«Катування», «сексуальне насильство», «захоплення заручників»: в ОБСЄ дізнались про про дії російських загарбників в Україні

Місія експертів Московського механізму ОБСЄ наприкінці квітня представила «Доповідь про порушення та зловживання міжнародного гуманітарного права та права прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані з позбавленням волі українських цивільних осіб з боку Російської Федерації».

Місію уповноважено на цю роботу 45 країн ОБСЄ, зазначає RFI [2]. «Франція з глибоким занепокоєнням ознайомилася із висновками доповіді», — повідомило французьке МЗС після публікації документа: «У ньому вказується, що довільне позбавлення волі сприяло іншим серйозним порушенням, таким як „тортури“, „сексуальне насильство“, „жорстоке поводження“, „ утримання під вартою без зв'язку із зовнішнім світом“ та „насильницькі зникнення“.

Подібна практика довільного позбавлення волі застосовувалася „в масових масштабах“ та „мала ознаки систематичного, послідовного та свідомого підходу, спрямованого безпосередньо на українських цивільних осіб“. Франція нагадує, що стосовно осіб, винних у скоєнні дій, які можуть становити воєнний злочин чи злочин проти людяності, безкарності бути не може». 

Як готувався документ

«29 лютого 2024 року делегації 45 держав-учасниць* ОБСЄ (з  57  — Прим. ред.) після консультацій з Україною задіяли Московський механізм** (…).Вони звернулися до Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ з проханням з'ясувати в України, чи запросить вона місію експертів для розгляду питання довільного позбавлення волі українських громадян з боку РФ. У відповідь на цей запит 14 березня 2024 року Україна започаткувала місію у складі трьох експертів — професора Вероніки Бількової (Чехія), д-ра Сесілі Хеллествейт (Норвегія) та д-ра Еліни Штайнерт (Латвія)», — розповідається в преамбулі документа.

До завдань місії входило: «ґрунтуючись на попередніх висновках, встановити факти та обставини (…); зібрати, узагальнити та проаналізувати цю інформацію з метою вироблення рекомендацій, а також надати інформацію відповідним механізмам притягнення до відповідальності, а також національним, регіональним та міжнародним судам або трибуналам, які мають або можуть мати юрисдикцію в майбутньому».

Цьогорічна місія спиралася на доповіді, підготовлені трьома попередніми місіями експертів, заснованими в рамках Московського механізму у березні, травні 2022 року та березні 2023 року. Крім того, при складанні свого звіту місія використовувала інші джерела: письмові матеріали, інтерв'ю та свідоцтва, а також матеріали, що надійшли спеціальним каналом електронної пошти, створеним для цих цілей БДІПЛ.

18–24 березня 2024 року три експерти здійснили поїздку в Україну, де зустрілися з представниками держорганів, громадянського суспільства, жертвами та свідками та відвідали місця, де українські цивільні особи утримувалися під вартою в період російської окупації навесні 2022 року в Київській області (переважно, у Бучі та Ірпені).

Читайте також: Звірства російських загарбників в Україні: ґвалтування, вбивства, знущання [3]

Перед початком роботи місії її учасники направили запити обом «зацікавленим сторонам» — як Україні, так і Росії — із пропозицією до співпраці задля отримання найповнішої інформації та максимальної об'єктивності. Українська сторона відгукнулася на запит позитивно, а Москва (особа постпреда РФ при ОБСЄ Олександра Лукашевича) просто не відповіла.

Враховуючи факти, наведені експертами у доповіді, мовчання з боку держави, яка продовжує невиправдану та злочинну повномасштабну війну, можна назвати «зрозумілою». Тому що переконливі пояснення злочинів проти українських мирних громадян з боку російської армії, спецслужб, найманців, працівників ФСВП та інших «представників влади» на окупованих територіях України навряд чи можна знайти.

Про які злочини йдеться у  доповіді (витримки)

Нагадавши про те, що «довільне позбавлення волі українських цивільних осіб почалося в окупованому  Криму навесні 2014 року і швидко поширилося на райони Донецької та Луганської областей, контрольовані російськими бойовиками, члени місії наголосили, що «після початку повномасштабного вторгнення лютого 2022 року ця практика стала повсюдною на всіх окупованих територіях».

У документі розказано про «процедуру фільтрації» — коли «багато цивільних осіб довільно затримуються терміном від кількох днів, тижнів або навіть місяців».

«Заходи фільтрації спрямовані на виявлення тих, хто не вітає окупацію, або працює на владу чи збройні сили України, чи їхніх родичів. Основна мета утримуючої держави — відокремити тих, хто залишиться вірним Україні, від тих, хто прийме російську владу. Наприклад, у Маріуполі фільтраційні центри було створено за межами міста, і тим, хто не пройшов фільтрацію, не давали дозволу на повторний в'їзд до міста. Фільтрування може здійснюватися у різних типах установ: пунктах реєстрації, таборах чи інших місцях інтернування, центрах допитів, камерах тортур чи в'язницях. І ФСБ (включаючи військову контррозвідку), і ФСВП призначають своїх офіцерів для спостереження за фільтрацією».

Генеральна прокуратура України виявила 121 такий «фільтраційний пункт».

Читайте також: Звірства московитів. Руїна і страх в селах Вишгородського району [4]

«На етапі утримання під вартою одразу після затримання незмінно переважало надзвичайно жорстоке поводження із затриманими українськими цивільними особами.

Жертви та їхні сім'ї розповіли місії про нескінченні приниження, крики та залякування, удари руками, ногами та побиття, включаючи побиття різними предметами, застосування електрошоку, відрізання пальців, сексуальні домагання та зґвалтування — з подальшою відмовою у медичній допомозі

(„У зв'язку з широко поширеним характером тортур та сексуального насильства, а також серйозністю цих порушень МГП та МППЛ, у доповіді їм приділяється значна увага“, — наголосили автори) ; жертву зазвичай залишали у холодній темній камері. (…) Злочинці застосовували такі методи тортур як побиття затриманих кулаками та порізи, загін гострих предметів під нігті, удари палицями та прикладами гвинтівок, удушення, тортури водою, застосування електричного струму, тривале перебування у напруженому положенні, перебування на холоді або в гарячій камері, позбавлення води та їжі, а також інсценовані страти чи погрози».

«Четверо колишніх затриманих розповіли, як вони та інші затримані піддавалися допитам, що супроводжувалися побиттям палицями, прикладами гвинтівок або кабелем, електричним струмом (так званий „дзвінок Леніну“) , задушення тросом та стрілянина гумовими кулями (…). Колишні ув'язнені також стали свідками смерті трьох людей внаслідок тортур, у тому числі одного співробітника Запорізької атомної електростанції».

«Справді, є випадки застосування тортур такої жорстокості, що Управління Верховного комісара ООН з прав людини ( УВКПЛ ) також підтвердило та задокументувало смерть затриманих українських цивільних осіб безпосередньо внаслідок такого поводження».

У документі наголошується на зміні «підвідомчості» тортур: «приблизно в липні 2022 року тюремні охоронці з Російської Федерації (…) замінили російські збройні сили, які спочатку керували цим, а допити проводили співробітники ФСБ, які називають «слідчими». Вони віддавали охоронцям накази щодо поводження із затриманими, у тому числі під час підготовки до допитів, що в основному означало побиття та застосування електрошоку».

«Переважна більшість затриманих цивільних осіб ніколи не інформується про підстави їх затримання, і вони не мають можливості оскаржити законність затримання ні на початковому етапі, ні в будь-який момент після нього».

«Одним із найгучніших випадків, про які широко повідомлялося, став утримання під вартою близько 360 мешканців села Ягідне Чернігівської області у березні 2022 року у підвалі місцевої школи протягом приблизно місяця. УВКПЛ також повідомляє про випадок у Гостомелі (Київська область), коли російські збройні сили затримали 38 осіб, у тому числі 16 дітей, у підвалі багатоповерхового житлового будинку на вулиці Проскурівській, 13 та утримували їх там у лютому–березні 2022 року».

«Жодних особливих гарантій обвинуваченим дітям або обвинуваченим з особливими потребами (літнім людям, інвалідам) не надається». Російські окупаційні сили «не поважали і продовжують зневажливо ставитися до особливого статусу трьох співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ), довільно затримуючи їх ось уже майже два роки і піддаючи їх судовому переслідуванню за дії, здійснені під час роботи в СММ», — зазначили ОБСЄ, нагадавши передісторію російських репресій щодо співробітників своєї організації.

Читайте також: Росія - країна мародерів та ґвалтівників. Про причини російських звірств та мародерства [5]

«Більше того, незважаючи на те, що довільне позбавлення волі саме по собі є серйозним порушенням МППЛ (Міжнародного партнерства з прав людини  – Прим. RFI) та  МДП (Міжнародного гуманітарного права – Прим. RFI), місія встановила, що це порушення сприяло іншим серйозним порушенням цих двох склепінь законів. Українські громадяни, затримані Російською Федерацією, (…) пережили (і тисячі продовжують переживати — Прим. RFI) суворі умови тримання та були позбавлені контактів із зовнішнім світом, що перетворило позбавлення волі на утримання під вартою без права спілкування із зовнішнім світом та насильницькі зникнення.

Місія також зафіксувала випадки позасудових страт довільно затриманих українських громадян».

«Свідчення, зібрані Спеціальним доповідачем ООН з питань тортур, дають додаткове уявлення про режим та звернення, якому зазнавали затримані українські цивільні особи:

„Використання „церемоній приниження“, в ході яких над полоненими знущалися та висміювали, було звичайною справою. Одна людина розповіла, як її змусили пробігти „рукавичку“, приблизно сімдесятиметровий коридор, при цьому її били та лупцювали російські військовослужбовці. Інша людина згадувала, як на нього та інших ув'язнених нацьковували собак, а російські службовці сміялися та знімали їх на відео. Він описав, як одна із собак „зрешетувала“ його ногу, чому він упав і знепритомнів».

Російські окупаційні війська у Мелітополі. 14.07.2022 AP

Українські цивільні особи «на першому етапі» після затримання також утримуються у різних тимчасових неофіційних «ізоляторах» (генпрокуратура України виявила 164 такі місця: 16 — у Херсонській області, 19 — у Луганській, 28 — у Донецькій, 28 — у Харківській, 39 — у Запорізькій області, і 45 – на території РФ), «повідомляється, що в таких центрах поводження з ними особливо жорстоке».

«На пізніших стадіях затримання» українські громадяни зазвичай перебувають у «офіційних місцях тримання під вартою, таких як слідчі ізолятори (СІЗО), камери ізоляторів тимчасового тримання (ІТТ), в'язниці та колонії». "Більшість таких місць розташована в Криму, але при цьому використовуються і об'єкти на території Російської Федерації і, ймовірно, навіть у Білорусі", - йдеться у доповіді. Створена ООН у березні 2022 р.  Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні IICIU «докладно документує нелюдські умови утримання у великій кількості місць утримання під вартою». 

Наприклад: «За словами колишніх ув'язнених, жінки та чоловіки, іноді понад 40 осіб одночасно, утримувалися у приміщенні площею близько 20 квадратних метрів… У приміщенні не було світла та опалення, ув'язнені спали на бетонній підлозі, а туалетом служило відро. Харчування було поганим, і багато хто з них захворів».

Аналогічно: «Умови утримання в ізоляторі були нелюдськими. За словами колишніх ув'язнених, вони утримувалися у кількох гаражах площею близько 16 квадратних метрів, в одному з яких перебувало до 16 осіб. Вікон не було, затримані спали на бетонній підлозі, а в туалеті було тільки відро, яке вони могли випорожнити лише раз на три дні. Їжа була мізерною. (…) Спеціальний доповідач ООН з питань тортур також документує перевантажені умови утримання, дуже погане постачання продовольством, настільки погане, що люди небезпечно втрачали у вазі через голодування, погане освітлення та вентиляцію, постійно холодні приміщення, погані санітарні умови та практично повне відсутності засобів особистої гігієни…».

У доповіді багато йдеться і про такий злочин як відмову у медичній допомозі, пов'язаному «не тільки з травмами, отриманими внаслідок тортур та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження, яким піддавалися цивільні особи України ув'язнення, а й з відмовою у звичайній медичній допомозі, включаючи ліки, які людям необхідно регулярно приймати».

Читайте також:  Московити гірше орди [6]

«Є явні свідчення звернення, розрахованого на те, щоб принизити та образити будь-які національні та патріотичні почуття, які могли б відчувати затримані українські громадяни. Багато хто повідомляв про жорстокі покарання за те, що вони говорили українською мовою, співали українські пісні, а також про те, що їх змушували співати російський гімн і присягатися у вірності російському прапору».

«Місія наголошує на численних випадках, коли українські цивільні особи затримувалися лише тому, що російська влада виявила у них українську символіку — прапор України, патріотичну літературу, брошури про волонтерів, які надають допомогу громадянському населенню, традиційні сорочки з українською вишивкою (…). Крім того, особливо чоловіків змушують роздягнутися, а їхні тіла перевіряють на наявність якихось татуювань, які, як передбачається, несуть українську символіку».

«Любу символіку, пов'язану з українською мовою, окупаційна влада зазвичай називала „нацистською“, а затриманих — „нацистами“ (…) Мобільні телефони та інші пристрої (цивільних осіб) піддаються огляду та конфіскації, оскільки контент, виявлений на таких пристроях, розглядається як вираження реальних чи передбачуваних проукраїнських поглядів...».

«Свідчення, зібрані місією, дозволяють припустити, що переважна більшість українських цивільних осіб, затриманих через „міжнародний тероризм“ та/або „екстремізму“ або навіть формально звинувачені в них, не були причетні (хоч) до будь-яких актів насильства (…). ).Їхня надумана причетність до тероризму та/або екстремізму зазвичай полягала, на думку російської влади та/або російських судів, у наявності української символіки, негативному ставленні до російської „спеціальної військової операції“ чи зв'язку, у тій чи іншій, формі з українськими збройними силами ( наприклад, участь у них раніше або наявність члена сім'ї у цих силах», - зазначили експерти ОБСЄ. І наголосили, що «такі фактори самі по собі не є законними підставами для позбавлення волі» і що «терміни „тероризм“ та „екстремізм“ не повинні використовуватися для позначення будь-якої діяльності, яку здійснюють противники або на його підтримку».

А «інтернування цивільних осіб з метою зломити їх і змусити їх співпрацювати з державою, що окупує, рівносильно незаконному і довільному позбавленню волі, а також порушення інших стандартів МДП і МППЛ».

У 2023 році БДІПЛ повідомило про свідка з Херсонської області, який заявив: «Із самого початку окупаційна влада вирішила тероризувати найактивніших громадян. /'…/ Вони знали їхні імена, адреси тощо. Вони усували чи залякували цих людей. Тож мета явно була у залякуванні населення та усуненні активістів».

(Ця «практика» зі знищення або — у «кращому випадку» — відправлення до в'язниць та таборів — найвизначніших представників українського суспільства неодноразово фіксувалася, зокрема, й журналістами на місцях. «Чим більше ми йшли слідами військових злочинів, тим більше ми розуміли, що за всім цим стоїть реальний план знищення української нації», — говорила в  інтерв'ю RFI Манон Луазо, французька документалістка .

Місія нагадує, що «акти чи загрози насильства, основною метою яких є посіяти терор серед цивільного населення», є порушенням МГП.

«Затримання помітних місцевих діячів з метою посіяти страх серед населення також може кваліфікуватися як форма захоплення заручників».

Місія отримала «безліч свідчень і звітів, що свідчать про те, що інтерновані цивільні особи зазвичай платять викуп в обмін на звільнення, при цьому деякі окупаційна влада, яка відповідає за місця утримання під вартою, відкрито вимагає оплати за звільнення. Така практика рівнозначна як довільному позбавленню волі, а й захоплення заручників. (…) Позбавлення волі, рівносильне захопленню заручників, може бути військовим злочином», — наголошується в доповіді.

«Місія також отримала свідчення того, що під час кількох обмінів між Україною та Російською Федерацією українські цивільні особи, затримані Росією, були обмінені на російських військовополонених.

За даними Українського координаційного штабу поводження з військовополоненими, з 3135 осіб, звільнених у ході 51 обміну з Російською Федерацією з березня 2022 року, 147 були цивільними особами (119 чоловіків та 28 жінок). (…) Місія отримала свідчення про те, що громадянське населення України навмисно затримувалося саме з метою обміну на російських військовополонених.

Така практика порушує МППЛ та Міжнародне гуманітарне право та рівносильна довільному позбавленню волі та захопленню заручників».

Крім того, місія отримала «чисельні повідомлення про умови звільнення, такі як вимушені заяви про вірність державі-агресору (тобто Росії — Прим. RFI), обіцянки майбутньої співпраці, відеозапис вимушених зізнань про співпрацю в минулому та підпис під визнанням „на чистому аркуші» паперу“, який буде заповнено пізніше».

Місія також зіткнулася з іншим набором умов «звільнення» українських цивільних осіб з районів, які перебувають під тимчасовою окупацією Росії, які «в обмін» на це змушені погодитись залишити ці райони, що в деяких випадках рівносильне депортації (теж забороненої міжнародним правом)…».

(Докладно про цю «практику» наприкінці березня написала українська журналістка Ольга Мусафірова у  матеріалі «Операція „Депортація“» . У матеріалі цитується відкрите визнання так званого «губернатора Запорізької області», проросійського колабораціоніста Євгена Балицького: «Ми виселили велику кількість сімей. Це було дуже непросто зробити. Виселили тих, хто так чи інакше не підтримував "СВО", тих, хто ображав прапор, гімн Росії, президента Російської Федерації. не приєдналися в юридичному сенсі до Російської Федерації, — виселяли цілими сім'ями… І виселяли тому, що розуміли: це люди, яких нам не переконати. І з ними доведеться розбиратися ще жорсткіше. Їхнє життя може бути під великою загрозою, тому краще нехай їдуть до себе в Бандерштат і там будують свій ідейний світ…»).

Читайте також: Адвокат, що працює над поданням до МКС: "Є ризик, що злочини Росії в Криму будуть забуті" [7]

«Торжество» було закріплено колективним потиском рук, у якому взяли участь (зліва направо): Сальдо, Балицький, Путін, Пушилін та Пасічник. AP - Grigory Sysoyev

Багато абзаців доповіді шокують: «Місія також зібрала інформацію та отримала свідчення про те, що діти перебувають під вартою аналогічно тому, як це описано вище щодо дорослих. (....)

Особливо часто затримання дітей практикується щодо хлопчиків у віці 14-17 років, оскільки вони, як видається загарбникам, перебувають у „бойовому віці“ і є „загрозою“ для російської влади.

Такі випадки позбавлення волі трапляються за тією ж схемою, що й з дорослими: окупаційна влада не вказує причини затримання, звинувачення не висувається, діти також можуть утримуватися без зв'язку із зовнішнім світом і навіть зникати».

«У загальному звіті WGEID (Робочої групи ООН по боротьбі з насильницькими та недобровільними зникненнями https://www.ohchr.org/ru/special-procedures/wg-disappearances [8] — Прим. RFI), що стосується Російської Федерації, (тільки) за 2022 рік зафіксовано (як мінімум) 293 випадки насильницьких зникнень», — наголошується в документі.

Ще одне нагадування, що шокує, з документа: «У доповіді Управління Верховного комісара з прав людини ООН (УВКПЛ) за 2023 рік також наводяться особливо тривожні випадки, коли близько 90 дітей було затримано та використано як живий щит російськими збройними силами у Київській та Чернігівській областях у лютому та березні 2022 року».

«Місія „отримала безліч свідчень про те, що члени сімей не отримували жодної інформації про членів своїх сімей, яких востаннє бачили затриманою російською владою кілька місяців і навіть понад два роки тому“. При цьому Російська Федерація заперечує, що вона затримує якихось українських цивільних осіб. Переважна більшість випадків, коли зацікавлені сторони, включаючи українську владу, родичів та українських чи російських адвокатів, запитували про місцезнаходження українських цивільних осіб, (…) російська влада не дала відповіді. Відповіді було надано менш ніж на 20% таких запитів, іноді суперечливі (один російський орган влади заперечував факт затримання, а інший підтверджував його)».

При тому, що «навіть у разі незаконного затримання, до затриманих людей мають застосовуватися норми міжнародного права, чого практично не відбувається у разі українських цивільних осіб, які опиняються у російській неволі».

У документі нагадується про дії російських військ у Київській області на початку війни: зокрема, про те, що у доповіді «Московського механізму II» «висвітлено події, що відбулися у Бучі навесні 2022 року, де після звільнення району українською армією було виявлено понад 400 тіл ». «Є свідчення та докази того, що велика кількість цих людей була вбита після затримання російською окупаційною владою, часто після неодноразових тортур та жорстокого поводження. У ході відвідування Бучі Місія була проінформована про те, що станом на березень 2024 року майже 50 жителів міста (…), як і раніше, вважаються зниклими безвісти, і є підозра, що деякі з майже 80 непізнаних тіл могли належати їм». Місія нагадує, що «інцидент у Бучі ніколи не розслідувався Російською Федерацією», більше того: «коли події в Бучі вже були загальновідомі, президент Росії Володимир Путін нагородив підрозділ, що діяв у Бучі, з „великим героїзмом і мужністю“ і присвоїв йому звання гвардійського за „ захист суверенітету Росії».

Мешканка Тетяна Петрівна (72 роки) біля зруйнованого будинку сусідів — біля тіл Сергія, його зятя Романа та невідомого мирного жителя, вбитих російськими військовими. Сергій залишався доглядати двох своїх собак, яких також було застрелено. Буча, Україна, 4 квітня 2022. © Daniel Berehulak pour New York Times / MAPS

Жодного справедливого судового розгляду. «Правила» окупації

«Місія отримала інформацію про те, що велика кількість українських цивільних осіб, довільно позбавлених волі Російською Федерацією, була звинувачена або навіть вже засуджена за різними кримінальними звинуваченнями, найчастіше звинуваченнями в міжнародному тероризмі, участі в екстремістських об'єднаннях, державній зраді, або одному зі злочинів , нещодавно введених у російський правопорядок у зв'язку із так званою „спеціальною військовою операцією“».

Місія нагадує, що в окупованих регіонах України «українське кримінальне право було повністю замінено **** російським кримінальним правом і правом так званих Донецької та Луганської «народних республік», створеному на зразок російського кримінального права. До мешканців тимчасово окупованих територій російське кримінальне законодавство застосовано у повному обсязі, зокрема, положення, які за своєю природою зарезервовані для громадян Російської Федерації, включаючи державну зраду (…). Більше того, у чотирьох окупованих у 2022 році регіонах російське законодавство застосовується заднім числом».

«Українські громадяни на тимчасово окупованих територіях зазнають судового переслідування за дії, які були законними в Україні… Наприклад, згідно із загальнодоступними матеріалами суду, з березня 2022 року суди в Криму засудили 625 осіб (380 чоловіків та 245 жінок) за адміністративне правопорушення „дискредитація російських збройних сил“».

Читайте також: Українці збирають докази воєнних злочинів російських загарбників [9]

«Затриманих змушують, часто за допомогою тортур, визнати провину та дати свідчення проти себе. Як альтернатива їм пропонується пом'якшення вироку (або виправдання), якщо вони починають співпрацювати з російською окупаційною владою або дають неправдиві свідчення проти інших осіб».

«Під час тривалої окупації атмосфера страху використовується для зміцнення контролю над жителями, придушення інакодумства та опозиції та примусу до підпорядкування. У період з жовтня по грудень 2022 року було прийнято щонайменше 32 закони, спрямовані на приведення адміністративних процесів на тимчасово окупованих територіях у відповідність до російської системи».

«У квітні 2023 року Російська Федерація ухвалила указ про правовий статус осіб без російського громадянства на тимчасово окупованій території України. Це призвело до того, що українці, які проживають на окупованих територіях Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, вважаються „іноземцями“, якщо вони не набули російського громадянства. Указ також передбачає, що громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях без російського паспорта, можуть бути депортовані, якщо їхня „екстремістська діяльність“ загрожує національній безпеці. (…) Жителі, які не мають російського паспорта, особливо часто піддаються більш суворому поводженню з боку окупаційної влади, обмеженням свободи пересування та довільним затриманням».

(З 6 травня російська влада планує «конфіскувати» новонароджених дітей у матерів у лікарнях окупованої частини Луганської області, якщо жоден із батьків не доведе, що має громадянство РФ. Про це нещодавно повідомив  призначений Україною голова Луганської ОДА Артем Лисогор, зазначає радіо NV. ).

Тисячі затриманих мирних громадян

У  Єдиному реєстрі осіб, які зникли безвісти,  понад 35 000 українців вважаються «зниклими безвісти за особливих обставин»: 16 000 з них зареєстровані як цивільні особи, йдеться в документі. При цьому наголошується, що ці цифри «є лише попередніми, і зацікавлені сторони в Києві поінформували Місію про майже певну перспективу значного їх збільшення, нагадавши, що Єдиний реєстр було розпочато лише у травні 2023 року».

Додаткові фактори, пов'язані з війною, також додають невизначеності. Наприклад, залишається недоступною інформація про долю жителів Маріуполя: скільки людей було вбито та скільки зникло безвісти, а також чи хтось із зниклих безвісти довільно затриманий».

Читайте також: Викрадені російськими окупантами діти України [10]

На цьому кадрі з відеозапису від 16 листопада 2022 року показано деякі з нових могил, які були вириті з початку російської облоги, на цвинтарі «Старий Крим» на околиці окупованого українського міста Маріуполь. Більшість із них позначені лише номерами. © AP

«Наразі кількість українців, „незаконно засуджених“ Російською Федерацією, становить 986 осіб».

За даними Національного інформаційного бюро України (НІБ), кількість цивільних осіб, насильно переправлених на тимчасово окуповану територію або депортованих до Російської Федерації, становить 120 тисяч осіб, включаючи затриманих цивільних осіб.

Перспектива відшкодування збитків

У доповіді зазначається, що українці, які вижили, а також родичі загиблих мають повне право на те, щоб вимагати компенсації: «Механізми притягнення до відповідальності існують як на міжнародному, так і на національному рівні».

«Місія вітає зусилля України та деяких інших країн щодо розслідування ймовірних військових злочинів та злочинів проти людяності та, в деяких випадках, щодо порушення кримінального переслідування. Вона також вітає створення Спільної слідчої групи (JIT), що складається з представників Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини та України та підтримується Євроюстом, якій доручено розслідувати заяви про основні міжнародні злочини, скоєні в Україні».*****

Особи, які затрималися, мають право на компенсацію (і кошти правового захисту в більш широкому розумінні). Це право прямо передбачено у статтях Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Європейської конвенції з прав людини, Загальної декларації прав людини та інших документів.

Робоча група ООН з довільних затримань «підтвердила, що всі жертви довільного позбавлення волі мають право на негайне та адекватне відшкодування збитків, які здійснюють компетентні національні органи, і вимагає, щоб таке відшкодування було пропорційне тяжкості порушень та завданих збитків».

Читайте також: Про воєнні злочини російськиз загарбників у селі Шестовиця на Чернігівщині [11]

У листопаді 2022 р. було прийнято резолюцію Генасамблеї ООН «Сприяння здійсненню правового захисту та забезпеченню відшкодування збитків у зв'язку з агресією проти України», в якій «визнається, що Російська Федерація має бути притягнута до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні чи проти України, (…) статуту Організації Об'єднаних Націй, а також будь-яких порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародних норм у галузі прав людини, і що вона має нести юридичні наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включаючи відшкодування збитків». Резолюція також «рекомендує створення державами-членами у співпраці з Україною міжнародного Реєстру збитків (…), заподіяних всім зацікавленим фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародно-протиправних діянь Російської Федерації…».

Після цього Комітет міністрів Ради Європи ухвалив резолюцію, яка започатковує Реєстр збитків . (…) 16 листопада 2023 року Конференція учасників Реєстру обрала його правління, яке провело своє перше засідання 14 грудня 2023 року. У доповіді місії ОБСЄ наголошується, що «точні умови функціонування Реєстру ще мають з'ясувати, і, насамперед, залишаються великі труднощі в тому, як забезпечити виконання цих зобов'язань державою, яка не бажає цього робити».

Тим не менш, Російській Федерації колись все одно доведеться заплатити — якщо, звісно, ​​її майбутнє керівництво захоче повернутися до спільноти цивілізованих країн.

Читайте також: Новий звіт ООН: російські загарбники в Україні ґвалтують жінок, катують полонених і нищать міста [12]

Рекомендації

У документі містяться рекомендації, «адресовані не лише Російській Федерації та Україні, а й усім іншим державам та міжнародним організаціям». Більшість «рекомендацій» (15) адресовано російській владі, починаючи з вимоги «негайно припинити практику довільного позбавлення волі цивільних осіб України та беззастережно звільнити всіх затриманих таким чином осіб».

Україні рекомендується, серед іншого, продовжувати та нарощувати «свої зусилля на всіх рівнях влади» щодо збирання інформації та розшуку всіх українських цивільних осіб, затриманих Росією, а також щодо розслідування вчинених проти них злочинів, а також з надання підтримки тим, кому вдалося вийти на волю та повернутися на підконтрольну Україні територію.

Також рекомендується «надавати підтримку жертвам довільного позбавлення волі та їхнім родичам» «у здійсненні їхніх прав на ефективні засоби правового захисту, включаючи припинення порушень, реституцію, компенсацію, реабілітацію, сатисфакцію та гарантії неповторення». Зрештою, рекомендовано зробити так, щоб «українське законодавство та кримінальна практика, що стосуються незаконної співпраці з російською державою, що окупує, належним чином враховували ситуацію примусу, на яку наражаються цивільні  українці».

Всім іншим державам рекомендовано надавати матеріальну та технічну підтримку Україні у пошуку та звільненні, а також у подальшій реабілітації та (або) прийомі її громадян, а також «активно та ефективно підтримувати роботу Реєстру збитків».

«Міжнародним організаціям» рекомендовано не лише надати фінансову та технічну підтримку Україні, а й «повною мірою використати міжнародні механізми, які можуть забезпечити відшкодування збитків жертвам довільного позбавлення волі», активізувати зусилля щодо консолідації та координації роботи (...) різних органів ООН, ОБСЄ, Ради Європи та ЄС для забезпечення ефективної взаємодії та стратегічного виконання винесених рекомендацій.

Читайте також: Російські загарбники проти української Церкви. Катування священників, знищення храмів [13]

Реакція України та Франції

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітав публікацію доповіді, «висновки якої шокують», наголосивши, що «цей важливий документ є тривожним дзвінком про систематичну та широкомасштабну кампанію Росії із захоплення цивільних осіб у заручники на окупованих територіях України».

