Як держава намагається забрати активи ліквідованих банків у росіян

1.00

Нет

Компанія «Спектрум Ессетс» стала відома широкому загалу в грудні 2024 року – після того, як «Схеми» (проєкт Радіо Свобода) розповіли, що власниця цієї компанії Марина Євсєєва, яка на аукціоні придбала активи ліквідованих російських банків в України, має громадянство Росії.

Своє російське громадянство вона приховала від українських контролюючих органів, надавши інформацію лише про американське.

Це суперечить цілій низці заборон, запроваджених владою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Так, Кабінет міністрів забороняє [2] громадянам РФ та їхнім компаніям стягувати борги з українців, Національний банк – управляти [3] фінансовими установами, а регламент проведення державних аукціонів – брати в них участь.

Пізніше Національний банк підтвердив знахідки «Схем», визнав [4] репутацію «Спектрум Ессетс» небездоганною і відібрав у компанії фінансову ліцензію [5]. Тепер вона не має права надавати кошти в кредит, нараховувати і стягувати відсотки за кредитами. Це рішення регулятор ухвалив, посилаючись на отримане від українських спецслужб підтвердження російського громадянства Євсєєвої, яке сама вона заперечувала.

Читайте також: Поплічники агента ФСБ Деркача скупили активи ліквідованих російських банків в Україні - це викрила не СБУ, а журналісти [6]

Не бездіяв і Фонд гарантування вкладів, на аукціоні якого і перемогла «Спектрум Ессетс» у 2024 році. Після виходу журналістського розслідування «Схем», яке викрило приховане російське коріння компанії-переможця, дочекавшись підтвердження від СБУ – у Фонді ухвалили рішення про розірвання угод з компанією «Спектрум Ессетс». Саме з тієї причини, що фірма порушила умови договору в частині відсутності бенефіціарів з країни-агресора. Відтак компанія мала б в 11-денний термін повернути все набуте за договором та сплатити державі чималий штраф – 124 мільйони гривень, що відповідає сукупній вартості укладених угод.

Утім, як з’ясували «Схеми» [7], «Спектрум Ессетс» відмовляється добровільно повертати державі набуті за договорами активи та сплачувати штрафи. Тому нині ці угоди стали предметом численних судових спорів.

Як держава намагається забрати активи ліквідованих банків у росіян, які є перші успіхи та в чому виникають труднощі – читайте в матеріалі «Схем».

Підтвердження громадянства РФ

Лот аукціону [8] Фонду гарантування вкладів, про який йдеться в цьому матеріалі – це активи трьох ліквідованих банків. Цей об’єднаний пул виставили на продаж у січні 2024 року. Здебільшого – на 90% – він складався з націоналізованих активів російського «Сбербанку» (перейменованого у «МР Банк»). Ще невелика частка активів у пулі – російського «Промінвестбанку» та українського «Мегабанку».

Активісти замурували вхід до головного офісу «Сбербанку» у Києві, 13 березня 2017 року

Це, головно, права вимоги боргів по старих кредитах на загальну суму 2,8 мільярда гривень. Найбільший – вартістю 2,3 мільярда гривень – це борг за кредитом, який ще у 2011 році «МР Банк» надав футбольному клубу «Чорноморець» одеського бізнесмена Леоніда Клімова. Згодом поручителем за цією позикою стало афілійоване із ним же акціонерне товариство «Ринок Маліновський».

Окрім цього, в пул проданих Фондом активів входила й безпосередньо нерухомість. Зокрема, в Сумах та Одесі. В Одесі це, наприклад, торговельний центр «Маліновський» на території однойменного ринку. Навесні 2022 року на замовлення Фонду ці вісім тисяч квадратних метрів торговельних площ були оцінені у 228 мільйонів гривень.

Серед активів у Сумах – магазини, стоматологічний кабінет, аптека та інша комерційна нерухомість на понад 18 мільйонів гривень.

Усі ці активи придбала на аукціоні тоді маловідома широкому загалу українська компанія «Спектрум Ессетс», якою, як встановили «Схеми», володіє громадянка США та РФ Марина Євсєєва.

Своє російське громадянство Євсєєва від українських контролюючих органів приховала. В подальшому цей факт, підтверджений Службою безпеки України, і став підставою для розірвання угод про набуття цих активів компанією.

Але перед цим, у лютому 2025 року, Національний банк ухвалив рішення визнати небездоганною ділову репутацію «Спектрум Ессетс», що відкрило шлях до позбавлення компанії ліцензії.

