Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?!.

2.00

Нет

Можна тільки уявити яку б оцінку дала Ірина Фаріон, почувши спочатку шквал московитських наративів від багаторічного виразника інтересів кремля в Україні Юрія Бойка. А потім сприйняті нашими ЗМІ за чисту монету його «вибачення» московською мовою перед українцями. Ірину Фаріон безкарно вбито пострілом в скроню. Для Бойка - «охоронна грамота». До таких, як він - повна толерантність і неодмінна співпраця з боку чинної влади.

Щодалі ми продовжуємо аналізувати хронологію дописів Ірини Фаріон в її соцмережах з початку великої війни, тим більше розуміємо, якого цілісного Державника і мислителя було цинічно вбито 19 липня 2024 року у Львові. І яку роль відіграла ця цілісна і смілива жінка на шляху до перемоги українського духу в нашій державі. Не ідеалізуючи, а об’єктивно, детально аналізуючи публічно сказане і написане науковицею, формуємо власне бачення, кому насамперед було вигідне це жахливе вбивство.

(Продовження. Початок дивіться тут:

24 квітня 2022 року, 60-й день повномасштабної навали. В Україні цього дня - Великдень. Перший в умовах воєнного стану.

Цього дня Україну відвідують [21] голова Держдепу Блінкен і очільник Пентагону Остін.

Президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон обговорюють [22] нову військову допомогу Україні: вона включатиме важке озброєння.

Ірина Фаріон коментує [23] безграмотно порушене питання журналісткою одного із видань на прес-конференції Зеленського. А саме про начебто проукраїнських жителів Херсону: «Знаєте, чому у нас стільки цих жахіть? Певною мірою через звироднілість словесних упаковок - бо це спосіб думання і почування. Як можна жити в Україні і називати партії чи людей проукраїнськими????», — обурююється мовознавиця.

Ірина Фаріон оприлюднює «Фаріонцитати» дня: «Історична свідомість - це основа буття кожного з нас. Ідеологія - це клей нації». І наступну: «Якщо народ хочуть перетворити в усього-на-всього біологічне тіло, то забирають у нього два типи свідомості - історичну та мовну». І супроводжує свої цитати таким коментарем: «Що таке наше життя? Це ВСЕ, що вже було і знову буде (Еклезіяст). Зазираєте в майбутнє, як діти. Бо як дорослі зовсім не осмислили минуле».

З находи такого величного для неї, як християнки, дня - її щоденна розмова: «Завжди величніша путь на Голготу, ніж хід тріумфальний... Христос Воскрес! | Ірина Фаріон [24]. Наразі це відео - недоступне.

«Безпомічність і малоросійство», - так вичерпно оцінює [25] науковиця сказане мовним омбудсменом Тарасом Кремінем в етері одного з телеканалів. Ось його посил: «В Україні досі продовжують набирати класи для вивчення російської мови. Однак заборонити цю мову не можуть».

Як бачимо, попри свята, Ірина Фаріон інтенсивно працює. І окрім відео-розмови дня, вона готує і запрошує [26] своїх прихильників на черговий урок своїх мовознавчих курсів. «Шановне панство! Запрошую завтра, о 18.00, на пряму трансляцію моєї чергової публічної лекції з проєкту курси "Культури української мови" на каналі Студія Фаріон: Урок 4. Словотвірні норми: префіксальна інтерференція [27]

«24 квітня 1979 року видатний композитор Володимир Івасюк вийшов зі свого львівського помешкання і вже ніколи не повернувся....

Його знайшли повішеним у Брюховицькому лісі. Так намагалися вбити українську пісню - душу нашого народу. Сьогодні убивають уже всю націю, на прикриваючись через публічно оголошену терористом і злочинцем путіним "денацифікацію". Вистоїмо. Переможемо», — провадить [28] далі пані Ірина, нагадуючи про студію з циклу «Велич особистости» [29], — присвячену цьому видатному українцеві.

А також поширює [30] інтерв’ю свого побратима Руслана Кошулинського: «Як перемогти Московію — чотири основних етапи».

25 квітня 2024 року, 61-й день повномасштабного вторгнення. Стало відомо [31], що російські окупанти захопили Херсонську міськраду.

Пані Ірина розміщує в своїй стрічці короткий підсумок 60-ти днів великої війни:

А також ділиться [32] посиланням на інтерв’ю Олафа Шольца, з основним посилом: "Не буде миру на умовах, нав’язаних Путіним".

Цього ж дня стало відомо [33] про поступове повернення американських дипломатів в Україну.

Напевно Ірині Дмитрівні забракло слів, бо вона без коментарів поширює [34] сказане напередодні в інтерв’ю одному з інтернет-ресурсів головою Верховної ради України Русланом Стефанчуком про те, що «ухвалення законопроєкту про заборону російської православної церкви в Україні під час війни може розколоти суспільство».

Тільки наступного дня Ірина Дмитрівна прокоментує цю нісенітницю від топ-посадовця:

«Цю "церкву" Стефанчук відмовляється заборонити, бо це, на його слимакувату думку, і таких рабів, як він, "розколює суспільство"......»

Позиція слимакуватого Стефанчука стала предметом детального аналізу ситуації навколо законопроєкту щодо московської церкви в Україні, ініційованого свободівкою Оксаною Савчук, в блозі Ірини Фаріон [35] на Українській правді. Підсумок політика Фаріон наступний: «Про вибір від стефанчуків у час дикої війни москви з престольним Києвом, у якій вже вбито і закатовано тисячі українців (серед них понад 200 дітей!!!), а тисячі депортовано на територію варварів у концентраційні рашистські табори.

Товаришу Стефанчук! Вас називають правознавцем. То ви, очевидно, знаєте, що Царгородський патріярх Діонісій за продаж московитам Української православної церкви за "три сорока соболів і двісті червінців" закінчив своєю детронізацією. То ви теж так закінчите за свою політику лакейства та угодовства з дикою москвою. Бо замість того, аби нещадно викурювати сатану з українських храмів, ви адекватний закон називаєте таким, "що розколює українське суспільство".

Цитата цього дня [36] від пані Ірини, напевне теж навіяна стефанчуками: «Поки не пройдемо через вогонь кристалізації національної свідомости - буде війна».

Ірина Дмитрівна звітує [37] перед своїми читачами: «Сьогоднішня лекція прямої трансляції відбулася всупереч усьому. Дякую понад тисячі слухачів, що мали незручності через тривогу. У кожного свій фронт. Мова - це перший і останній бастіон захисту держави. І тут ми теж переможемо, бо це передумова перемоги взагалі.

Наступна лекція, як завжди, у суботу, 18.00. Говоритимемо про історію правопису. Долучайтеся через запис на ще один мій ютуб-канал з освітньо-науковими проєктами Студія Фаріон».

Стрічку соцмереж 26 квітня Ірина Фаріон розпочинає з обурення [38] щодо надісланої московським агресором ноти до США з вимогою не поставляти Україні зброю.

«Московське бидло відкриває своє хавало щодо постачання нам зброї. Суки. Кожного з вас, дика мерзота, чекає смерть саме тому, що ви, дикуни, підняли на нас зброю».

І цього ж дня з’являється [39] довгоочікувана новина про те, що в Україну поставлено M142 HIMARS - американську реактивну систему залпового вогню.

А на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині відбувається [40]зустріч міністрів оборони 40 країн, на якій мають узгодити надання військової допомоги для України.

Пані Ірина ділиться [41] інформацією свого колеги Йосифа Ситника про призначених окупантами «очільників» Херсону: «У Херсоні окупанти представили колабораціоністів - своїх голів міськради та облдержадміністрації. Як повідомив голова Херсонської ОВА Геннадій Лагута, псевдоголовою Херсонської обласної адміністрації вони призначили Володимира Сальдо, головою міської адміністрації – Олександра Кобця. Олександр Кобець балотувався свого часу до Херсонської міськради від партії «Голос». Володимир Сальдо – тричі ексмер Херсона, лице «Партії Регіонів» в області, який публічно захищав Януковича на російському телебаченні, «засвічений» у кількох рейдерських скандалах та зв'язках із сепаратизмом».

І безапеляційно коментує [42] журналістське розслідування Схем про те, що

«У Ахметова, Коломойського та Пінчука заборгували мільйони гривень за передачу електроенергії»: «Основні творці московської війни з Україною. Вони заслуговують на розстріл»:

Ірина Фаріон поширює допис про те, що народний депутат від «Свободи» Оксана Савчук зареєструвала законопроект про очищення влади від засновників та членів антиукраїнських політичних партій (№7318 від 26.04.2022). Яким була передбачена заборона обіймати посади і БАЛОТУВАТИСЯ на посаду президента, в парламент чи місцеві ради не тільки членів партій, вказаних в указі президента України, але й тих, що були членами чи засновниками компартії, партії регіонів та сдпу (о).

Звісно, за такий законопроєкт в цьому складі ради забракло голосів.

«26 квітня 1945 року помер останній український гетьман, що знеславив себе угодою з Москвою, Павло Скоропадський. Ще один незасвоєний урок історії, що сьогодні обернутий у незакінчену від 12 століття війну з дикунами зі Сходу."Усе те, що було, воно те, що буде" Еклезіяст)», — коментує [43] цю річницю Ірина Фаріон. І додає свою авторську студію з циклу «Велич особистости» [44], присвячену цій знаковій постаті в історії України.

«Для наших колаборантів, хрунів, пофігістів, щелепомовних та ін. від Дж. Орвела. Можете уявити не англомовного британця? "Поки вони не стануть свідомими, вони ніколи не повстануть, а свІдомими вони можуть стати, лише коли повстануть". Ви тепер розумієте для чого, а не за що нам війна? Щоб повстати і назавжди перемогти москву. Назавжди. Дотла», - пише [45] Ірина Фаріон.

Далі буде.

Пропонуємо сьогодні Вашій увазі продовження авторського мовознавчого курсу Ірини Фаріон: Урок 18. АНГЛІЇЗАЦІЯ: на тлі деукраїнізації (позамовний контекст) [46]

На цю тему: