Дональд Трамп, схоже, готовий змінити свій підхід до російсько-української війни. Сполучені Штати, як він повідомив пресі після вчорашньої зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, продаватимуть зброю — включно з системами протиповітряної оборони Patriot та ракетами — НАТО, яке потім передаватиме її Україні.

Він також пообіцяв запровадити так звані вторинні тарифи у розмірі 100 відсотків проти Росії, якщо Володимир Путін не погодиться на припинення вогню протягом 50 днів. Про це нагадує екс-директор  з стратегічного планування в Раді національної безпеки США при президенті Байдені Томас Райт у виданні The Atlantic [2].

***

Трамп не надав багато інших деталей, і Міністерство оборони США, схоже, все ще розробляє варіанти продажу зброї. Вторинні тарифи, ймовірно, означають штрафи для Індії, Китаю, Бразилії та інших країн, що торгують з Росією. Як ці збори узгоджуватимуться з торговельними переговорами Трампа з цими країнами — питання відкрите. Навряд чи Трамп дозволить, щоб політика Індії щодо України визначала майбутнє американсько-індійської угоди чи відлигу в торговельній напруженості, наприклад, і так само з Китаєм.

Читайте також: Навіщо Трамп заговорив про "Томагавки" і чи зможе він завдати удару по російській нафті [3]

Тим не менш, заява Трампа, схоже, знаменує собою значну зміну в стратегії щодо України, або принаймні в його намірах. Ця зміна має бути реальною та довготривалою, а не просто символом того, що президент США вжив якихось заходів після того, як Путін неодноразово знехтував його зусиллями покласти край війні.

Це означає, що Трампу потрібно змінити динаміку на полі бою так, щоб Путін не міг перемогти. Для цього йому доведеться подолати внутрішній опір своєї адміністрації, створивши механізм, який буде цілеспрямовано зосереджений на виконанні цього завдання, матиме реальну силу та діятиме з благословення президента.

Важливо пам'ятати, як ми дійшли до цього. Трамп запропонував мирну угоду, значною мірою схилену на користь Росії — таку, що включала заморожування ліній фронту, визнання деяких здобутків Росії, скасування всіх санкцій та припинення підтримки України з боку США. Але навіть цього було недостатньо для Путіна.

Російський диктатор не погодиться на суверенну, вільну та незалежну Україну. Він хоче нейтралізовану Україну з жорсткими обмеженнями її військових можливостей та поступливим урядом у Києві. Останніми місяцями російські офіційні особи вимагали, щоб Україна віддала територію, яку вона зараз контролює, а Путін знову підтвердив свою віру в те, що Україна є частиною російської нації. Українці розуміють, що зіткнулися з екзистенційною загрозою, і не мають іншого вибору, окрім як продовжувати боротьбу.

Путін цілком може очікувати, що якщо західна підтримка зменшиться, Україна врешті-решт зламається. Можливо, Росія нарешті здобуде перевагу в повітрі над Україною, або ж українські сили на фронті розпадуться, що дозволить Росії швидше захоплювати території. Російські війська можуть заплатити величезну ціну — їхні втрати вже перевищили 1 мільйон — але Путіна це не бентежить.

Адміністрація Трампа, безумовно, розуміла цю динаміку з кінця весни, але не обрала курсу дій. Президент продовжував говорити, що оцінює кроки Путіна і відповість через два тижні, якщо Росія не змінить курс. Двотижневий термін постійно переносився. Тим часом Міністерство оборони проводило власну зовнішню політику, зупиняючи поставки зброї в Україну, за яку адміністрація Байдена вже заплатила і запустила процес. Це застало Трампа зненацька і змусило його вирішувати, що робити далі.

Читайте також: Обіцянки-цяцянки Трампа: 50 днів Путіну на розгром України або заключення миру? [4]

Якщо він погодиться з Міністерством оборони, він збільшить шанси на перемогу Росії у війні, і його звинуватять у цьому. Європа зробить усе можливе, щоб допомогти Україні, але їй не вистачає певної зброї, якої Україна відчайдушно потребує, включаючи системи протиповітряної оборони, ракети середньої дальності та авіаційне озброєння.

Продаж зброї Європі для передачі Києву допомагає Україні залишатися в боротьбі, але це має бути частиною ширшої стратегії, щоб змусити Росію визнати суверенну Україну та покласти край війні. Єдиний правдоподібний спосіб зробити це — переконати Путіна, що він не може досягти жодних значних успіхів на полі бою, що Росія слабшає від своїх втрат там, і що війна триватиме, доки Путін дотримуватиметься своїх максималістських цілей. Ані нові продажі зброї, переважно систем ППО, ані санкції не будуть достатніми, щоб переконати в цьому Путіна. Умови на полі бою мають зробити такий висновок неминучим. Це вимагатиме узгоджених зусиль.

Трамп чітко дав зрозуміти, що не хоче нести відповідальність за цю війну, але він буде відповідальним за поразку України, якщо його бездіяльність дозволить Росії перемогти у затяжній боротьбі. Він може представити свою політику як створення на полі бою умов, необхідних для сприяння мирній угоді. Для цього він повинен надати повноваження невеликій команді в Білому домі, спеціально створеній для допомоги Україні у покращенні її позицій у війні.

Читайте також: Небезпечний новий світ трампізму [5]

Я був частиною зусиль з допомоги Україні під час адміністрації Байдена і бачив, наскільки важливою була щоденна участь Білого дому у пошуку варіантів та вирішенні проблем. У січні 2023 року, коли я працював у Раді національної безпеки, адміністрація підрахувала, що для великого контрнаступу Україні знадобиться близько 750 000 снарядів калібру 155 міліметрів. Проблема полягала в тому, що Сполучені Штати не мали нічого подібного. США виробляли лише близько 14 000 снарядів на місяць — цього вистачало на кілька звичайних днів війни.

Рада національної безпеки створила невеликий підрозділ для пошуку рішення. Він швидко зосередився на Південній Кореї, яка мала потужну оборонну промисловість та великі запаси боєприпасів на випадок конфлікту з Північною Кореєю. Але була заковика. Південнокорейське законодавство не дозволяє уряду передавати ці боєприпаси Україні. Їх довелося б передати Сполученим Штатам, які б потім передали їх Україні.

Південнокорейці хвилювалися, як Росія розцінить їхню роль у такій схемі. Одного разу Сеул повідомив команді Байдена, що передасть боєприпаси Сполученим Штатам, але американським військовим доведеться стерти корейське маркування з кожного снаряда — робота, яка зайняла б місяці. Зрештою корейці відмовилися від цієї вимоги. Транспортування матеріалів в Україну також створювало проблеми, які невелика група Байдена змогла вирішити.

Читайте також: Трамп дав Путіну ще 50 днів на розтерзання України [6]

Команда по Україні, яка щодня зустрічалася з радником з національної безпеки, подолала й інші перешкоди. Ізраїль погодився передати Україні списану батарею ППО Patriot в обмін на прискорену доставку Ізраїлю більш сучасної системи з боку Вашингтона. Окрема домовленість дозволила Україні обійти чергу клієнтів, які придбали системи ППО у Сполучених Штатів, за винятком Тайваню та Ізраїлю. Водночас Сполучені Штати таємно допомогли дати поштовх українському виробництву ударних дронів.

Одна з проблем, з якою стикається Трамп, полягає в тому, що його Міністерство оборони є принциповим противником його нової політики і майже напевно буде зволікати. Його посланець по Україні, Кіт Келлогг, базується в Державному департаменті і більше зосереджується на дипломатії з Києвом, ніж на формуванні ситуації на полі бою.

Команді Келлогга можна було б доручити цю нову роль, але є й інший варіант. Низка прихильників політики «Америка понад усе», які підтримують Трампа та Україну, залишаються поза урядом, незважаючи на бажання приєднатися до адміністрації. Фракції всередині адміністрації, очолювані віце-президентом Дж. Д. Венсом, віддавали перевагу зовнішній політиці стриманості і, ймовірно, виключили цих діячів. Зараз може бути час залучити деяких з них.

Читайте також:  Заїжджена платівка: переговорні стратегії Трампа і раніше приносили не багато удач, а тепер сприймаються контрагентами як знайомий сценарій з добре відомими вразливостями [7]

Якби Трамп мав невелику команду, присвячену зміцненню переговорної позиції України, вона могла б розробити мега-угоду щодо протиповітряної оборони, на яку Трамп, можливо, натякав учора: Європа погодилася б купити низку систем Patriot у Сполучених Штатів за умови, що ці замовлення отримають пріоритет у черзі, коли системи будуть вироблені. Тоді європейці негайно передали б Україні системи Patriot, які вони вже мають. Адміністрація Трампа могла б з'ясувати, які з озброєнь, що найбільше потрібні Україні, можуть бути надані в достатньому обсязі лише Сполученими Штатами. Європа відшкодувала б Вашингтону витрати за якнайшвидшу відправку їх в Україну.

Вашингтон міг би укласти угоду з Києвом, обмінявши, скажімо, доступ США до інтелектуальної власності на нові українські технології дронів на доступ України до креслень старих американських озброєнь та систем ППО. США та Україна могли б тоді спільно виробляти дрони — у тому числі на заводах у Сполучених Штатах.

Команда Трампа могла б знову залучити Південну Корею і попросити Сеул опосередковано допомогти Україні з артилерійськими снарядами в обмін на українську допомогу в технологіях протидії дронам. (США також могли б отримати вигоду від українського досвіду в протидії дронам.)

Читайте також: Трамп проти Трампа: чому стратегія поступок президента США Путіну може дорого йому обійтися [8]

Адміністрація Трампа послабила деякі санкції проти Росії та не оновила інші таким чином, щоб зберегти їх ефективність. Спеціальна команда могла б чинити тиск на Міністерство фінансів та Міністерство торгівлі, щоб ті належним чином забезпечували виконання вже існуючих санкцій та посилювали санкції проти енергетичного сектору Росії. Вона також могла б тісно співпрацювати з Європою та Україною, щоб з'ясувати, як стримувати Росію протягом наступних кількох років, якщо це буде необхідно. Європа була б провідним партнером для України, але підтримка США була б корисною.

Трамп не отримає негайної угоди про закінчення війни, але якщо він посилить підтримку України, він все ще зможе забезпечити мир пізніше протягом свого терміну. Путін хоче того, чого він хоче в Україні, і він зупиниться лише тоді, коли буде повністю переконаний, що те, чого він хоче, є недосяжним. Що швидше Україна та її партнери зможуть продемонструвати це Кремлю, то швидше закінчиться ця війна.

Читайте також: Крім власне Трампа, ще одними переможцями виборів 2024 року в США стануть психотерапевти [9]

—

Томас Райт — старший науковий співробітник Брукінгського інституту. Під час адміністрації Байдена обіймав посаду старшого директора з стратегічного планування в Раді національної безпеки.

Оригінал: Putin Needs to Believe He Can’t Win. The way to get a peace agreement is to change the battlefield [2]

Читайте також: 

• Трамп визначивсь з напрямком розвитку США - пояснює історик-американіст з ФРН [10]
• Гра без козирів: скандал в Овальному кабінеті, його причини та наслідки [11]
• Світовий порядок 3.0 чи Хаос [12]
• Ажіотаж у тумані транзакціонізму: чому шлях до успіху для Трампа починається в Києві [13]
• Після трьох років повномасштабної війни рашистів проти України Захід починає розуміти: він слабший, ніж уявляв [14]
• Про мирний план Путіна та страхи Заходу [15]
• Американський талібан. Про що тепер мовчатимуть у США  [16]
• Новий (без)порядок та "Велика держава Шредінгера" [17]