Президент України вперше в історії не визначив лауреатів Шевченківської премії 9 березня, привід надуманий. Це акт публічної неповаги до Національної Премії й українців

|
Версия для печатиВерсия для печати

В Україні вперше за багато років у день народження Кобзаря, 9 березня, не оприлюднили імена лавреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка.

За традицією, церемонія нагородження Шевченківською премією (або оприлюднення переможців) щороку відбувається не пізніше 9 березня. А здебільшого – саме в цей день, на честь народження Тараса Шевченка. Дев’ятим березня традиційно датується й указ президента України про нагородження. Зокрема, так було і на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.

Однак наприкінці доби 9 березня 2023 року указ Володимира Зеленського з цього приводу не оприлюднений.

При цьому пресслужба президента ввечері повідомила, що Володимир Зеленський цього дня, у 209-ту річницю від дня народження українського письменника, художника та мислителя Тараса Шевченка, зустрівся з діячами культури та мистецтва. Як повідомив сайт глави держави, під час зустрічі йшлося про присудження Шевченківської премії 2023 року. Її вручення вирішили перенести, щоб начебто відзначити твори на воєнну тему.

“Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров акцентував, що за час агресії Росії проти України, особливо з початку повномасштабного вторгнення, з’явилася велика кількість літературних творів та іншого культурного продукту про війну. Тож Комітет запропонував передбачити номінації саме для творів, створених під час війни й на воєнну тему.

«Це буде правильно, це буде гідно», – начебто сказав Юрій Макаров і висловив переконання, що Шевченківська премія має бути актуальною й відповідати реаліям сьогодення. «Я повністю підтримую. Важливо не втратити людей, які стільки всього зробили в час війни. Важливо показати цим людям, що всі бачать і відзначають твори, створені під час війни, а також їхніх авторів», – відповів на це В. Зеленський, – ідеться в повідомленні на сайті глави держави.

Чому це не можна було зробити своєчасно, до 9 березня - пояснень немає.

10 березня голова Шевченківського комітету Юрій Макаров дав пояснення: існуючі номінації доповнять додатковим конкурсом “За внесок у перемогу”, він ще має відбутися, переможців зрештою оголосять 22 травня.

Станом на 9 березня останнє повідомлення Комітету з Шевченківської премії датоване 15 лютого – того дня відбувся третій тур конкурсу, шляхом таємного голосування були визначені переможці конкурсу.

“За результатами конкурсу Комітет підготує та внесе Президентові України подання про присудження Національної премії, а також проєкт відповідного Указу Президента України. Після набуття чинності Указу Президента України про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка на сайті Комітету буде оприлюднено перелік лауреатів”, – ішлося в повідомленні на сайті Комітету.

Після другого туру короткі списки номінантів мали такий вигляд:

Номінанти на Шевченківську премію з літератури:

  • Олександр Авербух із книгою поезій “Жидівський король”;
  • Катерина Калитко із книгою поезій “Орден мовчальниць”;
  • Артем Чередник (Артем Чех) із романом “Хто ти такий?”.

У номінації “Літературознавство та мистецтвознавство”

  • “Коли б то Бог дав мені притулитися до університету”, “У всякого своя доля” Віктора Жадька;
  • “Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792-1883″ Михайла Назаренка;
  • “Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти” Людмили Тарнашинської.

У номінації “Публіцистика, журналістика”

  • Ольга Дубчак із книгами “Чути українською” та “Бачити українською”;
  • Павло Казарін із книгою “Дикий Захід Східної Європи”;
  • документальний серіал “Деокупація” Богдана Логвиненка, Миколи Носка та Карини Пілюгіної;
  • публіцистика 2017-2022 років Віталія Портнікова.

У номінації “Музичне мистецтво”

  • аудіоальбом “Пісні Української революції” Тараса Компаніченка, Сергія Охрімчука, Северина Данилейка, Ярослава Криська, Максима Бережнюка;
  • музичний альбом-диптих “КОЛЯДА-ТРИБ’ЮТ” Євгена Петриченка, Богдана Пліша, Ольги Кононенко;

У номінації “Візуальні мистецтва”

  • серія робіт “Анатомія Безхребетних” Віталія Кравця.

У номінації “Кіномистецтво”

  • фільм “Клондайк” Марини Горбач;
  • документальний серіал “Колапс. Як українці зруйнували імперію зла” Олександра Зінченка та Сергія Лисенка;
  • фільм “Земля блакитна, ніби апельсин” Ірини Цілик.

У номінації “Театральне мистецтво”

  • режисер Олексій Гнатковський з комедією Вільяма Шекспіра “12 ніч, або Що собі хочете” Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
  • вистава “Філоктет. Античний рейв” за п’єсами Софокла та Гайнера Мюллера Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки (режисер Дмитро Захоженко, сценограф Олексій Хорошко, художниця по костюмах Марія Антоняк, актори/-ки Оксана Цимбаліст і Василь Сидорко).

Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія – найвища мистецька державна нагорода України. Заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.

Головою Шевченківського комітету з грудня 2019 року є журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

УП.Культура розпитала голову Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрія Макарова, як так сталося та кого планують нагороджувати у новій номінації.

Макаров розповів, що не знає, чому Офіс президента так і не опублікував указ про лауреатів Шевченківської премії 2023 та коли саме таке рішення було прийнято в офісі Зеленського. 

"Про всяк випадок, я змушений весь час нагадувати, що Національна премія – це не премія Комітету, а Національна премія. І оголошення офіційне відбувається шляхом публікації указу президента у відповідний день", – сказав він і додав, що нарада по премії в ОП пройшла вчора близько обіду.

Він також додав, що з ОП має зв'язок лише з директоратом культури: "У мене немає прямого дроту з головою Офісу. Єдине – директорат культури. Всі решта, я з ними спілкуюся тільки в офіційному порядку".

На питання, звідки з'явилася ідея додати ще одну номінацію, Макаров відповів: "Ми напередодні, кілька днів тому, в Мінкульті зустрічалися з міністром, з іншими людьми. І в принципі більш-менш абстрактно міркували, чи можливо запровадити додаткову премію. Але це було на рівні побажань. І коли це прозвучало безпосередньо на нараді [9 березня в ОП – УП.Культура], а ще до того в коридорі, де ми обмінювалися думками, то я цю ідею підхопив. Можливо, на свою біду".

Голова Комітету додав, що вже після зустрічі в Офісі президента обговорили деталі нової номінації. "Ми уже після того, як все відбулося значною мірою спонтанно, мали нараду з заступником голови Офісу, з директором директорату гуманітарної політики з Мінкульту. І ми вже, так би мовити, постфактум уточнювали. І власне, всі дійшли висновку, що це все ж таки мистецька премія. Ми сигналізуємо суспільству, що культура розвивається в цьому напрямку – дивіться сюди. Ми сигналізуємо творчій спільноті, що оце сьогоднішній тренд – рухайтеся в цьому напрямку", – розказує Макаров зміст цієї наради.

 

Юрій Макаров на зустрічі президента з діячами культури 9 березня. Фото: пресслужба президента

 

"Якщо це просто нагорода "За мужність", то існує сила-силенна різних відзнак, нагород, орденів і таке інше. Тому це все одно буде мистецька премія. Тобто, кажу експромтом, прем'єра під час війни, якась справді вартісна, яка робилася, як усе зараз робиться, значною мірою на ентузіазмі, волонтерських засадах. Це акт мужності, безумовно, але передусім це мистецьке досягнення на межі зусиль", – уточнює він.

Макаров каже: вчора визначився, що висуватиме на цю нову номінацію Шевченківської премії художника Матвія Вайсберга. "Я для себе вирішив, що я буду його висувати. Бо він влаштував виставок, здається, 15 по всьому світу, мінімум по всій Європі. І оці серії, які він робив під час війни, які рефлектують, власне війну, я думаю, що для мене оце такий один з прикладів", – пояснив голова Комітету.  

УП.Культура відправила запити до пресслужб Офісу президента та МКІП та чекає на їхні коментарі.

Шевченківська премія – найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва в Україні. Премію вручають із 1961 року до дня народження Тараса Шевченка, який відзначають 9 березня.

Вручається в семи номінаціях: література, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво, візуальне мистецтво, публіцистика та журналістика, літературознавство та мистецтвознавство.

У мнулому році лауреатами стали режисерка Катерина Горностай з фільмом "Стоп-Земля", Григорій Грабович з циклом статей "Переосмислючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм", Тамара Горіха Зерня з романом "Доця". Пригадати усіх цьогорічних номінантів Шевченківської премії можна за посиланням.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

10:02
Кураж агентури ФСБ: митрополит Новокаховської єпархії упц (мп) отримав паспорт рф, а на Волині московитський піп не хотів виходити з авто, щоб вшанувати полеглих Героїв
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 28 травня
20:00
У вівторок в Україні сухо, ліше на півдні грози, вдень +19-29°
19:40
Судитимуть трьох експоліцейських-зрадників, які 16 діб катували неповнолітнього під час окупації Куп’янщини
19:14
У Польщі заборонили дипломатам рф вільно пересуватися країною
18:11
Юрій Бутусов: "У Володимира Зеленського в крові язик"
17:19
ТЦК зможе відмовити у відстрочці з будь-яких причин
16:08
Як захід позбавляється залежності від урану росії
15:16
Марина Данилюк-Ярмолаєва: Про вора Ходорковського і решту "російських експертів"
14:47
Керівники Федерації боксу України Ільченко та Манчак знялись з військового обліку в один день та в одному ТЦК

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]