Російські загарбники під видом “евакуації” розграблять кримські музеї: що Україна (не)робить для їх порятунку

Версия для печати

Росія планує “евакуацію” кримських музеїв, тобто, незаконне вивезення українських історичних та культурних цінностей на територію РФ. За інформацією генштабу ЗСУ, окупаційна влада Криму видала наказ, у якому затвердила плани для евакуації музейних колекцій, як внутрішньої – у межах окупованого півострова, так і зовнішньої – у Росію.

Хоча офіційних публічних заяв про “евакуацію” від російського уряду не було, як не було і підтвердження активних дій, що свідчили б про початок “евакуації”, МКІП уже звернувся до ЮНЕСКО із закликом запобігти нелегальному трафіку культурних об’єктів та розірвати стосунки з російськими музеями, зазначає видання  LB.ua.

Що можуть “евакуювати”?

Після початку анексії півострова уряд РФ офіційно повідомив, що приймає під свою юрисдикцію всі кримські історико-культурні об’єкти, та наказав включити понад 220 з них до списку об’єктів федерального значення. Тож теперішній курс на “евакуацію” кримських цінностей є послідовним продовженням цієї логіки. Її підтверджують і нещодавні дії РФ у Херсоні, звідки окупаційні війська вже “евакуювали” декілька пам’ятників.

Читайте також: Як у селищі Іванкові рятували картини Марії Примаченко від російських фашистів. «Прилетіло з Чорнобильського напрямку»

За неформальними джерелами, кримські музейники вже складають евакуаційні списки об’єктів, до яких рекомендовано включати “експонати з найбільшою матеріальною цінністю”. Крім того, музеї готують також і евакуацію співробітників разом із родинами. Пояснень уряд не надає і, в кращих традиціях тоталітаризму, наказує заповнювати формуляри, не ставлячи зайвих питань. 

Фото: t.me/courierofculture

“Якщо ми говоримо про речі, які в першу чергу, можуть вивозитися, то, швидше за все, це будуть речі з дорогоцінних металів та з дорогоцінним камінням, — коментує Денис Яшний, член експертної мережі Кримської платформи. — Це можуть бути як археологічні знахідки, так і, наприклад, шати до ікон ХІХ століття. Для того, щоб зрозуміти, які предмети зараз знаходяться у кримських музеях та можуть бути вивезені, треба підіймати дві речі. По-перше, музейні каталоги, які видавалися свого часу. По-друге, треба працювати із таким російським ресурсом як “Каталог музейного фонду РФ”, куди вносяться музейні експонати, в тому числі і з Криму після 2014 року”.

Окрім того, за словами Яшного, під “евакуацію” можуть потрапити унікальні предмети – в першу чергу, авторський живопис. Наприклад, картини Айвазовського, Куінджі, акварелі Волошина. Проблема й у тому, що предмети, які передаються для виставок на територію РФ, можуть бути там затримані.

Денис Яшний. Фото: Укрінформ

“Так, наприклад, на виставку в Сочі у грудні буде відправлено картину “Вигляд Московського Кремля з боку Кокерівського подвір’я” із Севастопольського художнього музею імені Крошицького. Вона там перебуватиме до 20 грудня 2022 року. Чи буде вона повернута чи ні – сказати неможливо, адже зараз нема змоги забезпечити її повернення до Криму. Тим паче, що виставка буде тільки у грудні, а запит на передачу є вже зараз,” – говорить Яшний.

Читайте також: Российские захватчики уничтожили два уникальных маяка на Херсонщине

Що залишається в Криму?

За даними МКІП, у 2013 році з-під фактичного контролю України вийшло близько 1 млн 200 тис. предметів, які належать до Музейного фонду України, але залишились у підконтрольних РФ музеях Криму. На той час на території півострова діяли 26 музеїв та 5 історико-культурних заповідників. 

Зокрема, в Криму залишилась частина української колекції “скіфського золота”. Про це мало говорять, адже увага здебільшого зосереджена на основній частині цього зібрання, яка зберігається в Амстердамі в очікуванні на нові судові розгляди. Втім, близько 80 предметів із більш як 500, запланованих до вивезення на виставки у Бонн та Амстердам, не полишали Криму.

Серед них, як розповідає для російських видань директор сімферопольського заповідника “Неаполь Скіфський” Юрій Зайцев, золоті прикраси з Усть-Альмінського некрополя, монети і вироби з бронзи, срібла та золота знайдені у святилищі “Гурзуфське сідло”, що зараз перебувають у Ялтинському історико-літературному музеї, та найцінніший експонат заповідника: кам’яна плита з епітафією скіфського царя Аргота.

Плита з епітафією Аргота. Фото: neapolis-scythian.com

Також в Криму знаходиться переважна частина античного спадку з музейного фонду України. Зокрема, до Східно-Кримського історико-культурного музея-заповідника (так у 2014 році окупаційна влада перейменувала Керченський заповідник) відносяться колекції чорно- та червонофігурних античних ваз VI – IV ст. до н.е., античної скульптури, золотих та срібних монет Мітрідата Євпатора й Олександра Македонського, античних ювелірних прикрас. Під час окупації предмети з зібрання цього музею постійно вивозили на територію РФ: наприклад, у 2018 році виставку ”Керч — найдавніше місто Росії” показували у Єкатеринбурзі, а в серпні 2022 року в Тулі відкрили виставку “Магія Боспору”.

Крім археологічних цінностей, в Криму залишилось чимало мистецьких об’єктів. Сімферопольський художній музей має ікони ХV-ХІХ ст., роботи Врубеля, Васнєцова, Куїнджі, зразки шкіл фламандського, італійського, німецького живопису. Феодосійська картинна галерея представляє найбільшу у світі колекцію робіт Айвазовського, а Севастопольський художній музей — живопис італійського відродження та роботи “малих голландців”.

Цей список не є точним або вичерпним, зокрема і тому, що в ньому ми орієнтуємось станом на 2013 рік. За 8 років фонди кримських музеїв постійно переміщувались — звісно, без згоди України, — а також поповнювались, і теж у незаконний спосіб. Весь цей час російські інституції активно провадили археологічні розкопки по всій території півострова, продовжуючи попередні дослідження та відкриваючи нові.

Читайте також: Міністр, який провалив евакуацію музеїв, попіарився на монументі "Батьківщини-мати"

Лідером незаконної археології є Державний Ермітаж. За офіційними заявами, експедиції залишають усі знахідки в кримських музеях, але фактично перевірити це складно. Втім, навіть якщо це так, тепер ми ризикуємо втратити й ці нові знахідки — разом із науковою інформацією про них, якої немає в українських реєстрах.

Прикраси з могильника Опушкі. Фото: Кримський федеральний університет

Ось лише декілька свіжих прикладів: у 2021 році на розкопках могильника Опушкі (передгір’я неподалік від Сімферополя) знайшли унікальну колекцію прикрас ІІІ ст. н.е., яка могла належати аланським царям; тоді ж на місці середньовічної Фанагорії викопали фрагмент амфори з 80 статерами (античними монетами). Найактивніше керовані Росією археологи працювали в районі будівництва траси “Тавріда”: на цьому маршруті завдовжки 310 км знайшли близько 100 пам’ятників, найдавніший з яких (стоянка в Бахчисарайському районі) датований середнім палеолітом.

Амфора з Фанагорії.. Фото: Інститут археології РАН

Крім того, є обґрунтовані підозри, що, підлаштовуючись під строки будівництва, розкопки велися недбало та із порушеннями. Особливо це стосується знахідок, дотичних до кримськотатарської культури. Адже, якщо символічний зв'язок із античною культурою є для Росії дуже важливим (згадаймо нещодавнє інтерв'ю директора Ермітажа Михайла Піотровського, в якому він наполягає на праві Росії бути Європою через її античний спадок у Херсонесі та Керчі), то сліди татарської культури в Криму, навпаки, заважають Росії вибудовувати наратив про "одвічну" приналежність півострова до РФ.

Те ж саме стосується незаконних реставраційних робіт, які спотворюють історичний вигляд об’єктів та, як у випадку із Ханським палацем у Бахчисараї, стирають його культурну ідентичність. Тож якщо цю діяльність продовжить масоване незаконне вивезення об’єктів з Криму до РФ, кримські татари (а разом із ними — вся Україна) ризикують втратити не просто експонати, а й свідоцтва ще ненаписаної історії цілого народу.

Читайте також: Окупанти захопили Херсонський художній музей, безцінні фонди якого не евакуювала влада

Що робить Україна?

Одразу після повідомлення генштабу ЗСУ про можливу “евакуацію” кримських музеїв, МКІП виступив зі зверненням до ЮНЕСКО, в якому порівняв ці дії РФ з пограбуванням музеїв нацистами під час Другої світової та закликав міжнародних партнерів протидіяти нелегальному перевезенню культурних цінностей і відмовитись від співпраці з музеями РФ. 

Це звернення є радше символічним жестом, адже РФ не приховує, що не збирається співпрацювати з ЮНЕСКО в питаннях Криму.Тож для того, щоб воно мало реальний ефект, вочевидь необхідні конкретні дії, зокрема — постійне спостереження та ведення обліку предметів культурної спадщини Криму. Адже риторичне порівняння з Другою світовою — це добре, але реальні цифри — значно краще. 

“До лютого 2022 року, питання захисту об‘єктів культурної спадщини Криму не було в фокусі уваги Мінкульту, всі активності проводили не держава, а громадські організації: документування порушень, інформування міжнародних організацій, збір інформації, — каже Ельміра Аблялімова, координаторка проєктів Кримського інституту соціальних досліджень.— Зараз Мінкульт веде моніторинг та документує ушкодження пам’яток та втрачені цінності, але Крим знову не попадає у фокус його уваги. Справа у різних типах загроз. Якщо, наприклад, на материковій частині України йдеться про ракетні обстріли – тобто, про ймовірне пошкодження або знищення об’єктів культури під час військових дій, то у Криму характер порушень інший.

Ельміра Аблялімова. Фото: скрин Youtube

Це нібито “реставрації”, які порушують або частково порушують автентичність об'єкта, його комплексність, наукову, історичну та художню цінність; археологічні дослідження, які є нелегальними відповідно до норм міжнародного права, тому що Україна не надавала дозвіл на їх проведення; переміщення цінностей на територію Росії, що теж не відповідає нормам міжнародного права через причину відсутності згоди на таке переміщення з боку України; привласнення об’єктів культури, в тому числі рухомих та нерухомих”. 

Про привласнення каже і Денис Яшний, розповідаючи, наприклад, про виставку “Золота Орда та Причорномор’я. Уроки Чінгізидської імперії”, яка відбувалася у Казані. “Тоді деякі археологічні знахідки з Криму були зазначені як речі з колекції Ермітажу, тобто привласнені РФ, — стверджує Яшний. — Але навіть тоді подання до СБУ щодо привласнення музейних предметів робило не Міністерство культури, а фізична особа, археолог”.

Читайте також: Директор героїчного Миколаївського зоопарку: "Найгірше було у перші два тижні війни. Фашисти стояли в Кульбакіному"

Прокоментувати, що саме робить МКІП для збереження кримської спадщини, погодилась заступниця міністра культури Катерина Чуєва: “Моніторинг ситуації та постійна комунікація з міжнародними партнерами для захисту спадщини та національних інтересів України — серед ключових напрямків роботи міністерства.

На жаль, цивільні відомства не можуть безпосередньо на місці впливати на ситуацію на тимчасово окупованих територіях, ми також не уповноважені проводити слідчі дії, але взаємодіємо з правоохоронними органами, громадськими ініціативами та з міжнародними організаціями. Якщо запобігти нелегальному переміщенню цінностей фізично неможливо — мусимо створювати умови, за яких загарбник не зможе зберегти своє привілейоване становище у світі та зрештою нестиме відповідальність за скоєне.

Катерина Чуєва. Фото: mkip.gov.ua

З поточного — завершується підготовка українського випуску The ICOM Red List of Cultural Objects at Risk — переліку категорій культурних цінностей, які перебувають під загрозою, можуть бути предметами нелегального трафіку та ін. (спільно з Міжнародною радою музеїв та ІКОМ України), плануємо запуск Експертної ради з питань повернення культурних цінностей, створення окремих розділів цифрової платформи національної спадщини по Криму та інших тимчасово окупованих територіях, зокрема і в частині вивезених російською владою цінностей, поновлення роботи з внесення кримських пам’яток до державного реєстру нерухомих пам’яток України тощо.

Продовжимо документувати пошкодження та руйнування культурної спадщини як внаслідок збройної агресії РФ, так і внаслідок політики окупаційної влади на тимчасово окупованих територіях, та передавати дані для кримінальних проваджень. Від 2015 постало чимало ініціатив, які так чи інакше працювали з питаннями культурної спадщини Криму. Важливо систематизувати ці матеріали, синхронізуватися з чинними ініціативами, робити свою “домашню роботу” та об’єднувати зусилля з тими, хто активно працює з темою”. 

Отже, на 9-й рік втрати контролю над Кримом та на 9-й місяць повномасштабного вторгнення міністерський моніторинг даних по півострову та міністерська систематизація таких моніторингів від неурядових організацій існує лише у планах. Принаймні, МКІП не надає звітності про стан пам’яток півострова — на відміну від постійних звітів про культурні втрати на материковій частині країни.

Читайте також: Армія мародерів: звідки в російських солдатів взялася звичка грабувати

Утім, без планомірної фіксації нам буде вкрай важко говорити у майбутньому про реституцію, міжнародно-правова рамка якої є складною та проблемною. Також, звертаючись до міжнародних партнерів, не варто було б забувати і про місцевих партнерів, тобто, про роботу з кримськими музейниками — через пояснення наслідків кооперації з окупаційною владою, через активне пропонування якоїсь притомної альтернативи цій кооперації, через прохання фіксувати злочинні накази та дії російських урядовців. 

У 2014 році кримські музеї виступили проти повернення “скіфського золота” в Київ — тоді Міністерство культури нагадало їм, що вони не володіють цією колекцією, а лише зберігають її, що музейні зібрання відносяться до Державного музейного фонду та є власністю народу України, якою опікується міністерство. Про це варто пам’ятати всім учасникам процесу — і в першу чергу, самому міністерству.

—

Ксенія Білаш, Анастасія Нерознак;  опубліковано у виданні LB.ua

В тему:

• Як рятували картини Примаченко з вогню під час окупації (ВІДЕО)
• Російські звірі та культурні чистки. Як окупанти руйнують українські музеї й вивозить мистецтво  
• Як Росія вчиняє геноцид: спочатку йде дегуманізація, а за нею настає масове вбивство
• Другий фронт, культурний
• Проти людей, які знесли пам’ятник Пушкіну у центрі Києва, порушили справу за “неповагу до суспільства”. Російського?
• Чому й досі доводиться доводити, чому культура — доречна, мова – на часі, історія – важлива