Анатомія російського ракетного людожерства: касетні боєприпаси проти дитячих майданчиків

1.00

Нет

Поки міжнародні інституції продовжують висловлювати глибоку стурбованість та моніторити суху статистику верифікованих втрат, російська армія перетворила дітовбивство на офіційну воєнну доктрину.

За кожним відсотком сухого звіту ЮНІСЕФ станом на травень 2026 року стоять розірвані долі, спалені евакуаційні автівки та закривавлені рожеві візочки. Краматорськ, Вінниця, Дніпро, Одеса, Кривий Ріг, Київ — географія російського терору не залишає сумнівів у тому, що Кремль веде цілеспрямовану війну на знищення української нації як такої. І поки російські генерали звично штампують цинічні заяви про «пункти дислокації ЗСУ» в піцеріях та на дитячих майданчиках, касетні «Точки-У», протикорабельні Х-22 та балістичні «Іскандери» перетворюють життя найменших українців на вогняні пастки, остаточно виписуючи квитки до Гааги всій правлячій верхівці РФ.

Станом на 25 травня 2026 року повномасштабна війна в Україні забрала життя 705 дітей, ще 2527 — зазнали поранень.

Такі офіційні дані наводить [2] державний портал “Діти війни”. Утім, ці цифри відображають лише верифіковані випадки. Реальна кількість постраждалих може бути значно більшою, оскільки збір інформації в зонах активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях наразі неможливий.

ЮНІСЕФ також звертає [3] увагу, що діти в Україні залишаються однією з найвразливіших груп під час війни. За даними організації, лише за останній рік кількість постраждалих дітей зросла на 10% порівняно з 2024 роком. Це вже третій рік поспіль, коли підтверджені ООН втрати серед дітей в Україні збільшуються.

8 квітня 2022 року — Краматорськ

Того ранку на вокзалі у Краматорську перебували близько чотирьох тисяч цивільних, які чекали на евакуацію. Серед них було багато родин із дітьми, які намагалися виїхати з Донеччини у безпечніші регіони України. Російські війська вдарили по вокзалу ракетою “Точка-У” з касетними елементами саме тоді, коли люди чекали на евакуаційні потяги. Унаслідок атаки загинула [4] 61 людина, серед них — 9 дітей. Ще 121 людина дістала поранення.

Росія, як і в багатьох інших випадках ударів по цивільних, заперечила свою причетність. Міноборони РФ заявляло, що російські війська нібито не використовують ракети “Точка-У”, а згодом перекладало відповідальність на Україну, називаючи атаку “провокацією”. Однак Human Rights Watch у розслідуванні не знайшла доказів на підтвердження цих заяв і дійшла висновку [5], що ракетний обстріл здійснили з окупованої частини Донеччини.

Читайте також: Терор російської армії як доктрина [6]

[7]

Плями крові біля сумок, валізок, дитячої коляски на платформі після ракетного удару російських військових по залізничному вокзалу в Краматорську, 8 квітня 2022 року

Читайте також: Внаслідок удару російської ракети по вокзалу Краматорська вбито 50 людей [8]

14 липня 2022 року — Вінниця

Російська армія вдень ударила [9] по центру Вінниці ракетами “Калібр”. Унаслідок атаки загинули 27 людей, серед них — троє дітей.

Однією із загиблих дітей була чотирирічна Ліза Дмитрієва, яка разом із мамою Іриною якраз поверталася [10] із занять від логопеда. Фотографія її перекинутого закривавленого рожевого візочка, опублікована після удару, облетіла світові ЗМІ. Семирічний Максим Жарій приїхав [11] із мамою Вікторією з області на обстеження і перебував усередині медичного центру, який згорів. Вони загинули разом.

Восьмирічний Кирило Пʼяхін разом із родиною незадовго до цього евакуювався до Вінниці з окупованої Херсонщини, шукаючи безпеки. У момент вибуху він чекав на дядька в припаркованому автомобілі, який миттєво спалахнув, через що дитина опинилася у вогняній пастці.

Читайте також: Квіти, сльози та пошукова операція: Вінниця після ракетного удару російських фашистів [12]

Після теракту російське керівництво та пропаганда кілька разів змінювали [13] свої версії, намагаючись виправдати атаку. Спочатку Кремль заявляв про “знищення бази націоналістів”, згодом — про нібито “нараду командування Повітряних сил ЗСУ з іноземними постачальниками зброї”, водночас продовжуючи заперечувати будь-які цілеспрямовані удари по цивільних. Україна офіційно кваліфікувала удар по Вінниці як черговий воєнний злочин Росії проти людяності.

[14]

8-річний Кирило П’яхін, 7-річний Максим Жарій, 4-річна Ліза Дмитрієва, які загинули під час ракетного обстрілу Вінниці 14 липня 2022 року. Колаж: Суспільне

27 червня 2023 року — Краматорськ

Увечері 27 червня 2023 року, напередодні Дня Конституції України, російські війська завдали [15] ракетного удару по центру Краматорська на Донеччині, випустивши ракету “Іскандер”. Ціллю стала популярна в місті піцерія “Ria Pizza”, де в той час перебувало багато відвідувачів. Потужний вибух повністю зруйнував будівлю закладу. Внаслідок цієї атаки загинули [16] 13 людей, а понад 60 отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Читайте також: "Їхня мама нині шукає весільні сукні для них": у Краматорську через обстріл РФ загинули 14-річні близнючки [17]

Серед загиблих було троє дітей. Російська ракета забрала життя 14-річних сестер-близнючок Юлії та Анни Аксенченко [18]. Вони закінчили восьмий клас і мали влітку святкувати свій 15-й день народження. Також від отриманих травм померла [19] 17-річна дівчина, яка працювала в закладі.

[20]

Загиблі сестри Аксенченко. Фото: Управління освіти Краматорської міської ради

Служба безпеки України оперативно затримала [21] коригувальника — місцевого мешканця, який за завданням російської воєнної розвідки зафільмував заклад і транспорт на парковці біля нього, надіславши відео кураторам безпосередньо перед ударом. Російське Міністерство оборони традиційно спробувало виправдати [22] теракт, заявивши про нібито “знищення пункту тимчасової дислокації командного складу ЗСУ”.

14 січня 2023 року — Дніпро

У суботній вихідний день, близько 15:40, російська армія завдала підступного удару по Дніпру, випустивши надзвукову протикорабельну ракету Х-22. Ракета з бойовою частиною вагою під тонну влучила прямо в центр будівлі, вщент зруйнувавши два під’їзди та перетворивши на руїни десятки квартир.

Цей теракт забрав [23] життя 46 людей, серед яких опинилися шестеро дітей. Найменшим загиблим став 11-місячний Микита Зеленський, який втратив життя разом із батьком Олексієм, тоді як його маму Катерину рятувальники дивом дістали живою після 20 годин під завалами.

Читайте також: Х-22: що відомо про ракету, якою рф вдарила по Дніпру, і чи могли її збити [24]

Російська ракета також вбила півторарічного Макара Гузя, який загинув разом зі своїми батьками Анастасією та Дмитром. Під уламками на п’ятому поверсі будинку обірвалися життя двох сестер — 13-річної Лейли та 3-річної Михайліни Францевих, які загинули разом із мамою Оксаною. Жертвами цієї жорстокої атаки стали й 15-річна Марія Лебідь та 17-річний Максим Богуцький.

16 січня 2023 року СБУ повідомила [25], що до ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі можуть бути причетні військові 52-го гвардійського важкого бомбардувального авіаційного полку РФ. 24 січня в Офісі Генерального прокурора повідомили [26]про підозру командиру цього авіаполку.

[27]

На зупинці навпроти будинку містяни облаштували меморіал. Фото: Суспільне Дніпро

2 березня 2024 року — Одеса

Уночі російський ударний безпілотник типу “Shahed” влучив [28] у житлову багатоповерхівку в Одесі. Потужний вибух повністю зруйнував один із під’їздів дев’ятиповерхового будинку, обваливши 18 квартир. Рятувальна операція тривала майже дві доби. Зрештою стало відомо про 12 загиблих, серед яких опинилися п’ятеро дітей.

Внаслідок влучання загинули [28] трирічний Марк Погожин та його батько Віталій, чотиримісячний Тимофій Гайдаржи та його мама Анна. Крім того, атака вбила майже всю родину Кравець: загинули подружжя Тетяна та Олег, а також їхні діти — семимісячна Ліза, восьмирічна Злата та дев’ятирічний Сергій.

Біля будинку облаштували меморіал загиблим. З перших днів трагедії люди несли до нього іграшки та квіти.

[29]

Меморіал загиблим мешканцям будинку на вулиці Добровольського в Одесі. Суспільне Одесі

4 квітня 2025 року — Кривий Ріг

Увечері 4 квітня російська армія вдарила [30] балістичною ракетою по густонаселеному житловому мікрорайону Кривого Рогу. В епіцентрі атаки опинився дитячий майданчик, де в той момент гралися діти, а поруч були багатоповерхівки, магазини та інші цивільні об’єкти. Унаслідок удару загинули 20 людей, серед них — дев’ятеро дітей.

Наймолодшому, Тимофію, було лише 3 роки. Також загинули 7-річні Аріна та Радислав, 9-річний Герман, 15-річні Аліна, Данило і Микита, 16-річний Костянтин та 17-річний Микита. Ще понад 70 містян дістали поранення.

Читайте також: У Кривому Розі ПЦУ відслужила панахиду за загиблими від удару рф [31]

[32]

Портрети дітей, які загинули внаслідок удару РФ по Кривому Рогу 4 квітня 2025 року. Фото: Суспільне Дніпро

Під час атаки Росія застосувала боєприпас із касетним ураженням. Такий тип зброї особливо небезпечний у щільно забудованих районах, адже може уражати людей на значній площі. Попри те, що удар припав по житловому мікрорайону, Росія після атаки заявляла [33], що нібито вдарила по “військовому зібранню” в ресторані.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні згодом зазначила [34], що квітень 2025 року став найсмертоноснішим місяцем для цивільних від вересня 2024-го: тоді загинули щонайменше 209 цивільних, а 1146 були поранені. Серед загиблих — 19 дітей. Це найвищий місячний показник із червня 2022 року, йдеться [35] у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

14 травня 2026 року — Київ

У ніч на 14 травня російська армія вдарила [36] ракетою по багатоповерхівці у Дарницькому районі Києва. Внаслідок атаки загинуло [37] 24 людини, серед них троє дітей — дівчата 12, 15 та 17 років.

Однією із загиблих [38] була 15-річна Марія Польська, випускниця 9-го класу київського ліцею №237. Разом із нею російська ракета забрала життя її батька та бабусі. Під час цієї атаки також загинули доньки полеглого українського військового — 12-річна Любава та її старша сестра Віра. Любава навчалася у 6-му класі столичного ліцею №323, а Віра була студенткою коледжу Київського національного університету технологій та дизайну.

Читайте також: Історії загиблих від російського удару в Києві: школярки, спортсмен, вчителька, вихователька [39]

[40]

Рідні й близькі прощаються із сестрами Любавою (фото ліворуч) та Вірою, які загинули внаслідок російської атаки, Фото: Радіо Свобода

—

Марія Крикуненко, опубліковано у виданні T4PUA [41]

Читайте також: