Експерти та урядовці документують колосальні руйнування, спричинені російськими загарбниками. 

Херсонський обласний краєзнавчий музей колись мав одну з найбільш вражаючих в Україні колекцій, яка містила експонати від доісторичних часів до сучасності.

Коли в листопаді російські окупанти залишили Херсонську область під час українського контрнаступу, вони розграбували значну частину колекції, включаючи золоті та срібні вироби, предмети з давніх скіфських та сарматських поховань, рідкісну кераміку, зброю та всю нумізматичну колекцію. Про це пише сайт IWPR [2] – Institute for War & Peace Reporting (Інститут репортажів про війну та мир).

Читайте також: Масштаб пограбування російськими загарбниками українських музеїв є найбільшим із часів Другої світової війни [3]

За словами міністра культури України Олександра Ткаченка, близько 80 відсотків музейних зібрань було викрадено.

Його заступниця Катерина Чуєва зазначила, що оскільки регіон все ще перебуває під загрозою, повна сума збитків ще не з’ясована.

“Документування всіх втрат у музеях міста Херсона займе певний час, оскільки це все ще є небезпечним”, – сказала Катерина Чуєва, додавши, що наразі слідчі фіксують та збирають докази для майбутнього кримінального провадження.

По всій Україні експерти та урядовці документують масштабні культурні руйнування, спричинені російськими військами, з метою порушення справ про воєнні злочини проти винуватців.

Тимур Короткий, віце-президент Української асоціації міжнародного права, підкреслив, що викрадення культурних цінностей – чи то з приватних, чи то з державних колекцій – можна вважати серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та воєнним злочином. Це підпадає під дію статті 8(2)(a)(iv) Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

“Згідно з міжнародним гуманітарним правом, культурні цінності мають вищий рівень захисту порівняно з цивільними об’єктами, – сказав пан Короткий. “Такі порушення міжнародного гуманітарного права є воєнними злочинами, тобто коли відбуваються навмисні напади на культурні об’єкти або навмисні напади на цивільні об’єкти, в результаті яких культурним об’єктам завдається шкода, а у випадку нападів нерозбірливого [або] диспропорційного характеру – ще й мародерство або привласнення культурних цінностей. Крім того, знищення, пошкодження та руйнування культурних цінностей може свідчити про злочини проти людства та геноцид”.

Станом на середину грудня 2022 року, за даними Міністерства культури, 1 132 об’єкти культурної інфраструктури були пошкоджені, а 403 – повністю зруйновані. Серед них – пам’ятки архітектури, музеї, школи, університети та культурні центри.

Постраждали Київська, Харківська, Луганська, Миколаївська, Запорізька, Сумська та Херсонська області, причому найбільше постраждала Донецька, де було пошкоджено 80 відсотків культурної інфраструктури.

Зруйнований авіаударом драматичний театр у нині окупованому Маріуполі став одним із найбільш наочних символів російських воєнних злочинів. Серед інших об’єктів культурної спадщини – будинок українського мецената 19 століття Василя Тарновського в Чернігові, музей відомої художниці Марії Примаченко під Києвом і скит Святогірської лаври, найбільшої дерев’яної церкви в Україні, в Донецькій області.

Читайте також: Російські загарбники під видом “евакуації” розграблять кримські музеї: що Україна (не)робить для їх порятунку [4]

Як і в Херсоні, російські війська масово вивозять зібрання з інших українських музеїв. Міська влада Маріуполя повідомила, що окупаційні війська вивезли оригінальні роботи корінного жителя міста Архипа Куїнджі, художників Івана Айвазовського та Миколи Дубовського, а також три ікони 19 століття.

У краєзнавчому музеї в окупованому Мелітополі Запорізької області викрали колекцію скіфського, гуннського та сарматського золота, а також срібні монети з Духоборинського скарбу.

За словами Ярослави Савченко, експерта з питань культури ГО “Фонд підтримки фундаментальних досліджень”, ніхто не знає точної кількості знищених об’єктів культурної спадщини в Україні, частково через те, що записи ще не були представлені в цифровому вигляді.

Чуєва підтвердила це, додавши: ” До недавнього часу у нас не було обов’язкового обліку в електронному вигляді, а також не було програм з цифрового обліку музейних колекцій”.

Вона повідомила, що міністерство розпочало процес синхронізації різних записів, а також за ініціативою президента розпочався збір детальної інформації про всі об’єкти, що постраждали.

Зібрані дані опрацюють національні правоохоронні органи та передадуть міжнародним партнерам, зокрема, Інтерполу та організаціям, які протидіють незаконному переміщенню культурних надбань.

Читайте також: Країна мародерів: як російські загарбники пограбували херсонські музеї [5]

“На нашому боці міжнародне гуманітарне право та міжнародні конвенції, – зазначила пані Чуєва. “Разом з Генеральною прокуратурою ми будемо розглядати різноманітні можливості нашого захисту в міжнародних інституціях. Зокрема, Україна підготує звернення до Міжнародного кримінального суду”.

Фото: Telegram/Андрющенко Time

 

Пан Короткий зазначив, що сучасні технології дозволяють не лише фіксувати ймовірні воєнні злочини проти культурної спадщини у режимі реального часу, але й поширювати інформацію про них на міжнародному рівні.

“Це важливо у контексті запобігання незаконному міжнародному обігу викрадених Росією культурних цінностей України, – продовжив він. “Необхідно постійно моніторити аукціони та комерційний обіг культурних цінностей на онлайн та офлайн майданчиках, інформуючи організаторів про наявність викрадених українських експонатів”.

Україна також підтримує створення Спеціального трибуналу для суду над Росією за злочин агресії, який розглядатиме всі її наслідки, в тому числі і знищення культурної спадщини України.

Читайте також: Країна мародерів: Як Росія грабує музеї окупованого півдня України [6]

“Також, що стосується воєнних злочинів проти культурних цінностей, це юрисдикція, в першу чергу, правоохоронних органів України, а також іноземних правоохоронних органів, відповідно до принципу універсальної юрисдикції та, звичайно, Міжнародного кримінального суду”, – сказав Короткий.

Тим не менш, він попередив, що Україні необхідно забезпечити дотримання міжнародних стандартів документування при розслідуванні цих злочинів. Крім того, стаття 438 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за порушення законів та звичаїв війни, потребує оновлення, зокрема, в частині визначення воєнних злочинів проти культурних цінностей.

На думку пані Савченко, всі культурні цінності України, які належать державі чи приватним особам, мають бути повернуті.

“Такі механізми повернення існують: або під час укладення угоди між державами після закінчення бойових дій, або на підставі рішень міжнародних судових [та] арбітражних інституцій”, – сказала вона.

Хоча всі визнають, що процес цей буде тривалим, урядовці та експерти залишаються переконаними, що збереження національної ідентичності є надзвичайно важливою складовою воєнних дій.

Ганна Ярмиш, завідувач науково-просвітницького відділу Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди в Харківській області, підкреслила, що культурні цінності за своєю суттю є нематеріальними.

Музей, присвячений видатному українському філософу, був серйозно пошкоджений російськими ракетами у травні 2022 року, хоча офіційні особи заявили, що його найцінніші експонати були вивезені у безпечне місце.

Ярмиш підсумувала: “Ракетою можна знищити лише фізичні об’єкти, але не духовні”.

—

Tetiana Kurmanova [7],  опубліковано у виданні  IWPR [8]

---

В тему:

 

• Російські звірі та культурні чистки. Як окупанти руйнують українські музеї й вивозить мистецтво   [9]
• Про те, як окупанти розграбували музеї Херсону, і про роль Міністерства культури [10]
•  Окупанти знищили у Маріуполі будівлю Художнього музею ім. Архипа Куїнджі [11]
• В Нацполіції стверджують, що викрадені картини кримського музею — на обліку в Інтерполі [12]
• Злочини Кремля проти української культури: про відповідальність РФ за знищену спадщину  [13]