“З вечора я їх ховав, а зранку воскрешав. Найстрашніше – це невідомість. Я чекав хоч якоїсь вісточки і не знав чи живі вони” – розповідає Іван про своїх дітей і дружину. Чоловік майже 2 місяці провів у російському полоні у Бердянську. Проводячи з Іваном “бесіди”, окупанти постійно погрожували, що доберуться і до родини. 

Йому вдалося вижити і вивезти рідних з окупованої території. Тепер Іван розповідає проєкту Bihus.Info [2] свою історію.

Окупований Бердянськ: катування і побиття  

Курортне місто Бердянськ, що на узбережжі Азовського моря, стало одним з перших окупованих в Запорізькій області. 26 лютого колона російської техніки зайшла [3] на колишній аеродром, цього ж дня був зруйнований міст в Бердянському районі і почалися обстріли. 

Через два дні, 28 лютого, Запорізька обласна військова адміністрація повідомила [4], що Бердянськ окуповано. Росіяни зайняли [5] будівлю виконкому та нацполіції. Місцеві почали виходити на проукраїнські мітинги. 

Джерело: Запорізька ОВА 

На той момент було відомо про загибель однієї цивільної особи, трохи згодом же з’явилося повідомлення про те, що окупантами був убитий [6] ще один цивільний – через відмову віддати телефон.

Читайте також: Курорти окупованого російською ордою півдня перетворилися на смертельно небезпечну зону [7]

Вже 1 березня в місто зайшла [8] росгвардія. На той момент тут вже з’явилися проблеми з ліками, продуктами та товарами першої необхідності. Бердянці продовжували збиратися на мітингах, але людей почали затримувати та арештовувати. 

Разом з цим, Бердянськ став важливою евакуаційною точкою для маріупольців, яким вдалося виїхати і які прямували до Запоріжжя. Люди виїжджали без нічого, тож їм була вкрай необхідна допомога. Іван був одним з тих, хто допомагав і годувати маріупольців, і шукати їм прихисток. 

“В багатьох бердянців вдома жили сім’ї з Маріуполя, наша не виключення. Ми надали прихисток одній сім’ї, волонтерили і допомагали. Людям було реально нічого було їсти” – розповідає чоловік.

У місті облаштували [9] центр допомоги маріупольцям. Бердянці, які самі перебували в окупації, допомагали чим могли. За словами Івана, це не дуже подобалося росіянам і тим, кого вони призначили керувати містом. 

Чоловік каже, що спершу були погрози і вимоги припинити будь-які неузгоджені з окупаційною владою дії. Потім же на Івана донесли, а його ім’я та приватні дані з’явилися в одному з телеграм-каналів, де чоловіка назвали тим, хто заважає російським порядкам. Вже за декілька днів до чоловіка “завітали” люди в формі. Візит закінчився затриманням. У “візитерах” Іван впізнав колишніх співробітників місцевої поліції. 

“В один з днів, коли я приїхав на роботу, мене вже чекала так звана міліція, близько 7 чоловік в формі. На мене одягли кайданки і затримали. Відразу ж виписали протокол на обшук вдома. Озброєні люди поїхали до мене додому, провели обшук. А мене тим часом привезли у відділок міліції, після чого передали федеральній службі безпеки російської федерації” – пригадує чоловік.

Читайте також:Ризики стратегії виживання на окупованих російськими загарбниками територіях [10]

Івана доставили до комендатури і посадили в камеру, де він провів близько двох тижнів – термін, необхідний для визначення статусу особи, від якого залежить подальше місце утримання полоненого. Таких місць, за словами місцевих мешканців, у Бердянську щонайменше чотири: комендатура, колишня митниця, бази на косі і 77-ма виправна колонія, призначена для “особливо небезпечних”. Туди і потрапив Іван, якому окупанти закидали заклики до протистояння російським військовим, просування націоналізму і спроби захоплення влади. 

“Кожен полонений проходить через “бесіди”. “Бесіди” – це катування, а допит – це допит. На кожному з таких я мовчав. Тоді мене перевели до 77-її колонії, в карцер. Там приблизно 13 камер, в них тримають військових, поліцейських, прокурорів. Тут мною почали займатися ФСБ. За весь час допитів було не так багато, а от “бесіди” проводили через день. Тобто, якщо з тобою сьогодні провели “бесіду”, то наступного дня тебе не чіпають. І так по колу. Так відбувається з усіма, хто там є ув’язненим. Якщо ти військовий, то тебе там дуже сильно катують, поки не зламають” – розповідає Іван. 

За словами чоловіка, саме до військових тут ставляться найгірше, їх не лише катують, але й принижують морально. Військові ж жінки зазнають сексуального насилля. 

В одному з в’язнів Іван впізнав і колишнього нардепа Сергія Валентирова, якого окупанти затримали [11] ще в квітні. Ніякої інформації про його долю досі не було.

Читайте також:Історія жінки, яка вийшла з Маріуполя пішки [12]

Іван провів в полоні майже 2 місяці, під час яких пройшов через 27 “бесід” від ФСБ та міліції. Каже, що найбільше боявся за родину, бо кожного разу йому погрожували розправитися з рідними, ніякої інформації про яких чоловік, звісно ж, не отримував. Зараз і Іван, і його родина перебувають вже у відносній безпеці. 

Читайте також: Шлях до свободи: як українці прориваються з окупованого Бердянська до Запоріжжя [13]

Наприкінці червня Бердянська міська рада опублікувала інструкцію [14] для тих, чиї рідні потрапили у полон. Станом на середину травня, за повідомленням ЗОВА, в області таких було [15] 116 осіб, але нині ця цифра може бути суттєво більшою – Бердянська міськрада регулярно публікує дописи про нові викрадення цивільних. Так, 18 травня повідомили [16] про викрадення чемпіона України та Світу, заслуженого майстра спорту з пауерліфтингу Сергія Певнева. 

За словами Івана, на час його перебування у полоні, тільки на території колонії утримували понад 40 осіб. Деякі з ув’язнених перебувають там вже не перший місяць. 

—

Вероніка Хорольська опубліковано у виданні Bihus.Info [2]

В тему:   

• Увидит ли мир на скамье подсудимых Гаагского трибунала путина? [17]
• Що не так з росією? [18]
•  Несостоявшееся государство путина [19]
• Путін давно мріяв про світ без українців. Світ дослухався? Тепер ми бачимо, що це означає [20]
• Імперія знову атакує. Яка кінцева мета путіна у цій війні проти України? [21]
• Рашизм – ракова пухлина для людства. Палата число «Z» [22]
• Росія і весь світ мають мовчати, скорбіти, і спокутувати [23]
• Почему россия это государство-террорист: страшные кадры из под Киева, откуда бежала армия путина (+18) [24]
• «Тепер ви вірите, що це не просто війна, а геноцид?» [25]
• Кривавий московський звір: «Сам Сатана живе в моїй сраці» [26]