24 лютого розпочався третій рік повномасштабної війни Росії проти України. І ніщо не вказує на те, що вона незабаром закінчиться. 

По всьому світу запроваджено санкції, покликані перешкодити Росії вести бойові дії, але в цю країну продовжують надходити зарубіжні високотехнологічні товари.

Їхнє ввезення можливе завдяки безлічі різних схем, одному з яких «Бюро Медіа», «Верстка» та OCCRP присвятили нове розслідування. Щодо Казахстану та Білорусі, найближчих економічних партнерів Росії, діють не дуже суворі обмежувальні заходи, або санкцій немає зовсім. На цьому і заснована схема, відома як «хибний транзит».

Обидві країни входять до Євразійського економічного союзу, у якому товари вільно перетинають кордони без митних перевірок.

Читайте також: Більшість компонентів іранських дронів виготовлені компаніями США - "Схеми" (ФОТО) [2]

У попередніх розслідуваннях OCCRP [3] і Бюро Медіа [4] вже розповідали, як санкційні товари надходять до Росії через ці країни. Але схема, виявлена ​​в ході нового розслідування, використовує лазівку, в якій беруть участь одразу і Казахстан, і Білорусь.

Цього разу казахстанська компанія замовляла високотехнологічне обладнання для виробництва напівпровідників та інші товари з Європи, а потім їх доставляли до Білорусі на тимчасове зберігання. Журналісти отримали листа, в якому казахстанська компанія віддає складу розпорядження відправити деякі вантажі до Росії безпосередньо, щоб не доставляти їх через Центральну Азію.

Як показують дані російської митниці, загалом завдяки цій схемі група російських компаній із контрактами у ВПК отримала санкційні високотехнологічні товари на суму близько 5,9 мільйонів доларів.

Експерти вважають, що ця схема є яскравим прикладом того, яку важливу роль відіграє Білорусь у поставках для російського ВПК. А нерівнозначність санкцій сформувала те, що експерти називають «серйозною діркою в санкційній мережі».

«Сьогодні Білорусь — це надто велика сліпа зона, яка дозволяє колонам вантажівок, легкових автомобілів та інших товарів пройти із Заходу до Росії та, можливо, далі на поля битв в Україні».

– Оге Борхгревінк, старший радник Норвезького Гельсінського комітету

«Багато ключових товарів військового призначення проходять через Білорусь. Через неї, як і через Туреччину, пролягли основні маршрути ввезення європейських санкційних товарів», — каже Ерленд Бйортведт, засновник і гендиректор норвезької консалтингової фірми Corisk, яка спеціалізується на оцінці ризиків.

«Роль Білорусі відрізняється від ролі Казахстану чи Киргизстану, – пояснив він. — Білорусь — це основна точка ввезення. Санкційні товари… везуть із Північної Європи через Білорусь до Центральної Росії».

«Держави Центральної Азії відіграють іншу роль, – продовжив він. — Їхні торгові компанії виступають посередниками, але фізично санкційні товари через ці країни не провозять».

Читайте також: The Economist: У Росії не закінчаться ракети та дрони, але чи буде в України зброя, щоб їх збивати? [5]

Фото: Михайло Климентьєв / Кремлівський пул / Alamy Live News.  Путін (ліворуч) та президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у Кремлі

Вивчивши комерційні дані Литви, Польщі та Німеччини за 2022 та 2023 роки, експерти Corisk підрахували, що товари на суму близько десяти мільярдів євро потрапили до Росії через Білорусь. Їх або експортували до Білорусі безпосередньо, а потім перепродали, або просто відправляли через неї транзитом.

«Щоб експортний контроль був ефективним, очевидно, що санкції щодо Білорусі мають бути такими самими, як і щодо Росії», — сказав Оге Борхгревінк, старший радник Норвезького Гельсінського комітету.

«Зараз лазівка ​​в Білорусі настільки велика, що через неї із Заходу до Росії може пройти колона вантажівок та автомобілів, а також інших товарів, і, можливо, потім вони потраплять на поля битв в Україні, – зазначив він. — Узгодження санкційних режимів, на наш погляд, є логічним, оскільки Білорусь із самого початку була найважливішим і надійним союзником Росії. Саме звідти 2022 року розпочався наступ на Київ».

Читайте також: Російські порохові заводи продовжують працювати завдяки Казахстану та Узбекистану [6]

Ключовий постачальник

Російських загарбників підтримують багато приватних компаній. Серед них конгломерат «Остек», який забезпечує високотехнологічне промислове виробництво. Сам «Остек» не виробляє зброї, але постачає обладнання та облаштовує об'єкти для інших підрядників, які працюють над збільшенням арсеналу.

До його клієнтів входять кілька великих російських військових підрядників. «Остек» постачав зарубіжні технології та надавав технічні послуги розробнику та виробнику, який спроектував ракетні комплекси «Точка-У [7]» та «Іскандер-М [8]». Також "Остек" - постачальник і підрядник Рязанського радіозаводу, який належить "Ростеху", великому оборонному конгломерату та одному з найважливіших постачальників радіокомунікаційного обладнання для російського ВПК.

Крім того, компанія виграла тендери московського Центрального НДІ хімії та механіки, що виготовляє бомби, які скидають на Україну. В 2020 інститут потрапив під санкції США [9] за те, що був причетний до розробки шкідливого ПЗ.

Витік даних російської митниці показує, що до лютого 2022 року "Остек" імпортував товари, які виробляли у всьому світі. Багато з них надходили від постачальників з усієї Європи, у тому числі з Португалії, Словенії, Бельгії та Німеччини.

Відразу після вторгнення та ще до введення санкцій багато міжнародних компаній добровільно розірвали [10] зв'язки з Росією. Протягом кількох тижнів усі європейські партнери «Остеку» припинили постачання, окрім одного.

Компанія ТОВ "Інтер-Транс" була ключовим постачальником конгломерату ще до війни.

Вона базується у польському місті Седльце, а керує нею німецька логістична фірма BMA Spedition GmbH. Мажоритарний пакет акцій "Інтер-Транс" належав білоруському підприємцю Євгену Костюку.

Читайте також: ЗМІ: російські виробники ракет "Кинджал" - не під санкціями і вільно отримують комплектуючі з ЄС [11]

За 2022 рік «Інтер-Транс» поставив «Остеку» товари як мінімум на 24 мільйони доларів — згідно з витоком митних даних, це приблизно половина загального імпорту конгломерату за рік. Зважаючи на все, сюди входять усі товари з Європи, доставлені «Остеку» вже після вторгнення, включаючи розчинники та розріджувачі фарб, центрифуги для тестування продукції та оптичні прилади. 

Фото: Едін Пашович / OCCRP. Через цей ланцюжок поставок російський конгломерат «Остек» отримав більшу частину товарів з Європи у 2022 році.

Серед поставок було обладнання для виробництва напівпровідників та мікрочіпів на суму понад 4,7 мільйона доларів.

У лютому 2023 року, через рік після вторгнення, ЄС ввів щодо цих товарів санкції, і постачання «Інтер-Трансу» до «Остеку» припинилося.

По телефону BMA Spedition, якій належить «Інтер-Транс», журналістам сказали, що компанія не зробила нічого протизаконного. «Один із постачальників потрапив [у список санкцій], — сказав чоловік, який представлявся то менеджером, то колишнім менеджером підприємства. — Ми теж потрапили, бо були в ланцюжку постачання як транспортна компанія. От і все".

Читайте також: «Війна чипів»: найкращою бізнес-книгою року за версією FT стала книга про мікросхеми [12]

Постачання в «Остек»

Коли ЄС запровадив санкції, «Остек» уже мав альтернативний маршрут постачання. Він пролягав через Казахстан, але був пов'язаний із тим самим білоруським бізнесменом Євгеном Костюком, який стояв за «Інтер-Трансом».

Відносини з Казахстаном, зважаючи на все, почалися в 2014 році, коли російська фірма Костюка "Міртранс" заснувала в республіці дочірню компанію "КБР-Транс".

У травні 2022 року, за три місяці після початку війни, директор «КБР-Трансу» Жанат Ібраєв став співзасновником нової казахстанської фірми під назвою «КБР-Технології». Вона почала постачати «Остеку» ті ж високотехнологічні товари, що й «Інтер-Транс».

Серед них були шість партій обладнання для виробництва напівпровідників, зробленого переважно у Південній Кореї. Це був перший виявлений журналістами приклад відправлення товарів казахстанською компанією через Білорусь.

Журналісти отримали листа з інструкціями, з якого стало ясно, як, мабуть, працювала схема. У листі директор «КБР-Технологій» повідомляє компанії-перевізнику, що у трьох поставок, відправлених, судячи з усього, у липні 2022 року, змінився одержувач. Вантаж потрібно було відправити білоруській компанії "Тефіда".

У листі навіть пояснюється, що має відбутися далі: ТОВ "КБР-Технології" уповноважує ПП "Тефіда" на володіння вантажем на території Республіки Білорусь і переміщення його під процедуру митного складу, і відправку в ТОВ "Остек-Інтегра" в РФ". 

Фото: Едін Пашович / OCCRP. У середині 2022 року постачальники «Остеку» змінили тактику та почали використовувати схему «хибного транзиту»: товари замовляли компанії в Казахстані, а маршрут постачання прокладали через Білорусь.

У листі не зазначено, що саме містилося у тих постачаннях. Але митні дані підтверджують, що шість партій обладнання для виробництва напівпровідників, замовлені «КБР-Технологіями» того літа, справді прибули до Росії у серпні 2022 року і відправила їх «Тефіда».

Вартість обладнання становила всього близько 716 тисяч доларів, але вже 2023 року цей маршрут почав відігравати особливу роль.

22 лютого 2023 року, за три дні до того, як ЄС оголосив про заборону на відправку в Росію будь-якого обладнання для виробництва напівпровідників і мікрочіпів, обсяг поставок тієї ж продукції від «Тефіди» за розпорядженням «КБР-Технологій» став зростати. Усього за три місяці «Остек» отримав товару майже на 8,6 мільйона доларів, його відправили через компанію «Тефіда» до Білорусі.

"Тефіда" належить громадянці Білорусі Марині Космач, а директор компанії - її брат Олександр Шибко. У розмові з журналістами Шибко сказав, що не має відношення до ухилення від санкцій, хоч і визнав, що товар пересилають через склад його компанії.

«Самі ми нічого не постачали, – сказав Шибко “Бюро Медіа”. — Я не підписував жодних накладних на санкційні товари. І митницю вони самі проходили. Ми були складом тимчасового зберігання».

Співвласник «КБР-Технологій» Жанат Ібраєв відмовився дати коментарі, а в компанії не відповіли на запитання, надіслані електронною поштою. Представники "Остеку" теж не відповіли на запити про коментарі.

У травні 2023 року Міністерство фінансів США запровадило санкції щодо конгломерату «Остек», а також Костюка та його компаній «Інтер-Транс» та BMA Spedition, заборонивши вести з ними справи. Незабаром після цього постачання від компаній Костюка безпосередньо до «Остеку» припинилися.

Однак у період із квітня по серпень 2023 року «Тефіда» поставила від імені «КБР-Технологій» товари на суму близько 2,5 мільйона доларів російської компанії "ФабЦентр", яка пов'язана з "Остеком" через загальних нинішніх та колишніх власників.

Журналісти не знайшли доказів того, що Костюк та його підприємства, як і раніше, постачають російським військовим підрядникам. Але, за словами експертів, немає причин, через які подібні схеми не могли б діяти досі, якщо ними керують особи, які не потрапили до зору санкційних органів. 

Фото: Роберт Сміт / Alamy Stock Photo.Протест у Лондоні проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Те, що в Росію продовжують постачати високотехнологічне санкційне обладнання, — погано для України. З іншого боку, це означає, що Росія не може виготовляти такі товари самостійно.

«Значна частка імпорту таких товарів у Росію, як і раніше, припадає на західні компанії, — сказав Бенджамін Хільгеншток, старший економіст Київської школи економіки. - Ця новина і хороша, і погана. Хороша новина полягає в тому, що Росія їх не замінила чи не змогла знайти заміну. <…> Погана новина, очевидно, у тому, що якщо Росія все ще закуповує ці товари, то наші органи експортного контролю мають серйозні проблеми».

«Цим компаніям необхідно належним чином контролювати свої ланцюжки поставок, – додав він. — Вони стверджують, що це неможливо, але ми вважаємо, що це просто відмовка, і, зрештою, це питання стимулу».

—