"Не можна забувати свою мову. Якщо ми не знатимемо білоруської мови, ми - не білоруси". Можна подумати, що ці слова належать Янці Купалі або Якубу Коласу, але, як не смішно, їхній автор - Олександр Лукашенко.

Так білоруський диктатор 2022 року на нараді в Академії наук висловився про зміцнення національної ідентичності білорусів. Але іронія в тому, що всі останні 30 років влада робила все, щоб прибрати білоруську мову з публічного поля. Єврорадіо [2] згадує, як режим Лукашенка планомірно боровся з проявами білоруськості в країні.

Доленосний референдум

У 1995-му, не пробувши при владі й року, Олександр Лукашенко ініціював перший республіканський референдум, який визначив майбутнє країни на багато років уперед. Громадянам запропонували відповісти на чотири запитання: чи слід надати російській мові статусу державної нарівні з білоруською, змінити державну символіку, поглибити економічну інтеграцію з Росією і дати президенту право розпускати парламент.

Читайте також: Як російська мова вкрала майбутнє білоруської літератури [3]

Референдум 1995 року / 25.by

Результати голосування були сприятливими для влади: 83,3% виборців підтримали надання російській мові державного статусу, 75,1% - заміну державних символів, 83,3% - економічне зближення з Росією, а 77,7% погодилися на розширення президентських повноважень.

Цей референдум став переломним моментом в історії Білорусі. Хоча білоруська мова формально зберегла статус державної, сфера її вживання почала стрімко звужуватися.

Чиновники та військові, які ще на початку 1990-х намагалися говорити білоруською, швидко відмовилися від цієї практики та повністю перейшли на російську. Лукашенко, хоч і говорив із характерним білоруським акцентом, також переважно користувався російською мовою.

Читайте також: Російська культура від засраних вбиралень до золотих куполів [4]

Скорочення білоруськомовних шкіл і класів

Останні 30 років у країні спостерігається поступове скорочення кількості шкіл і класів із навчанням білоруською мовою.

У 1994-1995 навчальному році в Мінську 58% першокласників навчалися білоруською. Однак із приходом до влади Олександра Лукашенка 1994 року ця цифра почала стрімко знижуватися. До 1999 року всього 5,3% мінських першокласників здобували освіту білоруською мовою.

Діти в школі / family.by

Тенденція до скорочення білоруськомовних шкіл продовжилася і в наступні десятиліття. У 2016-2017 навчальному році в усій країні близько 128 тисяч учнів навчалося білоруською мовою, що становило приблизно 13,3% від загальної кількості школярів.

Водночас більшість таких шкіл перебувала в сільській місцевості, де через поступове скорочення населення щорічно закривали близько 100 невеликих шкіл, багато з яких були білоруськомовними.

У 2020-х процес русифікації освіти продовжує набирати обертів. Особливо це помітно після подій 2020 року та посилення впливу Росії на Білорусь.

Міністр освіти Андрій Іванець 2023 року повідомив, що білоруською мовою навчається близько 10% школярів, при тому що 40% шкіл формально вважається білоруськомовними.

Однак він визнав, що більша частина таких шкіл розташована в сільській місцевості, де кількість учнів поступово скорочується.

У 2020 році Міністерство освіти заявляло, що в Білорусі понад 45% шкіл - білоруськомовні. Але вже за три роки ця частка офіційно знизилася до 40%, що свідчить про поступове зникнення національної освіти навіть за офіційними даними.

Білоруськомовні школи сьогодні збереглися переважно в селах, але через малу кількість учнів багато хто з них поступово закривається. У містах же ситуація ще гірша: у деяких немає жодного білоруськомовного класу.

Читайте також: Культурний код "русского мира": Такого нормальні люди не їдять [5]

Початковий шкільний клас / dzyannica.by

У більшості шкіл білоруська мова присутня тільки як предмет, тоді як інші дисципліни, включно з історією Білорусі, викладаються російською.

Станом на 2023 і 2024 навчальні роки повністю білоруськомовні школи збереглися тільки в Мінську. У районних центрах білоруськомовна освіта залишилася у двох школах: у гімназії №2 у Борисові та школі №4 в Іваново Брестської області.

Деякі школи, які раніше були білоруськомовними, переходять на російську мову навчання. Наприклад, глубокська школа №3 з 2006 року стала двомовною, а новогрудська гімназія №1, де навчався і викладав відомий білоруський учений Борис Кіт, повністю перейшла на російську мову. 

Читайте також: Як Пушкін став зброєю путінського рейху [6]

Боротьба проти вживання латиниці

Режим Лукашенка продовжує політику русифікації, і черговим кроком на цьому шляху стала ліквідація білоруської латиниці в офіційній транслітерації географічних назв. Це рішення ухвалили після наростання критики з боку провладних активістів, які проголосили латику "чужою" і "полонізаторською".

Офіційно питання розглядали на засіданні Республіканської ради з історичної політики при Адміністрації президента 8 грудня 2022 року.

Афіша Купалівського театру латиницею / palatno.media

Після цього глава Адміністрації Ігор Сергієнко направив Лукашенку доповідну записку, в якій стверджувалося, що використання латиниці "ускладнює сприйняття інформації" і "є елементом культурного впливу Заходу".

У відповідь Лукашенко підписав доручення, яке наказувало держорганам перестати використовувати білоруську латиницю.

У результаті Державний комітет з майна вніс зміни в офіційну інструкцію з транслітерації географічних назв, що призвело до повного виключення білоруської латиниці з ужитку в публічних просторах.

Нові правила передбачають транслітерацію не тільки з білоруської, а й з російської мови, що ще більше посилює позиції російської мовної домінації.

Це рішення викликало неоднозначну реакцію. Білоруські громадські активісти та мовознавці зазначають, що ліквідація білоруської латиниці - це не тільки порушення принципів історичної справедливості, а й відмова від частини національної ідентичності.

При цьому влада продовжує наполягати, що транслітерація географічних назв латиницею необов'язкова всередині країни і повинна використовуватися тільки для міжнародних карт.

Читайте також: Унікальні архівні записи українських дисидентів попереджають про сьогоднішню Росію  [7]

Зникнення білоруської мови зі сфери вживання

Білоруська мова втрачає комунікаційну функцію в суспільстві. Згідно з дослідженням центру BISS [8], порівняно з країнами Східного партнерства Білорусь опинилася на останніх позиціях із використання національної мови в медіа та побуті..

Мітинг на майдані Незалежності у 2020 році / Pexels / Artem Podrez

Серед 33 європейських країн країна посідає останнє місце за визнанням національної мови як фактора ідентичності.

Після 2020 року репресії проти білоруської культури та мови посилилися. Білоруськомовні ініціативи сьогодні розглядаються владою як потенційно опозиційні. Погіршення ситуації зумовлене і військовими діями Росії в Україні, що сприяє ще більшій залежності офіційного Мінська від Москви та маргіналізації білоруської мови.

У результаті держава майже повністю відмовилася від підтримки білоруської мови. Її збереження зараз багато в чому залежить від діаспори, громадських ініціатив і просто від самих білорусів, де б вони не перебували.

—

Тарас Тарналіцький [9], опубліковано у виданні Єврорадіо [2]

В тему:

• Спроби «відбілити звичайного росіянина» буде мати наслідком лише наступні війни [10]
• Чому кенселінг російської культури сьогодні — надважлива місія кожного з нас [11]
• Нема в Києві «дому Булгакова». І не було ніколи [12]
• Пушкін проти Шевченка: росія й досі валяється в ногах тирана і скиглить, а Україна гордо стоїть [13]
• Імперський, російського ґатунку, сенс тхне від дати 9 травня, починаючи від появи саме цієї дати [14]
• Этот злобный и дикий "русский мир"... даже в Швеции [15]
• Операция «Русская хромосома». Что делать с россией после [16]
•  Московити гірше орди [17]
• Орки – это самоназвание россиян [18]
• Оргия русского садизма на территории Украины [19]
• Нелюдські злочини сучасних московитів кличуть про кару [20]
•  Митрополит Олександр Драбинко: "Доки не позбудемося москальщини, не буде нічого людського" [21]