За останній місяць влада Німеччини, Голландії та Бельгії зіткнулася одразу з двома цивільними суднами, які, можливо, запускали шпигунські дрони над військовими об'єктами й інфраструктурою. Обидва судна мали російські екіпажі, нещодавно були в російських портах, одне навіть ходить під російським прапором.

Однак перевірка на цих суднах нічого не дала - жодних дронів під час оглядів не знайшли. Утім, це свідчить радше не про відсутність реального стеження, а про нестачу захисту в європейських країн, які поки що не розуміють, як протистояти новим видам загроз. Адже дрони, як влучно зауважує один з експертів з безпеки, можна швидко викинути за борт у разі перевірки, і не залишиться жодних слідів.

Одне із суден, помічених європейськими силовиками, підозріло поводилося і раніше. Наприклад, воно, відключивши радар, возило вантаж у сирійський порт Тартус, де на той момент ще повноцінно працювала російська військова база. Власник судна, ймовірно, пов'язаний із держкорпорацією "Росатом";

Це розслідування підготовлено Центром "Досьє" [2] спільно з європейськими партнерами: Follow the Money, Pointer (Нідерланди), WDR, NDR, Süddeutsche Zeitung (Німеччина), VRT, De Tijd (Бельгія), SVT (Швеція).

У ніч на 17 травня 2025 року німецьке патрульне судно Potsdam слідувало за російським вантажним кораблем Lauga поблизу острова Боркум у Північному морі. Увагу німців привернуло те, що навколо судна буквально роїлися безпілотники - їх нарахували сім штук. Незабаром ці дрони стали переслідувати вже саме патрульне судно. Така дивна процесія - попереду російський вантажний корабель, слідом німецький патруль, слідом безпілотники - спостерігалася протягом трьох годин. Потім дрони зникли - причому патрульний екіпаж не зміг визначити їхню модель і з'ясувати, чи були вони запущені з судна Lauga.

Читайте також: Танкер, який пошкодив кабелі у Балтійському морі, мав шпигунське обладнання, - ЗМІ [3]

Коли 28 травня Lauga прийшла в бельгійський порт Зебрюгге, судно - за наводкою німців - перевірили місцеві митники. Однак нічого підозрілого вони не знайшли. Опитування 11 членів екіпажу (всі вони виявилися громадянами Росії) теж не дало зачіпок;

Незважаючи на всю туманність, цей випадок, імовірно, серйозно стурбував німецьку владу. Інцидент потрапив до конфіденційного звіту органів безпеки, з яким ознайомилося видання Der Spiegel. Саме воно першим розповіло [4] про цей інцидент, щоправда, не згадуючи назву судна;

У Тартус в атмосфері секретності

Вивчаючи попередні подорожі Lauga, у "Досьє" звернули увагу на ще один підозрілий вояж цього судна, імовірно, пов'язаного з "Росатомом" , до сирійського Тауруса.

24 липня 2024 року Lauga, взявши близько 100 тонн вантажу в порту Бронка поблизу Санкт-Петербурга, вказала, що прямує в сирійський порт , що видно з наявних у "Досьє" портових документів × . А підходячи до Тартуса 21 серпня Lauga вимкнула радар, що завжди вважається підозрілою дією. Знову ввімкнуло його судно тільки приблизно через 12 годин, перебуваючи майже в тій самій точці, де раніше зник сигнал. Таким чином, у популярних сервісах з відстеження суден, наприклад, MarineTraffic, не виявилося інформації про те, чи заходила Lauga в сирійський порт. 

Однак дані інших сервісів, наприклад, Global Fishing Watch (GFW) вказують [5], що судно здійснювало швартування в Тартусі. Прямо на території цього порту розташована російська військова база. Потім корабель попрямував до турецької Бандирми, а звідти - до Новоросійська.  Загалом Lauga часто відвідує не найпопулярніші місця світової торгівлі, дійшли висновку в "Досьє", вивчаючи портові документи і сервіси відстеження. Наприклад, судно регулярно здійснювало рейси з Астрахані в порти Ірану, а одного разу ходило [6] в порт Туркменбаші в Туркменістані.

Читайте також: В росії зробили крок до війни з Норвегією [7]

Судно Lauga (попередня назва "Іван Щепетов") проходить Данські протоки у 2018 році. Джерело: Marine Traffic.

