Захід повинен вчитися протистояти інформаційним операціям Кремля на прикладі Молдови

1.00

Нет

Парламентські вибори в Молдові є хорошим прикладом свідомо побудованої стратегії та дій, які дозволили нейтралізувати масштабну російську кампанію дезінформації. Її метою було втручання у виборчий процес і забезпечення перемоги партій, що симпатизують Кремлю.

Незважаючи на сотні мільйонів євро, які Росія витратила на дезінформацію та виборчу корупцію, Молдова на парламентських виборах рішуче висловилася за європейський шлях розвитку.

Геостратегічне значення Молдови після початку повномасштабної російської інвазії на Україну у 2022 році значно зросло. Ця країна часто згадується як потенційна наступна ціль російської агресії. Молдова стикається з російською загрозою з 90-х років, коли сепаратистський регіон Придністров'я односторонньо проголосив незалежність. Росія утримує в цьому регіоні власні збройні сили і намагається впливати на політичну ситуацію в Молдові.

Незважаючи на ці зусилля, з приходом до влади Маї Санду Молдова обрала прозахідний курс і подала заявку на вступ до Європейської Унії. У червні 2022 року Молдова отримала статус кандидата, а рік по тому було оголошено про початок переговорів про вступ.

Читайте також: Цифрова армія рашистів проти Молдови: “Платять, скажу вам, платять безпосередньо з Москви” [2]

Молдова обирає Захід

Курс, обраний молдовською владою, був позитивно сприйнятий суспільством, закінчився переобранням Санду у 2024 році і перемогою на референдумі щодо включення євроінтеграції країни до конституції. Незважаючи на перемоги, перевага над прихильниками Росії, які виступали проти цього рішення, була відносно невеликою. Під час тієї виборчої кампанії Російська Федерація витратила понад 200 млн доларів на дезінформаційні операції і мало не досягла своєї мети. Досить згадати, що про включення європейської інтеграції до молдовської конституції вирішила різниця лише в 10,5 тис. голосів.

Парламентські вибори, що відбулися 28 вересня 2025 року, стали черговим проявом політичного конфлікту між проєвропейською Партією дії та солідарності (PAS) і проросійськими опозиційними силами, такими як Патріотичний блок чи Альтернатива. З огляду на важливість цих виборів, як і 2024 року, Молдова стала об’єктом скоординованих, складних дезінформаційних операцій з боку Росії. Кремль зробив чергову спробу зупинити рух Молдови на Захід.

Читайте також: Віцепрем'єр і очільник МЗС Молдови: "Кремль не в тій позиції, щоб вчити нас демократії" [3]

Довгострокова операція з дестабілізації Молдови

У 2023 році консорціум редакцій (VSquare, Frontstory, RISE Moldova, «Expressen», the Dossier Center, Yahoo News, Delfi, CNN) отримав та опублікував плани Федеральної служби безпеки Росії, які передбачали дії, спрямовані на дестабілізацію Молдови й унеможливлення зближення країни із Заходом. План, який був розроблений 2021 року, розрахований на наступні 10 років і передбачав повне політичне підпорядкування Молдови до 2030 року.

Цій меті мали служити, серед іншого, підтримка проросійських груп, використання місцевої православної церкви, погрози відключення постачання газу, а також дезінформаційні та психологічні заходи. Операції впливу та дезінформація були важливим елементом цього плану. Цей документ показує, що ФСБ планує свої операції на кілька років вперед, встановлюючи коротко-, середньо- і довгострокові цілі. У цьому контексті російські спроби втручання у вибори в Молдові не повинні дивувати.

Росія застосувала багато інструментів, щоб вплинути на результат виборів у Молдові, намагаючись знизити підтримку проєвропейських партій і посилити позиції груп, які підтримують Кремль. Для проведення дезінформаційних операцій використовували багато інноваційних методів.

Можна виділити три основні дезінформаційні наративи. Перший з них зосереджувався на представленні Європи як загрози для православної церкви, національної мови, традиційної сім’ї. Він часто виставляв у негативному світлі соціальну політику Європейської Унії, щоб викликати негативні емоції серед молдован. Другий наратив підкреслював негативні економічні наслідки інтеграції, такі як підвищення цін, втрата ринків, колонізація ЄУ або скорочення ресурсів.

Третій наратив зосереджувався на питаннях безпеки і вказував, що тісніша співпраця з НАТО та Євроунією може бути небезпечною і втягнути Молдову у війну. Нейтралітет та військова присутність Росії в Придністров'ї подавалися як стабілізаційний фактор. Ці три основні повідомлення модифікувалися залежно від потреб і платформ, що використовувалися для поширення дезінформації.

Читайте також: Таємний план Кремля: напередодні виборів у Молдові президентка Санду виступила з екстреним зверненням до нації [4]

Фейки, хакери та конспірологічні теорії на службі Кремля

Усюдисущість штучного інтелекту в сучасному світі також знаходить відображення в операціях впливу. Російські акаунти створили понад 300 фейкових матеріалів, зокрема дипфейки, що атакують президента Санду та Європейську Унію.

Ці матеріали були спрямовані головно на молдовську діаспору. У більшості випадків Кремль не використовував просунутий ШІ, а лише найдешевші готові інструменти, щоб якомога швидше створити бажані зображення та графіку, що призвело до низької якості опублікованих матеріалів. Були виявлені сайти, які видавали себе за західні ЗМІ, а оплачені ботоферми з Африки та ШІ мали генерувати коментарі, які вказували на загальну неприязнь до PAS та Європейської Унії.

Наприклад, один із сайтів був створений за зразком американського журналу про стиль життя «OK!» – там була розміщена стаття, що завдавала удару по Санду, в якій стверджувалося, що вона купує сперму в знаменитих геїв, щоб завести дитину.

Це типовий приклад використання гендерних стереотипів у дезінформації з метою завдати удару по приватному життю та сприяти втраті політичної репутації. Санду також звинувачували в керівництві мережею педофілів у Європі. Для цього вона нібито вербувала дітей з України, а потім продавала їх по всій Європі. Компанія Recorded Future ідентифікувала групу Storm 1516, яка стояла за цією кампанією. Раніше Storm 1516 втручалася у вибори в Німеччині та США.

Іншим методом дії була спроба залучити самих молдовських громадян до дезінформаційної діяльності, щоб антизахідний контент виглядав природним і походив від молдован, а не ззовні. Росіяни пропонували гроші за публікацію проросійської пропаганди та фальшивих матеріалів, що дискредитували партію PAS і президентку. Таким чином вони, ймовірно, мали намір викликати ефект снігової кулі та обійти захист соціальних платформ від автоматизації контенту і так званої неавтентичної поведінки.

До внутрішньої мережі, відповідальної за поширення дезінформації, проникли журналісти BBC, які описали схему її діяльності. Починалося все з публікації дописів про важливі постаті в історії Молдови, щоб зібрати якомога більшу аудиторію. Потім переходили до публікації звинувачень на адресу молдовського уряду. З'являлися, зокрема, заяви про те, що уряд фальсифікує вибори. Цей наратив повернувся і після виборів, коли з'ясувалося, що проросійські партії програли.

Популярним був також наратив, яким лякали громадян, що, мовляв, інтеграція з ЄУ означатиме необхідність зміни статі. BBC повідомляло, що мережа складалася з понад 90 акаунтів у TikTok – частина з них намагалася видавати себе за медіацентри. Було зроблено тисячі записів, які набрали 55 мільйонів переглядів. Мережа була залучена не тільки до поширення дезінформації, а й до організації вуличних опитувань. Осіб, які їх проводили, навчали правильно ставити запитання, щоб отримати негативні реакції на ЄУ і нинішню владу в Молдові.

Читайте також: Як незалежні медіа в Молдові перемогли дезінформаційну машину Кремля під час енергетичної кризи [5]

Фальшиві опитування та загроза війни

Іншим видом дезінформації було публікування фальшивих виборчих опитувань, які прогнозували поразку PAS. За цією кампанією нібито стояв молдовський олігарх Ілан Шор, який нині мешкає в Москві. Сполучені Штати наклали на нього санкції за участь у російських операціях впливу. Подібну роль виконували вебсайти в рамках кампанії Vocepentru, які видавали себе за нейтральні соціологічні служби, але були важливим інструментом російської пропаганди.

Вебсайти використовували символіку і графіку PAS, а поставлені питання були тенденційними – їх метою було викликати відразу до ЄУ і просувати кремлівський наратив. Осіб, які підтримували проросійські партії, мали знімати на відео, а ці матеріали використовувати для просування тези про фальсифікацію виборів. Мета полягала в тому, щоб потім показати, що багато людей голосували проти Санду і PAS. І відповідно до цієї логіки – якщо офіційні результати виборів цього не відображають, значить, вони були сфальсифіковані.

Шор також профінансував мережу політичних реклам на Facebook і YouTube. Між 30 квітня і 28 липня 2025 року він викупив понад 1,5 тисячі рекламних оголошень на платформах Meta і сотні на YouTube. Основними дезінформаційними наративами були звинувачення PAS у фальсифікації виборів, нападі на православну церкву і збіднінні Молдови.

У ніч на 24 вересня скоординована мережа коментаторів просувала повідомлення, що президентка Санду і PAS втягнуть країну у війну з Росією, оскільки планують атаку на російську армію в Придністров'ї. Це мало викликати страх серед виборців і відлякати їх від участі у виборах. Повторюваним наративом було також звинувачення ЄУ і НАТО у відправленні до Молдови солдатів, завданням яких було стежити за виборами, щоб вони закінчилися перемогою PAS.

Не можна забувати про роль Молдовської православної церкви, яка також використовується для поширення російської дезінформації. Молдова не має незалежної, автокефальної православної церкви, у країні діє автономна одиниця, підпорядкована Російській православній церкві. Було виявлено численні випадки участі духовенства у виборчій кампанії, що суперечить молдовському законодавству. Враховуючи, що Російська православна церква є важливим інструментом зовнішньої політики Кремля та впливу на людей в інших країнах, її роль у Молдові не повинна дивувати. Тим більше, що велика кількість вірян не стежить за поточною політикою і могла бути вразливою до тез, проповідуваних у церквах.

У день виборів з'явилася інформація про бомбові загрози на виборчих дільницях за межами Молдови, які виявилися фальшивими. Вони мали на меті зірвати голосування за кордоном, де діаспора найчастіше голосує за PAS. Окрім того, поширювалася інформація про заплановані демонстрації та про групи осіб, які мали зірвати вибори. Ця інформація разом з повідомленнями про бомбові загрози мала показати Молдову як державу, що занепадає і не здатна провести вибори.

Читайте також: Глава молдовської автономії пов'язана з ОЗУ, якщо її виправдають у справі про корупцію, Молдова стане сателітом Москви — екс-міністр оборони [6]

Поразка Москви

На думку молдовського прем'єр-міністра Доріна Речана, Росія витратила сотні мільйонів євро, щоб схилити шальки терезів виборів на свою користь. Однак вона зазнала болючої поразки. З огляду на те, що Кремль прагне впливати на виборчий процес у багатьох країнах, варто придивитися до того, як Молдові вдалося відбити ворожі дії.

Важливу роль відіграла спеціалізована установа: Центр стратегічних комунікацій та боротьби з дезінформацією, який ефективно координував виявлення загроз та своєчасне реагування на них. Центр тісно співпрацював з розвідувальними службами, прокуратурою, громадянським суспільством та ЗМІ.

Крім того, було розпочато кампанії пребанкінгу (від англійського слова debunking, що означає спростування неправдивих повідомлень, префікс pre- означає зосередження уваги на запобіганні поширенню дезінформації), які мали на меті усвідомлення суспільством того, що таке дезінформація, особливо в контексті виборів. Вони були адаптовані до різних груп виборців, включаючи молдовську діаспору, голоси якої мали важливе значення для остаточного результату.

Значно раніше, ще 2022 році, Молдова заблокувала російські телеканали, а також вебсайти, такі як «Правда» і «Блокнот», за поширення контенту, який закликає до ненависті і війни, використовуючи антиєвропейські наративи. Було заборонено фотографувати виборчі бюлетені (фотографії бюлетенів могли бути використані як доказ голосування за проросійську партію і стати підставою для виплати «винагороди»).

Молдова також отримала підтримку від інших країн, таких як Польща, Франція і Румунія, які поділилися своїми знаннями та досвідом у боротьбі з російською дезінформацією та способами захисту виборів від іноземного втручання. Пребанкінг-кампанії, спрямовані на молдовську діаспору, були підтримані коштами ЄУ. Європейська Унія використала свою групу швидкого реагування на гібридні загрози (Hybrid Rapid Response Team), щоб підтримати Молдову перед іноземним втручанням, і створила регіональний центр Європейської обсерваторії цифрових медіа (European Digital Media Observatory – EDMO), щоб зосередитися на російській дезінформації в Молдові. Вона також допомогла організувати зустріч представників Google, Meta, TikTok з молдовськими чиновниками та представниками громадянського суспільства, що дало змогу ефективніше виявляти й ліквідовувати російські дезінформаційні кампанії.

Молдовський урок на майбутнє

Молдова зіткнулася з координованими дезінформаційними операціями, які включали використання дипфейків, бот-мереж, сфабрикованих історій, фальшивих опитувань громадської думки і навіть мікротаргетингових кампаній, спрямованих на дітей віком до 12 років.

Незважаючи на сотні мільйонів євро, витрачених на цю кампанію, Росія не досягла своєї мети, а парламентські вибори виграла проєвропейська Партія дії та солідарності. Нейтралізація російської дезінформації була б неможливою без усвідомлення молдовською владою, що вона є частиною планових дій Москви, спрямованих на ослаблення й підпорядкування молдовської державності.

Усе це позбавило Росію важливого козиря, яким є ефект несподіванки. Це також дозволило впровадити відповідні реформи, побудувати інституції й налагодити відносини зі соціальними платформами та представниками громадянського суспільства, чия участь у протидії російським операціям впливу є неоціненною. Важливу роль відіграли Європейська Унія та її члени, які ділилися з молдовськими партнерами знаннями та досвідом щодо російської дезінформації та забезпечення інформаційної цілісності виборів, що показує, наскільки важлива міжнародна співпраця в боротьбі з ворожими операціями впливу.

Читайте також: Суд у Молдові визнав неконституційною угоду про кредит із Росії [7]

Однак підтримку європейськими країнами Молдови під час виборчого періоду не слід розглядати як односторонню дію, адже саме досвід Молдови є зараз цінним орієнтиром для інших демократій, у яких незабаром відбудуться вибори. Тому так важливо побудувати міцне партнерство між інституціями ЄУ та державами-членами.

Росія постійно посилює свій інформаційний арсенал, удосконалюючи добре відомі тактики і техніки, але й впроваджуючи абсолютно нові. Західні країни повинні ретельно вивчити висновки як російської дезінформаційної кампанії в Молдові, так і молдовської стратегії протидії російському впливу, щоб у майбутньому мати можливість застосовувати перевірені рішення.

—

Переклад з польської ZAXID.NET [8]

Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET [9] і польським часописом Nowa Europa Wschodnia [10].

Оригінальна назва статті: Rosyjska operacja poniosła klęskę [11]

Читайте також: