Президент України вперше в історії не визначив лауреатів Шевченківської премії 9 березня, привід надуманий. Це акт публічної неповаги до Національної Премії й українців

Версия для печати

В Україні вперше за багато років у день народження Кобзаря, 9 березня, не оприлюднили імена лавреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка.

За традицією, церемонія нагородження Шевченківською премією (або оприлюднення переможців) щороку відбувається не пізніше 9 березня. А здебільшого – саме в цей день, на честь народження Тараса Шевченка. Дев’ятим березня традиційно датується й указ президента України про нагородження. Зокрема, так було і на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.

Однак наприкінці доби 9 березня 2023 року указ Володимира Зеленського з цього приводу не оприлюднений.

Станом на 9 березня останнє повідомлення Комітету з Шевченківської премії датоване 15 лютого – того дня відбувся третій тур конкурсу, шляхом таємного голосування були визначені переможці конкурсу.

“За результатами конкурсу Комітет підготує та внесе Президентові України подання про присудження Національної премії, а також проєкт відповідного Указу Президента України. Після набуття чинності Указу Президента України про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка на сайті Комітету буде оприлюднено перелік лауреатів”, – ішлося в повідомленні на сайті Комітету.

Після другого туру короткі списки номінантів мали такий вигляд:

Номінанти на Шевченківську премію з літератури:

• Олександр Авербух із книгою поезій “Жидівський король”;
• Катерина Калитко із книгою поезій “Орден мовчальниць”;
• Артем Чередник (Артем Чех) із романом “Хто ти такий?”.

У номінації “Літературознавство та мистецтвознавство”

• “Коли б то Бог дав мені притулитися до університету”, “У всякого своя доля” Віктора Жадька;
• “Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792-1883″ Михайла Назаренка;
• “Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти” Людмили Тарнашинської.

У номінації “Публіцистика, журналістика”

• Ольга Дубчак із книгами “Чути українською” та “Бачити українською”;
• Павло Казарін із книгою “Дикий Захід Східної Європи”;
• документальний серіал “Деокупація” Богдана Логвиненка, Миколи Носка та Карини Пілюгіної;
• публіцистика 2017-2022 років Віталія Портнікова.

У номінації “Музичне мистецтво”

• аудіоальбом “Пісні Української революції” Тараса Компаніченка, Сергія Охрімчука, Северина Данилейка, Ярослава Криська, Максима Бережнюка;
• музичний альбом-диптих “КОЛЯДА-ТРИБ’ЮТ” Євгена Петриченка, Богдана Пліша, Ольги Кононенко;

У номінації “Візуальні мистецтва”

• серія робіт “Анатомія Безхребетних” Віталія Кравця.

У номінації “Кіномистецтво”

• фільм “Клондайк” Марини Горбач;
• документальний серіал “Колапс. Як українці зруйнували імперію зла” Олександра Зінченка та Сергія Лисенка;
• фільм “Земля блакитна, ніби апельсин” Ірини Цілик.

У номінації “Театральне мистецтво”

• режисер Олексій Гнатковський з комедією Вільяма Шекспіра “12 ніч, або Що собі хочете” Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
• вистава “Філоктет. Античний рейв” за п’єсами Софокла та Гайнера Мюллера Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки (режисер Дмитро Захоженко, сценограф Олексій Хорошко, художниця по костюмах Марія Антоняк, актори/-ки Оксана Цимбаліст і Василь Сидорко).

Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія – найвища мистецька державна нагорода України. Заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.

Головою Шевченківського комітету з грудня 2019 року є журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

УП.Культура розпитала голову Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрія Макарова, як так сталося та кого планують нагороджувати у новій номінації.

Макаров розповів, що не знає, чому Офіс президента так і не опублікував указ про лауреатів Шевченківської премії 2023 та коли саме таке рішення було прийнято в офісі Зеленського. 

"Про всяк випадок, я змушений весь час нагадувати, що Національна премія – це не премія Комітету, а Національна премія. І оголошення офіційне відбувається шляхом публікації указу президента у відповідний день", – сказав він і додав, що нарада по премії в ОП пройшла вчора близько обіду.

Він також додав, що з ОП має зв'язок лише з директоратом культури: "У мене немає прямого дроту з головою Офісу. Єдине – директорат культури. Всі решта, я з ними спілкуюся тільки в офіційному порядку".

На питання, звідки з'явилася ідея додати ще одну номінацію, Макаров відповів: "Ми напередодні, кілька днів тому, в Мінкульті зустрічалися з міністром, з іншими людьми. І в принципі більш-менш абстрактно міркували, чи можливо запровадити додаткову премію. Але це було на рівні побажань. І коли це прозвучало безпосередньо на нараді [9 березня в ОП – УП.Культура], а ще до того в коридорі, де ми обмінювалися думками, то я цю ідею підхопив. Можливо, на свою біду".

Голова Комітету додав, що вже після зустрічі в Офісі президента обговорили деталі нової номінації. "Ми уже після того, як все відбулося значною мірою спонтанно, мали нараду з заступником голови Офісу, з директором директорату гуманітарної політики з Мінкульту. І ми вже, так би мовити, постфактум уточнювали. І власне, всі дійшли висновку, що це все ж таки мистецька премія. Ми сигналізуємо суспільству, що культура розвивається в цьому напрямку – дивіться сюди. Ми сигналізуємо творчій спільноті, що оце сьогоднішній тренд – рухайтеся в цьому напрямку", – розказує Макаров зміст цієї наради.

Юрій Макаров на зустрічі президента з діячами культури 9 березня. Фото: пресслужба президента

"Якщо це просто нагорода "За мужність", то існує сила-силенна різних відзнак, нагород, орденів і таке інше. Тому це все одно буде мистецька премія. Тобто, кажу експромтом, прем'єра під час війни, якась справді вартісна, яка робилася, як усе зараз робиться, значною мірою на ентузіазмі, волонтерських засадах. Це акт мужності, безумовно, але передусім це мистецьке досягнення на межі зусиль", – уточнює він.

Макаров каже: вчора визначився, що висуватиме на цю нову номінацію Шевченківської премії художника Матвія Вайсберга. "Я для себе вирішив, що я буду його висувати. Бо він влаштував виставок, здається, 15 по всьому світу, мінімум по всій Європі. І оці серії, які він робив під час війни, які рефлектують, власне війну, я думаю, що для мене оце такий один з прикладів", – пояснив голова Комітету.  

УП.Культура відправила запити до пресслужб Офісу президента та МКІП та чекає на їхні коментарі.

Шевченківська премія – найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва в Україні. Премію вручають із 1961 року до дня народження Тараса Шевченка, який відзначають 9 березня.

Вручається в семи номінаціях: література, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво, візуальне мистецтво, публіцистика та журналістика, літературознавство та мистецтвознавство.

У мнулому році лауреатами стали режисерка Катерина Горностай з фільмом "Стоп-Земля", Григорій Грабович з циклом статей "Переосмислючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм", Тамара Горіха Зерня з романом "Доця". Пригадати усіх цьогорічних номінантів Шевченківської премії можна за посиланням.

«Аргумент»

На цю тему:

• У конкурсі на директора Довженко Центру знову перемогла Олена Гончарук, над якою майже два роки знущалася влада
• Внутрішній фронт: Держкіно України та його очільниця Кудерчук продовжують вести війну проти держави Україна
• Боротьба культурної спільноти проти "єрмаковщини"