Україна навіть у часи війни змогла уповільнити інфляцію, забезпечити стабільність валютного курсу та зростання економіки, відзначають у Міжнародному валютному фонді. Однак зволікання міжнародних донорів у наданні допомоги змусило уряд вживати компенсаційних заходів.

Україна виконує індикатори за програмою МВФ і вже в травні нова місія фонду розпочне перегляд, що відкриває шлях до нового траншу.

Про те, чого очікувати від нової місії фонду, як торговельні суперечки України з європейськими сусідами позначились на економіці і чому МВФ у квітні покращив оцінки зростання економіки Росії цього року, журналістка Української служби Голосу Америки [2]Оксана Бедратенко розпитала у директора Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Альфреда Кеммера. 

Оксана Бедратенко, Голос Америки: В час війни Україна змогла зберегти макростабільність і нещодавно отримала економічну допомогу від Європи. Наскільки важливим є пакет допомоги від США? 

Альфред Кеммер, директор Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду: По-перше, Україна знову втримала макростабільність, і це визначне досягнення на тлі всіх пережитих Україною шоків, як через війну, так і через затримку зовнішнього фінансування від донорів. Тому вітання економічній команді, яка діє надзвичайно добре.

Кошти США важливі, й затримка вже викликала відповідь в Україні. Українська економічна команда була змушена пристосовувати свою політику, щоб це компенсувати. Важливо, що кошти надійдуть.

Я оптимістично оцінюю, що наша програма досягне результату з макростабільності, зміцненні приватного сектору, який рухатиме економіку.

О.Б.: Коли говорять про пакет США, зазвичай йдеться про оборонну підтримку. Європа збільшила економічну підтримку. Чи допомога США важлива також і для економіки та бюджету?

А.К.: Абсолютно. Ми маємо пакет на 122 мільярди доларів на чотири роки. МВФ дає 15,4 мільярда. Решта – від інших донорів. США – важливий партнер для макроекономічної стабільності та щоб уряд України міг виконувати ключові функції. Тому нам потрібні ці гроші США.

О.Б.: За новим законопроєктом США, економічна підтримка надходитиме у вигляді кредиту. Чи вплине це на оцінку боргової стійкості України з боку МВФ, чи це вплине на програму МВФ?

А.К.: Важливо, що США давали гроші раніше у вигляді грантів, а інше фінансування від донорів надходило на пільговій основі. Це важливо для стійкості боргу України. Звичайно, ми подивимось, що матеріалізується в результаті обговорень американського пакету і що це значить для бюджету.

О.Б.: Чи оцінюватиме це місія МВФ в травні?

А.К.: Місія завжди розглядає цілісну картину, бо ми маємо забезпечити, що Україна і надалі збереже боргову стійкість. Для цього потрібно, щоб Україна отримувала зовнішню фінансову підтримку на достатньо пільгових умовах, потрібні зміни в бюджеті, проведення реструктуризації державного боргу та боргу компаній.

Ми завжди вивчаємо цей набір факторів і оцінюємо, чи є боргова стійкість. Це умова для того, щоб ми виділили кошти.

Торговельні суперечки з європейськими сусідами "не минули для України безболісно"

О.Б.: Європа відкрила свій ринок для України після початку повномасштабної війни, але зараз торгівля блокується. Яким є вплив цих торговельних заходів?

А.К.: Європейці відкрили свої кордони, що було особливо корисно, коли експортний коридор через Чорне море було заблоковано. Зараз цей коридор здебільшого відкрився, однак є питання на кордоні. Гадаю, рішення для них було знайдено.

Ці обмеження вплинули на урядування в Україні, зменшили податкові надходження наприкінці минулого року та на початку цього року, вплинуло на зростання економіки, тому це точно не минуло безболісно, але загалом це залишається каналом експорту для України.

За даними ООН, в Європі зареєстровано майже 6 мільйонів біженців з України.

О.Б.: А щодо українських біженців. Вже триває третій рік війни, і вже довгий час багато українців перебувають в Європі. Чи ви очікуєте, що ці українці повернуться на Батьківщину?

А.К.: Це залишається метою українського уряду, зберігаючи макростабільність та розвиваючи приватний сектор, створити середовище, щоб українці повернулись. Мета уряду забезпечити повернення українців є важливою.

В Європі українські біженці здобувають досвід, навички, яких вони б не отримали в Україні, тому цей зв'язок з Європою буде сильною стороною, коли вони повернуться. Це може бути великим позитивом для України, але важливо, щоб вони повернулись.

Чи можна довіряти статистиці в путінській Росії?

О.Б.: Щодо Росії. Нещодавно у своєму блозі верховний представник ЄС з зовнішніх питань Жозеп Боррель [3]закликав з великою обережністю ставитись до офіційної статистики Путіна, зокрема щодо ВВП. Чи поділяєте ви це занепокоєння?

А.К.: В наших прогнозах ми враховуємо офіційну статистику, і у нас немає даних, що ці цифри неправдиві. Однак, ми також дивимось на дані третіх країн, особливо щодо торгівлі, а також інші параметри. В наших прогнозах ми враховуємо не лише офіційні цифри, але і велику кількість даних країн-партнерів та приватного сектору. Тому ми достатньо впевнені у своїх пронозах. Ми маємо достатньо гарне розуміння стану економіки Росії.

О.Б.: Чи бачите ви вплив санкцій на російську економіку?

А.К.: Російська економіка зазнала сильного удару на початку війни, ВВП впав. Минулого року ми побачили потужне відновлення і сильний ринок робочої сили в Росії, що підтримало один із рушіїв зростання - споживання.

Інший рушій росту був навіть більшим - це інвестиції. Ми бачимо, що державні компанії інвестують, включно з безпековим та військовим сектором, а також в імпортозаміщення. Зрештою, урядові витрати також додали до цих цифр зростання.

Коротко кажучи, це короткострокове зростання, яке дещо відрізняється від середньострокових прогнозів. В середньостроковій перспективі, зростання Росії з 2014 року значно уповільнилось.

На перспективу, зростання було менше попередніх очікувань, бо зменшилась передача технологій. Все ж майбутнє не є визначеним, і зрештою, це прогнози, тож маємо подивитись, чи вони справдяться.

—