Майбутнього врожаю Україні вистачить і собі, і на експорт

|
Версия для печатиВерсия для печати

Хоча польові роботи в розпалі, остаточну структуру посівних площ розмито регулярними «опадами» повітряних тривог і димом від вибухів, але перші прогнози є. Розкладка виглядає так: очікується від 62 до 70 млн тонн урожаю зернових та олійних, із них пшениці — 18–19 млн. Тобто вистачить і собі хліба напекти, та ще й людям іноземним продати…

Про це йдеться у статті ZN.UA.

Пшеничний пасьянс

Традиційно почнемо з фундаменту для забезпечення потреб населення у хлібі. Основу нового врожаю закладено з осені. Офіційно: під урожай 2022 року агровиробники посіяли 6,5 млн га озимої пшениці. Перезимували поля добре. Фахівці розраховують на середню врожайність останніх трьох сезонів і при оптимальному сценарії (війна закінчується до завершення посівної) свідомо віднімають десь третину можливого врожаю: знищені поля, заміновані території, вчасно не проведений догляд за рослинами.

Трейдерська спільнота заявила про скорочення виробництва пшениці до 18,2 млн тонн проти минулорічних рекордних 30+.

Хто забув, тому Держстат на допомогу: 2021 року Україна зібрала 32 млн тонн пшениці, з них сільськогосподарські підприємства виростили 25,6 млн, 2020-го — 24,9 млн тонн (сільгосппідприємства — 19,7 млн), 2019-го — 28,3 млн тонн (22,6 млн).

Учені, вивчивши стан озимини (до речі, озима пшениця становить 97–98% загального валу пшениці), вважають, що урожай може скоротитися до 19 млн тонн. Зниження, на жаль, чекає всі без винятку регіони. Якщо поглянути в розрізі областей, то відсотки вельми різняться. Найбільший мінус тоннажу — на півдні та сході через війну. Зокрема, на Миколаївщині виробництво пшениці становитиме 40% від минулорічного, на Херсонщині — 47%. А Донецька область може взагалі зібрати менш як 10% від торішнього врожаю.

Виробництво пшениці в Україні в 2021–2022 рр.

Область

Прогноз, оцінка ІАЕ

 

2021, за даними Держстату

Виробництво,
тис. т

Виробництво,
тис. т

Урожайність, ц/га

Площа зібрана,
тис. га

Україна

18927

32151

45,3

7090,2

 

Вінницька

1246

1767

55,7

317,4

Волинська

656

718

43,4

165,4

Дніпропетровська

1942

2469

44,0

561,1

Донецька

94

1549

40,7

380,8

Житомирська

500

754

46,5

162,1

Закарпатська

71

81

33,6

24,2

Запорізька

1570

2717

38,4

706,7

Івано-Франківська

189

236

49,7

47,4

Київська

633

1054

50,6

208,3

Кіровоградська

1238

1869

48,7

383,6

Луганська

88

1081

38,4

281,5

Львівська

673

824

49,3

167,1

Миколаївська

811

2030

42,3

480,3

Одеська

1081

2643

39,0

678,5

Полтавська

1004

1204

48,3

249,5

Рівненська

452

539

47,0

114,6

Сумська

645

929

47,5

195,5

Тернопільська

855

1139

55,4

205,5

Харківська

1868

2831

48,0

589,4

Херсонська

1009

2073

41,2

503,7

Хмельницька

905

1317

60,1

219,3

Черкаська

882

1229

53,9

227,8

Чернівецька

114

174

50,1

34,6

Чернігівська

401

924

49,7

185,9

Значно кращі умови в центральних і західних регіонах. Проте навіть там буде складно забезпечити високі показники врожайності. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки (ІАЕ), в центрі та на заході спад обсягів виробництва порівняно з 2021 роком становитиме по зернових і зернобобових культурах від 18 до 25%, по соняшнику — 15–22%.

Ще одна стратегічна чи сакральна культура — гречка, посіви якої мають збільшитися. У всякому разі так просить профільне відомство, так вирішили невеличкі фермери. А тим часом зростає ціна на цю крупу в магазинах: у квітні сягнула 74–80 грн/кг.

Спеціалісти Української аграрної конфедерації вважають, що врожай зернових та олійних в Україні 2022 року скоротиться на 20–25% і за умови відсутності подальшої ескалації, якщо не брати до уваги рекорди минулого року, буде десь на рівні 68–70–72 млн тонн.

Виростити і продати

А от торговці зерном уже не тільки врожай порахували, а й прикинули, скільки можна вивезти на зовнішні ринки. В зерновій асоціації кажуть, що внутрішній ринок України споживає близько 30 млн тонн зернових та олійних щороку. Врожай пшениці в Україні цьогоріч можемо очікувати суттєво нижчим від рекорду 2021-го, тим не менш оціночні показники майже втричі більші, аніж Україна сама споживає.

Ячменю поточного року можемо зібрати на рівні 6,2 млн тонн, тож експорт у 2022/2023 маркетинговому році можна очікувати на рівні 2 млн. Урожай кукурудзи очікується на рівні 23,1 млн тонн, при цьому експорт може становити близько 20 млн. Очікуваний урожай соняшнику — на рівні 9,8 млн тонн, ріпаку — 1,5 млн, при цьому експорт у 2022/2023 м.р. може бути близько 1,3 млн тонн.

Урожай сої можна очікувати на рівні 1,8 млн тонн, відповідно, експорт — 0,6 млн.

Загалом експорт зернових та олійних у 2022/2023 маркетинговому році можливий на рівні 35 млн тонн за умови, що Україна при блокаді чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків. Пропускна здатність альтернативних маршрутів становить 600 тис. тонн на місяць, плюс нові домовленості та напрацювання дають змогу розширити її до 2 млн тонн. Треба ще працювати, аби пропускна здатність на кордонах з ЄС досягла хоча б 3 млн тонн.

Експортними коридорами якраз і переймається профільний міністр Микола Сольський, який, до речі, найбільш поміркований щодо оцінок нового врожаю.

«Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20–30% порівняно з минулим роком. Перешкоди, спричинені воєнними діями, можуть призвести до зниження якості посівів і врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20–30% площі орних земель можуть залишитися незасіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — обережно заявляє міністр.

Цьогоріч чимало виробників були змушені змінити культуру, на яку робили ставку. Чиновники переконані, що, вибираючи між кукурудзою та соняшником, фермери будуть орієнтуватися на олійні. Соняшник завжди ліквідний.

Крім питання альтернативних морським шляхів експорту, нагальним є питання збереження вирощеного, адже на складах досі лежать мільйони тонн кукурудзи, соняшнику, пшениці.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

18:03
Падіння гривні: девальваційний податок на кожного українця
17:14
Якби армія жила за такими правилами, за якими зараз живе керівництво держави, ми програли б війну ще два роки тому
16:17
Юрій Бутусов: Українські дипломати та прикордонники створили канал контрабанди у Європу, його організатор - генерал Слюсарєв
15:50
Призначено старшого представника НАТО в Україні
13:36
Держспецзв’язку зобов’язала операторів мобільного зв'язку забезпечити 10 годин роботи мережі без світла
12:06
Андрій Соколов: Проблемні питання організації війська та оборони
10:01
Мародерство влади: прокурори не змогли забрати в оточення Татарова "недоарештовану" землю Медведчука у Києві, – Bihus.info (ВIДЕО)
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті та втрати ворога на 17 липня
20:00
У середу вже дощитиме на заході та сході України, вдень до +41°
19:10
Синод ПЦУ викинув із церковного календаря дати, пов’язані з рпц

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]