Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка у четвер, 16 березня, випустив офіційну заяву [2], в якій прокоментував скандал щодо вручення Шевченківської премії цього року.

У ній йдеться, що нинішній склад Комітету, призначений у 2019 році, своєю роботою намагався відновити репутацію Премії, позбавивши її радянського змісту і наповнивши актуальними сучасними сенсами.

"Ми спрямовували наші зусилля на продовження і водночас оновлення традиції, згідно з якою Національна премія імені Тараса Шевченка займає особливе, центральне місце в національній культурній політиці", - сказано в заяві.  

Підписанти стверджують, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ще більше усвідомлювали відповідальність, сприймаючи свою роботу як важливу справу на спільному шляху до Перемоги.

"Однак нас, як і багатьох із вас, застала зненацька пропозиція про доповнення Премії новою номінацією, а фактично – паралельним конкурсом. Ми згодні з тим, що потрібно відзначати значущі твори, створені не тільки після 2014 року, але й після 24 лютого 2022 року, а також не проминати активну участь митців і діячів культури у наближенні Перемоги. Проте ми висловлюємо свою незгоду з тим, щоби вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до існуючого на сьогодні Положення щодо Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року в прискореному порядку. На сьогодні, коли вже визначені переможці, коли країна чекає Указ і оголошення імен справедливо та за всіма процедурами обраних лауреатів Премії 2023 року, такі зміни мають вигляд непродуманих і деструктивних. Це підриває прозорість та виваженість процедур, пункти Положення та вагу Премії як стабільної і авторитетної інституції з чітким алгоритмом роботи. Поява нових номінацій або інші несподівані зміни в Положенні до нагородження вже визначених переможців підважує довіру до Премії як найвищої відзнаки за твори літератури та мистецтва в незалежній Україні", - йдеться в заяві Комітету.

У ній наголошують, що "цьогорічні лауреати, визначені внаслідок голосування 15 лютого 2023 року, були обрані у легітимний спосіб, без порушень букви і духу Премії, з дотриманням чинного Положення".

"На наше переконання, цей вибір має бути зафіксований відповідним президентським Указом, який, згідно з Положенням, оприлюднюється в установленому порядку, як правило, до 9 березня року присудження Національної премії. Окрім недовіри до самої Премії як інституції, відкладення Указу також можна сприймати як недовіру до Комітету як експертної спільноти", - зазначили в Комітеті.

Там наголосили, що розділяють ідею запровадити особливу відзнаку для мистецьких творів, створених після 24 лютого 2022 лютого. Однак підкреслили, що вона потребує ретельного продумування і планування, зокрема щодо критеріїв, процедур висунення та відбору.

"Ми, як члени Шевченківського Комітету, вважаємо, що цей процес має відбуватися так, щоби не зашкодити існуванню та репутації Національної премії України імені Тараса Шевченка. Можливо, ініціаторам такої відзнаки доречно думати про цілком нову премію, що відповідала би заявленій меті. Інший варіант – обговорити внесення відповідних змін і нових номінацій у Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка до початку висунення творів на премію 2024 року", - йдеться в заяві.

У 2020 році Шевченківській премії оновили дизайн і айдентику

Члени Комітету нагадали, що їхні повноваження за законом закінчилися після вручення Шевченківської премії 2022 року. Через воєнний стан погодилися на пропозицію продовжити працювати аж до його завершення.

Але через незгоду з механізмом створення нових номінацій члени Комітету подають у відставку: "У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила Положення Національної премії імені Тараса Шевченка ad hoc, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу – і складають свої повноваження".

Заяву підписали 13 членів Шевченківського комітету: Дмитро Богомазов, Володимир Войтенко, Майя Гарбузюк, Тамара Гундорова, Ростислав Держипільський, Римма Зюбіна, Алла Мазур, Люба Морозова, Віктор Плоскіна, Юлія Сінькевич, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Євгеній Стасіневич.

Раніше свої повноваження в Комітеті склав його голова Юрій Макаров і одна з членкинь Влада Ралко.

У 2023 році вперше в історії Шевченківської премії 9 березня, в день народження Тараса Шевченка, не були оприлюднені імена лауреатів та не опублікований відповідний указ президента, яким, власне, і оголошуються результати. Натомість пресслужба Зеленського поширила новину про його зустріч із діячами культури та мистецтва з нагоди 209 річниці дня народження Шевченка.

10 березня голова Комітету Макаров опублікував у своєму Facebook пост про те, що існуючі номінації вирішили доповнити додатковим конкурсом "За внесок у перемогу" і оголосити раніше визначених лауреатів та нових разом 22 травня, в день перепоховання Кобзаря.

У розмові з УП.Культура Юрій Макаров розповів, що не знає, чому Офіс президента так і не опублікував указ про лауреатів Шевченківської премії 2023 та коли саме таке рішення було прийнято в офісі Зеленського. 

Наступного дня, 11 березня, Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка все-таки оприлюднив заяву, в якій назвав імена лауреатів 2023 року. Втім, переможців назвали лише у частині категорій, а на сайті президента указ, яким і оголошують переможців, так і не з'явився.

Шевченківська премія – найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва в Україні. Премію вручають із 1961 року до дня народження Тараса Шевченка, який відзначають 9 березня.

Вручається в семи номінаціях: література, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво, візуальне мистецтво, публіцистика та журналістика, літературознавство та мистецтвознавство.

У мнулому році лауреатами стали режисерка Катерина Горностай з фільмом "Стоп-Земля", Григорій Грабович з циклом статей "Переосмислючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм", Тамара Горіха Зерня з романом "Доця".

Фото: Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Скандал з Шевченківською премією: з Комітету пішли голова та членкиня. Офіс Президента, якій зірвав нагородження, мовчить [4]
• Президент України вперше в історії не визначив лауреатів Шевченківської премії 9 березня, привід надуманий. Це акт публічної неповаги до Національної Премії й українців [5]
• Що ж таки сталося з цьогорічною Шевченківською премією і при чому тут ОП (Єрмак?) [6]
• У конкурсі на директора Довженко Центру знову перемогла Олена Гончарук, над якою майже два роки знущалася влада [7]
• Внутрішній фронт: Держкіно України та його очільниця Кудерчук продовжують вести війну проти держави Україна [8]
• Боротьба культурної спільноти проти "єрмаковщини" [9]
• Безславні покидьки. Як "шістки" Єрмака нищать єдиний міжнародно визнаний кіноархів України [10]
• Українські культурні інституції категорично проти ліквідації Довженко-Центру [11]
• Внутрішній фронт. Культуру в Україні віддають на розтерзання дивним особам і все це смердить Єрмаком і Льовочкіним [12]
• Як держава «карає» за прибутковість культурні інституції: історія Довженко-Центр [13]