Про ядерний тероризм Путіна на Чорнобильській та Запорізькій АЕС

1.00

Нет

Чи складно країні створити ядерну зброю? Як захищена ЗАЕС? Чи готовий світ до ядерного тероризму РФ? Розповідає американська експертка з ядерної політики

Жоден ядерний реактор не був розрахований на роботу в зоні бойових, пише видання Forbes.ua [2]. Оскільки не існує обмежень щодо того, що можуть вчинити окупанти на ЗАЕС, ситуація вийшла з-під контролю, вважає докторка Тоґжан Кассенова, експертка з ядерної політики

Про те, як країна може створити ядерну зброю

Якщо об’єднати зусилля суб’єкта з доступом до ядерних матеріалів і технологій, отримаємо ядерну бомбу. Проте компонент виробництва ядерного матеріалу є найбільш технологічно складним.

У ядерній зброї можна використати дві основні категорії ядерних матеріалів: високозбагачений уран і плутоній. Неможливо використовувати природний уран безпосередньо для зброї чи атомної електростанції. Однак збагативши його до вищого рівня, ви зможете використовувати його як ядерну зброю.

Плутоній здебільшого є побічним продуктом реакцій на атомних електростанціях. Його можна видобути з використаного палива в результаті переробки. Стосовно перспективи нерозповсюдження ядерних матеріалів ці два типи процесів є досить ризикованими.

Читайте також: "Зима – остання зброя Путіна проти України". Як країна може пережити холод без електрики від Запорізької АЕС [3]

Використання ядерного матеріалу має дуже високий ризик, але його можна знайти в небагатьох країнах. Більшість цього матеріалу знаходиться в державах, які мають програми ядерної зброї.

Кількість ВЗУ (високозбагаченого урану) для створення простої ядерної зброї за обʼємом як магазинний пакет із цукром. Кількість плутонію – за обʼємом як грейпфрут.

На додаток до 14 000 одиниць ядерної зброї, які вже існують у світі, з матеріалів, доступних у всьому світі, можна створити ще 20 000 бомб.

83% ядерних матеріалів знаходяться на військових запасах, а 17% – у цивільних. Не існує міжнародних документів, які б стосувалися безпеки ядерних матеріалів у військових запасах.

Читайте також: Захоплена російськими фашистами ЗАЕС як елемент ядерного шантажу Путіна [4]

Про захист та безпеку атомних електростанцій

Найважливішою частиною будь-якої атомної електростанції є сам реактор. Це місце з найвищим рівнем радіоактивності, але воно найкраще захищене.

Після трагедій у Чорнобилі та 11 вересня в США багато країн, включно з Україною, здійснили переоцінку ризиків. Будівлі активної зони реактора вважаються дуже добре захищеними від зовнішніх атак.

Ще один важливий компонент – система охолодження. Щоб система охолодження працювала, потрібен безперервний доступ до електроенергії. Іншим компонентом є місце зберігання відпрацьованого палива. Радіація там також є, але її рівень нижчий. З іншого боку, воно менш захищене.

У минулому відбулися три ядерні аварії. Три-Майл-Айленд у США (1979), Чорнобиль (1986) та Фукусіма (2011). Фукусіма навчила нас, що навіть якщо ви готові до стихійного лиха, постійний безперебійний доступ до джерела електроенергії є критично необхідним. Персонал повинен бути навчений і готовий діяти в численних надзвичайних ситуаціях. Варто бути готовим до того, що це буде не поодинока ядерна подія, а широкомасштабна криза, як у випадку з Україною.

Читайте також: Ядерний апокаліпсис відклали в 1968 році, і ось він повернувся - The Guardian [5]

Будь-які затримки інформації можуть бути дуже шкідливими. Завжди слід мати чіткі комунікації між регуляторами, операторами та всіма залученими сторонами. Люди мусять знати про основні запобіжні заходи, до яких їм потрібно буде вдатися.

Історично дискурс про ядерний тероризм здебільшого стосувався того, чи може хтось викрасти ядерну зброю. Це майже неможливо. Створити ядерну зброю можливо, якщо отримати доступ до ядерного матеріалу.

Інструменти ядерної безпеки на міжнародному рівні

Єдиним юридично зобов’язуючим договором, який стосується безпеки цивільного ядерного матеріалу, є Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу. Існує також Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму, але, знову ж таки, дискурс стосується переважно недержавних суб’єктів.

Женевські конвенції забороняють напади на атомні електростанції в Протоколах 1 і 2. Росія спочатку їх ратифікувала, але в 2019 році відкликала свою участь у Протоколі 1. Є також Міжнародне гуманітарне право. Є Правило 42 і є деякі формулювання щодо особливої обережності, коли воєнні дії відбуваються поблизу атомних електростанцій. Це безпосередньо включено у військові настанови російської армії.

МАГАТЕ виконує три функції: надання країнам доступу до мирних ядерних технологій, встановлення стандартів безпеки й захисту та надання гарантій.

Читайте також: Хронологія зради: як частину атомної енергетики України здали російським окупантам [6]

Рафаель Гроссі, [7]генеральний директор МАГАТЕ, 2 березня нагадав про складові ядерної безпеки:

фізична цілісність;
справність обладнання;
відсутність тиску на персонал;
безперебійне постачання комплектуючих.

6 серпня ми почули від нього різку заяву про те, що всіма складовими було знехтувано на ЗАЕС.

У ядерній галузі вже ведеться дуже активна дискусія про те, що такі ситуації варто продумувати наперед. Це не вплине на інтереси в ядерній енергетиці, але деякі країни, які розглядали співпрацю з РФ у цивільній ядерній сфері, візьмуть паузу.

Тут варто згадати, що Іранська угода надзвичайно вигідна для міжнародної спільноти. До виходу США з угоди за президентства Трампа Іран підтвердив доступ до ядерних технологій задля мирних цілей. Це підірвало легітимність зобов’язань за подібними міжнародними угодами. Я сподіваюся, що США поновлять свою участь, і угоди буде досягнуто знову.

Про ядерний тероризм РФ на Чорнобильській та Запорізькій АЕС

На початку війни в Україні всі переживали за Чорнобиль. Багато радіаційного пилу зазнало зрушень, тому відбулося деяке підвищення рівня радіоактивності. Але це не викликало різких проблем зі здоров’ям.

Запоріжжя є проблемою іншого рівня. Жодні недержавні суб’єкти, якими б організованими вони не були, не можуть зрівнятися з державою. Ніхто не готовий до ситуації, коли державний суб’єкт захоплює ядерний об’єкт.

Найбільше ми хвилюємося за три реактори ЗАЕС. Це територія з найвищим ризиком радіоактивності. Але реактори й захищені найкраще. Усі вони мають захисні оболонки та зможуть витримати обстріли.

Читайте також: Чому Україна програє санкційну битву за ЗАЕС [8]

Але жоден ядерний реактор не був розрахований на роботу в зоні бойових дій. Якщо не існує обмежень щодо того, що можуть вчинити окупанти, ситуація виходить з-під контролю.

Найбільш вразливим місцем є система охолодження. Усі надії покладають на джерело живлення, але зараз безперервний доступ до електромережі постійно переривається.

Існують резервні дизельні генератори, але це не може бути довгостроковим рішенням. Якщо АЕС перейде на дизельні генератори, запасного плану більше не буде. 90 хвилин без терморегуляції можуть спричинити величезну проблему.

При цьому Росія запропонувала відключити станцію від української мережі та перевести її на російську. Для цього якраз і потрібно перейти до резервних дизельних генераторів.

Експерти зараз менше переймаються сховищами відпрацьованого ядерного палива ЗАЕС, ніж активними зонами реакторів. Але всередині сховищ є обладнання, якого там бути не повинно. А якщо виникне пожежа?

Читайте також: The Guardian: рф розробила план відключення ЗАЕС від енергомережі України [9]

Перебування працівників під примусом також створює прямі ризики для безпеки. Коли персонал має справу зі складним об’єктом та дуже структурованими процесами, співробітники мають зберігати спокій.

Зазвичай в інструкціях дуже суворо розмежовано, хто отримує доступ до ядерного об’єкта. А хто зараз має доступ до нього? Хто всі ці люди, які заходять і виходять?

Для будь-якого подібного об’єкта відповідальний за нього технічний персонал повинен мати останнє слово щодо того, що можна, а що не можна робити.

Якщо щось трапиться в Запоріжжі, як швидко рятівники зможуть надійти на допомогу? Спроба переключити ЗАЕС з однієї мережі на іншу через цей період резервних дизель-генераторів є безвідповідальною [10].

Це перший випадок, коли одна країна бере під контроль ядерний об’єкт іншої країни. Міжнародна спільнота абсолютно не готова до такого сценарію.

Війна та відсутність доступу МАГАТЕ [11] все ускладнюють. Ніхто точно не знає, що відбувається. Ця ситуація також має важливе значення для суверенітету України.

Читайте також: Путін мародерить окуповану ЗАЕС. Що врятує українську станцію? [12]

Коли приїжджають інспектори МАГАТЕ, вони проходять через підконтрольну Росії територію чи ні? Саме Україна підписала угоду про гарантії з МАГАТЕ і відповідає за те, щоб її ядерний матеріал не використовувався не за призначенням.

Через вторгнення Україна не контролює свої об’єкти. А той, хто контролює енергетику, контролює країну. Майже половину електроенергії в Україні виробляють з ядерних джерел. У зв’язку з цим Україна не може так легко зупинити роботу АЕС.

Коли до мене почали надходити запитання від ЗМІ про те, що буде в разі застосування тактичної ядерної зброї, я хотіла відмовитися від обговорення. Це частина плану РФ змусити всіх боятися всього, що стосується ядерної зброї.

Сам факт того, що ми обговорюємо використання ядерної зброї у 2022 році, викликає огиду. Я сподіваюся, що війна скоро закінчиться і Україна отримає повний контроль над усіма своїми ядерними об’єктами заради української та міжнародної безпеки.

—

Доктор Тоґжан Кассенова

Експертка з ядерної політики та запобігання фінансовим злочинам, старший науковий співробітник Проєкту з міжнародної безпеки, торгівлі та економічного державного управління (PISCES) у Центрі політичних досліджень, SUNY-Albany (США) та науковий співробітник у сфері ядерної політики Програми Фонду Карнегі за міжнародний мир. Вона є автором книги «Атомний степ: як Казахстан відмовився від бомби» (Stanford University Press, 2022).

—

Опубліковано у виданні Forbes.ua [13]

В тему: