Вже рік як Росія масово нищить українців, а російський бізнес досі працює в Україні

1.00

Нет

Велика війна, яку розв’язала Росія рік тому, змусила Україну та її партнерів шукати способи знекровити російську економіку та вплинути на тих, хто прямо чи опосередковано фінансує збройну агресію.

Першим і головним інструментом економічного тиску стали економічні обмеження – українські та міжнародні санкції, зазначають дурналісти проєкту "СХЕМИ [2]".

Водночас українська влада оголосила про посилення боротьби із державним та приватним російським бізнесом. Через конфіскацію таких активів в Україні. Що вже вдалося відібрати, чому конфіскація затягується та як українці підтримують російський бізнес, наприклад, купуючи «Моршинську» та відвідуючи ТРЦ Ocean Plaza у Києві?

Читайте також: Як Фрідман, якого радо вітали в Україні, кував зброю путінській армії вторгнення [3]

Націоналізація

Чинне українське законодавство передбачає три головних механізми вилучення активів.

«Перший механізм неофіційно називається «націоналізація», тому що стосується вилучення майна російської держави та її представників на території України», – каже голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.

Голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський

В Україні уже є приклади успішної націоналізації російських державних активів. І їх поки що два.

У травні 2022-го рішенням РНБО вилучено [4] корпоративні права та фінансові активи російського «Сбербанку»‎ та російської держкорпорації «Веб.РФ»‎.

«Було конфісковано близько трьох мільярдів гривень. Це якраз ми говоримо про російські банки. Вони вже перераховані в бюджет. Тобто це ті гроші, якими фактично ми можемо розпоряджатися», – розповідає керівниця ГО «Інститут законодавчих ідей»‎ Тетяна Хутор.

Читайте також: Махінації Фрідмана. Як один з "гаманців" Путіна ховає активи від санкцій [5]

Керівниця ГО «Інститут законодавчих ідей»‎ Тетяна Хутор

Але ці два приклади, зазначають в експертній організації StateWatch, – наче крапля в морі.

«На сьогодні націоналізовано два активи. До вторгнення таких активів на території України нарахували 905 активів», – каже Гліб Канєвський.

Чому через рік після повномасштабного вторгнення Україна спромоглася конфіскувати лише два суверенні російські активи? «Схеми»‎ надіслали запит в РНБО та Кабінет міністрів. Виявилося, що Мінекономіки влітку минулого року сформувало перелік таких активів, уряд схвалив цей перелік 5 серпня. Рада нацбезпеки повернула документ на доопрацювання в Мінекономіки. Доопрацювання триває і досі.

Таким чином приклад із конфіскацією фінансових активів «Сбербанку» і «Веб.РФ» показав, що вилучення майна держави Росія в Україні можливе. Більше того, ці кошти можуть наповнювати український бюджет. Але разом список суверенних російських активів в Україні, які можна було б вилучити, досі не затверджений РНБО.

Цивільна конфіскація

«Якщо мова йтиме про вилучення активів на користь держави – рішення ВАКСу – і вперед. Тобто безпроблемно», – розповідав під час інтерв’ю у червні 2022 року міністр юстиції України Денис Малюська.

Міністр юстиції Денис Малюська

Так він оцінював ефективність запровадження в Україні нового механізму конфіскації [6] – через накладання санкцій на конкретних осіб за підтримку російської агресії і рішення Вищого антикорупційного суду. Цей спосіб іще називають «цивільною конфіскацією»‎.

Відібрати активи за цивільною процедурою поки що вдалося лише у трьох російських олігархів – Володимира Євтушенкова, Олега Дерипаски та Михайла Шелкова.

У випадку із Євтушенковим ідеться про понад мільйон квадратних метрів нерухомого майна у Запорізькій області. Компанії Євтушенкова, як неодноразово повідомляли [7] «Схеми»‎, співпрацювали з російською «оборонкою»‎.

Володимир Євтушенков

У Дерипаски – частки [8] у 13 заводах його групи «Русал» та нерухомість [9] вартістю понад 10 мільярдів гривень.

Олег Дерипаска

У Шелкова, окрім рухомого та нерухомого майна, через суд відібрали [10]Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат на Дніпропетровщині.

Михайло Шелков

Все решта конфіскованого через ВАКС – переважно те майно, яке Україна тимчасово не контролює.

«Це майно ректорів кримських університетів, депутатів Державної думи. Тобто низки суб’єктів, у яких є активи в Автономній Республіці Крим», – каже заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

Заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра

У чому полягає механізм цивільної конфіскації? І як він міг би працювати в ідеальних умовах?

Цивільна конфіскація неможлива без санкцій. Тому перший крок – це застосування санкцій щодо особи.

Нині працює міжвідомча робоча група на чолі з міністеркою економіки Юлією Свириденко. МРГ формує списки кандидатів на санкції.
Ці списки через членів Ради нацбезпеки (переважно СБУ) вносяться на розгляд. РНБО виносить рішення щодо запровадження санкцій.
Це рішення своїм підписом вводить в дію президент.
Потім починається робота Міністерства юстиції. Мін’юст звертається до правоохоронних органів та збирає докази того, що дії підсанкційної особи підпадають під один чи більше критеріїв, серед яких: інформаційне сприяння завдання шкоди територіальній цілісності, сприяння збройній агресії, сплата значних податків у бюджет Росії. Далі Мін'юст звертається з заявою до Вищого антикорупційного суду.
Якщо суд вирішує конфіскувати – майно або передають в управління державі, або продають на аукціоні.

Володимир Зеленський з червня вводив у дію низку рішень РНБО про санкції. Та лише восени – щодо російських олігархів, які володіють в Україні найбільшими активами: Михайла Фрідмана, Петра Авена, Андрія Косогова, Євгена Гінера, Олександра Бабакова, Аркадія Ротенберга.

Російські олігархи: Михайло Фрідман, Петро Авен, Андрій Косогов, Євген Гінер, Олександр Бабаков, Аркадій Ротенберг

Однак щодо жодного із них Мін'юст не подав позову до Вищого антикорупційного суду з вимогою стягнення їхніх активів.

За інформацією Мін’юсту, станом на лютий 2023-го за цивільною конфіскацією винесено лише 12 рішень, із яких тільки в трьох випадках йшлося про майно російських олігархів. Чому?

«Я вимірюю показник не кількістю поданих позовів, а якістю поданих позовів. Важливо, щоб стягнуті активи працювали на економіку України, на ЗСУ», – каже Ірина Мудра.

Чому так мало і так довго? «Схеми» почали дослідження із самого початку – з міжвідомчої робочої групи, яка формує списки кандидатів на індивідуальні санкції.

Керівник Нацагентства з питань запобігання корупції входить до її складу. За його словами, процес накладання санкцій, а відповідно – і можливість конфіскації активів російських олігархів – уповільнений уже на першій ланці.

– Загалом група Макфола-Єрамка пропонує застосувати санкції до приблизно 90 тисяч осіб. А це значить, що ми реалізуємо дорожню карту індивідуальних санкцій, якщо будемо щотижня ефективно працювати, лише в 2050 році, – сказав голова НАЗК Олександр Новіков.

– Це голова робочої групи встановила такий порядок? – запитав журналіст «Схем».

– На групі вона запропонувала ввести саме таке правило. І група підтримала, НАЗК заперечувало.

– А як мотивували це?

– Відповідно до регламенту робочої групи, я не можу коментувати перебіг засідань.

Голова НАЗК Олександр Новіков

Головою МРГ є міністерка економіки України Юлія Свириденко. Журналісти «Схем»‎ тривалий час домовлялися про інтерв’ю, однак отримали офіційну відмову через «завантажений графік».

Міністерка економіки України Юлія Свириденко

Пресслужба Свириденко надіслала письмову відповідь, у якій заперечила існування правила «200 кандидатів на санкції за одне засідання».

Але через джерела в одному з правоохоронних органів, який теж представлений в цій робочій групі, «Схеми» дістали протокол засідання, який підтверджує обмеження до 200 підсанкційних осіб.

Так, згідно з протоколом дев'ятнадцятого засідання міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики від 16.01.2023 №3, члени цієї групи ухвалили:

«Рекомендувати СБУ при формуванні та поданні клопотань на розгляд РНБО про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) обмежитись окремими пакетами кількістю до 200 підсанкційних осіб».

Інша проблема, на яку вказує Новіков, – на наступному етапі. Проголосовані рішення РНБО про запровадження санкцій довго не підписує президент.

Читайте також: Ты их в дверь, они в окно.... Какие российские торговые сети пока еще работают в Украине [11]

«РНБО проголосовано в листопаді на списки понад тисячі осіб, представників вищих органів влади РФ для накладення санкцій, проголосовано пакет осіб, які брали участь в анексії четвертої частини території України. Сьогодні лютий, але ці рішення не введені в дію», – каже голова НАЗК.

В ОП за підготовку таких документів на підпис президенту відповідає заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов.

«Мені треба буде з’ясувати, про які рішення йде мова. Можливо, певна кількість рішень РНБО досі не була введена в дію указами президента. Але з’ясувати подробиці, чому не вводилися вони в дію, мені потрібен час, можливо, там є якісь технічні нюанси», – сказав Смирнов «Схемам».

Андрій Смирнов

Ще одна проблема, на яку вказують аналітики, – брак людей у Міністерстві юстиції, які готують заяви у Вищий антикорупційний суд щодо конфіскації.

«Для того, щоб зібрати доказову базу, треба дуже багато часу і ресурсу. І я не знаю, з яких причин Міністерство юстиції не підсилюють у цьому напрямку роботи», – каже керівниця ГО «Інститут законодавчих ідей» Тетяна Хутор‎.

У міністерстві обіцяють розширитися. «Близько 20 осіб у нас в департаменті санкційної політики. Із можливістю розширення. І зараз ми якраз набираємо людей для того, щоби збільшити свій штат», – розповіла заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

Якщо проблема справді у кількості кадрів – її треба вирішувати швидко, бо конфіскація активів за цивільною процедурою можлива лише під час воєнного стану.

Читайте також: Санкції проти рф в Україні перетворюються на корупційний бізнес [12]

Кримінальні провадження, блокування, арешти

Конфіскація активів можлива і через кримінальні провадження. Цей механізм передбачений українським законодавством, подібні норми діють і на території європейських країн. Однак такий підхід має свої недоліки.

«Довгі роки розслідувань, потім доведення вини конкретної особи за вчинення конкретних дій, які призвели до конкретних наслідків, і ці дії мають кваліфікуватися, чітко зазначені в кримінальному законодавстві, визначатися як злочин. І таким чином після цього уже може наступати покарання у вигляді або штрафів, або конфіскації, як у нас, або людину відправляють у в’язницю», – розповідає Тетяна Хутор‎.

Тож у тих випадках, коли є очевидним, що кримінальний процес щодо діяльності конкретного посіпаки Кремля в Україні може затягнутися у часі, важливо позбавити його можливості отримувати прибуток. Для цього треба вчасно арештувати ці активи та знайти управителя.

Ocean Plaza

Ocean Plaza [13] – торговельно-розважальний центр площею понад 150 тисяч квадратних метрів майже у центрі Києва.

ТРЦ Ocean Plaza, дві третини якого, за даними українського слідства, контролює Аркадій Ротенберг через номінальних власників зі Швейцарії

До 2020 року власником Ocean Plaza був російський олігарх Аркадій Ротенберг та по черзі – його діти.

Ротенберг і нині, під час повномасштабної війни, за даними українського слідства, контролює дві третини Ocean Plaza через номінальних власників зі Швейцарії. А з 2014-го до лютого 2022-го кошти з рахунків прямого власника ТРЦ ТОВ «ІС «Либідь» виводилися і використовувалися для придбання акцій у двох оборонних підприємствах Російської Федерації – Тульському та Ульянівському патронних заводах.

Аркадій Ротенберг та Володимир Путін

До того ж Ротенберг – один із найближчих друзів президента РФ Володимира Путіна, саме його компанії будували Кримський міст. І саме Ротенберг назвав себе власником розкішного палацу в Геленжику, який приписують Володимиру Путіну.

Палац Путіна

Читайте також: Справжні статки Путіна можуть сягати 160 млрд фунтів, він є багатієм №1 у світі [14]

Конфіскація Ocean Plaza через прямий санкційний механізм досі не була ініційована. Але комплекс знаходиться під арештом. Частково.

У вересні під арештом опинилися 66% корпоративних прав на Ocean Plaza – тієї частини, яку контролюють громадяни Швейцарії, а за даними правоохоронців – Ротенберги. Це значить, що вони не можуть розпоряджатися цим майном – і в подальшому воно може бути конфісковане за рішенням суду. А поки триває слідство – арештоване майно має приносити дохід державі, для чого АРМА – державний орган з управління активами – мала б визначити іншого тимчасового управителя для цього бізнесу. Але досі цього не зробила.

«Нами готуються всі відповідні процедури стосовно пошуку управителя і стосовно виконання ухвали в цій частині», – каже тимчасовий виконувач обов’язків голови АРМА Дмитро Жоравович.

Тимчасовий виконувач обов'язків голови АРМА Дмитро Жоравович

Допоки ж АРМА шукає управителя на цей актив, його нинішнім управителем є холдинг UDP Василя Хмельницького. Він володіє третиною ТРЦ і сам пообіцяв віддавати дві третини прибутку від діяльності державі.

«Схеми» запитали у керівника UDP, скільки коштів вони вже перерахували в держбюджет.

У пресслужбі холдингу повідомили: «Наразі український акціонер здійснює операційне управління активом та лише накопичує кошти від комерційної діяльності до моменту визначення процедури перерахування прибутку до державного бюджету України».

Отже, державі вдалося арештувати активи та зберегти їх від виведення та перереєстрації, утім, доки АРМА не знайшла управителя на ТРЦ, коштів від його діяльності держава Україна не отримує.

Є проблеми і з самим пошуком нових українських управителів для арештованого російського бізнесу – це відбувається непрозоро, кажуть експерти.

«АРМА в принципі ніде не публікує інформацію про результати своєї діяльності в розрізі відбору управителя, в розрізі, що вона передає цим управителям – повний перелік майна. Вони стверджують, що створили якийсь реєстр, ввели його в експлуатацію, але поки його нікому не покажуть, поки не закінчаться воєнні дії. Так в принципі неможливо проконтролювати, чим же насправді управляє АРМА і хто конкретно, хто фізично тут і зараз управляє цим майном», – каже Гліб Канєвський.

Готелі та обленерго

Ще одна група активів в Україні, яку пов’язують із російським прокремлівським бізнесом – це мережа готелів під брендом «Прем’єр».

Та п’ять енергетичних компаній – «Кіровоградобленерго», «Херсонобленерго», «Рівнеобленерго», «Чернівціобленерго» та «Житомиробленерго». Вони входять до складу групи компаній VS Energy. Ці активи в Україні асоціюють із так званим «лужниківським» бізнес-угрупованням на чолі з віцеспікером Держдуми РФ Олександром Бабаковим.

Євгеній Гінер, Олександр Бабаков та Михайло Воєводін

«До складу цієї групи входять Євгеній Гінер – це російський бізнесмен, президент футбольного клубу ЦСКА (Москва), Олександр Бабаков – багаторічний депутат Держдуми і віцеспікер парламенту. І Михайло Воєводін – це людина, яка, за даними Інтерполу, має статус злодія в законі», – розповідає журналіст видання «Економічна правда» Микола Топалов.

Журналіст видання «Економічна правда» Микола Топалов

Однак після повномасштабного вторгнення перед українськими правоохоронцями постала проблема: виявилося, жоден з членів «лужниківського» угруповання не володіє в Україні активами напряму.

«Над цими обленерго вибудовується кілька шарів різноманітних власників із різних країн, в тому числі і країн Європейського союзу. І в результаті ці всі компанії ведуть до трьох громадян Литви, до одного громадянина Німеччини», – каже голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.

Але разом із тим є низка ознак, які вказують на пов’язаність цих громадян Євросоюзу із «лужниківськими».

«Що кажуть ці люди, які називають себе справжніми власниками? Вони кажуть, що в 2014 році вони завершили процес купівлі активів у росіян, і вони начебто не мають жодного стосунку до них. Але той же Гінер в грудні 2014 року на запитання журналіста, що в нього з активами в Україні, сказав: «Так, у мене є бізнес, і я не планую його продавати, тому що за підприємствами в Україні не стоїть черга. Тобто він фактично підтвердив, що він залишається там власником. І фактично впливає на ці компанії. Там є дружина, вже колишня дружина Гінера. І вона досі залишаєтсья серед акціонерів», – каже Микола Топалов.

Після двох невдалих спроб Печерський суд Києва у листопаді таки наклав арешт на рахунки цих енергетичних підприємств, забронивши виводити кошти на компанії, пов’язані з Бабаковим, Гінером та Воєводіним та виплачувати дивіденди. Це теж сталося у рамках кримінального провадження.

Також наприкінці грудня суд наклав арешт із забороною відчуження на готелі Premier Palace Hotel, Premier Hotel Rus, Premier Hotel Lybid та Premier Hotel Slavutych у Києві, Premier Hotel Dnister у Львові, Premier Hotel Odessa в Одесі, а також Premier Compass Hotel Oleksandriya в Олександрії, якими володіє група VS Energy.

В управління АРМА суд не передав ні обленерго, ні готелі. Хто ж отримує прибуток? У київському «Прем’єр палаці» відповіли, що не виплачують дивіденди акціонерам з 2009 року, а прибуток інвестують у розвиток готелю. А ще займаються благодійністю та підтримують українську армію.

П’ятьма обенерго продовжує володіти і управляти група VS Energy, яка відмежовується від причетності до «лужниківського» угруповання:

«Ми ніколи не підтримували політику Російської Федерації проти України. Ми рішуче засуджуємо російські акти агресії з 2014 року та неспровоковану та невиправдану війну, розпочату в 2022 році. Понад 8 років група належить одним й тим самим громадянам ЄС, які володіють і користуються всіма юридичними та бенефіціарними правами», – йдеться в заяві VS Energy.

Важливо нагадати, що тимчасовий арешт за рішенням суду не є конфіскацією цих активів на користь держави. Статті кримінальних проваджень, де фігурують обленерго та готелі, передбачають конфіскації у випадку доведення провини. Однак скільки часу триватиме процес – невідомо. Тому відібрати ці активи на користь держави планують за так званою цивільною процедурою – через позов Міністерства юстиції до ВАКС. Але поки що Мін'юст іти в суд не готовий.

«Зараз відбувається робота з підтвердження пов’язаності саме Бабакова, який не є юридичним власником жодного активу в Україні, з цими активами», – каже заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

«Альфа-Банк» («Сенс банк»)

«Ми – український банк. Понад 30 років живемо і працюємо в державі, яка обрала шлях незалежності» – таку рекламу майже через рік після початку повномасштабної війни запустив «Альфа-Банк», який досі належить російським олігархам і продовжує працювати в Україні, але змінив назву на «Сенс банк».

Читайте також: Внутрішній фронт. Дивним чином з активів путінських олігархів в Україні знімаються арешти [15]

Власники банку: російські мільярдери з найближчого кола Путіна: Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов.

«Ми – жертви, безперечно, ми страждаємо від політичного клімату, від конфлікту Росії з Україною, від відносин із Заходом... Безперечно, це все на нас відображається», – казав [16] Петро Авен в інтерв'ю на початку повномасштабного вторгнення.

Відображається настільки, що на початку 2023 року голова правління «Альфа-Банку» в інтерв'ю українському виданню спробувала, так би мовити, «змінити» громадянство власників банку. За її словами: Михайло Фрідман – громадянин Ізраїлю, Петро Авен – Латвії і лише Андрій Косогов – громадянин Росії.

Хоча Фрідман та Авен мають і російські паспорти. І їх саме як громадян Росії внесли у санкційні списки, Євросоюзу та України.

«А як щодо такої речі, як презумпція невинуватості? Це просто рішення невідомих бюрократів, які вирішили, що я винен за визначенням, тому що я – російський олігарх. Просто відчули суспільний запит когось покарати», – казав [17] Михайло Фрідман.

Фрідман та Авен в Україні ведуть бізнес у різних сферах. Це – і банк, і страхові компанії, і заводи мінеральних вод, і оператор мобільного зв’язку.

Бізнес Фрідмана та Авена в Україні

На відміну від Бабакова і Ротенберга, слідству немає потреби доводити, що це саме їхній бізнес.

«Щодо Фрідмана, в нього дещо простіша структура власності, тому що в більшості активів, які ви назвали, він є прямим власником», – каже Ірина Мудра.

Читайте також: Спонсори агресії Фрідман, Хан і Бабин Яр. Що робити зі спадком російського впливу в Україні [18]

Та навіть попри простішу структуру власності – жоден з активів олігарха досі не націоналізовано і не стягнуто на користь держави. Лише деякі з цих активів арештовані у справах щодо несплати податків, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом або державної зради.

«У нас же не тільки факти ухилення від сплати податків, а є факти, де вони доводили до банкрутства підприємства. Тобто, вони знищували нашу економіку», – сказав директор Бюро економічної безпеки України Вадим Мельник.

Директор Бюро економічної безпеки України Вадим Мельник

В квітні минулого року Бюро економічної безпеки зареєструвало кримінальне провадження за статтею щодо легалізації доходів і через суд передало акції банку в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Але, як це часто буває, АРМА не може знайти нового управителя. Уже восьмий місяць.

«Нам передали корпоративні права, нам передали нерухомість (два будинки і навіс), нам передали акції, тобто йде складна процедура пошуку управителя», – каже т. в. о. голови АРМА Дмитро Жоравович.

Конфіскувати на користь держави банк могло б Міністерство юстиції – через позов до ВАКС, але там не готові цього робити, поки Нацбанк не пояснить, як правильно вчинити із банком у разі конфіскації.

«В першу чергу Національний банк має мати вирішальне бачення, як управляти тим активом, яким способом його забрати у власність, щоб не створити шокових ситуацій у фінансовій стабільності країни. Тобто, ми відпрацьовуємо, але основна роль тут у Національного банку», – каже Ірина Мудра.

Нацбанк міг би конфіскувати банк за іншою процедурою: відповідно до закону [19], який дозволяє державі під час воєнного стану за спрощеною процедурою націоналізувати системно важливі банки. Але цей механізм працює лише у разі визнання [20] банку неліквідним. А «Сенс банк» (колишній «Альфа-Банк») таким не є.

«Якщо ми націоналізуємо банк за іншою підставою, наприклад, через санкції, держава має влити гроші в капітал цього банку, докапіталізувати, тобто витратити кошти з державного бюджету», – каже експерт з банків та банківського нагляду («Case Україна») Євген Дубогриз.

Експерт з банків та банківського нагляду («Case Україна») Євген Дубогриз

Як відібрати банк у Фрідмана так, щоб потім не вливати у нього мільярди з держбюджету?

Читайте також: "Відбілювання" замість націоналізації: російський "Альфа-Банк" в Україні змінює назву на "Сенс Банк" [21]

«Дописати в закон норму, що він діє, цей закон, навіть якщо банк виводиться через санкції», – вважає Дубогриз.

Внесення змін до закону, за інформацією «Схем», готується. Тим часом і російські власники банку роблять вигляд, що не проти передати його українській державі.

«У разі рішення уряду чи Національного банку щодо необхідності передачі контролю над банком державі чи іншому акціонеру власники істотної участі готові безоплатно передати його акції», – йдеться у відповіді «Сенс банку» на запит «Схем».

«Моршинська», «Миргородська», «Боржомі»

Невирішеною проблемою для України залишається й інший відомий бізнес Михайла Фрідмана і Андрія Косогова.

«Моршинська», «Миргородська», «Аляска», «АкваНяня», «Боржомі» – торговельні марки, які належать найбільшому виробнику мінеральної води в Україні та Грузії – INTERNATIONAL DISTRIBUTION SYSTEMS LIMITED співвласниками якого і досі є російські олігархи Михайло Фрідман, а віднедавна і Андрій Косогов.

«Щодо цих компаній – це арешт корпоративних прав, всіх компаній, які в ланцюгу. Це арешт корпоративних прав, статутного капіталу, торговельні марки, промислові зразки, корисні моделі. І це все передано в АРМА», – каже директор БЕБ Вадим Мельник.

Втім, АРМА і у цьому випадку не знайшла управителя для водних активів.

«Нами було ухвалене рішення про оголошення конкурсного відбору з пошуку управителів простих іменних бездокументарних акцій ПрАТ «Моршинський завод «Оскар» та ПрАТ «Індустріальні дистрибуційні системи» зі строком прийому документів до 16:00 22.02.2023 року», – каже Дмитро Жоравович.

Тож сьогодні замовляючи, наприклад, доставку «Моршинської» або «Аляску», українці продовжують платити на рахунок компанії ТОВ «ІДС АКВА СЕРВІС», співвласниками якої є російські олігархи Фрідман та Косогов.

«Оця невизначеність російських активів – вона навіть багатьом на руку, тому що можна взяти під контроль цей актив, незважаючи на те, що є серйозний власник в Росії, не знаю, хто там – Ротенберг, Фрідман, Бабаков, – будь-хто. З точки зору політичної корупції – це дуже вигідно залишити структуру власності, як є, але взяти цей актив під свій контроль», – каже голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.

Підсумок

Через рік після повномасштабного вторгнення Росії Україна створила нові механізми конфіскації активів пособників режиму Володимира Путіна. Однак нині можна навести всього три успішні приклади, коли у справді впливових російських олігархів відібрали їхнє майно. І два приклади, коли відібрали активи у російських державних структур. Процеси затягуються чи то через неідеальну організованість процесу, чи то через свідомий саботаж на окремих ланках. АРМА дуже довго шукає управителів на російські активи. При цьому прокремлівський бізнес знаходить способи заробляти в Україні, навіть попри блокування і арешти.

—

Максим Савчук [22], опубліковано у виданні Радіо Свобода [2]

В тему: