Зміни в економіці, які відбулися через руйнування виробничих потужностей, виїзд українців за кордон та переміщення  у межах України посилюють диспропорції на ринку праці. Тобто кваліфікації, які пропонують працівники, не відповідають потребам роботодавців.

Після початку повномасштабної війни одним із сегментів суспільних відносин, який зазнав в Україні значної трансформації, став ринок праці. Виклики невизначеності в умовах бойових дій, звуження поля застосування праці, його структурні та якісні зміни, масштабні потоки вимушених переселенців і мобілізація поглибили проблеми у сфері зайнятості. І навіть після закінчення війни подолати їх буде не так просто.

За інформацією Конфедерації роботодавців України (https://employers.org.ua/news/id2487 [2]) , з початку повномасштабного вторгнення ринок праці втратив майже 5,5 млн працездатних українців, що становить приблизно 30% наявної на той момент робочої сили.

Якщо до повномасштабного вторгнення чисельність працездатного населення України становила 17,4 млн людей (8,3 млн жінок і 9,1 млн чоловіків), то після – впродовж 2022 року скоротилася до менш як 12 мільйонів. Близько 1 млн громадян було мобілізовано на захист держави, ще 4,6 мільйона (з них 3,2 мільйона – жінки працездатного віку) опинилися за межами України.

Читайте також: Друга «воєнна» посівна України: заміновані поля, обмеженість фінансового ресурсу і МТЗ [3]

До великої війни в Україні на популярних кадрових порталах кількість резюме була приблизно вдвічі більшою за кількість вакансій. Наприклад, у квітні 2021 року на 48,2 тис. вакансій припадало 99,3 тис. резюме. В лютому 2022-го ситуація кардинально змінилася. Кількість вакансій тимчасово впала в 10 разів, а на одну вакансію було вже понад 11 претендентів. У липні кількість резюме сягнула піку в 152,8 тис., тоді як вакансій – менше 20 тисяч. Знайти роботу було вкрай складно.

Війна відкриває вакансії

Однак вищезгадане скорочення кількості працездатних осіб майже на третину та поступове відродження виробництва за два роки кардинально змінило ситуацію на ринку праці. Цього року, починаючи з березня,  сайти з пошуку роботи вже три місяці поспіль фіксують рекордну кількість вакансій– у понад 100 тисяч з початку великої війни.

Наприклад, на агрегаторі work.ua 25 червня вона зрівнялася з тією, що була в першій половині лютого 2022 року: понад 106 тис. Аналогічна ситуація на платформі robota.ua: понад 108 тис.

Перед цим, у травні, роботодавці розмістили на сайті work.ua [4]   роботодавці розмістили113 016 пропозицій роботи, що на 2% більше, ніж у квітні.

«Співвідношення вакансій та резюме сягає критичного рівня. Якщо до повномасштабної агресії на одну вакансію припадали дві кандидатури, то зараз це співвідношення практично один до одного», – зазначила [5]провідна експертка соціальних та гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Читайте також: Війна впливає на рибальство в Україні: риби на столах стане навіть менше, ніж було [6]

Безробіття відступає?

Таке вирівнювання попиту і пропозиції робочої сили впливає на рівень безробіття. Якщо у 2022 році його показник сягав 21,1%, то за минулий рік він зменшився до 18,2%, а в поточному, за прогнозом Нацбанку [7], скоротиться до 14,2%.  Подібна динаміка спостерігатиметься і наступні два роки.

Дисбаланси ринку праці

Та водночас на ринку праці спостерігаються і негативні тенденції. Зокрема, тривожним фахівці називають той факт, що безробіття набуває ознак структурного.

«Зміни в економіці, які відбулися через руйнування виробничих потужностей, виїзд українців за кордон та переміщення  у межах України посилюють диспропорції на ринку праці. Тобто кваліфікації, які пропонують працівники, не відповідають потребам роботодавців.

Наприклад, якщо працівники металургійних комбінатів фахом на захід України, вони не можуть знайти там роботу за професією, тому що там просто немає таких потужностей», – розповіла під час міжнародної конференції «Відбудова України: про людей і для людей» [8]  начальник відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Наталія Колесніченко.

Під час цього заходу йшлося і про те, що, незважаючи на  стабілізацію ринку праці, Україна продовжує стикатися з великим територіальним дисбалансом. Через безпекові ризики бізнес релокувався здебільшого у західні регіони – там можна спостерігати найбільшу пропозицію вакансій. Натомість що ближче до лінії фронту – то складніша ситуація на ринку праці. 

Читайте також: Ми повинні бути витривалішими за агресора на один день. Росія обов'язково надірветься [9]

За даними work.ua [10], станом на січень 2024 року, якщо порівняти з лютим 2022 року, за кількістю пропозицій роботи ринок праці в Україні відновився на 93 %. Але відродження відбувається нерівномірно в регіональному розрізі.

Порівняно з довоєнними показниками, найбільше зросла кількість вакансій у Закарпатській (155 %), Івано-Франківській (146 %), Хмельницькій (125 %), Львівській (123 %), Вінницькій (120 %), Рівненській (118 %) та Чернівецькій (116 %) областях. За абсолютною кількістю пропозицій роботи незмінними лідерами є: Київська (30 913 вакансій), Львівська (8 473), Дніпропетровська (8 452), Одеська (5 752) та Харківська (3 347) області. У зазначених областях зосереджено 63 % усіх вакансій.

Однак у тих регіонах, які пролягають до кордону РФ і зазнають регулярних обстрілів, говорити про довоєнне відновлення числа пропозицій роботи зарано, і там об’єктивно фіксується вищий рівень безробіття.

Жінок беруть у машиністки

Ще один перекіс на  ринку праці пов’язаний з мобілізацією. Через відправлення до війська чоловіків на їхні спеціальності роботодавці змушені брати жінок.  В Одесі, наприклад, міська влада хоче посадити за кермо комунальних автобусів жінок, бо водіїв-чоловіків не вистачає. А в Києві їм пропонують роботу машиністок поїздів метрополітену. Жінок також запрошують на посади охоронців, водіїв таксі, водіїв-експедиторів, шліфувальниць по дереву. Раніше ці вакансії були суто чоловічими.

Читайте також: Про кадровий ідіотизм нинішньої влади: відновлення України потрібно всім, окрім України? [11]

Хоча таку заміну підшукати не просто. Як зазначає HR-експертка та кар’єрна консультантка Тетяна Пашкіна, ринок праці України найбільше постраждав найбільше   через жінок, які після 24 лютого 2022 року разом із дітьми поїхали за кордон, рятуючись від війни.

«Тоді рахунок йшов на мільйони таких жінок. Зараз жінок-військових –декілька десятків тисяч, і ці цифри геть непропорційні. І відповідно для ринку праці це, як слону дріб. Тому що у більшості випадків жінки, які поїхали за кордон, не залишилися працювати на українського роботодавця. Лише 13-17% працювали на український ринок на початку війни, скільки зараз – невідомо. Наші жінки намагаються адаптуватися за кордоном та знайти місцевого роботодавця, а ще не сплачувати подвійне мито. І це нашому ринку праці аж ніяк не допомагає», – пояснює [12]Пашкіна.

Тіньовий ринок праці

З мобілізацією пов’язано й те, що за останні півтора року з офіційного ринку праці в Україні звільнилися приблизно 1,5 млн працівників через необхідність стати на військовий облік.

Таку цифру називає [13]президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.

«Люди не хочуть офіційно працевлаштовуватися. По одній простій причині. Вони знають, що офіційне працевлаштування військовозобов'язаних – це зразу облік. І це перша причина переходу економіки в тінь. За нашими даними, приблизно 1,5 мільйона людей за останні півтора року просто звільнилися з офіційного ринку праці», – зазначив він.

За словами Мірошниченка, ці люди не виїхали, вони не ухилянти, але   уникають офіційного обліку.

Він вважає, що в Україні дуже мало говорять про тіньовий ринок праці.

«За різними оцінками, у нас до 4 мільйонів і навіть більше – тіньовий ринок праці. Я читав останні дані, це  близько 3 мільйонів чоловіків. Ось куди  держава повинна спрямувати свої зусилля, а не йти найлегшим варіантом. Підприємство «біле», нормально працює, платить податки, давайте будемо тут шукати працівників для мобілізації», – зазначив Мірошниченко.

Він наголосив, що в основі бронювання має бути збереження підприємства.

«Це найголовніше. Це те, про що говорять і президент, і прем'єр. Він ще про одну цікаву цифру сказав. Що на одного нашого воїна мінімум 8 працівників повинні працювати в економіці. А подивіться скільки всього в нас зараз офіційно працевлаштовано в Україні. Всього-на-всього 10 мільйонів, які повинні забезпечити мільйон людей, які перебувають у Збройних силах. І в нас ще є 10,8 млн пенсіонерів, яких теж треба утримувати за рахунок тієї ж економіки. А ще 2,7 мільйона людей з інвалідністю є. Тобто це велика проблема, яку треба збалансувати», – каже експерт.

На роботу – до війська

За словами Тетяни Пашкіної, в умовах війни набуває динаміки військовий рекрутинг. На сайті work.ua є окремий розділ стосовно того, яких професій потребує армія. Шукають фахівців, що будуть задіяні на нулі, а також тих, хто працюватиме на їхню підтримку, але подалі від лінії фронту. Потрібні оператори дронів, хіміки, медики, водії та інші професії.

«Я вважаю, що це нормальна хоча й трохи незвична для нас практика. Звідки ж ми ще візьмемо людей для війська? Не тягати ж їх за руки та ноги з автобусів, як це зараз роблять представники ТЦК та СП [14]! Процес мобілізації має бути плановий, відповідно до потреб армії», – зауважує [12]Тетяна Пашкіна.

Читайте також: Кілька питань до очільника "Київського метрополітену", який намагається уникнути відповідальності [15]

Висновки і перспективи

Ситуація на ринку праці напряму залежить від того, коли закінчиться війна і як розвиватиметься країна після неї. Як зазначають фахівці, якщо буде економічний бум, то багато мігрантів повернуться до України. За іншого розвитку економіки може виникнути протилежна ситуація: багато родин стоятиме перед вибором, де вони возз’єднаються після зняття обмежень на вільний виїзд чоловіків за кордон – в Україні чи за її межами.

Наразі ж економіка України вже відчуває істотне скорочення професіоналів, які отримали спеціальну підготовку. 60% жінок, які сьогодні перебувають за межами України, мають вищу освіту. Відтік професійних кадрів відчувається в багатьох сферах. Лише в сфері охорони здоров'я дефіцит становить майже 8% професійних кадрів.

А ще, крім описаних вище, постають і нові загрози для трудового потенціалу України. Головна з них – зростання кількості осіб з інвалідністю. За останніми даними, таких людей в Україні  вже більш як 3 мільйони осіб, понад три чверті з них – працездатного віку.

Друга загроза для трудового потенціалу – достроковий вихід на пенсію. Це явище стало більш поширеним у останній рік. Очікується, що учасники війни також раніше виходитимуть на пенсію – у 50-55 років. Це означає  скорочення трудового потенціалу України у середньостроковій перспективі.

На думку [16] президента Конфедерації роботодавців України Олексія Мірошниченка, подолати дефіцит на ринку праці може допомогти залучення до роботи жінок, пенсіонерів, ветеранів, студентів та роботизація економіки:

«Ситуація на ринку праці складна і має багато викликів. В умовах війни, повітряних тривог, міграції та перебоїв з електроенергією бізнес намагається зберегти спроможність працювати з урахуванням задоволення мобілізаційних потреб. Цей виклик найбільш довготривалий – нестача кваліфікованих кадрів відчуватиметься ще довгий час. Україні необхідно оцінити весь доступний трудовий ресурс, який міг би замінити тих, хто пішов на фронт».

—

Сергій Ханін,  СУМИ; опубліковано у виданні Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва [17]

Читайте також: 

• Дипломатія "95 кварталу": не зовсім зрозуміло, яку функцію зараз виконує МЗС України [18]
• Кадровий голод у судовій системі становить до 4 тисяч суддів - Голова Верховного суду [19]
• Внутрішній фронт: дипломатія "95 кварталу". МЗС шукає послів з чотирма «П» [20]
• В Україні росте попит на робітничі спеціальності, але платять копійки (дослідження) [21]
• Уроки історії: Як війна може вплинути на професійну кар'єру ветеранів [22]
• Скільки українців не повернуться з-за кордону і чим це загрожує країні [23]
• Нинішній курс призведе до великої економічної кризи. Як Україні вийти на шлях сталого розвитку протягом війни - поради економістів [24]