Друга «воєнна» посівна України: заміновані поля, обмеженість фінансового ресурсу і МТЗ

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Друга «воєнна» посівна

Урядовці й експерти одностайні в прогнозах: вирощених цьогоріч зернових і олійних для внутрішніх потреб вистачить, обсяги експорту - під питанням

Україна розпочала другу весняну посівну в умовах війни. Спочатку в поля вийшли аграрії Одещини, поступово до них приєднуються господарства та фермери інших південних та південно-східних областей, зазначає Укрінформ.

Станом на 16 березня сіяти почали в 10 областях. Темпи робіт наразі невисокі. Через погодні сюрпризи перших весняних тижнів (хоча почали сіяти раніше, ніж торік), обмеженість фінансового ресурсу й матеріально-технічного забезпечення - з огляду на подорожчання пального, насіння, добрив, знищення ворогом тисяч одиниць техніки, логістичні проблеми, - кадровий голод. Та головна перепона - загроза безпеці. У прифронтових районах, зрозуміло, ніхто не оре й не сіє. І навіть на територіях, від яких фронт відкотився далеко, використати всі угіддя цього року не вдасться — незважаючи на те, що розмінування ведеться високими темпами.

За таких умов спрогнозувати майбутній урожай майже неможливо. Єдине, що зрозуміло фахівцям: ворогові на зло, Україна й цьогоріч матиме в засіках вдосталь збіжжя для внутрішнього споживання. Та чи будуть можливості для завжди — а особливо в умовах теперішнього падіння власних заробітків — важливого експорту? З’ясовуємо.

Читайте також: Якою буде посівна-2023 на Херсонщині? «Ракети на полях, робітники на фронті»

Фото: SuperAgronom.com

Фото: SuperAgronom.com

Обраховуємо площі, які вдасться засіяти

За прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства України, у 2023 році основні ярі культури посіють на 5 мільйонах 700 тисячах гектарів. Це на 206,5 тисяч гектарів менше, ніж торік.

Скорочення начебто незначне — менше 4%. Але. Навіть за врожайності 45 центнерів з гектара це означає недобір майже мільйона тонн зерна. А головне, що у статистиці аграрного відомства йдеться лише про втрати посівних площ на підконтрольних Україні територіях. З урахуванням тимчасово окупованих ворогом районів цьогорічне скорочення посівних площ, за оцінками галузевих експертів, може сягнути 25-30% порівняно з показниками довоєнного 2021-го. А це вже — потенційна втрата фактично третини врожаю (без врахування впливу інших негативних для зернового валу факторів).

Ще одна проблема, яка, вочевидь, не дозволить Україні отримати валовий збір зернових бодай на торішньому рівні, - значне скорочення площ під озиминою. Адже осіння сівба під минулорічний врожай відбувалася за звичних після 2014-го умов, коли лінія українсько-російського протистояння була локалізована на Донбасі. Чого не скажеш про осінь-2022 з її безпековими викликами та невизначеністю: навіть, маючи можливість виходити в поле на віддалених від зони бойових дій територіях, селяни не поспішали сіяти, сподіваючись, що до весни ситуація нормалізується. Ще гірше — в районах, які влітку та восени були визволені від ворога.

Як наслідок, озимий клин в Україні зменшився приблизно на 26% порівняно з показниками попереднього сезону. Озиму пшеницю на підконтрольних територіях посіяли на площі 3,8 мільйона гектарів (посіви під урожай 2022 року – 6,5 млн га), ячмінь — на 613 тисячах (проти 969 тис. га роком раніше), а жито — на 79 тисячах гектарів (восени 2021 року - 108,5 тис. га). І лише під озимий ріпак відвели приблизно 1 мільйон гектарів, що відповідає середнім показникам.

Читайте також: $40 мільярдів: як через війну страждає аграрний сектор України

Скорочення озимих посівів пов’язують не лише з військовими діями, а й із посушливим завершенням літа, пізньою весняною посівною кампанією-2022 (відповідно — і затримками зі звільненням площ від культур-попередників), ціновою ситуацією на ринку зернових, а також згаданою вже невизначеністю.

Приміром, у Донецькій, Запорізькій та Дніпропетровській областях посіви озимих культур порівняно з 2021 роком скоротилися на 30-35%. При цьому тамтешні аграрії збільшили площі під озимим ріпаком і значно зменшили під пшеницею та ячменем.

В Мінагрополітики прогнозують також і зміни у структурі посівів яровини. Зокрема, збільшуватимуться посівні площі під олійними (ярий ріпак, соя, соняшник), що пов’язано зі зростанням цін на олійні культури та зниженням вартості їх логістики в перерахунку на одиницю продукції. Натомість очікується зменшення площ під пшеницею. Зате дещо збільшиться клин під культурами, які використовуються переважно для забезпечення внутрішнього ринку. Як приклад - гречка.

Додає проблем і те, що значні площі вирощеної торік кукурудзи так і залишилися незібраними. Відповідно, засівати ці поля навесні не будуть. Принаймні, ранніми культурами. Внаслідок чого очікуваний рівень врожайності може знизитись (залежно від регіону й культури) на 15-30% порівняно із середньою урожайністю минулих років.

Із 28,4 мільйона гектарів площ, що були в обробітку у 2021 році, на підконтрольній території України розташовані 24,6 мільйона гектарів (86% загальних угідь). Але, за різними оцінками, від 4 до 5 мільйонів гектарів із них наразі не можна обробляти через близькість до лінії фронту та необхідність розмінування.

За попередніми даними профільних структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, очікувані посівні площі в усіх категоріях господарств під урожай 2023 року можуть сягнути 22 мільйонів гектарів. Це на понад 6,5 мільйонів гектарів менше, ніж у 2021-ому.

А ситуацію на тимчасово окупованих територіях можемо бодай приблизно оцінити на прикладі Запорізької області. Там у захоплених ворогом районах посівна кампанія фактично не відбувається. Фермери засіяли лише 20% звичних площ. Про це в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” розповів міський голова Мелітополя Іван Федоров.

“Наші фермери не обсіваються, бо всю минулорічну продукцію в них викупили (росіяни) за ціною вдвічі чи втричі нижчою, ніж собівартість. Найвища ціна зерна була $50 за тонну”, - сказав Федоров.

Більшість фермерів, за його словами, взагалі не збираються нічого сіяти. Окрім того, чимало полів перериті окопами й заміновані, багато аграріїв виїхали з-під окупації, а їхню техніку “асвабадітєлі” розікрали.

Читайте також: Посівні площі під зерновими культурами у 2023 році скоротяться на 22%

Юрій Соболевський / Фото: sluga-narodu.com

Юрій Соболевський / Фото: sluga-narodu.com

Аналізуємо перспективи розмінування сільгоспугідь

А найбільший клопіт для аграріїв з нещодавно звільнених від ворога та інших прифронтових територій — неможливість вийти в поле через замінування й забруднення боєприпасами, що не розірвалися.

Особливо складна ситуація в нещодавно визволених від окупантів районах Херсонщини. Як розповів на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський, попри зусилля саперів і рятувальників, значну частину угідь ще не вдалося розмінувати та перевірити на наявність нерозірваних боєприпасів, тож працювати селянам там заборонено.

“Окрім того, російські агресори пограбували все що змогли - вивозили сільськогосподарську техніку, виробничі лінії з переробки сільськогосподарської продукції. Матеріально-технічна база фактично знищена. Для того, щоб це відновити, потрібні час і підтримка з боку держави”, - наголосив Соболевський.

На Миколаївщині заміновано приблизно 300 тисяч гектарів землі. На першому етапі планується розмінувати приблизно 3,5 тисяч гектарів для потреб овочівництва.

Окрім того, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) втілює спеціальну програму з розмінування на Харківщині.

В Міністерстві аграрної політики та продовольства сподіваються, що принаймні 30-40% замінованих сільськогосподарських земель Миколаївської, Херсонської і Харківської областей очистять до середини травня. Є й оптимістичніші оцінки: якщо вдасться домовитися про додаткову міжнародну допомогу в гуманітарному розмінуванні, від “подарунків” війни до того часу вдасться очистити навіть 50-60% площ.

Але. Сіяти зернові й олійні на півдні буде вже пізно. Без рясних дощів (а сподіватися на них в регіоні особливо не доводиться) необхідної вологи у ґрунті там вже не буде. На Харківщині (знову ж таки, за сприятливих умов вологазабезпечення) ще можна буде сіяти пізні культури — приміром, сою чи гречку — щоб “земля не гуляла”. Та на високу врожайність при цьому навряд чи розраховуватимемо.

Читайте також: Війна відкинула врожай в Україні до радянських показників

За рекомендаціями агрономів, оптимальними термінами для сівби ярих культур на півдні та на південному сході країни вважають: для зернових колоскових - середину березня-початок квітня, для соняшнику - 1-2 декади квітня, для кукурудзи — 5-25 квітня, для сої - 15 квітня - 5 травня. У північних, західних і центральних областях зернові краще сіяти наприкінці березня - на початку квітня, кукурудзу — упродовж другої декади квітня - початку травня, цукрові буряки — у 2-3 декадах квітня, сою — з останньої декади квітня до середини травня.

Водночас маємо розуміти: не всі поки що не розміновані угіддя цьогоріч будуть виведені з господарського обігу, на кожне обстежене саперами поле після дозволу військових одразу ж виходитиме сільгосптехніка.

Проте, за оцінками першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Тараса Висоцького, через ризики, пов’язані зі замінуванням, майже пів мільйона гектарів цього року таки можуть залишитися незасіяними.

Оцінюємо стан озимих

Погодні умови минулої зими були відносно сприятливими для озимих зернових культур. Періоди теплої погоди чергувалися з короткочасним похолоданням. Температурний фон у середньому був на на 2-3° вищим за кліматичну норму. Навіть у північно-східних районах — на Сумщині, Чернігівщині і на Харківщині — короткочасні морози (до -20°-25°) шкоди посівам не завдали. Окрім хіба що ріпаку, який тамтешні аграрії майже не вирощують. Тож заподіяні посівам збитки мінімальні.

Навіть посіви озимини, де повні сходи рослин з’явилися лише на початку січня, перезимували практично без втрат. Але, зрозуміло, результатом пізньої сівби буде зниження врожайності.

На півдні ж вегетація озимих культур ускладнена через брак вологи, опадів узимку було дуже мало. Хоча проблему й мінімізує те, що у ґрунті зберігаються запаси вологи після дощової минулорічної осені.

Поступове підвищення температурних показників упродовж березня на тлі достатньої вологозабезпеченості ґрунту є одним з позитивних факторів, який забезпечуватиме нормальний розвиток ослаблених рослин після зимівлі на більшій частині території України, зокрема пізніх та надпізніх термінів сівби після соняшнику, частка посівів яких у господарствах доволі значна, - кажуть експерти.

За даними досліджень Держпродспоживслужби, повсюди триває відновлення весняної вегетації озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав. Але разом із тим пробуджуються після зимової сплячки і шкідники. Для оздоровлення посівів фахівці рекомендують якнайшвидше розпочати регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. На деяких площах при цьому не обійтися без застосування фунгіцидів. А все це — гроші, яких у селян бракує.

Читайте також: Посівна в Україні: ймовірні втрати оцінили у Мінагрополітики

Фото: simonkr / Getty Images

Фото: simonkr / Getty Images

Думаємо, як забезпечити селян міндобривами й насінням

Подекуди через брак коштів селяни обмежуються лише підживленням посівів азотними добривами, відмовляючись від внесення мікроелементів. А десь ще навіть не спромоглися збагатити ґрунт азотом. Усе це в підсумку, на жаль, позначиться на врожайності. І якщо за сприятливих погодних умов втрати не будуть критичними, то через накладання бодай якогось із можливих негативних факторів збиток неабияк зросте. За прогнозами науковців НААН, нестача фінансування й намагання заощадити призводять до зменшення внесення добрив у середньому на 50-60%. Внаслідок чого очікуваний рівень врожайності може знизитись (залежно від регіону й культури) на 15-30% порівняно із середньою урожайністю минулих років.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький констатує позитивну тенденцію: “Наразі триває зниження міжнародних цін на мінеральні добрива. Це фактор, який, поміж іншого, має допомогти нам навесні надолужити площі, які не були засіяні з осені. Ми маємо вийти як мінімум на площі, які були засіяні у 2022 році”, - переконаний перший заступник профільного міністра.

Ситуація на світових ринках добрив і справді, на перший погляд, доволі сприятлива для сільгоспвиробників. Склади переповнені, ціни на газ (як енергоресурсу, так і основної сировини для виробництва азотних добрив) падають, пропозиція готової продукції на ринку зростає. Відповідно, виробники й постачальники міндобрив змушені знижувати відпускні ціни й скорочувати маржу. Приміром, біржова вартість карбаміду із середини грудня знизилася на понад $150 за тонну. За даними agronews.ua, різке падіння цін на природний газ призвело до збільшення виробництва сечовини в Європі приблизно до 60-65%. Вапняно-аміачна селітра, найпопулярніше азотне добриво в Німеччині, зараз коштує приблизно 385 євро за тонну. Аміачна селітра - менше 250 доларів.

Але. Україна, як це часто буває, помітно відстає від міжнародних цінових трендів. За інформацією Українського клубу аграрного бізнесу, постачальники мінеральних добрив скаржаться на проблеми на митниці через масові затримки з оформленням митних декларацій. Часто імпортерам відмовляють у визначенні митної вартості товару за ціною договору, коригуючи показники з урахуванням не теперішнього рівня світових цін, а вартості (значно вищої) ресурсу в попередні періоди. Приміром, митники часто не погоджують декларацій, де вказано вартість добрив нижче $745-805 за тонну. Хоча реальна вартість закупівель з урахуванням транспортних витрат і посередництва зараз – $600-670.

Читайте також:  Всі хто посадив городи — бійці продовольчого фронту

Така ж ціна, до речі, встановилася на внутрішньому ринку. Але з огляду на цінові тенденції у Європі аналітики очікують на постачання найближчими тижнями нових партій карбаміду по $500-550 за тонну (на кордоні). Це означає, що за збереження такого підходу до розмитнення постачальники (а згодом і споживачі) змушені будуть за кожну тонну добрив переплачувати по $80. В очікуванні врегулювання ситуації аграрії не поспішають купувати ресурс, що шкодить посівам, адже оптимальних для їх підживлення термінів не дотримуються.

Держава за підтримки міжнародних партнерів намагається допомогти аграріям. Приміром, фермери можуть отримати по 1 тонні сульфату амонію в межах програми USAID АГРО для використання на ярих культурах. Раніше така програма діяла для використання на посівах озимини.

Також завдяки підтримці міжнародних партнерів фермерам безплатно надають насіння. Пріоритет — агровиробники із прифронтових областей. Приміром, через Державний аграрний реєстр Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розподілить високоякісні протруєні сорти насіння кукурудзи й соняшника, надані Японським агентством міжнародного співробітництва, надавши ресурс 455 найбільш вразливим малим фермерам у Харківській області. Заявку через ДАР ще можна подати до 19 березня.

Тарас Висоцький запевнив, що загалом, попри труднощі, українські селяни матимуть вдосталь насіння для весняно-польових робіт.

“З урахуванням специфіки географії вирощування насіння, дефіциту посівного матеріалу не передбачається. Розвиток насінництва у нас сконцентрований на півдні Житомирщини, Черкащині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Одещині. Всі ці регіони були під контролем України, відповідно там змогли посіяти селекційні матеріали і зібрати врожай”, — сказав посадовець.

Шукаємо фінансовий ресурс

За підрахунками заступника голови Всеукраїнської агарної ради Дениса Марчука, для посівної українським аграріям необхідно приблизно 40 мільярдів гривень. Про це експерт сказав на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ. Тому дуже важливим, за його словами, є продовження програми "Доступні кредити 5-7-9%" для аграріїв. Адже без достатнього фінансування українські сільгоспвиробники не зможуть закупити добрива, посівний матеріал, паливо та засоби захисту рослин. Експерт додав, що, окрім продовження програми, також важливо збільшити до 180 мільйонів гривень максимальний обсяг кредиту, який може отримати одна юридична особа.

І в Міністерстві аграрної політики та продовольства уже запевнили, що незабаром уряд відновить пільгове кредитування для аграріїв у межах програми “5-7-9%”. Уточнюється, що розмір гарантії буде на рівні 50% від суми кредиту.

Тим часом, за словами Тараса Висоцького, готуються зміни, які допоможуть знизити податковий тиск на агровиробників.

Читайте також: Пальне, мобільні сховища зерна та експорт: Шмигаль розповів про підготовку до жнив

“У Верховній Раді фіналізуються зміни до Податкового кодексу України, які дозволять звільнити аграріїв від сплати багатьох податків, що прив’язані до обробітку земель, на деокупованих територіях, а також там, де велися бойові дії. Сподіваюся, на найближчому засіданні депутати їх розглянуть”, - сказав Висоцький.

Допомогти українським селянам готовий і Європейський банк реконструкції та розвитку. Про такі плани йшлося не нещодавній зустрічі делегації ЄБРР з керівництвом Мінагрополітики.

“Нам вкрай необхідна підтримка. Найбільше це стосується обсягів кредитування агробізнесу. Також маємо надважливі проєкти зі зрошення. Українські фермери готові інвестувати у зрошення навіть під час війни, тому ми маємо їх підтримати та робити кроки для зміцнення агросектору”, – наголосив міністр Микола Сольський.

А на зустрічі із заступником в.о. керівника Департаменту логістики та публічних закупівель ООН Раміро Армандо де Олівейра Лопес да Сілва Сольський запропонував в межах програми Grain from Ukraine проводити закупівлю зерна за схемою: 50% передоплати навесні, решту - восени після збирання врожаю з урахуванням ринкових цін. Представник оонівського департаменту також запевнив у готовності долучитися до розв’язання логістичних проблем експорту української агропродукції й запропонував зібрати великих гравців світового ринку, щоб спільно шукати вихід.

Окремо в Мінагрополітики представили нові механізми реалізації грантових програм для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства і тепличного господарства.

“Грантова програма повноцінно стартувала у межах поточного бюджетного року. Усі необхідні нормативні вимоги пройдені. Це важливий і пріоритетний для держави напрям, що забезпечує створення робочих місць, додаткову сплату податків у бюджети громад і, звісно, збільшення валового виробництва, забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки нашої країни”, - наголосив Тарас Висоцький.

Читайте також: Мінагрополітики прозвітувало про посівну кампанію

Прогнозуємо майбутній врожай

За прогнозом Національної академії аграрних наук, восени в Україні можуть зібрати 34 мільйони тонн зернових, на 37% менше, ніж у 2022 році. Приблизно на стільки ж торішній врожай поступався обсягам збіжжя, зібраного у 2021-ому. З урахуванням прогресії і того, що врожай останнього передвоєнного року був вищим за середні показники, експерти кажуть про ймовірне зменшення валового збору удвічі порівняно зі звичним результатом мирних років.

І з огляду на те, що левова частка вирощеного, зазвичай, йшла на експорт, оскільки внутрішні потреби були в рази меншими, висновок очевидний: зерна для внутрішнього споживання буде вдосталь. Скажімо, майбутній урожай пшениці складе приблизно 15-18 мільйонів тонн (за середнього п'ятирічного показника у 27,9 мільйона тонн). Але. Якщо пригадати, що внутрішнє споживання цієї культури, зазвичай, не перевищує 4 мільйонів тонн, і те, що зараз через міграцію населення воно, вочевидь, набагато менше, ситуація аж ніяк не критична. Хоча й мусимо визнати: експортний потенціал за цією культурою скоротиться щонайменше вдвічі-втричі. Йдеться про потенційні втрати від $2,5 до $3 мільярдів (за нинішніми цінами) від продажу пшениці за кордон. Частково зможемо компенсувати це, збуваючи перехідні запаси, обсяг яких через методичний спротив росії роботі “зернового коридору” та обмеженість інших шляхів постачання збіжжя за кордон, вочевидь, буде значним.

Ще менше проблем прогнозують з олійними. В НААН вважають, що втрати у цьому сегменті порівняно з мирними часами будуть меншими, ніж у зерновому сегменті: валовий збір очікується на рівні 19,3 мільйона тонн. Це на 15% менше результату 2021 року, зате на 13% більше показника 2022-го.

А перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький сподівається, що цього року Україна матиме не лише вдвічі більше основної сільськогосподарської продукції, ніж потребує, а й збереже експортний потенціал на доволі високому рівні, заробивши понад $20 мільярдів.

Читайте також: Майбутнього врожаю Україні вистачить і собі, і на експорт

“У минулорічному прогнозі не враховувалася частина деокупованих Миколаївської, Харківської та Херсонської областей. Уряд вживає максимум заходів, щоб суттєва частина цих територій, які ще треба оглянути й розмінувати, також була засіяна. Тому, можливо, у підсумку ми навіть вийдемо на трохи більші площі, ніж минулого року”, – вважає Висоцький.

При цьому, за посадовця, у цьогорічній посівній залишається більший фокус на олійні культури, що призведе до часткового зниження валового виробництва зернових культур.

Хоча ми ж добре розуміємо, що весняні прогнози — справа невдячна. Як курчат рахують восени, так і вирощене на полях восени збирають. Сподіватимемося, погода, як і взимку, особливо не розчаровуватиме українських селян та буде сприятливою для агровиробництва. І, звісно ж, що усі плани з підтримки аграріїв — у тому числі, й фінансової — буде втілено.

Владислав Обух, Київ;  опубліковано у виданні УКРІНФОРМ


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У четвер короткочасні дощі у більшості регіонів України
18:08
Російськомовні "вертухаї" Божковської колонії побудували росію на Полтавщині: виродки роками знущалися та калічили в'язнів (ФОТО, ВІДЕО)
17:12
Цей погодить що завгодно: ексзаступник Резнікова Замлинський, який погоджував закупки "яєць по 17 грн", тепер відповідає в МЗС за озброєння, - ЦПК
16:29
Справа одеського ексвійськкома Борисова щодо незаконного збагачення на понад 142 млн грн вже в суді
16:28
Економічна вигода: Переваги володіння новим автомобілем Renault
16:11
Китай закликає Ізраїль припинити атаку на Рафах, але не закликає росію припинити атаку на Харків
16:06
Тариф на електроенергію для населення з 1 червня зросте майже вдвічі
15:46
У "Резерв+" з безпідставного "розшуку" зняли 710 тисяч українців
14:17
В офісах Європарламенту у Бельгії та Франції пройшли обшуки через вплив спецслужб РФ
14:03
Пошуки «крота»: чим може закінчитися криза між НАБУ та САП

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]