"Цей документ стане важливим елементом у роботі національних та міжнародних судових органів, спрямованої на виявлення конкретних осіб, які мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності", - пообіцяв голова української дипломатії. І звернувся «до міжнародних партнерів» із закликом «консолідувати зусилля для забезпечення негайного та беззаперечного звільнення всіх українських цивільних осіб, довільно затриманих Росією, як зазначено в українській Формулі світу ».

Про реакцію російської сторони на документ досі не відомо.

Париж привітав його публікацію.

«Франція закликає Росію виконувати свої міжнародні обов'язки та зобов'язання та негайно почати дотримуватися рекомендацій доповіді, негайно припинивши практику довільного позбавлення волі українських цивільних осіб та беззастережно звільнивши всіх затриманих.

(…) Міжнародний комітет Червоного Хреста має негайно отримати доступ до всіх об'єктів, де утримуються українські цивільні особи. Франція знову рішуче засуджує агресивну війну , яку Росія веде проти України», - йдеться у  заяві французького МЗС.

Глави МЗС Франції та України Стефан Сежурне та Дмитро Кулеба на спільній прес-конференції в Києві, 13 січня 2024 р. AFP - ANATOLII STEPANOV

—

Джерело: RFI [14]

—

*Участь взяли: Албанія, Андорра, Австрія, Бельгія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франції, Грузія, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Великобританія та США.

**Механізм названий так, тому що був створений усіма державами-учасницями ОБСЄ у Москві, 1991-го року. Московський механізм дозволяє одній або декільком державам-учасницям звернутися до БДІПЛ з проханням «з'ясувати в іншої держави-учасниці, чи погодиться вона запросити місію експертів для вирішення конкретного, чітко визначеного питання на його території щодо людського виміру» (тобто прав людини) .

Щодо Росії «Московський механізм» раніше востаннє було задіяно 30 березня 2023 року. Тоді 45 держав ОБСЄ ініціювали розслідування депортації дітей із окупованих РФ територій України. Результати були представлені 4 травня 2023 року.

*** «У квітні 2022 року чотири співробітники СММ, усі — українські громадяни, були затримані у східних регіонах України, контрольованих так званими Донецькою та Луганською „народними республіками“. Ще двох співробітників СММ було затримано наприкінці квітня 2022 року. (…) Троє з них, пани Вадим Голда, Максим Петров та Дмитро Шабанов, досі позбавлені волі. У вересні 2022 року пана Петрова і Шабанова було засуджено до 13 років ув'язнення за передбачувану "державну зраду"... Процес проходив у так званих Верховних судах так званої „Луганської народної республіки“ за зачиненими дверима. Голду також було висунуто звинувачення у кримінальному злочині, але судовий процес, схоже, все ще триває. (…)“. Утримання під вартою співробітників СММ ОБСЄ несумісне з зобов'язаннями Росії як члена організації»,  — наголошується в доповіді.

**** У вересні 2023 року Верховний Суд РФ оголосив введення в дію російської судової системи на окупованих землях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. З вересня 2023 року російська влада (згідно з їх власними заявами) призначила 450 своїх федеральних суддів на тимчасово зайнятих територіях України.

***** Місія нагадала і про те, що з 2 березня 2022 р. «ймовірні військові злочини та злочини проти людяності, скоєні в Україні, розслідуються прокуратурою Міжнародного кримінального суду», яка вже видала ордери на арешт Путіна та пані Львової -Бєлової , а через рік, у березні 2024-го — на арешт двох російських військових — командувача дальньої авіації ВКС РФ Сергія Кобилаша і командувача Чорноморським флотом Віктора Соколова.

---

Читайте також: :

• Про наявний геноцид українського народу з боку фашистської Росії [15]
• Росія порушує майже всі закони та звичаї війни [16]
• Рассказ свидетеля казней жителей Бучи в оккупации: «Стреляли либо в затылок, либо в сердце» [17]
• Звірства російських загарбників в Україні: ґвалтування, вбивства, знущання [3]
• Воєнні злочини Росія проти дітей України  [18]
• Путін давно мріяв про світ без українців. Світ дослухався? Тепер ми бачимо, що це означає [19]
• «Тепер ви вірите, що це не просто війна, а геноцид?» [20]
• Почему россия это государство-террорист: страшные кадры из под Киева, откуда бежала армия путина (+18) [21]
• Увидит ли мир на скамье подсудимых Гаагского трибунала путина? [22]