Вночі 6 червня російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС, аби завадити можливому наступу ЗСУ через річку Дніпро.

На що сподівається командування РФ та чи може це вплинути на плани Генштабу ЗСУ, розбирались у виданні Forbes [2]

Після втечі російських сил з правого берега Херсонщини восени минулого року російські військові здійснили перший акт підриву Каховської дамби. Тоді пошкодили [3] невелику частину дамби й частково зруйнували дорожнє покриття, що зробило проїзд по дамбі неможливим.  

Читайте також: Гребля Каховського водосховища на півдні України зруйнована. З південних регіонів терміново евакуюють людей [4]

Відступаючи, сили РФ намагалися зупинити можливе форсування Дніпра силами ЗСУ.  Ризик повного підриву дамби був дуже високий, попри те, що він матиме катастрофічні наслідки для всього Півдня України. 

Це не лише підтоплення населених пунктів вниз за течією Дніпра, а й проблеми із забезпеченням питної води на територіях, які залежать від рівня води в Каховському водосховищі. Це сотні українських міст від Кривого Рогу та Нікополя до маленьких сіл Запоріжжя і Дніпропетровщини.

6 червня російські війська повторно підірвали дамбу [4], повністю її зруйнувавши. 

Читайте також: Каховське море під час війни: що з ним і чим це загрожує [5]

Чому ми знаємо, що це росіяни підірвали ГЕС

По-перше, за даними витоків секретних матеріалів [6] США, Херсонщина – це найвразливіша ділянка фронту для окупантів. 

На лютий 2023 року на лівобережній Херсонщині перебували лише 16 500 російських солдатів. Ці сили мали б зупинити можливе форсування ЗСУ Дніпра на ділянці довжиною майже 250 км. 

Отже, чисельність російських солдатів на цьому напрямку становить лише близько 70 бійців на 1 км берегової лінії Дніпра. 

На інших ділянках фронту Росія має в рази більшу чисельність військ і потужні загороджувальні лінії. 

Навіть попри труднощі форсування великої водойми, очевидно, що наявних сил у РФ могло не вистачити для того, щоб зупинити потенційний український наступ на цьому напрямку. 

До того ж українські бійці вже змогли створити плацдарм [7] для потенційного форсування, відбивши острови в прибережній зоні поблизу Олешків. 

Читайте також: Катастрофічні наслідки російького вторгнення. Чому міліє Дніпро і як це повʼязано з окупацією Каховської ГЕС? [8]

Розуміючи, що російська армія не має достатньо сил і засобів, аби підтримувати оборону на всіх напрямках потенційної атаки ЗСУ, російське командування вирішило піти на вчинення екологічної катастрофи, щоб зупинити можливу атаку. 

Останні кілька днів російське інформаційне поле активно розповідало про початок наступальних дій [9] ЗСУ на Запорізькому і Донецькому напрямках. Можливо, наступне місце атаки росіяни очікували саме з Дніпра. 

По-друге, те, що ця операція була спланована наперед, говорить і той факт, що на момент підриву дамби російська техніка уже була відведена і жодних ознак раптової евакуації російських солдатів з місць затоплення не було. 

Тоді як українським військовим дійсно довелося екстренно евакуюватися на правий берег Дніпра. Росія не просто очікувала цього, а й підготувала власну артилерію, аби спробувати вразити українські плавзасоби [10] під час евакуації. 

По-третє, також саме російська сторона контролювала Каховську ГЕС, її шлюзи та фактично контролювала рівень води у водосховищі.

В останні місяці росіяни постійно збільшували рівень води [11] у водосховищі, тримаючи шлюзи закритими, очевидно, намагаючись досягти максимального ефекту від руйнування дамби. 

Читайте також: Битва за воду Дніпра: росія знищує українцям доступ до води (розслідування BBC) [12]

[13]

Рівень води у Каховському водосховищі Фото скрін з сайту hydroweb.theia-land.fr

По-четверте, аргументи росіян про нібито ракетний удар ЗСУ по дамбі не підтверджують ні самі російські солдати [14], які були на Каховській ГЕС, ні характер руйнувань. 

Під час підриву дамби радянськими військами в 1941 році знадобилося [15] 20 т вибухівки. Це еквівалент 215 ракет HIMARS або 40 ракет Storm Shadow, які мали вибухнути одночасно. 

Очевидно, що конвенційної зброї ракетного типу такої потужності просто не існує.

Пошкодження Каховської ГЕС після підриву російськими військовими, 6 червня 2023 року. Фото: Planet Labs PBC via AP

По-пʼяте, теорія росіян [16], що дамба нібито зруйнувалася від попереднього пошкодження під тиском води, теж не відповідає подіям. Адже руйнування відбулися в машинному відділенні [17], що вказує на підрив саме цієї частини конструкції ГЕС. 

Характер пошкоджень, час і поведінка окупаційних військ чітко вказують на те, що підрив дамби був чітко спланованим терористичним актом, яким намагаються запобігти загрозі воєнної поразки.

Представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов говорить [18] про те, що Росія заздалегідь підготувала дистанційний підрив Каховської ГЕС. 

Це непроста операція, до неї треба було готуватися завчасно, щоб прорахувати можливі жертви, зокрема серед свого особового складу, перемістити техніку і людей, зазначає представник ГУР.

Читайте також: Як Росія та війна нищать довкілля України [19]

Як підрив ГЕС вплине на ситуацію на фронті

Попри те, що один із потенційних напрямків українського контрнаступу дійсно може відбуватися через Дніпро, очевидно, що українське командування наперед враховувало ризики підриву Каховської дамби. 

Що дамба замінована, українська розвідка говорила [20] ще минулого року.

«Це ніяк не вплине на український наступ, адже про те, що вони (росіяни) мінують ГЕС, було відомо українцям заздалегідь. Я впевнений, що український Генштаб прорахував такий варіант», – вважає військовий аналітик, офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін.

Читайте також: З якими злочинами росії проти довкілля українці зараз мають справу і який основний механізм повідомлення про них. [21]

Можливо, тимчасовий вплив на плани контрнаступу підрив Каховської ГЕС все ж може мати. Адже зараз військам на цьому напрямку необхідно передусім забезпечити евакуацію сил і техніки та відновити логістику. 

Підвищення рівня води в Дніпрі призведе до того, що більшість приток Дніпра теж вийдуть із берегів [22], що може стати серйозною загрозою для логістики. Принаймні на той час, поки рівень води не почне спадати. 

За даними [23] Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем, затоплення від руйнування Каховської дамби триватиме три доби. Після чого рівень води і в Каховському водосховищі, і нижче за течією поступово буде знижуватися. 

Тож довгостроковий військовий ефект у рішенні підірвати дамбу може бути відсутній, і це істотно не зменшує можливість форсування Дніпра. Проте цей акт призведе до тривалої екологічної і гуманітарної кризи цілого регіону. 

—

Володимир Даценко [24], Тетяна Павлушенко [25],  опубліковано у виданні  Forbes [2]

В тему:  

• Археология войны. Что останется после вторжения России в Украину? [26]
• Хронологія зради: як частину атомної енергетики України здали російським окупантам [27]
• Німецькі компанії, які продовжують працювати на росію, ризикують стати колаборантами війни [28]
• Как российские оккупанты захватывали «рубильник» Северо-Крымского канала [29]
• Операция «Русская хромосома». Что делать с россией после [30]
• Выжить и уничтожить путинское чудовище [31]
• Об опасности для атомной энергетики Украины в условиях российской агрессии: «Будет не один Чернобыль» [32]