У той же період Фонд гарантування вкладів, який і проводив аукціон, за яким «Спектрум Ессетс» отримав у власність активи ліквідованих банків, розпочав роботу з повернення активів, реалізованих на аукціоні. Які були для цього підстави?

Договори, укладені між Фондом і компанією «Спектрум Ессетс», прямо передбачали умову: якщо виявиться, що покупець має зв’язки з країною-агресором, угоди визнаються недійсними, а придбані активи повертаються державі. Крім того, компанія «Спектрум Ессетс» у такому разі зобов’язана сплатити штраф у розмірі 100% від вартості активів, придбаних на аукціоні, тобто 124 мільйони гривень. Саме за них та за активи зараз і триває боротьба у судах.

Читайте також: Активи ліквідованих російських банків на загальну суму 3 млрд грн дістались росіянам... попри заборону [9]

Тобто за умовами договору «Спектрум Ессетс» мала б уже і повернути активи, і сплатити штраф – на це у компанії, відповідно до умов договору, було 11 днів. Але жодних з цих вимог компанія не виконала, а тому це питання перейшло у судову площину.

Судова тяганина

Банки, які були ліквідовані і чиї активи реалізував Фонд на аукціоні, «Сбербанк» (перейменований у «МР Банк»), «Промінвестбанк» та український «Мегабанк», подали позови проти «Спектрум Ессетс», які зводилися до двох вимог – повернути набуте на аукціоні майно та сплатити штрафні санкції через порушення умов договору. Нині ці справи розглядаються у господарських судах. Фонд гарантування вкладів у них виступає третьою стороною, адже самі банки перебувають під управлінням Фонду.

У цих справах є перші позитивні рішення. Наприклад, в липні Господарський суд Києва став на бік «Промінвестбанку» та ухвалив рішення [10] стягнути зі «Спектрум Ессетс» 19 тисяч гривень штрафу. Попри дрібний предмет саме цього позову, де Фонд здобув перемогу, він утворює практику для інших подібних. Адже в своєму рішенні суддя, зокрема, прямо посилається на інформацію про підтверджений СБУ російський паспорт Марини Євсєєвої, який вона, до того ж, використовувала ще у 2018 році для перетину українського кордону, та той факт, що «Спектрум Ессетс» не надав жодного підтвердження відсутності у Євсєєвої громадянства РФ. Щоправда, нині це рішення компанія оскаржує в апеляції.

Окремо банки повертають собі право на активи і за іншою механізмом – звертаються до господарських судів, щоб відновити свої права як кредитора у справах про борги на мільярди гривень. Тут теж є позитивні для держави рішення.

Так, Господарський суд Одеської області став на сторону «МР Банку» у справі про повернення права вимоги боргу ФК «Чорноморець» у розмірі 2,3 мільярда гривень.

У своєму рішенні суд сам навів постанову Кабміну, якою встановлюється, що правочини, укладені з порушенням мораторію на стягування кредитів із українців, є нікчемними. А тому з урахуванням підтвердження наявності у власниці «Спектрум Ессетс» Марини Євсєєвої російського громадянства повернув [11] «МР Банку» права кредитора, зобов’язавши «Спектрум Ессетс» повернути банку оригінали кредитного договору. Нині цю ухвалу «Спектрум Ессетс» теж оскаржує в апеляції.

Окрім того, у червні цього року Господарський суд Київської області задовольнив [12] заяву «МР Банку» про відновлення його участі як кредитора у іншій справі – про банкрутство компанії з Київщини з правом вимоги у 131 мільйон гривень у зв’язку з вибуттям зі справи «Спектрум Ессетс», яка, на думку суду, порушила умови договору про купівлю активів банку – через наявність у власниці компанії російського громадянства.

Так само банки під управлінням Фонду подають заяви про забезпечення позову для того, щоб убезпечити нерухомість та права вимоги, набуті «Спектрум Ессетс» під час аукціону, від перереєстрації на інших власників, а також щоб мати змогу в подальшому стягнути з компанії штрафні санкції при позитивних рішеннях судів.

Наприклад, в червні 2025 року Господарський суд Одеської області задовольнив позов [13] «МР Банку» про накладення арешту на торговельний центр «Маліновський» в Одесі, який «Спектрум Ессетс» придбав на аукціоні. Це рішення компанія намагалася оскаржити [14] в апеляції, але безуспішно. У іншій справі, де «Промінвестбанк» звернувся до суду з заявою про забезпечення позову про шляхом накладення арешту на 2 мільйони гривень на рахунках «Спектрум Ессетс», вже є позиція [15] Верховного суду, який залишив рішення попередніх інстанцій про арешт коштів без змін.

Але суди не завжди стають на сторону ліквідованих банків, якщо мова про більші суми.

Наприклад, «Міжнародний резервний банк» (колишній «Сбербанк») судиться [16] зі «Спектрум Ессетс» за 100 мільйонів гривень штрафу і витребування з чужого незаконного володіння майна, а саме – прав вимоги за найбільшим кредитом – на 2,3 мільярда гривень. Це, нагадаємо, борг за кредитом, який ще у 2011 році «МР Банк» надав футбольному клубу «Чорноморець» одеського бізнесмена Леоніда Клімова. Згодом поручителем за цією позикою стало афілійоване із ним же акціонерне товариство «Ринок Маліновський».

У цій справі Господарський суд Києва відмовив [17] «МР Банку» у забезпеченні позову шляхом арешту 100 мільйонів гривень на рахунках «Спектрум Ессетс», оскільки, на думку суду, банк не надав жодних доказів дій компанії, «спрямованих на відчуження належного йому майна та грошових коштів». Північний апеляційний господарський суд залишив [18] це рішення в силі.

Деякі справи за позовами ліквідованих банків і взагалі зупинені. Наприклад, у справі за позовом «МР Банку» до «Спектрум Ессетс» про стягнення 11,5 мільйонів гривень Господарський суд Києва виніс ухвалу [19] про зупинення провадження у справі. Така доля може чекати і на інші справи, як-от у справі за штрафні санкції на 100 мільйонів для «Спектрум Ессетс». З чим це пов’язано?

Удар у відповідь

«Спектрум Ессетс» розпочав власну боротьбу за повернення ліцензії та, зрештою, збереження викуплених на аукціоні у держави активів. Компанія подала свій позов [20] до Національного банку з вимогами – визнати протиправним рішення Нацбанку і повернути компанії фінансову ліцензію. Нині ця справа розглядається у Київському окружному адміністративному суді. Третьою особою в цій справі виступає [21] Служба безпеки України, яка і надала підтвердження громадянства РФ у засновниці «Спектрум Ессетс» Євсєєвої.

Цьогоріч у вересні суд з власної ініціативи звернувся [22] до Державної прикордонної служби для отримання відомостей про паспорти, за якими Євсєєва перетинала український кордон, починаючи з 2018 року. Примітно, що представник «Спектрум Ессетс» заперечував проти цього в судовому засіданні. Наступне засідання у цій справі заплановане на 14 жовтня.

А тому, поки позов «Спектрум Ессетс» до Національного банку України розглядається в Київському окружному адміністративному суді, господарські суди призупиняють розгляд пов’язаних справ. Фонд з такими рішеннями господарських судів не погодився і нині оскаржує [23] їх в апеляційних інстанціях.

Але так відбувається не завжди. Наприклад, у справі [24] за позовом «Мегабанку» до «Спектрум Ессетс» про стягнення 227 тисяч гривень штрафних санкцій Господарський суд Сумської області відмовив [25] фінансовій компанії у зупиненні розгляду справи, оскільки відповідачем, тобто «Спектрум Ессетс», «не доведено неможливості встановлення саме господарським судом і саме в порядку господарського судочинства факту наявності чи відсутності громадянства Російської Федерації у кінцевого бенефіціарного власника відповідача (Марини Євсєєвої – ред.) та, як наслідок, неможливості розгляду господарської справи до вирішення пов’язаної справи адміністративним судом».

Позивається «Спектрум Ессетс» і до банків, які вирішили розірвати угоди з компанією, просять суди визнати такі правочини недійсними.

Старі борги – новій компанії

Під час роботи над розслідуванням про «Спектрум Ессетс» увагу журналістів привернув не лише той факт, що бенефіціаром фірми виявилась громадянка Росії, попри умови державного аукціону, які це забороняли. Не менш цікавим видалась і персона Михайла Трубчіка, управителя американської компанії Spectrum UA Credit LLC, материнської для «Спектрум Ессетс».

Як з’ясували «Схеми», у липні 2020 року Служба безпеки України заборонила Михайлу Трубчіку в’їзд до України на три роки, запідозривши його у тому, що він – представник «глибоко законспірованої мережі спецслужб РФ, які використовують в своїй розвіддіяльності документи прикриття громадян США». Згодом цю заборону Трубчік успішно оскаржив [26] в Окружному адмінсуді.

Тоді у листуванні з журналістами «Схем» звинувачення СБУ на свою адресу Трубчік прокоментував так: «У мене є домовленість із СБУ, яка забороняє мені розголошувати будь-яку інформацію». Цю заяву Трубчіка в СБУ на запит «Схем» не прокоментували, але сказали, що мають право забороняти в’їзд іноземцям, якщо вбачають для цього законні підстави.

Однак після виходу розслідування компанія «Спектрум Ессетс» змінила і менеджмент, і власників. Замість Марини Євсєєвої бенефіціаром фірми став громадянин Сполучених Штатів Америки Євген Пікулік, а керівником – Петро Доценко.

Останній є керівником великого агротовариства з Новоукраїнки (Кіровоградська область) під назвою СТОВ «Нова Україна», яке до травня 2022 року мало назву «Росія». Журналісти не знайшли згадок про те, чи він мав до цього досвід управління фінансовими компаніями, а тому вирішили йому зателефонувати і запитати про те, чому він вирішив очолити «Спектрум Ессетс».

«Я – арбітражний керуючий. Мене найняв на роботу новий власник», – розповів Доценко. Він додав, що з попередньою власницею компанії Мариною Євсєєвою він не знайомий.

У той же час очолювана ним «Спектрум Ессетс» почала передавати свої права вимоги [27] за кредитами іншій компанії. Мова про права вимоги, які компанія отримала як переможець аукціону Фонду гарантування вкладів ще у 2020 році за кредитами ліквідованих ПАТ «КБ «Надра» [28] і «Фідобанку» [29].

У реєстрі судових рішень можна знайти ухвали, за якими «Спектрум Ессетс» переуступає права вимоги за кредитами маловідомій компанії «Амстер 1». Що це за фірма?

Вона була створена у березні 2025 року – менше ніж через місяць після рішення Нацбанку позбавити «Спектрум Ессетс» фінансової ліцензії. Сама «Амстер 1» жодної фінансової ліцензії немає, а в НБУ журналістам повідомили, що не володіють інформацією про те, що компанія планує її отримати.

На запитання про характер відносин і критерій, за яким саме з «Амстер 1» була укладена угода про передачу активів, Доценко коротко зазначив, що це його знайомі, але не уточнив деталей їх відносин.

«Схеми» дослідили цю компанію та з’ясували, що вона, як і «Спектрум Ессетс», так само пов’язана з громадянами Російської Федерації.

Власником цієї компанії є Юрій Кузнецов. Він, як встановили «Схеми», окрім українського має чинний російський паспорт та податковий номер платника податків в РФ.

А телефон, за яким можна зв’язатися з компанією, згідно з витоками з баз даних, належить Євгенію Шаміну – кримцю з українським паспортом, який в 2014 році вступив у Московський фізико-технічний інститут, отримав російський паспорт та податковий номер і нині, судячи з його соцмереж, мешкає у Москві.

Тепер саме ця компанія отримала право стягувати кредити з боржників «Надра Банку» та «Фідобанку». І вона, як встановили «Схеми», належить громадянину Російської Федерації.

В коментарі «Схемам» Юрій Кузнецов повідомив, що його компанія вже стягує борги за цими кредитами: «Ми просто купуємо їх (права вимоги – ред.) і все. Більше ніяких взаємовідносин з цією компанією («Спектрум Ессетс» – ред.) у мене немає. Вони мені ніхто».

На запитання про наявність в нього громадянства Російської Федерації Кузнецов заявив, що не отримував російського паспорта і ніколи його не використовував, та припустив, що йому він міг бути виданий примусово.

«Ви можете наводити що завгодно. Я в РФ не живу, я приїжджав до батьків у Крим тільки і все. Їздив по українському паспорту, ви можете перевірити по даних кордону – міграційної служби або прикордонної служби», – повідомив Кузнецов.

Натомість, як свідчать витоки з баз даних про перельоти в РФ, в серпні 2017 року Юрій Кузнецов напряму літав з Москви у Сімферополь, використовуючи свій російський паспорт.

Так само, як свідчать витоки з баз даних про перетини кордону Російської Федерації, у липні 2021 року на КПП «Армянськ» при в’їзді в Крим Юрій Кузнецов демонстрував російським прикордонникам свій російський паспорт.

Використовував паспорт громадянин РФ Кузнецов і тоді, коли звертався до приватної російської медичної лабораторії «Гемотест», про що так само свідчать витоки з баз даних її клієнтів.

Кузнецов заперечив ці факти.

Також журналісти окремо звернулися за офіційними коментарями до «Спектрум Ессетс» і «Амстер 1» і чекають на відповідь.

—

Георгій Шабаєв [30], опубліковано у виданні Радіо Свобода [7]

На цю тему: