Російські агенти забрали будівлю Національного університету оборони України, а Верховний суд 9 років не може повернути її військовим.

Про це пише [2] головний редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.

Міністерство оборони не наважується з'ясовувати стосунки з Верховним судом, тому доведеться написати мені.

Справа в тому, що під час війни Національний університет оборони не може якісно організувати підготовку великої кількості командирів через... відсутність необхідних учбових класів для великої кількості офіцерів. Це не жарт. Тому що більшість приміщень головного учбового комплексу будівель, який виходить на Повітрофлотський проспект, 10 років тому у українських війьскових забрали... зрадники, які діяли за завданням Росії.

3-го липня 2013-му року Кабмін ухвалив розпорядження 503-р "Про передачу будівель Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від Національного університету оборони". Міністр оборони Лебедєв, прем'єр-міністр Азаров, Верховний Головнокомандувач Янукович в 2014-му втікли до Росії, вони слугували Путіну, і у 2012-13-му роках ухвалили десятки рішень, направлених на занищення обороноздатності України, в тому числі знищували військово-учбові заклади. Університет оборони України Росії, звичайно, дуже заважав. І Янукович з Азаровим передали більшу частину приміщень центрального корпусу університета оборони до Верховного суду.

Розпорядження 503-р було прийнято миттєво, щоб військові не встигли підняти хвилю у суспільстві, вона грубо порушила закон та порядок роботу університета:

1. Згідно з протоколом КМУ № 43 від 2013-го року, розпорядження не пгоджувалось з міністрами;

2. Розпорядження прямо порушує указ президента № 451/95 від 1995 року, який забороняє передачу закріпленого за національнимми закладами влади майно;

3. Верховному суду передали частину єдиного комплексу, який неможливо розділити, оскільки будинки поєднані комунікаціями, і порядок експлуатації комунальних мереж досі не визначений.

4. Через "віджим" центрального найбільшого корпусу було втрачено багато учбових класів, зникла можливість швидко створювати додаткові курси та учбові програми, які повинні працювати разом, оскільки учбовий процес під час війни короткий, викладачі та слухачі мають бути разом, а не кататись по місту з одного класу в інший.

Звичайно, передача військового майна без будь-яких узгоджень з військовими була політичним рішенням Януковича.

Здавалось, справа абсолютно очевидна, і все має бути повернуто, це ж просто логічно. Військові там офіси в оренду не здають, ніяких розкошів там не було, ніякого сенсу позбавляти свою армію приміщень нема.

Тому 27 березня 2014-го року в.о. президента О.Турчинов видав розпорядження прем'єр-міністру Яценюку щодо повернення будівель міністерству оборони.

Але воно не було виконано.

Військові у нас війною зайняті, їм важко судитись з Верховним судом. Верховний суд зайняв абсурдну позицію - він одразу почав захищати захоплені приміщення, чудово розуміючи, що цей будинок є частиною єдиного комплексу, що тут знаходились важливі підрозділи університету, наприклад, комп'ютерний Центр ситуаційного моделювання та інше. Цей будинок був побудований при царі Миколі Другому для підготовки офіцерів для Першої Світової війни у 1914-му році. Але коли почалась Третя світова за сто років, будівлю віддали не офіцерам, а суддям. І Верховний суд, використовуючи своє політичне та службове становище побудував оборону будівлі військового університету по усіх правилах юридичної науки.

У 2017-му році була здійснена спроба повернути будівлю - було направлено листа на ім'я президента України з проханням повернути будівлю, і вирішити якось питання з суддями, бо йде війна, треба працювати, навіщо суду таке небезпечне сусідство?

Але лист передали до адміністрації президента Порошенка і там його надійно поховали в архіві, нічого не вирішили, все марно.

Усі спроби пригорнути увагу офісу президента Зеленського до питання будівлі також чотири роки виявились марними. Усе керівництво офісу президента - професійні адвокати, міністр оборони - адвокат, вони багато років працюють з Верховним судом, Верховний суд для них ближче інтересів безпеки, вони заради військових конфліктувати не хочуть.

Тричі ініціативна група створювала петицію на сайті президента для збору підписів про поверненя університету- але чомусь офіс президента не дозволяє зареєструвати таку петицію.

Тому військові люди сподіваються, що у суспільстві підніметься розголос, і що хоча б страшна небезпека над нашою країною все ж таки змусить Верховного головонокомандувача, Кабмін, офіс президента подивитись уважно на цю абсурдну історію. Університет оборони не може бути судом, у нього дуже важливі завдання. Приїзжайте - подивіться, будь-ласка, усе стане зрозуміло.

І беріть нарешті відповідальність, відсіляйте суд, шукайте умови, але військові не менш важливі завдання виконують, ніж судді, здавалося б, було багато часу це нарешті усвідомити. Дайте хоча б петицію створити, ви побачите як швидко зберуть підписи 13 тисяч випускників університету оборони та їхні друзі та товариши.

Угорі: некомпетентний міністр Олексій Резніков. Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [3]

Ще про некомпетентність міністра оборони олексія Резнікова читайте у таких статтях:

• Міністр Резніков просто не компетентний - Дар‘я Каленюк [4]
• Шабунін фактами знову довів, що міністр Резніков - аморальне, підле брехло [5]
• Ростислав Замлинський, Андрій Мірошниченко, Олексій Резніков - ZN.UA назвало організаторів корупції у Міністерстві оборони [6]
• Що бреше влада про скандал із "яйцями по 17 гривень" [7]
• Міністр Резніков: корупція, некомпетентність чи неспроможність? [8]
• Від гвинтокрилів у Мексиці до їдальні в Костянтинівці: що від українців приховують силовики у гучних справах про корупцію в Міноборони [9]
• Резніков нарешті прозрів: Україні потрібні сотні тисяч БПЛА, треба розвивати власний ринок [10]
• Військовослужбовець Олексій Чарей: пан Резніков, просто не заважайте! [11]
• Юрій Касьянов: Які безпілотники нам потрібні, та чи ті ми закуповуємо? [12]
• Чому в Україні і досі масово не виробляють військові БПЛА [13]
• Резніков залишиться міністром, не дивлячись на корупцію, бо «це рішення його президента» [14]