82 країни проголосували в середині грудня за оновлену резолюцію Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в анексованих Росією Криму та Севастополі. Проти проголосувало 14. Казахстан виявився єдиною країною Центральної Азії, яка виступила проти резолюції.

Решта центральноазіатських країн утрималася чи не голосувала.  У виданні Крим.Реалії [2] поговорили з керівником азіатської секції New Geopolitics Research Network Юрієм Пойтою .

«Порушення прав людини – не проблема»

– Почнемо з голосування на Генасамблеї ООН з резолюції з прав людини у Криму. З країн Центральної Азії проти цього разу виступив лише Казахстан. Про які процеси це нам каже?

– Це підтверджують тенденції, які ми спостерігаємо багато років. Вони підтверджують, що Казахстан є залежним від РФ з багатьох питань, причому щодо низки питань ця залежність – критична. Насамперед, це економіка. Якщо ми подивимося на структуру торгівлі Казахстану, то більше 23% (це близько 25 млрд. доларів за результатами 2021 року) припадає на РФ. Торгівля з ЄС більша - близько 30%, але вся торгівля з ЄС йде через територію РФ. Казахстан значно залежить від Росії з торгівлі, ринку, транзиту. Крім того, є колосальна залежність від Росії з питань безпеки, збройних сил.

Також ми спостерігаємо серйозну інформаційну залежність, тому що в Казахстані працюють російські медіа, пропагандистські, зокрема, і інтенсивно формується проросійський наратив. Росія для Казахстану на першому місці за освітньою міграцією – близько 70 тисяч студентів із Казахстану навчаються в РФ.

По ряду індикаторів цього року залежність керівництва Казахстану від російського керівництва значно зросла. Звичайно, Астана дистанціюється від російсько-української війни, але від відносин із РФ немає ніякого дистанціювання.

Читайте також: Как в постсоветских странах относятся к войне в Украине [3]

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (ліворуч) та президент Росії Володимир Путін. Санкт-Петербург, 17 червня 2022 року

– Щодо голосування за резолюцію з прав людини , окрім безпосередньо чинника Росії, наскільки на результати країн Центральної Азії могла вплинути ситуація із правами людини безпосередньо у цих країнах?

– Ми розуміємо, що ці країни – чи то країни авторитарного типу, чи то в них гібридні режими. Ситуація з правами людини у цих країнах не дуже хороша. Якщо в якійсь країні порушуються права людини – це не є для Казахстану чи інших країн Центральної Азії проблематичним питанням, чи не впливає на їхні стосунки із цими країнами.

Читайте також:  Может ли Украина стать новым центром для постсоветских стран? [4]

Юрій Пойта, керівник азіатської секції New Geopolitics Research Network

– Наскільки на голосування з прав людини у Криму міг вплинути релігійний чинник? З одного боку, наймасивніша частка групи, що переслідується в Криму - це кримські татари, тобто мусульмани. З іншого боку , багато справ за підозрою у приналежності до партії Хізб ут-Тахрір, яка в тих же Узбекистані, Казахстані, Таджикистані заборонена.

Країни Центральної Азії, як більшість країн світу, використовують принципи реальної політики.

– Я думаю, що цей фактор не вплинув. Насправді релігійний чинник у Казахстані сприймається як ризик чи навіть загроза, оскільки однією з загроз національній безпеці Казахстану є радикалізація суспільства. І органи національної безпеки активно відстежують ці питання.

– А Узбекистан? Він не з чуток знайомий із кримськими татарами, які у 1944 році були туди депортовані, але водночас на цьому голосуванні він не голосував ні за, і не проти.

– Ми повинні розуміти, що країни Центральної Азії, як більшість країн світу, використовують принципи реальної політики. Вони керуються у своїх рішеннях насамперед національними інтересами. Але в даному випадку питання обмеження прав групи людей з такою самою релігією не є проблематичними або чутливими до керівництва цих країн.

Читайте також:  Алтайнаш. Почему «Слава Украине!» так популярнно в Казахстане [5]

«Російський вплив у країнах Центральної Азії дуже серйозний»

Місяць тому старший директор у справах Росії та Євразії Державного фонду на підтримку демократії (США) Міріам Ланська сказала таке [6] : «Країни Центральної Азії намагаються обережно маневрувати, підтримуючи Україну. Росія вже не є домінуючим гравцем у Центральній Азії». Чи згодні ви з такою оцінкою?

– Я гадаю, це ілюзія. Російський вплив у країнах Центральної Азії дуже серйозний. Проникнення російських спецслужб у політичні еліти, у військові структури та структури безпеки в цих країнах надзвичайно велике. Крім того, ми повинні враховувати, що в цих країнах знаходяться військові російські об'єкти, причому досить великі. На постійній основі там знаходяться представники російського або силового блоку або блоку безпеки.

Для Росії трудова міграція – один із дуже серйозних інструментів впливу, у тому числі на місцеві еліти

Крім того, у деяких країнах є залежність щодо трудової міграції. Наприклад, приблизно від 20 до 30% внутрішнього валового продукту в Таджикистані та Киргизстані формується за рахунок надходження від трудових мігрантів, які працюють у РФ. Для Росії це один із дуже серйозних інструментів впливу, у тому числі на місцеві еліти.

Це моя помилка у тому числі. Я очікував, що після військових злочинів російської армії на території України, геноциду та знищення національної ідентичності в контрольованих зонах – а це є загрозою і для країн Центральної Азії – буде серйозна переоцінка відносин із РФ у цих країнах, але цього не сталося.

Читайте також: «Доказів достатньо»: провідні міжнародні експерти та захисники визнають геноцид рф в Україні [7]

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (у центрі), президент Росії Путін (ліворуч), президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган (другий праворуч), президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв на полях саміту Наради щодо взаємодії та заходів довіри в Азії. Астана, 13 жовтня 2022 року

– Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан – як війна в Україні висвітлюється у медіа цих країн?

– У всіх цих країнах працюють російські ЗМІ. Вони формують інформаційний порядок денний, вони формують думку суспільства.

– Щодо Організації Договору про колективну безпеку. Пацієнт швидше живий чи мертвий?

– Як організація колективної безпеки вона, звісно, ​​неефективна. Вона не виконує своїх функцій. І малоймовірно, що її буде використано у війні проти України. Незважаючи на те, що Росія має юридичні підстави скликати ОДКБ і постаратися залучити всі країни у війну проти України під приводом ударів України по об'єктах на російських територіях.

Читайте також: Російська пропаганда в Іспанії: дика дичина [8]

Росія була донором безпеки для цих країн, надаючи їм техніку, озброєння за пільговими цінами або як допомогу

Але позиція цих країн така, що вони малоймовірно братимуть участь у війні проти України, у тому числі з міркувань особистої безпеки. Військовий потенціал там дуже обмежений. Ті війська, які могли б бути відправлені на територію України, дуже швидко будуть знищені, і це призведе до серйозних внутрішньополітичних наслідків у цих країнах. Тому країни не братимуть участі, і, в принципі, там і взяти нема з чого. Росія була донором безпеки цих країн, надаючи їм техніку, озброєння за пільговими цінами чи як допомогу.

Але як інструмент контролю над пострадянським простором у сфері безпеки для Росії він є досить серйозним, потужним і діє.

Військові навчання держави-членів ОДКБ на полігоні Харбмайдон у Таджикистані, 21 жовтня року

– Уявімо майбутнє, в якому війна закінчилася , і Україна зберегла свої межі. Очевидно, що економічна ситуація в Росії, хоч би якими були підсумки цієї війни, будуть плачевною. Очевидно, що Україні знадобляться робочі руки. Чи може статися, що ми отримаємо зміну міграційних потоків, зайнявши для представників Центральної Азії ту нішу, яку раніше займала Росія?

– Думаю, Україна відбудовуватиме економіку за європейськими стандартами. Є 40-сторінковий план післявоєнної реконструкції економіки. Це програмний документ. Україні потрібно буде збудувати нову цифрову економіку, у тому числі з індустріальними парками, з новими наукомісткими технологіями. Україні потрібно буде перетворитися на «європейського тигра». Я гадаю, це цілком реально.

Але для побудови сучасної цифрової економіки потрібні досвід та технології західних країн. Трудові мігранти з Центральної Азії можуть і, я думаю, працюватимуть на території України. Однак вони не відіграватимуть ключової ролі. Реалізовуватимуть високотехнологічні проекти ті компанії, країни яких вклалися у перемогу України, пов'язані з фондами ЄС, США тощо. Щодо країн Центральної Азії – думаю, їхня участь буде дуже невисокою.

—

Рустем Халілов [9], опубліковано у виданні Крим.Реалії [2]

Читайте також: 

• Казахстан заблокував вивезення російського зерна до країн Центральної Азії та Китаю [10]
• Борель виступив за будівництво транспортних коридорів до Середньої Азії в обхід рф [11]
• Втрата путіним контролю над країнами Азії пов’язана з провальною війною в Україні, — експерт [12]
• Війна проти України створює для росії проблеми в Центральній Азії - Bloomberg [13]
• Напад росії на Україну може підірвати ситуацію в Центральній Азії [14]