Що ж таки сталося з цьогорічною Шевченківською премією і при чому тут ОП (Єрмак?)

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Про те, хто має оголосити лауреатів — Офіс президента чи Комітет премії, як це робили в попередні роки, а також що ще можна встигнути зробити, щоб не зламати традицію.

В Україні вперше за багато років у день народження Кобзаря, 9 березня, не оприлюднили імена лавреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка.

За традицією, церемонія нагородження Шевченківською премією (або оприлюднення переможців) щороку відбувається не пізніше 9 березня. А здебільшого – саме в цей день, на честь народження Тараса Шевченка. Дев’ятим березня традиційно датується й указ президента України про нагородження. Зокрема, так було і на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. 

Доктор філософських наук, професор, медіаексперт Олексій Панич у виданні «Детектор медіа»  намагався пояснити, що ж таки сталося з цьогорічною Шевченківською премією та що можна зробити.

***

Новина про те, що лауреатів премії не буде оголошено 9 березня, з’явилася як грім серед ясного неба.

Єдине доступне пояснення того, що сталося, дав голова Комітету премії Юрій Макаров в інтерв’ю «УП. Культура». За його словами, він «не знає, чому Офіс президента так і не опублікував указ про лауреатів Шевченківської премії 2023 та коли саме таке рішення було прийнято в офісі Зеленського». Разом із тим, він «змушений весь час нагадувати, що Національна премія — це не премія Комітету, а Національна премія. І офіційне оголошення відбувається шляхом публікації указу президента у відповідний день».

Це звучить так, ніби лауреатів Шевченківської премії може оголосити лише президент своїм указом, і поки цей указ не вийде — ніякого оголошення списку лауреатів бути не може.

Так справді було 2022 року. Указ президента тоді було підписано 9 березня — і того ж дня медіа повідомили про присудження премії. Та це єдиний приклад за останні п’ять років, коли Комітет не оголошував складу лауреатів премії до підписання Указу президента.

Адже 2021 року глава держави підписав його 19 травня — а імена лауреатів повідомили ще 9 березня. Оголошення зробив Комітет, не чекаючи на Указ президента. 2020 року аналогічний документ з’явився 6 березня — а імена лауреатів Комітет оголосив ще 27 лютого.

Юрію Макарову все це достеменно відомо, бо він очолює Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка з 19 грудня 2019 року.

До нього, у 2019 році, президент підписав указ 7 березня, а імена лауреатів Комітет оголосив 19 лютого. Так само — 2018 року: указ був 7 березня, а імена лауреатів член Комітету оголосив іще 9 лютого.

Це означає, що пропозиція, з якою Юрій Макаров, за його словами, звернувся до президента на зустрічі 9 березня цього року — «доповнити наявні номінації додатковим конкурсом "За внесок у перемогу"» — жодним чином не пояснює затримку з оголошенням лауреатів премії з уже наявних номінацій. 

Не дає підстав для такої затримки й текст Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка. Там сказано:

«8. (...) Рішення Комітету за результатами третього туру конкурсу оформлюється протоколом, який підписує голова Комітету. Це рішення Комітету, а також "довгий" і "короткий" списки оприлюднюються на офіційному вебсайті Комітету.

9. За результатами конкурсу Комітет готує та вносить Президентові України подання про присудження Національної премії та проєкт відповідного Указу Президента України. (...)

10. Указ Президента України про присудження Національної премії оприлюднюється в установленому порядку, як правило, до 9 березня року присудження Національної премії».

На сайті премії йдеться, що «15 лютого відбувся третій тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року. Шляхом таємного голосування були визначені переможці конкурсу. За результатами конкурсу Комітет підготує та внесе Президентові України подання про присудження Національної премії, а також проєкт відповідного Указу Президента України. Після набуття чинності Указу Президента України про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка на сайті Комітету буде оприлюднено перелік лауреатів».

Тут зрозуміло все, крім одного: чому перелік лауреатів буде оприлюднено лише «після набуття чинності Указу»? Положення про премію цього не передбачає, практика попередніх років (2018–2021) була протилежною.

Отже, питання просте: де рішення Комітету, ухвалене ще 15 лютого, і чому його досі не оприлюднили на сайті Комітету, як цього прямо вимагає положення?

Читайте також: Як «свати» полюють за українськими душами

У цій ситуації оприлюднити список лауреатів, ухвалений Комітетом 15 лютого, абсолютно необхідно, бо прив’язування цього оголошення до Указу глави держави б’є по репутації і президента, і Комітету, і самої Шевченківської премії. У соцмережах заговорили про те, що цією ситуацією «зламано ще одну інституцію, процедуру і традицію»; дехто висловлює сумніви, «що 22 травня будуть оголошені ті, які мали б бути вшановані вчора».

Але є простий спосіб навести в цій ситуації лад.

Рішення про лауреатів премії у традиційних номінаціях, ухвалене Комітетом 15 лютого, має бути оприлюднене негайно. Просто зараз. Закликаю до цього Юрія Макарова та його колег — бо вони мають відповідні повноваження та обов’язок.

Адже держава в цій ситуації — це саме Комітет, тобто Юрій Макаров і його колеги, а не глава держави. Роль же президента в присудженні цієї премії насправді зводиться лише до того, щоби поставити підпис під готовим рішенням Комітету. Думати інакше й делегувати президенту право першим оголосити лауреатів премії лише на тій підставі, що «це не премія Комітету, а Національна премія» — небезпечна та безпідставна сервільність.

Тому хай Комітет без зволікань прозвітує перед суспільством за власну цьогорічну роботу. Включно зі списком лауреатів у традиційних номінаціях.

А з новою номінацією та Указом президента розберемося потім.

***

Розв'язка історії з неоголошенням лауреатів Шевченківської премії настала напрочуд швидко. Вчора ввечері Комітет Шевченковської премії все ж оприлюднив імена цьогорічних лауреатів.

Заява Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка

Комітет,  керуючись відповідним порядком, 15 лютого 2023 року провів засідання та голосування, що визначило переможців у номінаціях “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Літературознавство і мистецтвознавство”, “Музичне мистецтво”, “Кіномистецтво”. За результатами конкурсу Комітет вчасно підготував і вніс Президентові України подання про присудження Національної премії та проєкт відповідного Указу Президента України.

Рішення Комітету за результатами третього туру оприлюднюємо на офіційному веб-сайті Комітету, відповідно до пункту 8 Положення. 

  • КАЛИТКО Катерина Олександрівна, поетеса – за книгу поезій «Орден мовчальниць»
  • КОМПАНІЧЕНКО Тарас Вікторович, БЕРЕЖНЮК Максим Павлович, ДАНИЛЕЙКО Северин Володимирович, КРИСЬКО Ярослав Андрійович, ОХРІМЧУК Сергій Михайлович, виконавці гурту «Хорея Козацька» – за авдіоальбом «Пісні Української революції»
  • НАЗАРЕНКО Михайло Йосипович, літературознавець – за книгу «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792-1883» у двох частинах
  • ПОРТНІКОВ Віталій Едуардович, журналіст – за публіцистичні статті та виступи останніх років
  • ЦІЛИК Ірина Андріївна, режисерка – за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин»

***

Читайте також: Справа не в Єрмаку. Все гірше

Іван Козленко,  екс-гендиректор Національного центру Олександра Довженка, вважає що й у цьому скандалі не обійшлося без міністра Ткаченка та Офісу президента:

Як завжди, Ткаченко хотів всіх переграти та легітимізувати руками Комітету премії Шевченка безумну ідею ОП про нові номінації (яка насправді є спробою змінити склад незручних переможців). Підставив Юрія Макарова, на якого ліг тягар «раціонально» обґрунтувати цей фінт. Втрутився в процес експертного оцінювання та порушив усталені правила та багатолітню традицію. Впевнений, що саме він наполіг, щоб комітет не оприлюднював вчасно короткий список номінантів. 

Все тому, що, як завжди, хотів залишитись в білому пальто й чужими руками зробити всю брудну роботу, уникаючи прямого конфлікту з ОП (бо ж розуміє, що рішення скандальне). Це при тому, що саме МКІП мав би завчасно вносити подання на зміну порядку присудження премії. Комунікувати та адвокувати такі зміни публічно. 

Втім, нічого нового: це все вже будо в історіях з УКФ, Держкіно, Довженко-Центром: «міністр-миротворець», який вправно «залагоджує» власноруч кулуарно створені конфлікти.

Як завжди в підступних оборудках Ткаченка постраждала не його репутація (якої він не має), а престиж національної нагороди та репутація членів комітету премії, на відміну від нього - людей порядних і відповідальних. 

"Ручник" ніколи не призводить до гарних результатів, навіть якщо на перший погляд видається, що його використання виправдане. 

Я вітаю рішення комітету - хай і з запізненням  - оприлюднити список номінантів премії: це свого роду демарш проти МКІП та ОП з їхніми махінаціями. Комітет виконав вимоги закону - тепер вся відповідальність на «геніальних махінаторах», які всю цю ганебну історію свідомо створили.

***

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У середу в Україні майже усюди короткочасні дощі, тепло
19:50
Україна уклала безпекову угоду з Португалією
19:05
Україна в нокдауні, але з рішучішою підтримкою ще зможе перемогти - Тімоті Ґартон Еш
18:04
Президент Украъни прибув до Португалії
17:55
Путін високо оцінив внесок Стефанчука у захист московського патріархату в Україні
16:12
ЗСУ щонайменше 1 раз застосували Рatriot над територією рф, через це Німеччина та США погрожували зупинити постачання ракет, - Bild
14:04
Керівництво "слуг" зневажає український народ - авторитетні громадські організації вимагають від нардепів заборонити РПЦ в Україні
12:01
Україна уклала безпекову угоду з Бельгією
10:02
Кураж агентури ФСБ: митрополит Новокаховської єпархії упц (мп) отримав паспорт рф, а на Волині московитський піп не хотів виходити з авто, щоб вшанувати полеглих Героїв
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 28 травня

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]