Крим у 2023 році: попри збільшення репресій на півострові, кримчани продовжують спротив окупантам

1.00

Нет

Такого рівня громадянського спротиву в Криму не спостерігалося до 2022 року. Є різні причини, але ключова – кримчани відчувають, що Україна бореться за Крим не лише на дипломатичному рівні, а й на військовому…

Після 24 лютого 2022 року Російська Федерація використовує Крим не лише як плацдарм для своєї війської агресії та окупації нових територій на Півдні України, а й перетворила півострів на хаб для переміщення цивільних заручників та депортованих українських дітей.

З початку повномасштабного вторгнення російські загарбники ще більше погіршили становище кримчан у низці сфер життєдіяльності. 19 грудня 2023 року Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим у щорічному огляді окреслило становища кримчан у російській окупації. Коротко переповідає головні тенденції, які зафіксувало відомство Центр прав людини ZMINA [2].

Масштаб репресій

Протягом року Представництво Президента аналізувало 25 різних аспектів ситуацій на тимчасово окупованій території Криму. Відомство констатує, що з кожним роком ситуація лише погіршується.

Росія продовжує вчиняти насильницькі викрадення, незаконні затримання громадян України, політичні переслідування, позбавляти кримчан свободи слова та віросповідання по всьому півострову. Наразі з політичних мотивів у кримінальному порядку росіяни ув’язнили 191 людину. Із них 123 – кримські татари.

Читайте також: Коли Україна поверне Крим і Донбас: 8 викликів, які доведеться подолати [3]

Наріман Джелял, Ірина Данилович, Владислав Єсипенко, Сервер Мустафаєв, Богдан Зіза

Серед бранців Кремля – перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, громадська журналістка Ірина Данилович [4], журналіст Владислав Єсипенко [5], громадський активіст Сервер Мустафаєв [6], художник Богдан Зіза [7] та багато інших.

Попри репресії, кримчани все одно висловлюють свою незгоду із геноцидальною війною росіян та, ризикуючи власною безпекою, у різні способи висловлюють проукраїнські позиції та солідарність зі своїми співгромадянами на материковій частині України.

“Такого рівня громадянського спротиву в Криму не спостерігалося до 2022 року. Є різні причини, але ключова – кримчани відчувають, що Україна бореться за Крим не лише на дипломатичному рівні, а й на військовому… Вибухи на керченському мосту, на території Севастопольского флоту тощо. Нашим Збройним силам є про що сказати, і ми маємо цим пишатися”, – відзначає постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.

Представництво Президента України в АРК фіксує проукраїнські настрої не лише у відкритих джерелах, а й реєстрах судових рішень. Адже окупанти переслідують кримчан в адміністративному та кримінальному порядку за так звану “дискредитацію російської армії” [8]. Під дискредитацією окупанти розуміють певний набір дій, як то заклики зупинити війну, прослуховування українських пісень, будь-яке візуальне поєднання жовтого та синіх кольорів, розміщення зображень державних символів України у соцмережах та коментарів на підтримку України.

Читайте також: Підсумки воєнного року: «Крим уже повертається в Україну» [9]

Станом на кінець листопада 2023 року відомство зафіксувало в Криму щонайменше 577 випадків притягнення до адміністративної відповідальності за відповідною статтею. Із них у 312 випадках незаконні “суди” ухвалили рішення протягом 2023 року. Відомо про вісім кримінальних справ, чотири з яких російські силовики відкрили протягом 2023 року. Тобто понад 60% випадків переслідування “за дискредитацію російської армії” відбулися протягом 2023 року.

Загальна сума штрафів за “дискредитацію” окупаційної армії склала вже понад 15 мільйонів рублів для кримських проукраїнських активістів. Таміла Ташева звертає увагу, що це лише ті випадки, які дійшли до “суду”, а самих фактів переслідувань значно більше.

Збільшення переслідувань в Криму вона пов’язує із розгортанням ще більш репресивної політики РФ і намаганням контролювати абсолютно всі процеси на території півострова, які пов’язані з публічними протестами.

За словами Ташевої, кримчани об’єднуються в окремі рухи, такі як “Жовта стрічка”, “Зла мавка”, “Кримські партизани”, “АТЕШ”, “Кримські бойові чайки” [10], які у різний спосіб чинять спротив окупантам.

Кримський художник Богдан Зіза 16 травня 2022 року облив двері Євпаторійської окупаційної адміністрації жовтою та блакитною фарбами. Фото з соцмереж

“Здебільшого у ці рухи входять звичайні кримчани або й російські громадяни та інші іноземці, які в різних формах чинять спротив. Російські окупанти перетворили Крим на велику військову базу з великою кількістю силовиків ФСБ та інших правоохоронних органів. Учасники цих рухів можуть підняти український прапор, вилити жовто-блакитну фарбу на окупаційну адміністрацію, як це зробив Богдан Зіза [7], розповсюджувати антивоєнні листівки…” – розповіла Таміла Ташева.

Крім того, представниця президента в Криму нагадала, що на вулицях кримських населених пунктів активно діють різноманітні патрулі, які зупиняють людей, перевіряють документи, вміст телефону та дивляться, чи немає, наприклад, VPN.

“Якщо VPN встановлений в смартфоні, це для них маркер, що людина може щось приховувати, й, відповідно, бути нелояльною”, – пояснила Таміла Ташева.

Також вкрай активними є перевірки машин та людей, які відбуваються на незаконній споруді, яку росіяни називають “кримський міст”.

Нагадаємо, напередодні правозахисна ініціатива “Трибунал. Кримський епізод” закликала кримчан повідомляти про переслідування та інші відомі факти порушень прав людини в Криму у свій чат-бот [11]. Також Кримська правозахисна група закликала кримчан надсилати документи та інші докази [12], які підтверджують скоєння злочинів в окупованому Криму.

Читайте також: "Скіфське золото" повернули Україні (ФОТО) [13]

Призов та мобілізація кримчан як воєнний злочин

Росія перетворила Кримський півострів на військову базу, а його цивільне населення використовує як живий щит, незаконно мобілізовуючи українських громадян на війну проти свого ж народу.

У грудні 2023 року окупанти завершують 18 призовну кампанію на строкову службу у Криму. За всі роки тимчасової окупації півострова вони призвали на строкову службу 44,5 тисячі мешканців Криму, з них близько 5,5 тисячі протягом 2023 року. Кількість мобілізованих в АРК та Севастополі – невідома.

За словами Таміли Ташевої, росіяни приховують дані мобілізованих, оскільки знають, що за міжнародним правом Росії заборонено призивати цивільне населення тимчасово окупованої території до своєї армії.

Загалом представництво зафіксувало 497 розглянутих незаконними “судами” кримінальних проваджень за статтею про ухилення від призову на військову службу, з них 185 (37%) – після 24 лютого 2022 року. У понад 450 випадків “суди” визнали кримчан винними у небажанні служити у складі контингенту окупаційних військ.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів [14] правозахисній організації Human Rights Watch, що росіяни вносять до списку військовозобов’язаних українських неповнолітніх громадян, які опинилися в окупації або яких незаконно вивезли до Росії.

Також у жовні 2023 року американський інститут вивчення війни ISW [15] звертав увагу, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії серед тих українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.

З відкритих джерел у відомстві зафіксували поховання щонайменше 607 солдатів російської армії. 462 із них, ймовірно, були громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки значну частину похорон не висвітлюють.

У Представництві Президента в АРК кажуть, що за рік отримали понад 1600 різних звернень від кримчан. Утім, як вказує заступник постійної представниці Денис Чистіков, у минулі роки кількість звернень була вищою.

Читайте також: Міф про "неприступну фортецю Крим" [16]

Денис Чистіков

Такі дані він пов’язує із острахом кримчан спілкуватися із державними органами України, оскільки окупанти посилили контроль над каналами спілкування. Також через незаконну мобілізацію кримчани виїжджають з півострова і спілкуються з українськими посольствами вже за кордном або переїжджають на підконтрольну Україні територію.

Цьогоріч кримчани звертались по допомогу в оформленні, відновленні паспортних документів України, свідоцтва про народження або про смерть, в призначенні соціальної допомоги від держави, розшукували своїх рідних, яких російські військові викрадали на ТОТ, та шукали шляхи виїзду з тимчасово окупованого півострова. Кримчани можуть звернутися до Представництва Президента України в АРК за цим посиланням [17].

Зневага Росії до міжнародних судових інституцій

У 2016 році Росія заборонила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. На неї не вплинув навіть наказ Міжнародного суду ООН у 2017 році про тимчасові заходи у справі “Україна проти Росії”. Суд зобов’язав Росію утриматися від обмежень прав кримських татар на представництво власних інтересів та, зокрема, відновити роботу представницького органу. Утім, у 2023 році окупанти “націоналізували” приміщення Меджлісу у Сімферополі.

Крім того, російська окупаційна адміністрація продовжила у 2023 році “націоналізовувати” майно громадян України та українських юридичних осіб. Загалом росіяни “націоналізували” майно 387 фізичних та юридичних осіб, з яких 108 – у 2023 році.

Читайте також: Як і коли Залужний і ЗСУ звільнять Крим? [18]

Санкції для порушників прав кримчан

Представництво Президента в АРК у 2023 році готувало матеріали для внесення санкцій стосовно порушників у Криму як прав людини, так і міжнародного гуманітарного права.

Протягом 2022–2023 років відомство підготувало дані для низки санкційних пакетів щодо таких категорій порушників:

незаконні “судді” на півострові;
чиновники, які забезпечують функціонування пенітенціарної системи держави-агресора;
ремонтники незаконної споруди, яку росіяни називають “кримським мостом” [19];
учасники мілітаризації кримської освіти;
російські пропагандисти.

За пропозицією представництва було накладено санкції на 56 “суддів”, які виносили неправомірні рішення у політично мотивованих кримінальних переслідуваннях. До нових санкційних пропозицій увійшли також 22 незаконних “суддів”, які виносять неправомірні рішення в адміністративних справах проти тих кримчан, яких росіяни переслідують за проукраїнську та антивоєнну позицію.

Таміла Ташева

“Ці санкційні списки ми комунікуємо, зокрема, з нашими міжнародними партнерами. І вони реагують на них, накладаючи санкції у своїх країнах. Для нас вкрай важливо, щоб ми співвідносили та синхронізували санкції в Україні і за кордоном”, – повідомила виданню ZMINA [2] Таміла Ташева.

Держполітики для звільненого Криму

Українська влада наголошує, що деокупація Криму [20] – неминуча. Це ще раз підтвердив президент Володимир Зеленський на своїй підсумковій пресконференції [21] 19 грудня 2023 року. Відповідаючи на питання журналістів, чи зміниться стратегія України та мета повернення до кордонів 1991 року, враховуючи відсутність проривів на фронті, він заявив, що стратегія України лишається незмінною.

“Стратегія не може бути змінена, згідно з нашою Конституцією – це всі наші території. Що стосується тактики, може бути змінена тактика після того, як буде результат наших дій на Півдні України у 2023 році, до кінця року ми отримаємо розуміння. Наші наступні плани, наступні кроки, вибачте, залишаться поки що тільки з нами”, – сказав президент.

Україна декларує, що вона домагатиметься відновлення територіальної цілісності у кордонах 1991 року, оскільки Росія використовує Крим, зокрема, для посилення міжнародної ескалації та порушення міжнародного права. Лише деокупація Криму посилить безпекову складову в Україні та Азово-Чорноморському регіоні.

Тому протягом року представництво разом із міністерствами, державними органами, громадськими організаціями та експертами продовжували формувати державні політики у низці напрямів щодо тимчасово окупованого Криму та розробляти першочергові заходи у перші дні звільненого Криму.

Представництво Президента в АРК поставило за мету напрацювати низку стратегічних документів щодо реінтеграції Криму, а саме:

щодо відновлення органів публічної влади [22] і того, яким буде Крим [23] після його деокупаці;
щодо люстраційних процесів;
щодо верифікації виданих на ТОТ незаконних “документів”;
щодо гуманітарної політики та когнітивної деокупації [24];
щодо незаконного перебування щонайменше 800 тисяч іноземних громадян в Автономній Республіці Крим.

Усі ці напрацювання увійдуть в основу урядової стратегії деокупації та реінтеграції усіх наразі тимчасово окупованих територій України.

“Ця складова, яку ми передаємо (Офісу президента. — Ред.), стосується певної специфіки щодо Кримського півострова і загальних підходів до реінтеграційних процесів в Україні. Окрім того, ці напрацьовані документи вже лягли в основу заяви Верховної Ради від 23 серпня 2023 року під назвою “Заява Верховної Ради про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції, відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”, – пояснила Таміла Ташева.

Читайте також: Історик Сергій Громенко про ключові міфи росіян про Крим [25]

Кадровий резерв Криму

Крім того, державні органи працюють над кадровим резервом для Криму [26] у різних галузях, зокрема правоохоронної, судової, освітньої та медичної. Для відновлення публічної влади на півострові українській державі заздалегідь необхідно знайти та підготувати близько 50 тисяч службовців.

З ініціативи представництва в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка розпочалася підготовка за магістерськими програмами “Постконфліктне урядування” та “Урядування на повоєнних територіях”, яка здійснюється за державним замовленням Міносвіти та Нацагентства України з питань державної служби. Також було створено онлайн-курс “ProKrym: державна політика реінтеграції Криму” [27], який за пів року пройшли понад 15,4 тисячі осіб.

Глобальний Крим

За законодавством, міжнародна діяльність – частина мандата Представництва Президента в АРК. Відтак відомство продовжило взаємодію із міжнародною аудиторією в межах Кримської платформи [28], яка об’єднує міжнародні зусилля, спрямовані на деокупацію Криму, подолання наслідків тимчасової окупації й захист прав та інтересів громадян України.

Таміла Ташева відзначила Іфтар, який вперше цьогоріч провели на рівні глави держави, лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, представників мусульманського духовенства та українських воїнів-мусульман. Ця подія дуже важлива для України, в якій проживають понад 1 мільйон мусульман, каже Ташева. Крім того, ця ініціатива знайшла позитивний відгук в країнах, де переважно мусульманське населення, зокрема в Індонезії, Малайзії, країнах Перської затоки.

У представництві кажуть, що для них лишається важливим розширення робити з країнами Африки, Азії, Південної Америки через тему українського Криму.

Як пояснила керівниця служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак, хоча на протокольному рівні міжнародні партнери висловлюють підтримку територіальній цілісності України, але тема Криму для багатьох є доволі чутливою і низка політиків сприймають Крим через російську імперську оптику. Саме тому представництво працює над вирішенням цієї проблеми на наративному рівні. Це залишатиметься у фокусі відомства й наступного року, адже Україна не може це ігнорувати, наголошує Марія Томак.

“Не може бути жодних компромісів щодо Криму з точки зору міжнародного права й через кримськотатарський народ. Кримських татар не можна позбавити Батьківщини. Це просто негуманно та несправедливо”, – каже вона.

Читайте також: Портнов, імовірно, був співучасником окупації Криму російськими загарбниками у 2014 році (аудіозаписи телефонів) [29]

Крим у парламентському вимірі

Заступниця представниці президента Ольга Куришко під час підсумкового пресбрифінгу розповіла про ключові напрацювання у законодавстві, які просувало або підтримувало представництво.

Так, цьогоріч парламент ухвалив стратегічні законодавчі акти, які запустили реформу адміністративно-територіального устрою. До цієї реформи долучене Міністерство інфраструктури, яке розробляє розпорядження, що мають поділити Крим на 40 територіальних громад у десяти районах замість чотирнадцяти.

Ольга Куришко також окреслила зміни до нормативно-правових актів про забезпечення освітніх прав жителів ТОТ Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Одним з результатів цієї роботи стало ухвалення парламентом закону [30] “Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України”.

Таміла Ташева та Ольга Куришко

“Цей законопроєкт дасть можливість ефективніше включати жителів ТОТ в суспільно-політичний контекст України, оскільки це сприятиме і їхньому переміщенню на підконтрольну Україні територію. Вони вже точно розумітимуть, на що очікувати, які знання можуть бути підтверджені, а які ні”, – сказала Ольга Куришко.

Наступного року, за словами Ольги Куришко, представництво працюватиме над вдосконаленням механізмів притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність, верифікацію виданих на ТОТ “документів”.

Читайте також: «Україна виграла битву на Чорному морі». Досягнення Збройних Сил України у 2023 році та чого чекати наступного року на Півдні [31]

Вона нагадала, що наразі у Верховній Раді зареєстровано близько одинадцяти законопроєктів. До кожного з них представництво надало свою позицію, зокрема стосовно того, що під час притягнення до відповідальності має враховуватися тривалість окупації та до яких наслідків призвела сама окупація.

Крім того, Куришко нагадала, що кримчани та мешканці інших ТОТ можуть з цього року віддалено отримати юридичні консультації. Разом з Координаційним центром з надання правничої допомоги цьогоріч напрацювали Порядок подання електронного звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги. Тепер громадянам, які проживають на ТОТ, стало простіше отримати безоплатне представництво у суді. Зокрема, їм не потрібно більше виїжджати з окупованої території для захисту своїх прав чи інтересів у судових інстанціях, наражаючи себе на небезпеку.

—

Микола Мирний [32], опубліковано у виданні ZMINA.info [33]

В тему: