Скількох російських загарбників та за що засудили за рік повномасштабної війни

1.00

Нет

За рік правоохоронці зафіксували понад 60 тисяч воєнних злочинів, скоєних російськими військовими в Україні. Йдеться фактично про всі види порушень законів та звичаїв війни, визначені міжнародним правом.

Масштаби воєнних злочинів з боку армії Росії, а також притягнення до відповідальності винних стали безпрецедентним викликом для правової системи України.

Водночас вже за три місяці після повномасштабного вторгнення Солом’янський районний суд Києва виніс перший вирок – 21-річному Вадиму Шишимаріну за вбивство цивільного.

Протягом року за воєнні злочини засудили ще 24 росіян, які обстрілювали цивільну інфраструктуру, мародерили, катували та викрадали людей, скоювали сексуальне насильство тощо. Десять вироків солдатам РФ оголосили особисто, а решту винесли заочно.

У цьому матеріалі Центр прав людини ZMINA [2] зібрав інформацію про всіх російських військовослужбовців, наразі засуджених за воєнні злочини в Україні.

Вадим Шишимарін. Вбив цивільного

Справа про воєнний злочин 21-річного сержанта Вадима Шишимаріна стала першою від початку повномасштабного вторгнення, за якою винесли вирок.

Шишимарін служив командиром відділення у 4 гвардійській танковій Кантемирівській дивізії в Московській області. 24 лютого 2022 року російський військовий разом з підлеглими вдерся в Україну в Сумській області.

Разом з іншими військовими він рухався вглиб країни, де згодом потрапив під обстріл ЗСУ. Нападники залишилися без транспорту та вирішили повернутися до кордону з РФ, і задля цього вкрали машину в цивільного.

Слідство встановило, що 28 лютого Шишимарін та ще четверо російських військових проїжджали селом Чупахівка. Вони побачили чоловіка, який їхав повз на велосипеді та говорив телефоном. Засуджений розказав, що один з військових у машині, командир, подумав, що чоловік передає інформацію про них ЗСУ та наказав Шишимаріну вбити його. Наказ сержант виконав з “другого разу”.

Читайте також: Справа російського вбивці Шишимаріна: як прокуратура проігнорувала спільний умисел [3]

За два дні росіяни потрапили в полон. А ще за три місяці, 23 травня, Шишимаріна засудили [4] за вбивство цивільного та призначили найвищу міру покарання – довічне ув’язнення.

Фото: СБУ

Згодом засуджений подав апеляцію та дістав пом’якшення покарання – 15 років позбавлення волі. У листопаді прокурор подав до суду клопотання про обмін Шишимаріна, проте суд його відхилив.

Вирок водночас викликав критику щодо роботи правоохоронної та судової систем над розглядом справ щодо воєнних злочинів.

Зокрема, у правників були питання щодо занадто швидкого досудового розслідування, повноти дослідження та всебічності судового розгляду, класифікації справи, а також непропорційності злочину покаранню.

Також експерти вказували на те, що кількох потенційних свідків-військовополонених обміняли ще до початку судового процесу.

Олександр Бобикін та Олександр Іванов. Обстріляли з “Града” цивільну інфраструктуру

Скриншот з відеоінтерв’ю Володимира Золкіна. Іванов – ліворуч, Бобикін – праворуч

Водій-заряджаючий бойової машини “Град” Олександр Бобикін та навідник Олександр Іванов були серед тих, хто розпочав повномасштабний наступ на Україну. 23 лютого засуджені були у Бєлгородській області. Бобикін перевів заряджену снарядами машину в бойове положення, а Іванов навів “Град” на максимальну висоту в бік України. Наступного дня надійшов наказ “вогонь”, і Бобикін вистрілив в бік України. Далі військові заїхали в Харківську область та знову почали обстріли.

Прокурори зазначають: підсудні усвідомлювали, що за таких умов їхні снаряди могли падати далеко від визначених цілей. Бобикін в інтерв’ю [5], записаному задовго до суду, підтвердив, що принаймні під час одного із залпів під ураженням була жива сила. Проте він не уточнив, чи це були військові, чи цивільні.

Читайте також: Без терміну давності. Відповіді на 15 головних запитань про воєнні злочини [6]

Через ці обстріли у селищі Козача Лопань та місті Дергачі Харківської області зазнали пошкоджень електрична підстанція, повітряні лінії електропередачі, житлові будинки та навчальний заклад ветеринарний ліцей.

31 травня суд визнав військовослужбовців винними та присудив [7] по 11,5 року ув’язнення. У листопаді Іванова обміняли.

Сергій Захаров. Вкрав жіночі прикраси

Фото: “Судовий репортер”

Засуджений був командиром стрілецького відділення 15 окремої мотострілкової бригади в/ч 90600 у Самарській області. У кінці лютого 2022 року Захаров заїхав до села Перемога на Київщині. Там він з іншими російськими військовими вдерся в приватний будинок та пограбував його.

Росіяни винесли ноутбук, фотоапарат, два жорсткі диски, пневматичну гвинтівку, телефон та ювелірні прикраси. За словами Захарова, зробити це їм наказав командир роти. Йому ж віддали все награбоване, окрім прикрас. Їх і знайшли у військового, коли той здався в полон. За пограбування його засуд [8]или 3 серпня на 12 років позбавлення волі.

Захарова також обміняли в листопаді.

Читайте також: «Мисливець за нацистами» Ілай Розенбаум: Російських воєнних злочинців переслідуватимуть все життя [9]

Михайло Куліков. Вистрілив з танка по житловому будинку

Фото: “Судовий репортер”

Військовий служив оператором-навідником танка у 35 окремій гвардійській мотострілецькій бригаді в/ч 41659, що в Алтайському краї. Він заїхав в Україну 24 лютого на танку. За два дні його екіпаж уже був у Чернігові та рухався вулицями міста до аеродрому. В одній із житлових багатоповерхівок, у 200 метрах від танка, командир помітив, як “йому здалося”, ДРГ та наказав вистрілити в той бік.

Кулікову знадобилася хвилина [10], щоб зарядити пушку, розвернути її на житловий будинок та вистрілити осколково-фугасним снарядом. У суді він підтвердив, що ані військових, ані техніки біля багатоповерхівки не бачив.

Майже одразу танк підбили бійці ЗСУ. Невдовзі росіяни опинилися в полоні, зокрема й командир танка Леонід Щьоткін, який віддавав наказ стріляти. Проте в травні його обміняли, а згодом заочно оголосили підозру.

Самого Кулікова 8 серпня засудили [11] до 10 років позбавлення волі.

Суд також ухвалив рішення знищити 9 уламків снаряда, який військовий випустив в будинок. Юристка Ukrainian Legal Advisory Group Аліна Павлюк зазначає, що наразі в Україні є проблема з механізмом зберігання речових доказів, тому деякі з них підлягають знищенню. Однак у такій ситуації важливо зафіксувати належним чином сам доказ – описи, експертизи, фотографії з різних ракурсів.

Микола Філатов. Вкрав золотий ланцюжок у цивільного

Фото: “Судовий репортер”

Ще один російський танкіст з 35 окремої гвардійської мотострілецької бригади. Він заїхав у Чернігівську область з боку Білорусі в перший день повномасштабного вторгнення. 1 березня в селі Халявин Філатов із кількома російськими військовими зайшли на приватне подвір’я та спробували викрасти генератор. Коли з дому вийшов власник, Філатов наставив на нього зброю та наказав зняти із шиї золотий ланцюжок. Саме за крадіжку прикраси 31 серпня суд присудив [12] танкісту 8,5 року ув’язнення, оскільки привласнення генератора можна виправдати військовою необхідністю.

Читайте також: Приголомшені кількістю страт і катувань: експерти ООН виявили докази воєнних злочинів рф в Україні [13]

Сергій Штайнер. Віддавав накази грабувати та залякувати цивільних

Фото з соцмереж

Це перший військовий РФ, якого засудили заочно. Він також є першим засудженим, якого ідентифікували журналісти. Медійники з’ясували, що Штайнер є лейтенантом, заступником командира роти з озброєння військової частини №12128, що в Оренбурзькій області.

На початку березня Штайнер перебував у селі Лук’янівка на Київщині. За словами одного з потерпілих, цей військовий був командиром та віддавав накази солдатам.

Його підлеглі зі зброєю ходили домівками та забирали їжу, інструменти, генератори, телефони, погрожували місцевим та тримали їх у страху.

Крім того, російські солдати встановили військову техніку біля приватних будинків і вели звідти обстріли. За даними прокуратури, Штайнер також віддавав накази розстрілювати колони цивільних автомобілів. Коли ж росіяни тікали від українського контрнаступу, вони танком переїхали автомобіль.

Потерпілі на суді повідомили, що знають принаймні про один смертельний випадок у результаті обстрілів у селі.

Штайнеру як командиру, що віддавав злочинні накази, 26 вересня присудили [14] 9 років ув’язнення. Вирок заочний.

Читайте також: Як вигнати фашистську Росію з ООН і навіщо це Україні [15]

Руслан Кулієв та Андрій Чудін. Сексуальне насильство та побиття цивільних

Скриншоти з соцмереж

На початку березня 13 російських військових 80 танкового полку з Челябінської області на чолі з командиром Кулієвим заселилися до приватного будинку на Чернігівщині. У будинку мешкала літня жінка з онуком та неповнолітньою онукою.

У репортажі “Судового репортера” з зали суду йдеться [16], що Кулієв неодноразово сексуально домагався та намагався зґвалтувати дівчину, погрожував вбити її брата, бив по голові зброєю та душив. Хлопця, що намагався заступатися за сестру, регулярно прив’язували, били та залишали роздягненим на морозі. Це робив, зокрема, й Чудін.

Росіяни били й бабусю дітей. Перед втечею військові РФ також забрали з будинку пледи, рукавиці тощо. Командиру Кулієву суд призначив 12 років позбавлення волі, підлеглому Чудіну – 10.

Засідання проходило в закритому форматі, текст вироку наразі недоступний.

Читайте також: Природа і систематичність російських злочинів в Україні свідчать: дії Росії можна кваліфікувати як геноцид [17]

Баясхалан Шультумов та Павло Аганаєв. Катували цивільних та викрали гроші і цінності

Фото з соцмереж. Аганаєв – ліворуч, Шультумов – праворуч

На початку березня 2022 року російські військові, уродженці Улан-Уде Баясхалан Шультумов та Павло Аганаєв, що служили разом у в/ч 46108, перебували в селі Бузова Бучанського району. Там вони вдерлися до приватного будинку, де ховалися кілька родин. Військові країни-агресора погрожували цивільним зброєю та фізичною розправою, били чоловіків прикладами, руками та ногами. Після цього росіяни обшукали будинок – забрали понад 60 тисяч доларів та коштовності.

17 листопада Шальтумову та Аганаєву заочно винесли [18] вирок. Їм присудили по 12 років ув’язнення.

Анвар Ірісханов. Викрадав, катував та незаконно утримував цивільних

Фото з соцмереж

Військовий з 21 окремої мотострілецької бригади в/ч 12128 був одним із тих, хто командував росіянами в селах Старий та Новий Биків на Чернігівщині. У перші дні після вторгнення вони розстріляли [19] тут кількох місцевих мешканців.

За місяць Ірісханов з іншими військовими заїхали танком на подвір’я родини, чию доньку росіяни викрали раніше. Загарбники вдерлися в будинок та почали обшуки, а подружжя та їхню сусідку, що була з ними, змусили стояти на колінах обличчям до стіни. Згодом Ірісханов зав’язав жінці очі та вивів її з будинку. Додому вона повернулася за три дні.

Жінку відвезли в село Новий Биків. Росіяни, зокрема й засуджений, випитували розташування українських військ, звинувачували її доньку в співпраці з ЗСУ та погрожували фізичним і сексуальним насильством. Після допиту жінку кинули до підвалу та заборонили знімати скотч з очей.

Їсти та пити жінці давали раз на день. Власниця будинку, де жили росіяни та тримали викрадену жінку, бачила Ірісханова серед тих, хто заходив до підвалу. Вона пропонувала йому занести туди теплі речі, проте військовий відмовив.

30 березня росіяни вийшли із села, і жінку звільнили. Її донька пробула в полоні на території Росії до жовтня.

24 листопада суд призначив [20] Ірісханову 10 років позбавлення волі. Вирок заочний.

Читайте також: Катівні й масові поховання: "спадок" російської окупації Харківщини [21]

Олексій Оконніков. Погрожував зброєю та катував цивільних

Іще один військовий, що чинив злочини в селі Новий Биків. Він служить у 385 гвардійській артилерійській бригаді в/ч 32755, що в Оренбурзькій області. Разом з іншими солдатами Оконніков вдерся до будинку, де ховалися дві родини з неповнолітніми дітьми. Серед цивільних був лише один дорослий чоловік. Щоб той не чинив опору військовим, йдеться у вироку, Оконніков зарядив автомат та навів зброю на його сина. Росіянин залякував дорослих та дітей, поки його службовий товариш намагався зґвалтувати неповнолітню дівчину.

Потім засуджений разом з іншим військовим вивели згаданого чоловіка на вулицю, примушували пити горілку та вигукувати: “За Росію”.

Оконнікова засудили [22] 25 листопада на 11 років ув’язнення. Вирок заочний.

Читайте також: Українські біженці свідчать в Німеччині про злочини російської армії в Україні [23]

Михайло Іванов, Руслан Колєсніков, Максим Вольвак та Валентин Бич. Катували колишніх учасників АТО

Фото: Ганна Соколова

Усі четверо 29 серпня заїхали в селище Борова Харківської області. Максим Вольвак та Валентин Бич служили в 16 окремій бригаді спецпризначення генштабу ЗС РФ. Іванов та Колєсніков воювали в складі ПВК “Редут”, що, за словами Колєснікова, був створений на базі 16 бригади.

Засуджені підпорядковувалися невстановленому командиру “Амуру”. Він дав їм три адреси, за якими жили колишні учасники АТО, та наказав привезти чоловіків. Усіх потерпілих росіяни викрадали однаково: зв’язували руки стяжками, одягали на голову мішки та вивозили в сусіднє село на білому джипі з написом “Севастополь” на дверях.

Після цього полонених кидали в триметрову земляну яму, де тримали по кілька днів та знущалися з них. Цю яму, за словами Колєснікова, вирили заздалегідь для своїх же військових, що “завинили”.

Одного з колишніх атовців засуджені один за одним били дерев’яним молотком по руках та ногах.

За деякий час полонених відвозили назад до Борової – так само із зав’язаними руками та з мішком на голові.

Суд прийняв у справі пом’якшувальні обставини – щире каяття та активне сприяння розслідуванню. 23 грудня кожному із четвірки присудили [24] по 11 років ув’язнення.

Це не перший вирок бійцям цього ПВК – 18 січня громадянина Білорусі Максима Зязюльчіка засудили до 10 років ув’язнення за найманство.

Читайте також: Жінка з Чернігова кілька тижнів шукала чоловіка, якого вбили росіяни в евакуаційному автобусі [25]

Шолбан Куулар. Незаконно утримував цивільних у підвалі

Командир міномета Шолбан Куулар на момент початку повномасштабного вторгнення служив у 2 механізованій бригаді в/ч 55115. Він є одним з 17 встановлених російських військових, які скоювали злочини проти цивільних в селі Ягідне на Чернігівщині.

Одразу ж після вторгнення росіяни почали обходити місцеві будинки – шукати їжу, цінні речі та місця для свого розташування. В одному будинку вони натрапили на родину – чоловіка, його доньку, зятя та онуку.

Військові наказали родині спуститися в підвал, а Куулар залишився біля дверей – охороняти та не випускати цивільних. Коли власник будинку спробував зайти додому по сигарети, засуджений направив на нього автомат та погрожував розстріляти, якщо той ще раз спробує піти.

Згодом родину перевели в підвал школи, де тримали разом понад 300 місцевих. Суд встановив, що Куулар чітко усвідомлював, що знущається із цивільних.

10 січня 2023 року його засудили [26] до 10 років позбавлення волі. Вирок заочний.

Іван Ооржак, Шактар-оол, Кежік-оол та Чаян Чинан. Незаконно утримували цивільних у підвалі, катували їх

Ще одні воєнні злочинці з Ягідного. Вони служили у тій самій бригаді, що й Шолбан Куулар.

В одному з погребів поряд із житловим будинком росіяни натрапили на сім’ю, яка там переховувалася. Солдати вивели їх на вулицю та наказали лягти долілиць. Усіх обшукали, чоловіка, крім того, били ногами та шукали патріотичні татуювання, для чого змусили роздягатися на холоді. Після цього родину завели назад до підвалу та зачинили на замок. Сім’я провела там два дні – згодом інші військові відвели людей до підвалу місцевої школи.

У вироку йдеться, що засуджені вдерлися також на інше подвір’я, де почали стріляти у двері погреба. В погребі ховалися цивільні. Росіяни наказали людям вийти на вулицю. Присутнього серед них чоловіка примусово роздягли, шукаючи татуювання, а решті погрожували розстрілом.

Суд встановив: як і Куулар, військові розуміли, що перед ними цивільні та вони порушують закони ведення війни.

21 січня усіх трьох засудили [27] до 12 років ув’язнення. Вироки заочні.

Андрій Тішенін, Артур Шамбазов та Костянтин Качаров. Засуджені з окупованого Криму

Ще двоє засуджених – Андрій Тішенін та Артур Шамбазов – українці з Криму, колишні співробітники СБУ, що перейшли на бік ворога. У 2015 році на півострові вони викрали [28] та катували активіста Олександра Костенка. Чоловіка змушували зізнатися у побитті “беркутівця” на Майдані. Суд призначив їм 9 та 10 років ув’язнення заочно.

Це перший з початку міжнародного збройного конфлікту вирок за воєнний злочин, що український суд виніс колаборантам у тимчасово окупованому Криму.

Останній, кому наразі винесли вирок, – Костянтин Качаров – російський військовий, що проводить незаконну мобілізацію у військкоматі Алушти. Його засудили заочно до 11 років позбавлення волі.

Інформацію щодо ще одного засудженого у відкритому доступі знайти не вдалося.

До якості розгляду справ залишається багато зауважень

Адвокатка Ukrainian Legal Advisory Group Аліна Павлюк зазначає, що українським правоохоронній та судовій системам ще є над чим працювати, щоб покращити рівень розгляду справ про воєнні злочини:

“До якості цих справ багато претензій. Вони дуже швидкі, є питання щодо повноти доказів, якості проведення слідчих дій тощо. Ми маємо говорити про дотримання міжнародних стандартів. Там трохи інший підхід до розслідування таких злочинів. Ми все ще намагаємося наближатися до цього, але залишаємося дуже далекими, на жаль“.

Пріоритетом під час розгляду, наголошує Павлюк, має бути не кількість обвинувачень та вироків, а їхня якість та повнота.

“Треба розуміти, що необхідно насамперед звертати увагу на якісну фіксацію відповідно до міжнародних стандартів, бо ми не знаємо, які кейси будуть перспективними на національному рівні, які на міжнародному, наприклад”, – каже адвокатка.

Крім того, Павлюк зауважує, що необхідно шукати шляхи систематизації інформації щодо всіх злочинів, скоєних російськими військовими. Завдяки цьому правоохоронці зможуть встановлювати зв’язки між злочинами, що вчинили ті самі особи в різних регіонах України.

“Завдань дуже багато, і величезним викликом залишається не рухатися до статистики, не перетворювати справи на цифри”, – підсумовує адвокатка.

«Аргумент» [29]

В тему: