Підземні війни: як Ізраїль штурмує систему тунелів у секторі Газа — останній рубіж ХАМАС

Версия для печати

Поки що в Каїрі тривають переговори щодо тимчасового припинення вогню в секторі Газа, Ізраїль готується до штурму останнього оплоту палестинських збройних формувань — Рафаха, куди переїхали сотні тисяч мирних палестинців. Перед початком сухопутної операції одним із ключових військових викликів для ізраїльської армії вважалася розгалужена мережа тунелів та бункерів. Попри очікування, збройний опір в ексклаві вдалося зламати порівняно швидко і з незначними втратами, а багатокілометрові тунелі не допомогли ХАМАСу. Але тепер, через півроку бойових дій, саме створена терористами та їхніми союзниками грандіозна система підземних комунікацій є головною перешкодою для остаточної перемоги ізраїльтян у конфлікті. Ховаючись у тунелях, терористи сподіваються виграти час та дочекатися моменту, коли Захід змусить ЦАХАЛ піти з Гази.

Про "підземну" війну та її перспективи розповідає видання The Insider.

Підземний світ сектору Газа

Перед початком наземної операції ЦАХАЛ у секторі Газа експерти побоювалися, що створена там система тунелів дозволить ХАМАС разом з іншими палестинськими угрупованнями нав'язати довгі та кровопролитні міські бої і таким чином завдати значної шкоди ізраїльській армії. Відомо, що до війни, яка почалася в жовтні 2023 року з нападу на прилеглі до сектора ізраїльські території, на «нижню Газу» або «метро Гази» йшло до 95% від усіх поставок в ексклав цементу, а довжина підземних комунікацій оцінювалася в 400-500 км.

Вже під час бойових дій з'ясувалося, що мережа підземних комунікацій набагато ширша, технічно досконаліша і складніша, ніж передбачалося. У тунелях розташовувалися не лише укриття для керівництва та особового складу бойовиків та шляхи для потайного переміщення людей та вантажів, а й командні пункти, склади зі зброєю, потужності з виробництва боєприпасів, а деякі приміщення виявилися настільки великими, що там могли вільно їздити машини.

Крім того, ізраїльські військові знайшли спеціалізоване тунелепрохідницьке обладнання та добре підготовлені до тривалої облоги підземні приміщення. Іншими словами, на зміну примітивним «норам» з дерев'яними опорами з початку 2000-х років прийшли добре сплановані та побудовані капітальні тунелі та бункери у північнокорейському стилі (інженери з КНДР допомагали у будівництві тунелів ліванському руху «Хезболла», а вже ті, у свою черга, мабуть, поділилися досвідом із представниками ХАМАС). У тих приміщеннях, де тримали заручників, не пошкодували часу та сил на декоративне облицювання стін кахельною плиткою.

За оцінкою ЦАХАЛ на січень 2024 року, загальна довжина мережі підземних комунікацій становить від 560 км до 725 км із більш ніж 5700 окремими шахтами-входами. Для їх будівництва було використано 6 тисяч тонн цементу та 1,8 тисячі тонн сталі. Тунелі знайшли не лише під шпиталями (зокрема найбільшим — «Аль-Шифа», щоправда, зовсім не такі масштабні, як передбачали в Ізраїлі), мечетями та школами, а й під установами ООН (зокрема, під штаб-квартирою БАПОР) , сільгоспугіддями та навіть цвинтарями. Більш того, надземні об'єкти та підземна інфраструктура виявилися пов'язаними в єдине інфраструктурне ціле електричними мережами, зв'язком та каналізацією. Втім, з погляду використання безпосередньо під час боїв тунелі не дали якихось суттєвих переваг.

Чи допомогли тунелі ХАМАС

За час операції «Залізні мечі» ЦАХАЛ досяг вражаючих результатів на землі. Втративши менше 300 осіб убитими і близько 1500 людей пораненими з початку сухопутної операції (з кінця жовтня 2023 року) ізраїльтяни заявляють про знищення приблизно 13 000 бойовиків різних палестинських угруповань і «розгром» (мається на увазі втрата боєздатності) 18-20 "батальйонів" ХАМАС. Щоправда, при цьому вони зруйнували більшу частину житлового фонду та об'єктів інфраструктури принаймні на півночі сектора, відповідно, біженцям, які скупчилися на півдні, по суті, нікуди повертатися.

Що ж до підземної війни, то противник ізраїльтян де-факто не з'явився на полі бою. Бойові дії під землею традиційно вважаються одними з найскладніших — вогнева міць і техніка не такі важливі, а сторона, що настає, свідомо перебуває в уразливому становищі, оскільки не має всієї повноти інформації про поле битви і може провести розвідку тільки фізично опинившись на місці.

Але особливих тактичних чи оперативних вигод палестинським бійцям тунелі не принесли — за винятком буквально кількох прикладів, коли вони використовувалися для потайного переміщення сил та організації засідок. Наприклад, саме у тунельній пастці загинув військовослужбовець Галь Айзенкот, син міністра та колишнього начальника Генштабу Гаді Айзенкота. Наразі контроль обстановки на землі та постійна розвідка з повітря дозволяють негайно виявляти та завдавати ударів по бойовикам у шахтах тунелів.

Разом з тим невисока бойова цінність тунелів анітрохи не наблизила Ізраїль до рішучого успіху у війні. ХАМАС разом із союзними угрупованнями показали небачений приклад виживання проти багаторазово переважаючого за силою та технічним оснащенням противника. Завдяки підземним комунікаціям рух зберігає суб'єктність, веде переговори про перемир'я і не збирається здаватися. Більше того, ХАМАС висуває свідомо неприйнятні для уряду Ізраїлю умови обміну заручників на кшталт постійного припинення вогню, виведення із сектору Газа всіх сил ЦАХАЛ та дозволу мирним жителям повернутися до місць постійного проживання.

Іншими словами, палестинська сторона навіть через півроку майже безперервних ударів з повітря, зачисток на землі і, мабуть, справді чутливих втрат у живій силі та вогневих можливостях зовсім не почувається у відчайдушному становищі. Наскільки можна судити, глибина залягання, розгалуженість та технічне виконання тунелів, зроблені там запаси їжі та води дозволяють палестинським силами місяцями залишатися під землею та одночасно підтримувати зв'язок із «зовнішнім світом».

Тунелі дозволяють виграти час

Тунелі не допомогли ХАМАС та іншим палестинським угрупованням протистояти ізраїльській армії. Проте вони, як і раніше, становлять величезну проблему, оскільки дають стратегічну політичну перевагу, а саме дозволяють вичікувати і вигравати час. А час, очевидно, працює проти Ізраїлю, виходячи з того, що гуманітарна ситуація в секторі Газа тільки погіршуватиметься, а жертви серед мирного населення — зростатиме. До речі, ХАМАС усіляко вітає ці жертви.

Не існує жодного реалістичного сценарію одночасного покращення гуманітарної ситуації та мінімізації жертв серед мирних палестинців (чого від Ізраїлю вимагають міжнародні партнери) та досягнення заявлених урядом Ізраїлю головних цілей усієї військової кампанії — звільнення всіх захоплених під час нападу 7 жовтня 2023 року заручників військово-політичної сили.

Слід враховувати, що ЦАХАЛ зберігає безпосередній контроль над порівняно невеликими територіями в ексклаві, з решти районів військовослужбовців давно виведено, а формат бойових дій за останні кілька місяців перейшов до окремих рейдових операцій. Але судячи з того, що бойовики періодично з'являються в нібито вже зачищених районах, зокрема, у тому ж шпиталі «аль-Шифа», а ЦАХАЛ регулярно оголошує про нові знайдені тунелі, функціональність прихованих підземних шляхів сполучення досі підтримується.

Але найголовніше, що система тунелів «метро Гази» є проблемою без зрозумілого рішення.

По-перше, десь під землею ховаються керівники ХАМАС і, найімовірніше, там же тримають як «живий щит» живих заручників.

По-друге, у майбутньому у разі повного виведення ізраїльських військ із сектору Газа ніхто не завадить на основі ділянок підземної мережі, що збереглися, почати відновлення тунелів і знову розміщувати там казарми, склади та пускові установки для ракет. У цьому сенсі знищити середовище для відтворення військового потенціалу, тобто захищені підземні простори набагато важливіше, ніж полонити або вбити керівників ХАМАС.

По-третє, оскільки тунелі не просто побудовані під житловими та цивільними об'єктами, а безпосередньо пов'язані з ними ходами, електричними та комунальними мережами, то їх нейтралізація пов'язана вже не з військовими, а з гуманітарними викликами.

Що робити далі

Сам по собі такий об'єкт, як підземний тунель, не так легко виявити, обстежити і зруйнувати або призвести до непридатності. ЦАХАЛ застосовує для цього виключно складні та різноманітні технічні засоби та методи: від керованих дистанційно роботів до спеціально навчених собак. Наприклад, щоб зруйнувати лише одну секцію тунелю в 2,5 км між північною та південною частинами сектора Газа, знадобилося 30 тонн вибухівки.

Для вирішення відповідних завдань залучаються підрозділ спецназу інженерних військ «Яалом», кінологічний підрозділ «Окец». Відомо, що Ізраїль намагався затопити частину тунелів морською водою під час операції «Атлантида» за допомогою насосів, але результат виявився не таким, як очікувалося. Частину шахт заливають бетоном, бо на знищення тунелів цілком не вистачає ресурсів.

За оцінкою ізраїльських та американських джерел у спецслужбах, станом на січень 2024 року вдалося пошкодити або унеможливити використання від 20% до 40% від усієї мережі підземних споруд у секторі Газа. Офіційні дані щодо цього навмисно не розголошуються. Оскільки з того ж січня 2024 року ізраїльські війська перейшли від маневреного етапу у війні до зачисток та окремих рейдових операцій, малоймовірно, що цей показник різко збільшився.

Очевидно, ЦАХАЛ потрібні роки, щоб привести підземні тунелі в секторі Газа в непридатність. Але ніхто не знає, скільки часу вони мають насправді, враховуючи зростання міжнародного тиску. Деякі експерти сумніваються, що це, в принципі, можливо. Відповідно, для ХАМАС цілком робочою виглядає стратегія вичікування в глибині, поки час і політики на Заході не змусять ізраїльтян піти, щоб піднятися нагору переможцями.

Переклад: «Аргумент»

На цю тему:

• "Це стане зоною смерті. Вони загинуть у тунелях" - ЦАХАЛ почав системне знищення тунелів ХАМАС у Газі
• Звідки в секторі Газа доларові мільйонери та яке походження їх капіталів
• Телиці судного дня: як корови стали причиною атаки ХАМАС на Ізраїль
• «Відмазки ніхто не прийме»: як діти еліти Ізраїлю пішли на війну
• "Вісь опору" або "Шиїтський півмісяць": "проксі" Ірану як фактор третьої світової війни
• "Немає ніяких сумнівів, що ХАМАС готувала до нападу російська сторона", - резервіст Армії оборони Ізраїлю