Рік тому Ізраїль зазнав жахливої атаки ХАМАС, але за свою жорстку відповідь швидко перетворився в очах більшості з жертви на агресора. Як це сталося?

7 жовтня 2023 року тисячі бойовиків під керівництвом ХАМАС напали на Ізраїль. Вони прорвалися через кордон сектору Газа і почали калічити, ґвалтувати і вбивати мешканців прилеглих кібуців і міст. Близько 1200 осіб було вбито, 253 взято в заручники.

Протягом перших днів після цієї жахливої атаки більша частина світу виступила на підтримку Ізраїлю. Пам'ятники від Ейфелевої вежі до Сіднейського оперного театру були освітлені в синьо-білих тонах ізраїльського прапора. Світові лідери, включно з президентом США Джо Байденом, і глави МЗС західних країн один за одним приїжджали до Ізраїлю, щоб висловити підтримку і підтвердити прихильність праву Ізраїлю на самооборону.

Незабаром Ізраїль почав реалізовувати це право - так, як він його розумів. Це включало невибіркові бомбардування сектора Газа, вимушене переселення сотень тисяч людей, обмеження доступу до гуманітарної допомоги. Усе заради двох задекларованих цілей війни: знищення ХАМАС і повернення заручників.

Читайте також: Ізраїль заявив, що разом із лідером "Хезболли" було вбито ще 20 керівників угруповання [2]

Масштаб бойових дій і кількість [3] жертв (Ізраїль говорить про щонайменше 17 тис. вбитих бойовиків, не уточнюючи, скільки загинуло мирних жителів; підконтрольне ХАМАС МОЗ Гази, яке не відрізняє цивільних від комбатантів, - про понад 40 тис.) приголомшили світ. Міжнародна підтримка, яку Ізраїль зустрів безпосередньо після 7 жовтня, змінилася засудженням.

• Південно-африканська республіка подала позов до Міжнародного суду справедливості ООН, звинувативши Ізраїль у скоєнні "геноциду" проти палестинців у Газі.

• Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан попросив суд видати ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу і міністра оборони Йоава Галанта, нарівні з високопоставленими лідерами ХАМАС, звинувативши їх у скоєнні військових злочинів.

• У Сполучених Штатах, які десятиліттями були - і поки що залишаються - найближчим союзником Ізраїлю, що щорічно надає країні мільярди доларів військової допомоги, всерйоз звучать [4] вимоги припинити цю допомогу або обумовити її дотриманням прав людини. Поки що цього не сталося, але ідея обмеження співробітництва з Ізраїлем з маргінальної стає мейнстрімом.

• Масові протести проти дій Ізраїлю в Газі, а також проти військової та іншої допомоги йому відбувалися у США та в багатьох країнах Європи. Протести в університетських містечках з вимогою розірвати відносини з Ізраїлем стали, ймовірно, найгучнішим студентським рухом з часів протестів проти війни США у В'єтнамі;

Каруселі новинних сайтів замінили зображення заручників сценами зруйнованої Гази. Соціальні мережі наповнили свідчення очевидців триваючої гуманітарної катастрофи в Газі. На тлі цього потоку фото- і відеосвідчень причини початку бойових дій - звірячий напад ХАМАС на Ізраїль - начебто стерся з пам'яті або, щонайменше, збляк. Для більшої частини світу Ізраїль із жертви перетворився на ката, а його війна - із самооборони на каральну бійню;

Травми, старі й нові 

У самому Ізраїлі війну в секторі Газа сприймають інакше, ніж у решті світу. У той час як загальна увага переключилася на Газу, Ізраїль, як і раніше, переживав травму 7 жовтня і провалу в системі безпеки, через яку тисячі людей залишилися беззахисними перед ХАМАС.

Це наклалося на панівну національну філософію Ізраїлю: ідеологію травми Голокосту і клятву ніколи не допустити повторення. Невипадково про атаку ХАМАС в Ізраїлі часто говорять як про новий Голокост: "Ніколи більше - це зараз". Останні 25 років терактів смертників і ракетних обстрілів залишили відкриту психологічну рану, переконавши ізраїльтян у тому, що спокій може бути оманливим і що вони постійно перебувають у небезпеці. Багатьом здається, що 7 жовтня вони отримали цьому підтвердження.

Навіть в останнє, відносно спокійне, десятиліття ізраїльтяни все сильніше схилялися вправо. Нинішній уряд - імовірно, найбільш правий за всю історію держави. І реакція його в перші дні після 7 жовтня була жорсткою: безпеку можна відновити тільки силою, повернути заручників можна тільки військовими методами, а головна мета війни - знищення ХАМАС, і перед нею тьмяніє навіть доля викрадених - не кажучи вже про необхідність "тримати обличчя" перед міжнародною спільнотою.

Читайте також: Ізраїль оголосив Генсекретаря ООН Антоніу Гутерріша персоною нон ґрата [5]

Ось кілька висловлювань військових і цивільних керівників Ізраїлю, які, напевно, будуть використовуватися в суді ООН для доказу наміру вчинити геноцид у Газі. Міністр оборони Галант не приховував [6], що він наказав влаштувати "повну облогу" Гази, перекривши доступ їжі, води і палива до сектору; прем'єр Нетаньягу заявив [7] про намір перетворити "всі місця, де ХАМАС ховається, діє... на руїни"; президент Іцхак Герцог (порівняно ліберальний голос на ізраїльській політичній арені) зазначив [8], що Ізраїль не робить відмінностей між палестинськими цивільними особами і бійцями ХАМАС. Галант також пообіцяв [9], що Ізраїль "знищить усе", тоді як військовий представник Даніель Хагарі сказав [10], що військовий акцент Ізраїлю буде зроблений на "шкоді, а не на точності".

Але всередині країни ця риторика зустрічала гарячу підтримку. Майже 40% ізраїльтян вважають, що військова відповідь у Газі була правильною, а ще більше третини - що вона була недостатньою, показало проведене навесні опитування [11] Pew Research Center. Разом - майже три чверті. І лише 4% єврейського населення Ізраїлю (близько 20% жителів - араби) вважають, що війна зайшла занадто далеко.

Частина цього розриву між ізраїльським і міжнародним сприйняттям війни пов'язана з тим, як війну зображують у ЗМІ. Тоді як міжнародні ЗМІ переповнені несамовитими повідомленнями з Гази про лікарів, які проводять ампутації без анестезії, і про батьків, які пишуть на тілах своїх дітей їхні імена для розпізнання в разі їхньої загибелі, в основних ізраїльських ЗМІ про страждання в Газі практично не говорять. "Тут [в Ізраїлі] ЗМІ не показують те, що відбувається в Газі, так, як це роблять інші", - сказала [12] Майрав Зонсейн, старша аналітикиня з питань Ізраїлю та Палестини в Міжнародній кризовій групі. За її словами, страждання в Газі просто не є фактором того, як про цю війну розповідається в Ізраїлі.

Навіть коли останніми місяцями ізраїльтяни виходили на масові акції протесту проти уряду і Нетаньягу, це не були демонстрації за мир або протести проти нелюдськості бойових дій у Газі. Це скоріше протест проти нездатності ізраїльського керівництва досягти цілей війни - насамперед, повернення заручників. Базове припущення, що безпеку і саме існування їхньої країни можна забезпечити тільки силою, навіть через рік війни навряд чи піддається сумніву.

Читайте також: Викриття шпигунської мережі в Лівані пояснює, як Ізраїль ювелірно ліквідує лідерів «Хезболли» [13]

Протести в Ізраїлі пов'язані з нездатністю керівництва досягти цілей війни, насамперед - звільнити заручників / Фото: Jack GUEZ / AFP / Scanpix / LETA

Звідси наснага після нещодавніх операцій проти ліванського угруповання "Хезболла", що розпочало обстріли півночі Ізраїлю 8 жовтня і продовжувало їх увесь рік. У вересні Ізраїль (він, утім, не підтверджує своєї причетності) здійснив видовищну "атаку пейджерів", коли у членів "Хезболли" практично одночасно вибухнули тисячі засобів зв'язку, убивши або покалічивши сотні бойовиків угруповання, а в деяких випадках - і членів їхніх родин або випадкових цивільних.

Незабаром після цього армія Ізраїлю завдала ударів по інфраструктурі "Хезболли" в Лівані і почала наземну операцію. У результаті знищено практично все вище керівництво угруповання, включно з генеральним секретарем Хасаном Насраллою, але приблизно мільйону ліванців довелося покинути домівки і стати внутрішньо переміщеними особами;

Дії Ізраїлю в Лівані, які загрожують перерости в масштабну регіональну війну, викликають осуд міжнародного співтовариства - і схвалення [14] більшої частини ізраїльтян. Розрив між поглядами на війну і мир з і ззовні Ізраїлю стає дедалі ширшим. А критика? До неї ізраїльтяни давно звикли.

Читайте також: Ізраїль проґавив напад терористів ХАМАС і до чого тут Путін [15]

Просте пояснення

Ізраїлю не звикати до осуду. Його політика окупації Західного берега, зростання ізраїльських поселень, нелегальних згідно з міжнародним правом, і насильства щодо палестинців давно піддається критиці. Короткострокові, але регулярні бойові дії проти ХАМАС у секторі Газа ще до 7 жовтня також призводили до страждань цивільного населення - і засудження Ізраїлю з трибун ООН або сторінок світових ЗМІ;

За останні десятиліття ізраїльські уряди (які від середини 1990-х років більшу частину часу очолював Біньямін Нетаньягу), а також прибічники Ізраїлю в США та, меншою мірою, в Європі, виробили власну стандартну відповідь на будь-які претензії: звинувачення в антиізраїльській упередженості, або просто в антисемітизмі. Росіянам це добре знайомо: критика дій Росії - це завжди русофобія.

Коли на початку 2022 року британське відділення Amnesty International опублікувало звіт, який звинувачував Ізраїль у використанні практик апартеїду, тодішній міністр закордонних справ Яїр Лапід поспішив заявити [16], що організація "використовує подвійні стандарти та демонізацію, щоб делегітимізувати Ізраїль. Це саме ті компоненти, з яких складається сучасний антисемітизм". Того ж 2022 року генеральний директор американської єврейської організації "Антидифамаційна ліга" (ADL) Джонатан Грінблатт спровокував суперечки [17], прирівнявши опозицію Ізраїлю до прихильності до теорій переваги білої раси як джерела антисемітизму.

"Антисіонізм - це антисемітизм", - заявив Грінблатт. Він виокремив "Студентів за справедливість у Палестині" і навіть "Єврейський голос за мир" як групи, що "уособлюють радикальний лівий рух, дзеркальне віддзеркалення крайніх правих, яких ADL давно відстежує".

Цей підхід - аж ніяк не недавній винахід. Існує навіть спеціальний термін для просування такого спрощеного проізраїльського наративу - "хасбара", з івриту "пояснення". На відміну від зв'язків із громадськістю, "хасбара" не має на увазі обміну думками або діалогу, хоча він може дати ефект. Багато хто чув про опитування [18] протестувальників-студентів, які скандували палестинське гасло "від річки до моря": майже половина (47%) не знали, про які річку і море йдеться, і, таким чином, не усвідомлювали, що закликають до знищення Ізраїлю.

Але в неї є продовження: коли професор, який проводив опитування, показав їм карту, три з чотирьох протестувальників змінили думку про гасло. Як написала [19] газета "Хаарец", ключове переконання в основі "хасбари" полягає в тому, що "справа Ізраїлю, як її розуміють прихильники, настільки справедлива, що все, що вам потрібно - це правильно її пояснити. Якщо ваш співрозмовник не переконаний, він від початку злий і антисеміт".

Читайте також: Аналітики порівнюють напад Ірану на Ізраїль та атаки Росії проти України: "Є дві відмінності" [20]

На посилену після початку війни в Газі критику Ізраїлю його захисники відреагували звичним чином, у логіці "хасбари". В антисемітизмі звинувачували студентів, які протестують у кампусах проти війни, і учасників демонстрацій за припинення вогню, хоча в них часто брали участь євреї та єврейські організації. Хоча частина протестувальників дійсно дотримується антисемітських поглядів;

Дізнавшись про майбутній ордер на його арешт від Міжнародного кримінального суду, Біньямін Нетаньяху заявив, що "новий антисемітизм" "перемістився з кампусів Заходу до суду в Гаазі". Посол Ізраїлю в ООН Гілад Ердан з'явився на засіданні Ради безпеки ООН із жовтою зіркою на лацкані піджака, викликаючи в пам'яті переслідування євреїв за часів Голокосту;

Така реакція навряд чи може спонукати когось за межами Ізраїлю переглянути свої погляди, але, за логікою "хасбари", цього й не потрібно: Ізраїль не може переконати "антисемітів", а будь-яка критика його політики або війни - це антисемітизм за визначенням. Ізраїль не стільки програв битву за світову громадську думку, скільки не вважав за потрібне її вести.

—

Олександра Аппельберг, опубліковано у виданні "Важливі історії" [21]

---

Читайте також: 

• Підземні війни: як Ізраїль штурмує систему тунелів у секторі Газа — останній рубіж ХАМАС [22]
• Іран вдарив балістичними ракетами по Ізраїлю [23]
• Ердоган публічно похвалив ХАМАС і скасував візит в Ізраїль [24]
• Журналісти BBC понад 1500 разів порушували редакційні принципи при висвітлення війни в Ізраїлі  [25]
• Чому Ізраїль не надає Україні військової допомоги? [26]
• Професія – терорист: як ХАМАС захопив владу в секторі Газа і чому Ізраїль виявився не готовим до нападу [27]