У них змодельована велика кількість бойових машин, спорядження та зброї, здебільшого українських. Наразі симулятор не перекладений українською, але це не критично, оскільки в ньому використовується досить невеликий набір команд англійською мовою, які легко вивчити.

Англійською також є посібник до цього ігрового симулятора [64] та навчальні [65] відео [66]. З демо попередньої версії [67] гри можна ознайомитися безплатно. Гра досить давня, тому, можливо, треба буде її налаштувати [68] для сучасного комп’ютера.

Перевага ігрових симуляторів у тому, що на них може навчатися і резервіст у себе вдома, і чинний військовий — потрібен лише достатньо потужний комп'ютер, на який можна встановити симулятор.

Читайте також: Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити [69]

Подібно до того як завдяки симуляторам польоту на безпілотних літальних апаратах вдається запобігти втратам “крил”, так і завдяки навчанню на симуляторах бою можна запобігти втраті свого життя та життів бойових побратимів. Використання симуляторів дає змогу робити помилки без непоправних наслідків і людських жертв, засвоювати уроки, здобувати цінний досвід і відпрацьовувати необхідні навички.

—

Дмитро Івахненко [70], Дмитро Гадомський [71]; опубліковано у виданні ТЕКСТИ [72]

Читайте також:  

• Кирило Данильченко: Мобілізація — не покарання, це виживання [73]
• Мобілізація: що приховано за новими нормами і які наслідки вони вже мають [74]
• Україна впевнена у плані "А", а плану "Б" у нас нема. Чи є, але влада ховає його від українців? [75]
• Олена Білозерська, ЗСУ: Прогноз на рік [76]
• "На Заході вважають, що поки Росія буде повільно надкушувати Україну, вона сама зітреться. З цим цинізмом треба боротися" [77]
• Мирослав Гай: Проблема мобілізації [78]
• Масі Найєм: "Те, як поводяться з військовими, дуже впливає на ставлення до мобілізації, а отже, і на обороноздатність" [79]