Руйнацію греблі Каховської ГЕС за впливом на природу можна порівняти з чорнобильською катастрофою. Однак масштаби економічної шкоди від безпрецедентного екоциду з боку рашистів перевищують збитки екологічні. Уряд України попередньо оцінює їх у 55 млрд грн. Причому відшкодовувати його Україні частково доведеться власним коштом.

Головного удару завдано сільськогосподарській галузі: Херсонська, Запорізька та Дніпропетровська області – ключовий регіон з вирощування кукурудзи, пшениці та соняшника, основної статті українського експорту, зазначає видання "ОстроВ [2]".

За даними Мінагрополітики , зникнення (як таке) Каховського водосховища призвело до зупинки 31 системи зрошення полів загальною площею 584 тис. га. 

Читайте також: Каховське водосховище перетворюється на річку  [3]

У довоєнному 2021 р. на цих посівних площах було отримано 4 млн. т. зернових та олійних на $1,5 млрд.

Отже, Україна втратила найцінніші землі, що давали майже 80 ц/га. При цьому міністр с/г Микола Сольський наголошує, що постраждають і прилеглі землі, які не мали зрошувальних систем: урожайність там однозначно впаде. В рази.

"Не півмільйона гектарів, а мільйон-півтора гектарів не будуть використовуватися повною мірою", - сказав глава Мінагрополітики. За його підрахунками, відновлення системи зрошення триватиме 3-7 років.

Але це якщо розпочинати роботи прямо зараз – а такої можливості у влади немає. Вона з'явиться лише після завершення війни. З цього випливає, що лише збитки (без вартості відновлення зрошувальних систем) для агросектору перевищать $15 млрд.

І це без урахування втрат у нині окупованому кримському регіоні. Основним джерелом води для нього є Північнокримський канал, який починається з Каховського водосховища. Його зникнення унеможливлює подачу води на півострів.

Як відомо, вона була перекрита українською владою у 2014 р. після анексії Криму. Після захоплення частини території Херсонської обл. 2022 р. рашисти відновили роботу Північнокримського каналу.

"Уряд" Криму у 2015 р. визнав зменшення зрошуваних земель до 13,4 тис. га порівняно з 17 тис. га у 2014 р., тобто. на 21%. Очевидно, що за минулі роки с/г площі скоротилися ще більше. Цілком припинилося вирощування рису.

І зараз агросектор на півострові повернувся до стану, в якому був на початку повномасштабної війни.

Не менш тяжкого удару завдано по рибному господарству. Вибух дамби Каховської ГЕС призвів до загибелі 95 тис. т. дорослої риби, без урахування мальків, за даними Мінагрополітики. Вартість збитків у цій галузі відомство оцінює у 4 млрд грн. тільки рибою. Збитки від загибелі всіх біоресурсів (молюски тощо) – 10,5 млрд грн.

Читайте також: Як вплинути на державу-терориста? Справа про підрив Росією Каховської греблі у міжнародних судах [4]

Промисловість: на довгій паузі

Знищення Каховської греблі суттєво послаблює промисловий потенціал усього південно-східного регіону. Тут розташовані металургійні підприємства, що використовують для виробництва більші обсяги технічної води.

Раніше водопостачання Кривого Рогу, Нікополя, Марганцю, Покрова (Дніпропетровська обл.) йшло з Каховського водосховища. У Кривому Розі знаходиться найбільший в Україні меткомбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР), у Нікополі – найбільший феросплавний завод, у Покрові та Марганці – гірничо-збагачувальні комбінати.

Вже 6 червня, відразу ж після вибуху, адміністрація АМКР зупинила конвертерне виробництво, тобто, виплавку сталі - щоб зменшити витрату води на користь міста. У роботі залишилися лише доменні та коксохімічні цехи, які забезпечують виробництво чавуну та коксу. Вочевидь, що й інші перелічені підприємства змушені зробити те саме.

Кабмін на екстреному засіданні 6 червня затвердив будівництво нових водоводів для цих міст з інших джерел.

Зокрема, Кривий Ріг наразі планується забезпечити подачею води з Південного та Карачунівського водосховищ. І поки ці об'єкти не збудують – металургія у регіоні буде на паузі.

Витрати на будівництво водоводів відносно невеликі: із держбюджету виділяється 1,5 млрд грн. Проте реалізація проекту потребує часу. І це теж збитки, хоч і не прямі: недороблена та не продана продукція металургів.

Також до непрямих збитків для металургійної галузі призведе припинення судноплавства Дніпром нижче Запоріжжя. Раніше комбінат "Запоріжсталь" активно використав цей річковий маршрут для доставки експортних вантажів до морських портів.

Читайте також: Що означає підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС? [5]

До повномасштабної війни тодішній генеральний директор Олександр Мироненко зазначав, що 34% усієї експортної продукції "Запоріжсталь" відправляє клієнтам Дніпром, через запорізький річковий порт. За його словами, у пікові місяці показник сягав 47%. Відповідно, на 34-47% зараз скоротився експортний потенціал комбінату. Оскільки залізнична доставка коштує набагато дорожче.

Так, під час повномасштабної війни підприємство перестало використовувати цей маршрут через блокаду рашистами чорноморських портів України та окупацію частини Херсонської обл. Але якщо виходити з того, що війна закінчиться перемогою України, ці фактори зникнуть. А русло Дніпра, що обмеліло, залишиться. Поки не буде збудовано нову Каховську ГЕС із новою греблею. Тому мова саме про значну втрату експортних можливостей одного з найбільших металургійних підприємств.

На окупованому півострові від руйнування Каховської греблі насамперед постраждає Кримський содовий завод ( м.Красноперекопськ ), який працював безпосередньо на воді з Північнокримського каналу.

Але очевидно, що й розташований неподалік завод "Кримський титан" теж зіткнувся з нестачею води і буде змушений згортати виробництво.

Після війни

Що до перспектив поновлення судноплавства оцінки дуже різні. Генеральний директор ПАТ "Укргідроенерго " ( оператора Каховської ГЕС) Ігор Сирота заявив, що зведення нової греблі займе до 1 року. Але для цього потрібно працювати в режимі "7/24".

Ймовірно, міністр економіки Юлія Свириденко не передбачає таких темпів. На її думку, на нову греблю знадобиться до 5 років. Отже, реальні терміни знаходяться десь посередині між цими попередніми оцінками.

І.Сирота повідомив, що компанія спільно з проектним інститутом вже розпочала розробку проекту нової дамби, яка дозволить відновити Каховське водосховище.

Читайте також: Каховську ГЕС підірвали російські загарбники - п'ять вагомих чинників  [6]

Але самі роботи, вартість яких Мінекономіки оцінює у $1 млрд (включаючи будівництво нової ГЕС та обладнання для неї), можуть розпочатися лише після звільнення окупованої території Херсонської обл.

Ідеальний варіант – якщо це станеться до кінця року. Якщо деокупація затягнеться – спекотний та посушливий південно-східний регіон стане непридатним для життя, попереджає експерт-еколог Віталій Селик.

За його прогнозом, у такому разі через зникнення Каховського водосховища буде потрібно вимушене переселення до 1,5 млн осіб. Нема чого й казати, що бюджетні витрати на їхнє облаштування на новому місці, включаючи житло та роботу – були б астрономічного порядку.

Поки що вони набагато менші, хоч і теж величезні. На виїзному засіданні Кабміну у Херсонській обл. (відбулося 16 червня) прем'єр Денис Шмигаль повідомив про надання 11 млрд грн. на ліквідацію наслідків вибуху Каховської греблі та інших актів російської агресії.

Більшість цих грошей із Фонду ліквідації наслідків війни (поповнюється зокрема із закордонного фінансування, а також за рахунок конфіскованих російських активів) – 6,6 млрд грн. Вони призначені на ремонти та будівництво шкіл, дитячих садків, лікарень, житлових будинків, водопроводів та каналізації, тепломереж, буріння артезіанських свердловин.

Ще 4,4 млрд. грн. з цією ж метою направляються з держбюджету як дотації місцевим бюджетам у 8 прифронтових областях. Загалом до реалізації затверджено 160 проектів. Ймовірно, загалом 11 млрд грн. прем'єр включив і 980 млн. грн. компенсацій домогосподарствам, які постраждали від затоплення після прориву греблі.

Читайте також: Вчений-гідролог про знищення Каховської ГЕС: Екологічні наслідки надзвичайні, руйнування екосистем, зараження води [7]

За ідеєю, логічно було б усі виплати (після війни) покласти на державу-агресора. Але… логіка у міжнародних відносинах не завжди працює.

Міністр з питань відновлення Олександр Кубраков 9 червня на форумі "Діалоги про відновлення України" повідомив, що лише 50% витрат на ліквідацію наслідків війни планується покрити за рахунок заарештованих активів Росії.

Ще 25% становитиме закордонна допомога (кредити, гранти, інвестиції). 25%, що залишилися, Україні доведеться профінансувати самостійно, з власних коштів.

—

Віталій Кримов [8]<, опубліковано у виданні ОстроВ [2]

Читайте також: 

• Захоплена російськими фашистами ЗАЕС як елемент ядерного шантажу Путіна [9]
• Путін мародерить окуповану ЗАЕС. Що врятує українську станцію? [10]
• Каховське море під час війни: що з ним і чим це загрожує [11]