
"Велика угода", яку Дональд Трамп, судячи з усього, мріє укласти з Володимиром Путіним, може охоплювати не лише політичні угоди і домовленості в галузі озброєнь, а й значну економічну складову, спрямовану на послаблення зв'язку між Росією і Китаєм.
Ймовірне обговорення в цьому контексті співпраці США та Росії в Арктиці неминуче ставить питання про газові запаси Росії в цьому регіоні та можливості їхнього освоєння, а також про розблокування вже розроблюваних родовищ, продукція яких не має ринків збуту через санкції та припинення поставок до Європи, зазсначає аналітичний портал Re: Russia [2].
У цьому контексті варто розглядати чутки про можливу реанімацію "Північного потоку - 2", що з'явилися останнім часом. При цьому йдеться про посередництво США при постачанні російського газу в Європу.
Хоча такий поворот подій суперечить політиці ЄС останніх років, після закінчення війни тиск на користь відновлення поставок може виявитися в Європі дуже сильним. Дешевий трубопровідний газ - важлива конкурентна перевага європейської промисловості.
Однак угода з "Північним потоком" може бути тільки першим етапом більш широкого співробітництва в газовій сфері. Якщо Росія відновить обсяги свого газового експорту до довоєнного рівня, то сукупна частка експорту, яка припадає на неї та США, наблизиться до 40%.
Ідея глобального газового альянсу з Росією може виявитися частиною національної стратегії енергетичного домінування, яку Трамп доручив розробити спеціально створеній раді. До співпраці з Росією США підштовхує загроза формування альтернативного газового альянсу, ключову роль у якому відіграватиме Китай.
Геополітичний розворот: чому Росія на сьогоднішній день є більшою загрозою світопорядку, ніж Китай [3]
Хоча зміст "великої угоди", яку Дональд Трамп мріє укласти з Володимиром Путіним і в якій припинення війни в Україні на прийнятних для Москви умовах він розглядає як свій "актив", невідомий, можна припустити, що, окрім політичних домовленостей та домовленостей у сфері озброєнь, вона включає істотну економічну частину. Ця частина, в сукупності з обіцяним повним або частковим скасуванням санкцій, покликана сприяти реалізації стратегічних планів Трампа щодо ослаблення зв'язків Росії з Китаєм, які мають бути врівноважені міцними зв'язками зі США.
Як ми вже писали, однією з арен співпраці, якою США заманюють Росію, найімовірніше, є домовленості щодо "розподілу Арктики" та освоєння її природних багатств. Однак така перспектива неминуче ставить питання про газові запаси Росії та можливості їх освоєння. На сьогоднішній день газ навіть з вже розроблюваних Росією родовищ виявився "замкненим" після припинення функціонування "Північного потоку" і санкцій проти російських ЗПГ-проектів. Саме в цьому контексті, вочевидь, слід розглядати чутки, що з'явилися минулого тижня, про інтенсивні обговорення на неформальному рівні можливості реанімації "Північного потоку - 2";
Про те, що "Північний потік - 2" може бути відроджений, ще наприкінці 2024 року розповідала The Wall Street Journal [4]. Виявилося, що на активи швейцарської компанії Nord Stream 2, оператора газопроводу, претендує американський підприємець Стівен Лінч, засновник інвестиційної компанії Monte Valle і один зі спонсорів Трампа. Він звернувся до Мінфіну США з проханням дозволити йому брати участь у відповідному конкурсі, коли той відбудеться. Лінч, ймовірно, відомий у Росії навіть краще, ніж у США. У 2007 році він придбав зарубіжні активи ЮКОСа - як пізніше з'ясувалося, в інтересах засновників інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал" Стівена Дженнінгса і Річарда Дітца.
На початку березня про те, що американські інвестори, зокрема Лінч, продовжують цікавитися активами Nord Stream 2, розповіли джерела Financial Times [5], а також німецьких видань Handelsblatt [6] і Bild [7]. За даними Bild [7], до переговорів підключився спеціальний посланник президента США з особливих доручень Річард Гренелл.
Крім того, ЗМІ з'ясували, що у проєкту з'явився операційний менеджер - колишній глава Nord Stream 2 Маттіас Варніг, старий знайомий Володимира Путіна. За інформацією The Wall Street Journal [8], під час служби в Дрездені офіцер КДБ Путін завербував Варніга, тоді офіцера Штазі. Цікаво, що Варніг, судячи з усього, знайомий з Лінчем. За даними Reuters [9], в угоді з придбання зарубіжних активів ЮКОСа Варніг забезпечив Лінчу підтримку "Роснефти" та отримав за це в якості винагороди частку в Ренесанс Капіталі.
Читайте також: Режим Путіна набуває нацистських рис [10]
Як може функціонувати відроджений "Північний потік - 2", зрозуміло лише в загальних рисах. Так, джерела Financial Times кажуть, що оператора газопроводу контролюватимуть американці. Вони купуватимуть газ у "Газпрому" і перепродаватимуть його споживачам у Європі.
Таким чином, кажуть джерела видання, ЄС не доведеться формально відновлювати відносини з Росією, чого він не хоче, а американські інвестори будуть "отримувати гроші ні за що". Розвиток цей сюжет має отримати найближчим часом. Nord Stream 2 проходить процес банкрутства, після якого його активи будуть виставлені на продаж. Це мало статися вже в січні, але компанії було видано відстрочку ще на чотири місяці.
Донедавна відновлення відносин Європи з "Газпромом" здавалося неймовірним сценарієм. Ба більше, вже до 2027 року Європа збиралася повністю відмовитися від російських вуглеводнів, а також від ядерного палива (утім, поки Європейська комісія відклала публікацію відповідного деталізованого плану [11]). На офіційному рівні ЄС заявляє [12], що не зацікавлений у відродженні "Північного потоку-2", бо прагне знизити залежність від такого "ненадійного партнера", як Росія.
Однак економічно перспектива відновлення поставок виглядає вкрай привабливою, насамперед для німецької промисловості. Тому, крім тиску проросійських членів ЄС, таких як Угорщина і Словаччина, лобістами проєкту можуть виявитися впливові сили всередині Німеччини. Про відновлення поставок уже заговорили деякі німецькі бізнесмени і політики, зауважує Bloomberg [13].
Щоправда, поки тільки в східних землях, де сильні позиції ультраправих і ультралівих партій, що симпатизують Росії. Представники федерального уряду і найбільших компаній на кшталт BASF реставрацію співпраці з Росією і "Газпромом" виключають. Але в разі закінчення бойових дій, підписання мирних угод і зняття з Росії санкцій з боку США аргументи про те, що дешевий трубопровідний газ - важлива конкурентна перевага європейської, і насамперед німецької, промисловості, звучатимуть більш ніж вагомо.
За останні п'ять років ціни на природний газ у США були в середньому на 70% нижчими, ніж у Європі, підрахував Bloomberg [14]. Ця різниця дає Америці значну конкурентну перевагу перед Європою і допомагає підтримувати політику Трампа щодо повернення американського виробництва з-за кордону.
Читайте також: Захід ще допомагає Україні триматися, але вже не допомагає перемагати - BBC [15]
Відновлення прокачування російського газу "Північним потоком" за участю американських посередників - це унікальна можливість поставити під контроль ЄС і США енергопостачання всієї Європи до кінця епохи викопного палива, заявляв Лінч в інтерв'ю The Wall Street Journal наприкінці минулого року. Але фактично картина виглядає складніше.
Різке зростання попиту на скраплений газ з боку Європи та різке скорочення після початку війни в Україні поставок з Росії допомогли США до середини 2023 року стати найбільшим постачальником газу не тільки в цьому регіоні, а й у світі до середини 2023 року.
На європейському ринку США тепер відіграють роль критичного постачальника, тобто такого, втрату якого практично неможливо заповнити. У 2024 році, за даними проєкту European LNG Tracker [16], США забезпечували майже половину європейського імпорту СПГ. Утім, СПГ-поставки становлять лише третину всіх газових поставок до Європи, тож частка США в газовому імпорті країн ЄС становила у 2023-2024 роках близько 18%, за підрахунками Breugel [17].
На частку Росії, другого за значимістю постачальника скрапленого газу, припало 19% (21,3 млрд кубометрів) усіх поставок СПГ. Це становить лише 7% газового імпорту ЄС. Однак ще 33,3 млрд кубометрів газу Росія поставила в Європу газопроводами, і її частка в газовому імпорті Європи загалом приблизно дорівнює американській - 19% за підсумками 2024 року, коли Росія серйозно наростила поставки як трубопровідного газу, так і СПГ. На Росію і США разом, таким чином, припадає близько 40% газового імпорту ЄС. Прокачування газу однією ниткою "Північного потоку" - це 25,5 млрд кубометрів на рік, що еквівалентно приблизно 9% газового імпорту ЄС.
Якщо постачання буде відновлено, то російський трубопровідний газ становитиме вже 20% усього газового імпорту Європи, а російська частка загалом (з урахуванням постачань СПГ на рівні 2024 року) - 27-28%. Таким чином, імпорт зі США та Росії і в цьому сценарії наближатиметься до половини всього європейського імпорту. Тобто на зміну газовій залежності Європи від Росії прийде газова залежність Європи як від Росії, так і від Америки. Що в нових геополітичних умовах і в контексті прагнення Європи до набуття суб'єктності в якості самостійної глобальної сили виглядає абсолютно по-новому.
На перший погляд, план повернення "Північного потоку", який просуває американська адміністрація, виглядає парадоксом. Саме Трамп у минулій своїй каденції виступав головним архітектором санкцій проти будівництва газопроводу до останнього моменту, що розглядалося спостерігачами як прагнення замістити російські трубопровідні поставки американським СПГ. Однак у більш далекій перспективі російсько-американський газовий альянс може видаватися цілком привабливою витівкою.
Читайте також: Західний бізнес що залишився в РФ отримує надприбутки та фінансує російську агресію [18]
Під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв збільшити видобуток нафти на 3 млн барелів на день (більш ніж на 20%) у рамках так званого плану "3-3-3" [19], який також передбачає зниження бюджетного дефіциту до 3% ВВП та підтримання економічного зростання на рівні 3% на рік. Цей план не може бути реалізований, вважає експерт Берлінського центру Карнегі Сергій Вакуленко.
У американського уряду немає інструментів, щоб так сильно розгойдати видобуток нафти, а якби вони і знайшлися, таке зростання видобутку привело б до зниження світових цін, що, своєю чергою, вдарило б по американським сланцевим проектам. Однак план Трампа виглядає "безумовно реалістичним", якщо оцінювати його виконання не в барелях нафти, а в барелях нафтового еквівалента (метод обліку, що включає природний газ), вказує в інтерв'ю з Bloomberg Ден Єргін [20], автор знаменитих книжок з історії нафтового бізнесу та віцепрезидент S&P Global. Такої ж думки дотримується аналітик S&P Global Рауль Леблан [14].
На ринку газу, на відміну від ринку нафти, потенціал зростання ще великий. За розрахунками Bloomberg [14], виробництво СПГ у США за час президентства Трампа може збільшитися на 60%. Загалом світовий ринок газу, як і ринок нафти, наближається до піку споживання. Але якщо споживання нафти, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) [21], може вийти на плато вже до кінця цього десятиліття, то споживання газу - лише після 2035 року.
Обсяги світової торгівлі газом зростатимуть щонайменше до середини століття, вважають аналітики МЕА. Поставки трубопровідного газу сягнуть піку (499 млрд кубометрів) уже 2030 року, як і поставки нафти, а потім почнуть поступово знижуватися. Водночас поставки СПГ можуть зрости з нинішніх 546 млрд кубометрів до 690 млрд у 2030 році, 719 млрд - у 2035-му, а 830 млрд - у 2050-му - до 690 млрд у 2030 році, 719 млрд - у 2035-му і 830 млрд - у 2050-му.
Природний газ було прийнято називати "паливом перехідного періоду" (bridge fuel) - його розглядали як найкращу альтернативу вугіллю на шляху до повної відмови від викопного палива. Але з урахуванням актуальних прогнозів газу загалом, але передусім СПГ, цілком підходить визначення "паливо майбутнього", підсумовує в розмові з Bloomberg виконавчий директор Американського інституту нафти (API) Майк Соммерс [14].
Читайте також: Новий (без)порядок та "Велика держава Шредінгера" [22]
Російський газовий експорт у 2019 році становив майже 21% від загальносвітового і скоротився тепер до 10,2%, США, навпаки, збільшили за цей час свою частку з 10,6% до майже 18%. Відновлення російської частки призведе до того, що в перспективі сукупна частка двох країн у світовому експорті газу наблизиться до 40-45%, якщо США продовжать нарощувати свій газовий експорт. З огляду на те, що, згідно з планом Лінча, європейські поставки Росії перебуватимуть під спільним контролем Росії і США, і ті самі США стануть партнером Росії в розробці нових родовищ, такий альянс починає виглядати таким собі газовим ОПЕК.
Читайте також: Чого насправді хоче Путін – 2: фактор Китаю [23]
Ці мегаломанські плани цілком вписуються в загальну ідеологію адміністрації Трампа, який створив рівно місяць тому Національну раду з домінування в енергетиці [24] та доручив їй розробляти стратегію енергетичного домінування. Цілком логічно, що найважливішим елементом такої стратегії має стати запобігання формуванню газового альянсу Китаю, Росії, на яку, за даними ОПЕК [25], припадає майже чверть доведених запасів газу у світі, та Ірану, на який припадає ще 17% запасів. Освоєння цих запасів можливе лише за наявності партнера з широкими фінансовими можливостями, і побоювання, що ним врешті-решт виявиться Китай, імовірно, слугують стимулом для адміністрації Трампа, щоб розвивати газовий альянс з Росією.
—
Джерело: Re: Russia [26]
Читайте також:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/statt/za-rubezhom/skandaly
[2] https://re-russia.net/en/analytics/0264/
[3] https://argumentua.com/stati/geopolitichnii-rozvorot-chomu-rosiya-na-sogodnishnii-den-e-bilshoyu-zagrozoyu-svitoporyadku-ni
[4] https://www.wsj.com/business/energy-oil/a-miami-financier-is-quietly-trying-to-buy-nord-stream-2-gas-pipeline-f43dd85d
[5] https://www.ft.com/content/dc9c51ab-03cb-47ba-ad0a-09c4deed9b50
[6] https://www.handelsblatt.com/politik/deutschland/energieversorgung-nord-stream-2-koennte-ein-ueberraschendes-comeback-vor-sich-haben/100105460.html
[7] https://www.bild.de/politik/ausland-und-internationales/geheime-gespraeche-trump-und-putin-planen-deutschen-gas-deal-67ae15f61371a020a10142f5
[8] https://www.wsj.com/articles/SB110911748114361477
[9] https://www.reuters.com/article/world/exclusive-american-banker-and-putin-ally-dealt-in-access-and-assets-emails-rev-idUSKCN1TB0KI/
[10] https://argumentua.com/stati/rezhim-put-na-nabuva-natsistskikh-ris
[11] https://www.reuters.com/business/energy/eu-commission-delays-announcing-plan-phase-out-russian-energy-imports-2025-03-05/
[12] https://www.euractiv.com/section/eet/news/nord-stream-repair-us-russia/
[13] https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-02-28/german-industry-begins-calling-for-return-to-russian-gas
[14] https://www.bloomberg.com/news/features/2025-03-09/how-natural-gas-became-america-s-most-important-export-under-trump
[15] https://argumentua.com/novini/zakhid-shche-dopomagae-ukraini-trimatisya-ale-vzhe-ne-dopomagae-peremagati-bbc
[16] https://ieefa.org/european-lng-tracker#:~:text=In%202024%2C%2046%25%20of%20Europe's,and%20Algeria%20(by%204%25).
[17] https://www.bruegel.org/dataset/european-natural-gas-imports
[18] https://argumentua.com/stati/zakh-dnii-b-znes-shcho-zalishivsya-v-rf-otrimu-nadpributki-ta-f-nansu-ros-isku-agres-yu
[19] https://www.foxbusiness.com/politics/treasury-secretary-nominee-scott-bessents-3-3-3-plan-what-know
[20] https://www.bloomberg.com/news/newsletters/2025-03-10/ceraweek-trump-s-fossil-fuel-ambitions-rest-on-natural-gas
[21] https://iea.blob.core.windows.net/assets/140a0470-5b90-4922-a0e9-838b3ac6918c/WorldEnergyOutlook2024.pdf
[22] https://argumentua.com/stati/novii-bezporyadok-ta-velika-derzhava-shredingera
[23] https://argumentua.com/stati/chogo-naspravdi-khoche-putin-2-faktor-kitayu
[24] https://www.whitehouse.gov/fact-sheets/2025/02/fact-sheet-president-donald-j-trump-establishes-the-national-energy-dominance-council/
[25] https://www.opec.org/opec_web/en/press_room/6045.htm
[26] https://re-russia.net/analytics/0264/
[27] https://argumentua.com/novosti/kitai-mog-znat-o-podgotovke-k-zakhvatu-kryma-i-podderzhivat-ego-ekspert-po-voprosam-bezopasn
[28] https://argumentua.com/novini/tramp-zaprovadiv-dlya-vsikh-krain-25-mita-na-import-stali-ta-alyuminiyu
[29] https://argumentua.com/stati/chomu-zakrittya-usaid-mozhe-viyavitisya-prologom-amerikanskogo-zanepadu-i-chomu-tramp-girshii-
[30] https://argumentua.com/stati/kabel-rozirvavsya-rosiyu-pidozryuyut-u-serii-diversii-na-baltiiskomu-mori
[31] https://argumentua.com/stati/pislya-trokh-rokiv-povnomasshtabnoi-viini-rashistiv-proti-ukraini-zakhid-pochinae-rozumiti-vin