В Україні з початку повномасштабного вторгнення зареєстрували близько 4 тисячі злочинів, які вчинили російські окупанти проти дітей.

Про це у вересні повідомив генеральний прокурор Андрій Костін. За його словами, найбільша кількість таких злочинів зафіксована у Луганській, Донецькій та Херсонській областях. Вони стосуються фактів викрадення, примусової депортації та сексуального насильства щодо дітей, сказав Костін.  Крім того, генпрокурор нагадав, що на окупованих територіях намагаються «перевиховувати» українських дітей та залучають їх до мілітарних організацій, зазначає Радіо Свобода [2]. Дітям видають російські паспорти, замінюють дані, насаджують наративи російської пропаганди й змушують вступати до «Юнармії» та інших парамілітарних структур, зазначив Костін.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» [3] вирішив докладніше дізнатися про те, з якими психологічними наслідками стикаються діти через війну та чи вдасться покарати російську владу за злочини проти українських дітей.

«... забрали цих дітей «на підвал» і били їх усю ніч. Причому вони відкрили повністю двері та вікна того підвалу. Батьків, які прибігли визволяти своїх дітей, не пускали озброєнні військові. Плач та крики про допомогу дітей чули батьки, але нічого не могли зробити. Цих дітей на ранок викинули з підвалу в абсолютно непритомному стані»

Головна спеціалістка з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська розповіла «Новинам Приазовʼя», що у регіоні зареєстровано 283 кримінальні правопорушення проти дітей.

«172 випадки стосуються умисних вбивств або ж поранення дітей, 72 стосуються депортації або примусового переселення дітей, а 21 – незаконного позбавлення волі. Також зафіксовані 3 випадки злочинів проти статевої свободи дітей та 15 інших воєнних злочинів, таких як вербування або пошкодження майна неповнолітніх», – проінформувала вона.

Деякі діти, що залишаються на окупованих територіях, зазнають пропагандистського впливу для формування у них позитивного ставлення до Збройних сил РФ, додали у відомстві.

«Наразі обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у трьох кримінальних провадженнях за такими фактами. На Херсонщини, дійсно, досить велика кількість злочинів оскільки обстріли території продовжуються, і саме через це найбільше проваджень – через вбивства дітей [4], а також їхні поранення», – зазначила вона.

Читайте також: Неповнолітніх українців окупанти викрадають цинічно й безжально [5]

«Умисне вбивство неповнолітнього»

До суду спрямовані обвинувальні акти у трьох кримінальних проваджень, потерпілими яких є діти, каже представниця прокуратури.

«Один із цих випадків стосується умисного вбивства неповнолітнього, інше – поранення двох дітей внаслідок обстрілу Херсона, а ще один – сексуального насильства під час збройного конфлікту. Що стосується останнього випадку, то за наслідками досудового розслідування, а також судового провадження вироком Приморського районного суду міста Одеси, військовослужбовець РФ визнаний винним у зґвалтуванні жінки на Херсонщині в присутності її малолітнього сина. Йому призначено покарання у вигляді 11 років позбавлення волі й наразі вже вирок набув законної сили», – розповіла Весіловська. 

Більшість проваджень наразі є заочними. Весіловська пояснює, що дуже складно проводити досудове розслідування на тій території, до якої українські правоохоронці фізично не мають доступу. Втім, в прокуратури вже є результати по ідентифікації безпосередньо російських військових. Їм повідомлено про підозри, у тому числі заочно.

«Злочини, скоєні військовими РФ проти дітей у більшості випадків кваліфікуються за статтями 437 і 438 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за агресивну війну та порушення законів і звичаїв війни. Покарання за ці злочини передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 15 років або довічного позбавлення волі, якщо злочин супроводжувався умисним вбивством», – повідомила представниця прокуратури.

«Відмовляють у репатріації»

Юристка благодійного фонду Save Ukraine Мирослава Харченко розповіла «Новинам Приазов'я», що ще одним видом злочину, який чинить Росія, є відмова від законної репатріації дітей, тобто повернення їх до України.

Мирослава Харченко 

«У квітні цього року була зустріч у міжнародному форматі, на дипломатичному рівні, де наша українська сторона подала список з 561 дитини. Це означає, що ці діти точно ідентифіковані Україною, їм є куди повертатися, їх тут чекають. Україна знає, де вони знаходяться, тому попросили РФ повернути нам цих дітей. Марія Львова-Бєлова (дитяча омбудсменка РФ – ред.) погодила лише 29 дітей. За деякий час ще 7 повернулися. Тобто це відмова від законної репатріації дітей прямо офіційно, на вищому дипломатичному рівні», – зауважила вона.

За словами Харченко, українським жінкам, які їдуть, щоб забрати своїх дітей, чинять перешкоди, що так само є міжнародним злочином.

«Їх допитують по три доби, їх змушують приходити поліграфи, їх депортують з Білорусі на незаконних підставах, їм не дають можливості спілкуватись з дітьми. Це все так само – злочин», – наголосила вона.

• Згідно з даними Національного порталу «Діти війни», депортованими вважають понад 19 тисяч дітей. За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, які він озвучував у вересні цього року, повернути з окупованих територій або Росії вдалося понад 900 дітей.

• У Росії стверджують, що начебто сприяють поверненню депортованих дітей до України. Про це заявляла уповноважена президента Росії з прав дитини Марія Львова-Бєлова. Втім, українські правозахисники, які долучені до цього процесу, заперечують слова російської чиновниці. Про те, що Росія всіляко перешкоджає поверненню дітей, говорив, зокрема, керівник організації Save Ukraine Микола Кулеба.

«Злочин індоктринації»

Росія проводить індоктринацію українських дітей, зазначила юристка. Це означає, що дітям систематично нав'язують російські наративи, ідеологію і переконання.

Читайте також: Херсонське пекло російської окупації [6]

Діти у формах, як схожа на військову, в окупованому Севастополі 

«Зараз в сучасному світі не треба людину вбивати. Її можна захопити, відрізати від зовнішнього світу, від батьків, від інформацій, від української мови, від доступу до підручників про українську історію, насадити свою культуру, індоктринувати цю дитину і все. Ця дитина вже піде служити Путіну практично залюбки, тому що вона стала жертвою злочину індоктринації.

«Хочеш здолати ворога, виховуй його дітей». Це саме те, що вони зараз роблять. Вони наших дітей захопили, і вони виховують їх, як росіян, як воїнів. Діти змушені ходити в цю «Юнармію», в мілітаристські молодіжні утворення, їх там мілітаризують, їх вчать використовувати зброю. Найбільше їх навчать ненавидіти Україну, а можливо і насамперед ненавидіти українців», – підкреслила фахівчиня.

«Ламають психіку»

Діти, які повертаються з окупованих територій або Росії, можуть не знати про реальні події в Україні. Деякі з них переживають нервові зриви, коли стикаються з російським перевихованням, розповідає Харченко.

Повернення українських дітей з російської депортації 

«Повернулася дівчинка, у якої в окупації стався нервовий зрив. Дуже довго її приводили до тями. Її змусили вже йти в російську школу, не було більше можливості ховатися. Адже діти там знають, що якщо не ходити в російську школу, якщо мама не зробить тобі російські документи, то дитину відберуть. Ця дівчинка прийшла перший день зі школи в сльозах, в істериці, і неможливо було заспокоїти через те, що вчителька їй сказала, що «України не існує і ніколи не існувало», що це все українські неонацисти, чи як вона їх там назвала, придумали заради того, щоб створити та виростити з цієї дитини нациста. Дівчинка була в шоці, тому що вона знає, що вона українка, вона живе в Україні, вона любить її і тут відбувається жорстка, груба заміна понять. Це ламає психіку дітей дуже сильно», – зазначила юристка.

За її словами, організації вдалося повернути дитину, яка була впевнена, що України вже не існує, що «Росія її вже стерла з землі»: «Вона була щиро здивована, коли побачила український прапор, коли вона почула українську мову».

«Били підлітків усю ніч»

Крім того, дітей на окупованих територіях піддають катуванням, додала Харченко. Вона розповіла про історію двох підлітків, яких окупанти підозрювали в проукраїнських поглядах. Їх затримали, відібрали телефони, в яких знайшли згадки про щось українське. Це стало приводом забрати підлітків «на підвал».

Катівня російських окупантів, яку виявили у Херсоні після звільнення міста. Фото ілюстраційне 

«Діти не все видалили. Окупанти вирішили, що з цього моменту вони не підлітки, а екстремістське угрупування. Вони забрали цих дітей «на підвал» і били їх усю ніч. Причому вони відкрили повністю двері та вікна того підвалу. Батьків, які прибігли визволяти своїх дітей, не пускали озброєнні військові. Плач та крики про допомогу дітей чули батьки, але нічого не могли зробити. Це катування, щоб зламати. Цих дітей на ранок викинули з підвалу непритомному стані. Діти зараз перебувають вже на вільній території, але вони не можуть свідчити, бо їхні батькив окупації», – розповіла Харченко.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Стрес переселенців

Психологиня фонду «Голоси дітей» Оксана Писарева розповіла, як війна може впливати на дітей, що живуть в Україні. За словами фахівчині, постійне перебування у тривозі та стресі негативно впливає на їхній ментальний стан.

«Наприклад, дитина боїться ходити в садочок, боїться повітряної тривоги. Тому що, по перше, дитина відчуває страх батьків. Батьки хвилюються, дитина це чує, теж хвилюється. Тобто її буденне життя порушується постійним хронічним стресом і тривогою. Вихователі у садочку так само переживають, бо це велика відповідальність. Діти постійно знаходяться в цій тривозі», – пояснила вона.

Діти дивляться на воронку, яка залишилася внаслідок російського ракетного удару у Глевасі на Київщині, 26 січня 2023 року

Особливого стресу зазнають діти, які переїжджають до інших регіонів через бойові дії чи окупацію територій, каже психологиня. В таких дітей як правило стаються гірші умови проживання, ніж були до. Дитині потрібен час на адаптацію та інтеграцію на новому місці.

«Родина вибита часто зі стандартної рутини. Батькам теж треба робити додаткові зусилля. По суті, Росія забирає у дітей дитинство. Тільки час покаже, як ця травма війни відобразиться на їхньому дорослому житті. Ми тільки з часом це зрозуміємо», – зауважила Писарева.

«Не розуміють реальність»

За її словами, психологічної реабілітації також потребують діти, повернені з депортації. Вони зазвичай розгублені й не можуть зрозуміти, якою насправді є реальність, оскільки минуле українське життя цих дітей у РФ оголошували фейковими. 

«Дитина просто навіть не може протестувати реальність, що є правдою з її життя, що є фейком. І це дуже розщеплює психіку дитини, тому що вона не може зрозуміти свою адекватність. І це така кризова історія. Перше, що ми робимо – це допомагаємо дитині протестувати реальність і розібратись, повірити в те, що її життя не фейк, що те, що було з нею в її житті до окупації, до депортації, що це було реальним. Це один момент. Другий момент – частина з них не ходила до школи або ходили в російську. Тобто зараз ті дітки, які повертаються, вони по два з половиною роки не були в Україні, в них пропущений цей період», – додала вона.

Як притягати до відповідальності?

Юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська вважає, що Росія цілеспрямовано атакує українських дітей. І це становить загрозу не лише для України.

Катерина Рашевська

«До 2030 року у нас є інформація, що російський військово-патріотичний дитячий рух «Юнармія» буде намагатися досягнути показника 10-15% усього російського мобілізаційного резерву, в тому числі за рахунок українських дітей. Таких рухів достатньо багато. Це не тільки порушення прав українських дітей, але й загроза світовій безпеці, загроза світовому миру. Власне тому зараз під час Генеральної асамблеї ООН, так само під час Глобального саміту миру розглядалися питання для того, аби запобігати вчиненню таких злочинів в майбутньому, а також покарати за них», – наголосила Рашевська.

Причетні до злочинів проти дітей мають бути засуджені як на національному, так і на міжнародному рівні, зазначила правозахисниця. Також можуть бути залучені позасудові засоби притягнення винних осіб до покарання.

Міжнародний кримінальний суд цікавлять тільки російські посадовці 

«Ми маємо розуміти, що Міжнародний кримінальний суд не буде займатися усіма злочинцями. Йому цікаві лише російські високопосадовці та їхні посіпаки. А от, що стосується інших судів, то це можуть бути не лише національні українські суди, але й суди в інших державах. Що стосується позасудових засобів відповідальності, то тут можна використати потенціал системи ООН. Це і комітети з ліквідації расової дискримінації, у нас уже є попередні рішення Міжнародного суду ООН, що стосується порушення відповідної конвенції. Можна спробувати подати індивідуальні скарги до самого комітету. Також це і комітет по протидії й катуванням. На жаль, вся та політика РФ, яка спрямована на викорінення української ідентичності наших дітей, сягає порогу нелюдського поводження і може розглядатися як ментальні тортури. Тому ця конвенція також нам в поміч. І це може бути навіть конвенція про запобігання злочину геноциду», – пояснила юристка.

Вона додала, що також у майбутньому може бути створений міжнародний механізм відшкодування шкоди потерпілим від дій Росії у цій категорії злочинів, наприклад, за рахунок спеціального фонду, російських активів.

«Тобто це також один із механізмів забезпечення справедливості для українських дітей. Що стосується конкретних категорій постраждалих, наприклад, діти повернуті з депортації, вони часто наголошують, що для них справедливість це повернути додому їхніх друзів, тих знайомих, які також перебувають на території РФ. Тому насправді є багато можливостей. Справедливість на міжнародному рівні не досягається за рік, або за два. На жаль, подекуди навіть потрібне десятиліття, аби можна було покарати кожного злочинця», – зазначила Рашевська.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють саме у насильницьких депортаціях та переміщеннях населення, зокрема дітей, із окупованих територій України. Львова-Бєлова заявляла, що її робота після видачі ордера МКС ніяк не змінилася.

—

Юлія Щетина [7], Олена Бадюк [8], опубліковано у виданні Радіо Свобода [9]

Читайте також: 

•  Як Росія викрадає українських дітей та з якими проблемами стикаються родини після їх повернення [10]
• «Рідні не знають, чи живі діти». Коли Путіна покарають за викрадення маленьких українців? [11]
• Шлях російських людожерів, Путіна та його подільниці Львової-Бєлової, до обвинувачення МКС [12]
• Чим гаазький ордер для Путіна небезпечніший за санкції [13]
• Міжнародний суд в Гаазі видав ордер на арешт Путіна. Що означає це рішення [14]
• Українські діти вивезені окупантами в росію: порушення Женевської конвенції і злочин геноциду [15]
• Злочини російських окупантів: Викрадення дітей, затримання і тортури [16]
• Звірства російських фашистів: окупанти насильно вивозять українців із Херсонської області [17]
• Воєнні злочини Росія проти дітей України  [18]