Lauga ходить під російським прапором. До серпня 2022 року судно належало АТ "Судноплавна компанія Волзьке пароплавство", яке нещодавно потрапило під європейські [8] і британські [9] санкції. Потім його купила компанія "Ідан Шиппінг" із Санкт-Петербурга, видно з наявних у "Досьє" документів. Це відносно невелика компанія, її флот складається лише з двох суден. До речі, другий корабель - Vetluga - приблизно місяць тому теж швартувався в Тартусі, видно [10] по сервісу GFW. 

"Ідан Шиппінг" належить трьом фізособам, один із них, Андрій Селянін, також є гендиректором компанії. Кар'єра цієї людини довгий час була тісно пов'язана з групою "Дело", одним із найбільших транспортних холдингів Росії. Він належить олігарху Сергію Шишкарьову і держкорпорації "Росатом".

Читайте також: Сотні інтернет-кабелів на дні океанів загрожені росією [11]

Як саме співвласник "Ідан Шиппінг" пов'язаний із групою "Дело"?

З 2007 року Андрій Селянін працював у компанії "Порттранссервіс", видно з витоків інформації, з 2012-го очоливши її. З 2009 до 2018 року ця компанія належала АТ "Петролеспорт", що входить [12] до групи "Дело". Тобто Селянін був керівником однієї з компаній всередині холдингу;

У 2018 році Селянін став єдиним власником "Порттранссервіса", при цьому компанія продовжила вести тісний бізнес з іншими структурами "Дела". Так, вона надає [13] свої послуги саме на території терміналу "Петролеспорт". Також "Порттранссервіс" станом на 2024 рік виступало [14] генеральним агентом ФГУП "Атомфлот", що входить до держкорпорації "Росатом", співвласника групи "Дело"

Судно Lauga часто користується послугами структур, пов'язаних із групою "Дело". Наприклад, у порту Новоросійська її агентом виступає ТОВ "Сервісна компанія "Дело"", що входить до цього холдингу. А сама Lauga, яка повернулася після обшуку в Бельгії до Санкт-Петербурга, певний час стояла біля причалу терміналу "Петролеспорт", що також входить до групи "Дело", видно з Marine Traffic. 

У компанії "Ідан Шиппінг" не відповіли на запити журналістів.

Стоянка під Кілем

За два дні до яскравої нічної погоні за участю Lauga, німецького патруля і безпілотників у Північному морі важливі події розгорталися біля шлюзів Volkerak Locks у Голландії. На судно HAV Dolphin, яке прибуло, нагрянув цілий десант із митниці, поліції та національної жандармерії Нідерландів - перевірка екстраординарна, що проводиться у виняткових випадках, стверджують джерела видання Follow The Money;

Про підозрілу поведінку HAV Dolphin голландців, ймовірно, попередили німецькі колеги. Судно вийшло 23 квітня з Калінінграда, побувало в латвійській Лієпаї, а потім попрямувало в бік німецького Кіля.

Воно йшло незвично повільно - із середньою швидкістю 7,6 морських вузлів, тоді як нормальна швидкість становить 10-11 вузлів. Це може бути пов'язано з економією палива або технічними проблемами, але могло бути частиною тактики,  яку застосовують багато  російських суден, підозрюваних у шпигунстві, продовжує видання, наприклад, коли вони спеціально затримуються в якихось місцях.

Потім HAV Dolphin вісім днів простояв на північний захід від Кіля, в такому місці, де не прийнято якірну стоянку. При цьому не дуже далеко розташовані німецькі військові об'єкти, наприклад, база спеціальних суден і підводних човнів в Еккернферді.

Читайте також: Після пошкодження кабелю Estlink 2 у Балтійському морі на дні знайшли слід від якоря, що розтягнувся майже на 100 кілометрів [15]

Згідно з джерелами кількох європейських видань, у цей час у цьому районі були помічені безпілотники - імовірно, це і стало причиною німецької поліцейської перевірки на HAV Dolphin. Однак у поліції це не коментують, а власник судна - норвезька компанія Hav Bulk AS - заперечує факт поліцейського огляду. Там також кажуть, що судно просто чекало замовлення на навантаження, стоячи рівно в тій точці, яку вказала портова адміністрація. 9 травня замовлення, нарешті, було отримано - і незабаром HAV Dolphin поспішив до німецького Бремена.    

Судно HAV Dolphin проходить річкою Емс у Німеччині в червні 2025 року. Джерело: Marine Traffic.

Утім, якою б не була причина перевірки голландської митниці, поліції та жандармерії, вона теж ні до чого не призвела: безпілотників або чогось підозрілого на судні не знайшли. Опитування семи членів екіпажу - знову громадян Росії - теж нічого не дало. HAV Dolphin відпустили без жодних претензій, він вирушив до Іспанії, а зараз знову курсує Європою, видно з Marine Traffic.

 Чому у норвезької компанії виявився російський екіпаж і що корабель робив у Калінінграді

Ще 2006 року норвезька група HAV відкрила представництво в Калінінграді. Через нього регулярно набиралися екіпажі. Голова правління HAV Петер Клеппан каже, що компанії було вигідно наймати в каботажні перевезення працьовитих і висококваліфікованих російських моряків.

На сьогодні HAV має в Калінінграді представництво, а також компанію "Хав Шип Менеджмент Норрус", яка на 79% належить безпосередньо Клеппану. При цьому після початку повномасштабної війни компанія не бере вантажі й не має клієнтів у Росії, підкреслює співрозмовник.

Судна норвезької компанії вже багато років обслуговуються на судноремонтному підприємстві "Преголь" у Калінінграді, продовжує Клеппан. Це приватна верф, однак, вона має контракти на обслуговування науково-дослідних суден і, наприклад, кораблів "Росатома", видно з держзакупівель. HAV Dolphin майже місяць провів на плановому ремонті у квітні 2024 року, перш ніж вирушити до німецького Кіль і далі Європою.

Можливе використання кораблів для запуску дронів для стеження за інфраструктурою - новий виклик для європейської влади, схоже, вона ще не придумала, як із ним боротися, кажуть опитані журналістами експерти.

Читайте також: Росія створює карту критично важливих підводних та наземних систем союзників − розвідка НАТО [16]

З одного боку, сам факт існування цих шпигунських дронів здається доведеним - про це говорять різні, не пов'язані між собою структури. Наприклад, аналітики ACLED стверджують, що після початку повномасштабної війни в Україні вони зафіксували майже 40 випадків спостереження безпілотниками за інфраструктурою в північній Європі. Між серпнем 2024 року і лютим 2025-го приблизно половина випадків припала на військові кораблі, військові бази та їхні околиці в Німеччині та Великій Британії. На думку старшого аналітика ACLED Микити Гуркова, основний меседж Росії, адресований європейцям, звучить так: ми за вами стежимо, ми вас можемо дістати.

Схожі дані наводить Der Spiegel із посиланням на органи безпеки. Наприклад, у період з 27 лютого до 7 березня 2025 року безпілотники майже щодня пролітали над військово-морськими базами, портами та хімічними підприємствами на півночі та сході Німеччини. Розмах їхніх крил сягав п'яти метрів.

З іншого боку, зловити конкретний дрон, запущений з корабля, здається непосильним завданням. Доцент кафедри оперативного аналізу Академії оборони Нідерландів Нілс Вудстра не здивований, що на Lauga і HAV Dolphin не знайшли жодних безпілотників. "Вантажний корабель великий, а дрони можна розібрати і заховати, - міркує експерт. - Вам доведеться перебрати все судно цілком, щоб їх знайти".

До того ж дрони після польотів можна просто втопити в морі, не залишивши жодних слідів, додає радник з безпеки в Гаазькому центрі стратегічних досліджень (HCSS) Патрік Болдер.

—

Наталія Телегіна, Ілля Рождественський; опубліковано у виданні Центру "Досьє" [17]

Читайте також: 

• Могутній потік брехні: російська пропаганда все більше виглядає для Заходу екзистенційною проблемою, яку він поки не здатний ефективно вирішити [18]
• Російська пропаганда в Іспанії: дика дичина [19]
• Як Путін через мережу «Русскіх домов» продовжує ґвалтувати Європу [20]
•  «Российское телевидение — это самое настоящее биологическое оружие» [21]
•  “Медиаклубы” спецслужб РФ в информационной войне против соседних стран [22]
• Як Путін краде промови в нацистських військових злочинців [23]
• Русская культура всю свою историю лелеяла чмо — и оно выросло, расцвело [24]
• Западные компании которые намерены до последнего финансировать армию российских захватчиков [25]