«Воюватимуть усі». Почати опановувати бойові навички можна на ігрових симуляторах

Версия для печати

Можна почати вчитися воювати, опановувати тактику бою і будову танків, граючи в комп’ютерні ігри, що імітують бойові дії. Досвід на симуляторі не заміняє реального досвіду, але готує до нього.

Йдеться не тільки про навчальні симулятори, які широко використовують в Україні для підготовки операторів безпілотних літальних апаратів, що відпрацьовують базові навички й згодом можуть навчитися керувати справжніми безпілотниками, не розбиваючи їх об землю, пише видання Texty.org.ua.

Наприклад, у навчальному центрі “Десна” та Центрі імітаційного моделювання в Яворові використовують симулятор “Віртуальний бойовий простір”.

Від 10 до 200 осіб сідають за комп’ютери або симулятори певного виду зброї і здійснюють разом віртуальні бойові дії. Цей симулятор продається лише збройним силам країн НАТО та їхніх союзників і недоступний для широких кіл.

Однак усі охочі можуть ознайомитися з його старою версією (1, 2). В Україні широко використовують симулятори вітчизняних виробників СкіфТех, Логіка, Страта22, Енергія 2000, БМС Техно та Logics7.

У серпні Чехія передала Україні симулятор для підготовки пілотів до роботи на літаках західного зразка F-16. На ньому українські військові вивчають особливості й можливості сучасної техніки.

Читайте також: «Воюватимуть усі». Цю воєнну доктрину має впровадити в життя Україна

Побачити танк у приціл

У бою може також стати в пригоді досвід відеоігор на військову тематику, якщо вони достатньо реалістичні.

Командир і навідник “Бредлі” Сергій у нещодавньому сюжеті ТСН розповів, як йому вдалося знищити російський танк:

“Я вам не передам, що таке побачити танк у приціл. Я казав на навчаннях: не дай боже, щоб я побачив танк у приціл. Так склалося, що побачив, і занадто близько. Там же ж перший екіпаж приїхав спочатку, в них щось не вийшло, тоді довелося нам на характері туди заїхати… Били все підряд, спочатку були бронебійні [снаряди]. Потім у нас виникли труднощі [через брак бронебійних снарядів], але я, так сказати, колись грав у комп’ютерні ігри. Згадав усе: і як бити ті танки, і куди бити, бо ж треба було його зупинити за будь-яку ціну. Через проблеми з бронебійними я просто почав його робити сліпим [іншими снарядами], щоб він звідти не поїхав”.

Навідник “Бредлі” може перемикачем обирати між фугасними снарядами для ураження легкоброньованої техніки та бронебійними снарядами зі збідненим ураном для ураження більш важкоброньованої техніки, наприклад, бойових машин піхоти та навіть танків.
Судячи з усього, Сергій був змушений перейти на фугасні снаряди, але і їх вистачило для засліплення танка. У результаті російський танк втратив керованість і його було знищено. Таким чином досвід комп’ютерних відеоігор допоміг нашому командирові перемогти.

Читайте також: Які зміни потрібні ЗСУ, щоб на полі бою зменшити кількість людських втрат

“Грім війни” і “Сталеві звірі”

Ймовірно, Сергій раніше грав у гру “Грім війни”, де реалістично імітуються вразливі місця танків (є український переклад). Ця гра досить близька до реалій війни й у звичайному аркадному режимі, але має також реалістичний режим і режим симулятора.

Реалістичніші моделі ушкодження, моделі польоту та фізика роблять ігровий процес жорсткішим. Танки і літаки рухаються реалістичніше, мають такі самі сильні й слабкі сторони, як їх реальні прототипи, і вони очевидніші, ніж в аркадному режимі.
Крім того, коли запас боєприпасів і снарядів вичерпано, гравцям доводиться повертатися на свою базу для перезаряджання, немає “напрямної мітки”, яка допомагала б прицілюватися. Для цієї гри є українські навчальні відео (1, 2).

Ще реалістичніший ігровий танковий симулятор “Сталеві звірі”, розроблений насамперед для військових. Це гра на бойових броньованих машинах, орієнтована на тактику спільнодії родів військ на рівні батальйону і нижче.

У симуляторі “Сталеві звірі” гравець може посісти місце командира танка або навідника в “Абрамсі” й “Леопарді 2”, які мають реалістичні системи керування вогнем і дають змогу прицілюватися і вести вогонь зі своєї зброї.

На додаток до цих танків у “Сталевих звірах” представлена зсередини низка сучасних броньованих машин, таких як “Бредлі”, шведська CV90, німецька “Мардер” і російський танк Т-72Б3. До цієї гри є навчальні відео (1, 2).

Гра “Сталеві звірі” навчить стріляти з танкової гармати, обирати потрібний снаряд відповідно до ситуації, вимірювати відстань до цілі, взаємодіяти з екіпажем танка, взаємодіяти у взводі чи роті.

Читайте також: Збройні Сили - від «бастіону застою» до гаранта незалежності

Реалістичні польоти

Для тих, хто мріє літати, є реалістичний “Цифровий симулятор бою”. Його вже використовують українські пілоти. У ньому так ретельно передана аеродинаміка літака, що відтворюються навіть різні аеродинамічні ефекти, як-от звалювання, погойдування з крила на крило, штопор тощо. Можна встановити як доповнення спеціальні програми для планування та “розбору польотів”. Є й програми для майбутніх авіадиспетчерів. Якщо є гроші, можна навіть придбати для використання в цій грі пристрої керування літаком F-16 (Viper) і шолом віртуальної реальності.

Тактика бою і спільнодія

Багатьом відома гра АРМА 3, споріднена зі згаданим вище “Віртуальним бойовим простором” (вони обоє походять від гри “Операція Точка спалаху” 2001 року). Ця “стрілялка” від першої особи достатньо реалістична, щоб бути корисною для вивчення тактики.

АРМА 3 здебільшого зосереджена на піхотному відділенні, але в ній представлені й інші роди військ, що дає змогу опанувати ази спільнодії родів військ. Для цієї гри є український переклад, зроблені численні українські моди та сценарії (1, 2, 3), деякі з яких представлені на ютуб-каналі Олександра D20. Є також сервер для тренування навичок “Ширлан” та кілька інших українських серверів.

Для відпрацювання навичок злагодженості на рівні відділення добре підходить гра “Відділення” або “Загін” (Squad). Остання розроблена за участю ветеранів бойових дій. У цієї гри є українська спільнота, заснована ветеранами російсько-української війни. Наявні мапи околиць вигаданого села Єгорівка та вигаданого міста Юзівка Донецької області. У модах “Ескалація на Близькому Сході” та “Глобальна ескалація” представлені українські збройні сили, їхні союзники та вороги. До цієї гри є навчальні відео.

Основи для цивільних офіцерів

На сьогодні війна набула таких масштабів, що офіцерів не вистачає і держава починає призивати офіцерів запасу, навіть тих, хто вже давно закінчив військові кафедри в університетах, або ставить на бойові позиції тих офіцерів, які в мирний час здебільшого служили на тилових посадах і не знають основних принципів ведення бойових дій.

Багато цивільних офіцерів, коли їх призивають на службу, не знає навіть елементарних речей: що таке взвод, рота або батальйон, для чого вони потрібні, як підрозділи можуть взаємодіяти між собою і яке місце офіцера в бойовому порядку. Як відомо, можливості навчальних центрів недостатні для підготовки такої кількості особового складу. Те саме стосується й часу, відведеного на підготовку офіцерів.

Читайте також: Які пʼять ключових викликів можуть чекати Україну в 2024 році

Якщо говорити про навички командування, необхідні офіцерам, то для їх відпрацювання добре підходить ігровий симулятор “Бойове завдання: Чорне море”. Залежно від сценарію гравці можуть приймати командування силами від взводу до посиленого батальйону. В ідеалі гра працює на рівні роти, а гравець бере на себе роль командира роти. Завдяки цій грі можна навчитися командування через цільові завдання — це ключова навичка, якої поки що бракує багатьом нашим військовим.

Відео Олександра D20 про гру “Бойове завдання: Чорне море”

Ця гра така реалістична, що в ній представлені засоби радіоелектронної боротьби та зброя з лазерним наведенням, а безпілотники можуть забезпечувати тепловізійне фільмування поля бою.

Випущене професійне видання гри, яке використовують військові багатьох країн, зокрема США, Великої Британії та Австралії. Британська державна Оборонна науково-технічна лабораторія використовує цей симулятор для навчання своїх офіцерів. Наприклад, вони беруть карту території планованих навчань, розміщують її в грі й запускають ігри між силами “синіх” і “червоних” у “Бойовому завданні” до початку навчань, щоб висвітлити ті події та результати, які можуть виникнути під час реальних навчань і бойових дій.

Порівняння справжньої місцевості й тієї самої місцевості в грі “Бойове завдання: Чорне море”. Фото Дмитра Гадомського

Попри те що цей симулятор розроблений ще до початку війни у 2014 році, основні його дії відбуваються у 2017-му. Більшість бойових ситуацій на карті 2х2 км можна змайструвати за лічені години з висотами та розміщенням військ, демонструючи майбутньому командирові взводу або роти певну бойову ситуацію, і наочно обговорити всі ризики та бойові концепції.

Перші карти війни стали з’являтися завдяки Дмитрові Гадомському, який розробив детальні сценарії для гри “Бойове завдання: Чорне море”, списані з реальних, детально реконструйованих операцій ЗСУ. Головна ідея цих сценаріїв полягала в тому, щоб дати можливість цивільним особам, майбутнім солдатам та офіцерам краще зрозуміти, як проводяться військові операції, і випробувати свої сили, керуючи підрозділами в складних умовах і використовуючи різні бойові з’єднання.

Читайте також: Досвід Другої світової війни показує як вільним країнам перевершити диктатури типу путінської

На цих картах ви зможете взяти участь у битві за Лозове, де потрібно здійснити штурм переправи через річку Інгулець одним із батальйонів 63-ї механізованої бригади. Спробуйте відбити повітряний десант на північ від Миколаєва об’єднаними силами різних родів військ. Прийміть командування взводом 80-ї десантно-штурмової бригади під час Харківської контрнаступальної операції. Візьміть участь у відомій за відео в ютубі битві 110-ї механізованої бригади з великими ворожими колонами на північ від Авдіївки. Або ж, оперуючи взводом 28-ї бригади, захопіть ворожі позиції та здійсніть переправу через канал під Курдюмівкою.

Відео Дмитра Гадомського про один із розроблених ним сценаріїв. Бій десантників 80-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ під час харківського контрнаступу

Олександр, ще один наш автор, зробив численні моди до цього ігрового симулятора. У них змодельована велика кількість бойових машин, спорядження та зброї, здебільшого українських. Наразі симулятор не перекладений українською, але це не критично, оскільки в ньому використовується досить невеликий набір команд англійською мовою, які легко вивчити.

Англійською також є посібник до цього ігрового симулятора та навчальні відео. З демо попередньої версії гри можна ознайомитися безплатно. Гра досить давня, тому, можливо, треба буде її налаштувати для сучасного комп’ютера.

Перевага ігрових симуляторів у тому, що на них може навчатися і резервіст у себе вдома, і чинний військовий — потрібен лише достатньо потужний комп'ютер, на який можна встановити симулятор.

Читайте також: Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити

Подібно до того як завдяки симуляторам польоту на безпілотних літальних апаратах вдається запобігти втратам “крил”, так і завдяки навчанню на симуляторах бою можна запобігти втраті свого життя та життів бойових побратимів. Використання симуляторів дає змогу робити помилки без непоправних наслідків і людських жертв, засвоювати уроки, здобувати цінний досвід і відпрацьовувати необхідні навички.

—

Дмитро Івахненко, Дмитро Гадомський; опубліковано у виданні ТЕКСТИ

Читайте також:  

• Кирило Данильченко: Мобілізація — не покарання, це виживання
• Мобілізація: що приховано за новими нормами і які наслідки вони вже мають
• Україна впевнена у плані "А", а плану "Б" у нас нема. Чи є, але влада ховає його від українців?
• Олена Білозерська, ЗСУ: Прогноз на рік
• "На Заході вважають, що поки Росія буде повільно надкушувати Україну, вона сама зітреться. З цим цинізмом треба боротися"
• Мирослав Гай: Проблема мобілізації
• Масі Найєм: "Те, як поводяться з військовими, дуже впливає на ставлення до мобілізації, а отже, і на обороноздатність"