Ядерний апокаліпсис відклали в 1968 році, і ось він повернувся - The Guardian

|
Версия для печатиВерсия для печати

У штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку минулого тижня відбулася важлива подія для глобального миру і безпеки, а також для глобального здорового глузду. Втім, вона не привернула увагу ЗМІ чи політиків. Тож цілком зрозуміло, що подія пройшла майже непомічено.

Йдеться про конференцію, присвячену Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1968 року, яку підписали 191 країна. Мало міжнародних угод мали таку майже одностайну підтримку. Озброєні ядерними арсеналами Ізраїль, Індія, Пакистан і КНДР лишаються виключенням. Якщо говорити просто, то Договір про нерозповсюдження ядерної зброї переслідує мету не допустити ядерну війну, заохочуючи країни роззброюватися, стримуючи поширення арсеналів і просуваючи мирне застосування ядерної фізики і технологій. І, принаймні, до сьогодні, цей документ допомагав зупинити чергову ядерну катастрофу, - пише у своїй статті помічник редактора видання The Guardian Саймон Тісдалл.

Він уточнює, що слово «черговий» вжите не випадково в попередньому реченні. 77 річницю першої такої катастрофи визначили 6 серпня в Хіросімі, де за один день у 1945 році загинули або були приречені на смерть в муках 140 тисяч цивільних. Для порівняння, приблизно 10 тисяч мирних мешканців України загинули за шість місяців після початку вторгнення Росії. Західна громадська думка, приспана кінцем Холодної війни, втратила з поля зору безмірний жах ядерної війни. Сьогодні не буває протестів проти арсеналів на зразок тих, які почалися в 1980-х роках біля авіабази «Грінхем Коммонс» у Великій Британії. Хоча розгортання нових ракет все ще відбувається.

Було б добре, якби останні події зруйнували це самовдоволення суспільства. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш минулого тижня виступив з тривожним застереженням, відкриваючи конференцію, присвячену Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

«Сьогодні від ядерного знищення людство відділяє лише одне непорозуміння, один прорахунок. Досі нам дуже пощастило. Але везіння - це не стратегія. І це не щит від геополітичної напруги, яка може перерости в ядерний конфлікт», - сказав Гутерреш.

Росія ілюструє ці слова Генерального секретаря ООН в жахливий спосіб. Захопивши найбільшу в Європі Запорізьку АЕС, російська армія використовує її як фортецю, з якої вона безкарно обстрілює українські позиції за допомогою артилерії. В МАГАТЕ попереджають, що це прямий шлях до катастрофи. Автор також нагадує, що ще на початку свого вторгнення в Україну Владімір Путін наказав привести російські ядерні сили в бойову готовність, після чого почав відверто погрожувати їхнім застосуванням. Мовляв, якщо Захід спробує втрутитися, «це призведе до таких наслідків, яких ви в житті не бачили». Блефував Путін чи ні, але його ядерний шантаж, без сумнівів, не дозволив США і НАТО втрутитися, що призвело до затягування війни. Тепер з’явилися занепокоєння, що Китай може застосувати схожу тактику проти Тайваню.

Антиядерні рухи вимагають, що положення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї потрібно поважати і зміцнити. Більшість країн погоджуються. Але в цей же час договір під великою загрозою. На практиці всі п’ять визнаних ядерних держав: США, Росія, Китай, Франція і Велика Британія, - порушують статтю 6, яка зобов’язує їх «добросовісно» проводити роззброєння, подаючи приклад іншим. Натомість багатостороння гонка озброєнь тільки набирає темп. Путін і Дональд Трамп поставили хрест на двосторонніх угодах щодо контролю ядерних арсеналів, які були підписані в часи Холодної війни. Тим часом, Китай, керуючись своїми неоімперіалістичними амбіціями, нарощує свої сили.

«Всі ці ядерні держави збільшують або оновлюють свої арсенали. І більшість з них загострюють ядерну риторику і роль ядерної зброї у своїх військових стратегіях», - зауважив Міжнародний інститут дослідження миру в Стокгольмі у своєму щорічному звіті.

США і Росія хоч і стверджують, що підтримують ядерне роззброєння, все ще тримають у своїх арсеналах 3708 і 4477 одиниць ядерної зброї відповідно. Китай озброєний 350 одиницями, Франція - 290, а Британія - 225. Очікується, що впродовж наступного десятиліття арсенал Пекіна більш ніж подвоїться. І це веде не лише до Армагеддону. Збільшення запасів так званої тактичної ядерної зброї і гіперзвукових ракет робить «обмежену» ядерну війну більш вірогідною.

Подвійні стандарти демонструють не лише великі гравці. Ізраїль, Індія і Пакистан, Британія і Франція модернізують свої арсенали. Президент Франції Еммануель Макрон в «наполеонівському стилі» заявив, що хоче розширити французький ядерний щит на всю Європу. У спільній заяві минулого тижня Лондон, Париж і Вашингтон наголосили, що Договір про нерозповсюдження ядерної зброї «незамінний» і «життєво важливий». Вони пообіцяли «продовжити зусилля», націлені на виконання зобов’язань згідно зі статтею 6. Однак, минулого року уряд Бориса Джонсона ослабив британську доктрину, дозволивши Британії застосувати свій арсенал у відповідь на неядерну атаку. Міністри також підвищили максимальну допустиму кількість боєголовок Trident і скоротили відкритий доступ до інформації про ядерний арсенал країни.

Попри те, що у спільній заяві США, Франція і Британія хвалили успіхи своєї співпраці, вони також засуджували Росію за «безвідповідальну ядерну риторику і безрозсудні атаки, які ставлять під загрозу реактори».

«Ми засуджуємо тих, хто хоче застосувати чи погрожує застосувати ядерну зброю для здобуття військових поступок, залякування і шантажу», - йшлося в заяві.

Автор погоджується, що це правильна позиція. Але вона не погоджується з застереженнями  радника з національної безпеки Великої Британії Стівена Лавгроува, що нинішні суперечки між Заходом, Росію і Китаєм можуть «швидко призвести до ескалації стратегічного конфлікту», тобто до ядерної війни.

Чому світ все більше наближається до межі, за якою починається непоправна ядерна катастрофа? Факторів багато: збільшення незахищеності, зростання націоналізму, слабкість і дурість лідерів, комерційні інтереси.

«Однак, найбільшою причиною повернення привида ядерної анігіляції став визначальний феномен 21 століття дедалі більша анархічна відмова держав дотримуватися міжнародного закону і глобального порядку, створеного після 1945 року і гарантованого ООН. Вони не виконують правила, а лише штурхають ними один одного», - пише британський оглядач.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]