Поки замовники вбивства Ірини Фаріон (яких, до речі, ніхто не шукає) за допомогою ними ж приставлених до вбивці “кишенькових” адвокатів умисно затягують, саботують судовий процес над Вячеславом Зінченко, ми продовжуємо нагадувати українському суспільству про велику, морально ціннісну духовну спадщину, яку залишила нам ця непересічна людина.

2 жовтня 2022 року, 221-й день великої війни

"Графу «національність» треба повернути до документів!", -

у цей день Ірина Фаріон викладає в стрічку Телеграм свій виступ [2] у парламенті від 25 липня 2014 року.

“Війна на сході є наслідком глибокої кризи ідентичности, – заявила з трибуни Верховної Ради Народний депутат, свободівка Ірина Фаріон. - Ми живемо у дивному суспільстві, яке не називає речі своїми іменами. Війну названо антитерористичною операцією, тому війна триває і кінця їй не видно. Але є ще одна проблема у нашому суспільстві. Ми боїмося навіть назвати належність свою до того, що ми є українцями.

Я зі своїм колегою Олександром Шевченком звернулася до Уряду чинного з тим, аби він скасував ганебну Постанову від 12 вересня 2002 року Про затвердження зразків книг реєстрації актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до цієї ганебної постанови у свідоцтві про народження і в свідоцтві про усиновлення було зліквідовано запис про національність батьків. А в свідоцтві про шлюб зліквідовано національність подружжя. Відтак ми пам’ятаємо, що було рішення Верховної Ради, а саме постанова 1992 року з тим, щоб у свідоцтві про усиновлення та в свідоцтві про шлюб чітко було зазначено національність подружжя й національність дитини. Це було скасовано спеціально для того, щоб у своїх паспортах ми не називали себе тим, ким ми є! Нагадаю ще раз Конфуція: якщо ми щось не називаємо тим словом, ким є насправді, ми опиняємося у стані хаосу і стані безладу. Українці значною мірою визнали, що є безбатченками!

І, власне, ця війна, яку маємо в Луганській і Донецькій областях, є наслідком глибокої кризи ідентичности.

Але увесь жах полягає у тому, що я отримала документ дивовижної неспроможності від чинного міністра юстиції Павла Петренка, що повернення графи “національність” до паспорта, повернення графи “національність” у свідоцтво про народження та в свідоцтво про шлюб - знаєте, що насправді є? “Може стати тягарем”! Виявляється, усвідомлення того на цій українській землі, хто ти є, є “тягар”!

Тому цілком логічно: усі ці “-енки”, усі ці “-уки”, “-юки”, “-чуки” (мається на увазі екс-міністр Петренко та йому подібні пристосуванці - А.), які є в нашому парламенті, перетворюються на ретроградне “насєлєніє” у нашій державі. Яка унеможливлює будувати національну українську державу.

Нам не потрібне глобалістичне місиво з космополітичною європейською сметаною. Нам потрібна українська, україноцентрична держава.

На превеликий жаль, чинне Міністерство освіти лише абсолютно підспівує цій безпрецедентній відповіді Петренка, намагаючись не зліквідувати ці підручники з історії України, які прищеплювали українцям комплекс малоросійства. Можливо, через те Міністерство освіти до сьогодні на посаді

директора Інституту українознавства тримає істоту, яка є класичним українофобом (це Чайковський Анатолій Степанович [3] - А.)! Яка робила свою наукову кар’єру на монографіях, спрямованих винятково проти української національної ідеї.

Доки наше суспільство не усвідомить, що ми маємо збудувати реальну націєцентричну українську державу, – страшні виклики будуть нами сприйняті не як можливість для реалізації”, – наголосила свободівка.

Актуальність цих слів Ірини Дмитрівни ми можемо засвідчити й сьогодні:

нинішній владі Українська національна Держава - НЕ ПОТРІБНА! Дніпропетровський кримінальний клан в національній Державі українців справедливо бачить пряму загрозу своєму існуванню. “Міндічам”, “шефірам”, “цукерманам” ненависна сама ідея національної держави українців - бо це покладе край паразитуванню на Державі українців, на самих українцях. І судячи по настроях в суспільстві - це лише питання часу.

…

Того ж дня, у неділю, увагу пані Ірини приваблює дві події.

Перша: конгресвумен українського походження Вікторія Спартц проголосувала проти виділення Україні додаткових $12,3 млрд від США. Реакція Фаріон безкомпромісна: ”українське біосміття в конгресі Америки. Ніколи не сумнівалася в її ущербності”.

Друга: Україна подала заяву про пришвидшений вступ до НАТО.

Фото ОП

Фаріон: “Якщо ця заявка була неочікувана для основних гравців НАТО, то вона тим важливіша для демонстрації української гідности та самоствердження на світовій арені в час загрози атомного вибуху. Саме ця заявка звела можливість цього вибуху на значно нижчий рівень, ніж досі. Врешті саме США спільно з Москвою роззброїли нас за Будапештом і заклали таким способом саме сьогоднішній сценарій розвитку подій. Його ціна - тисячі смертей. Звісно, провина наша у прийнятті Будапешта і рускава міра, втіленого в балицьких і сальдах...

Отже, крок Зеленського блискучий, хоч, звісно, це не мій президент. Але це точно краще, ніж натхненник Медведчука Порошенко.

Світом керують сміливці, а не дотримувачі вигаданих правил.

Заявка до НАТО, де нас не чекали: всі деталі [4] рішення Зеленського про "швидкий вступ" до Альянсу”.

**…**І знову - про загибель побратима: вперше у циклі передач на Ютубі “Ген українців” Ірина Дмитрівна розповіла про 24-річного Героя сучасної московсько-української війни: “Пам'ять про Героя - це продовжити Його чин”.

“2 жовтня 2016 року, захищаючи Україну біля села Кримського на Луганщині, загинув свободівець Мирослав Мисла. Днями на Харківщині понівечено пам'ятник на Його могилі. Мирослав казав: "Я знав, за що борюся, я знав, за що загину".

Чи знаємо ми, за що боремося? Чи не допустимо знову самі ворога в хату?

У молитві і чині з Тобою, Миросику.”

У цей день Ірина Дмитрівна радіє просуванню ЗСУ на сході України, відтворюючи у своєму телеграм-каналі ледь не усі “переможні” новини з фронту.

А також записує коротке відео-рефлексію на День Учителя:

“Кажуть нині День Учителя. Я дуже скептично ставлюся до цих "професійних святців", але нема поступу без Учителя. І це не обов'язково той, що в класі чи в авдиторії перед учнями і студентами. Це той, хто вкладає в голову незнане, в серце - трепетне, а в руки - уміле. Це той, хто веде своєю Ідеєю здобувати і віддавати на користь великої сили, що називається Україна.”

Є більш для Ірини Дмитрівни значуща дата у цей день:

“2 жовтня 1906 року народився видатний український письменник Іван Багряний. Коли б кожен прочитав його "Сад Гетсиманський", то не було б війни. Проте його взаємини зі Степаном Бандерою - це повна катастрофа і поразка цього письменника, що вирішив побавитися в політику. Отже, до перегляду.”

Цю блискавичну розвідку про легендарного письменника з циклу “Велич особистості” (від 22 листопада 2018 року), який написав про сталінські табори та систему ГУЛАГ на 20 років раніше за Олександра Солженіцина, рекомендуємо для перегляду:

Увагу науковиці привернуло таке повідомлення Міноборони України:

“Міноборони України знову знайшло влучні слова

"60 000 російських солдатів ніколи не зможуть вивчити 60 000 слів із сучасного словника української мови. Але ті, хто виживе, можуть створити простий текст із цієї книги:

Не. Твоя. Земля."

І знов про фронт - з посиланнями на новини того дня: “Генсек НАТО: Звільнення Лимана показує, що Україна може відтіснити війська РФ”, “Росія відступає під вогнем армії України”.

І про велику політику: “Вступ України до НАТО. Дев’ять країн опублікували спільну заяву” (на підтримку прагнення України - А.).

Новини сусідів також гріють серце Ірини Дмитрівни: “Польща добудувала "стіну" на кордоні з Білоруссю”.

Пізно увечері - передрук головних новин того дня:

3 жовтня 2022 року, 222 день великої війни

Вільна хвилина для комунікації з підписниками у Фаріон виявилася лише у середині дня. Анонс: “Сьогодні о 21.15 "Ген українців" про теоретика українського націоналізму та розкольника бандерівського руху Лева Ребета.”

І одразу сумна новина:

Перепощує [5] важливу для неї думку побратима-”свободівця” Юрія Сиротюка:

“А усвідомлюєте, що ми наступне покоління після Сагайдачного яке знищить Москву.

Крізь понад 400 років.

Яке перенесе війну на територію ворога.

А в хворій уяві останнього вже перенесло.

Паралельно йде стрімке показачення частини нації.

І застосування козацьких тактик ведення війни.

Від яких у захваті світ.

Проти яких в Орди не має антидота.

Москва воює м’ясом і залізом, пре тими самими шляхами як Орда. Воює навалою.

Ми протиставляємо тактику стрімких мобільних малих груп. Що просочуються крізь ворога, руйнують комунікації, знищують уявлення про лінії фронту.

Але можливість прориву фронту в окремих місцях створюється стійкістю солдат на невідомих позиціях та безіменних СПешках по всій довжині декількатисячекілометрового фронту.

Вчорашні вчителі і журналісти, будівельники і заробітчани безстрашно протистоять і знищують елітні російські підрозділи.

І повірте бути на такій СПешці (спостережному вогневому пункті) в Сумській чи Волинській області не менш важливо, ніж тут на Донбасі.

У цій величезній гарматній партії кожна фігура на кожній клітинці важлива.

І бути на цьому переможному полі битви почесно….”

У цей день Національна гвардія України повідомила, що звільнила Золоту Балку на Херсонщині - Ірина Дмитрівна з радістю ділиться цією радісною новиною з читачами.

І тут же безкомпромісно коментує “план миру” між РФ і Україною авторства Ілона Маска:

“Просто ІДІОТ. Хай би взявся до виховання своєї дитини, що стать змінила. ЗБОЧЕНЕЦЬ!!!! Щиро бажаю, аби злиняв на Марс”.

І, нарешті, завершує день ще один випуск “Ген українців” - “Лев Ребет. Від націоналіста до нацдема”:

4 жовтня 2022 року, 223 день великої війни

День починається з гарних новин. З того, що привернуло увагу Ірини Дмитрівни:

- звільнення Новопетрівки на Херсонщині,

- публічне визнання Офісом Президента колаборантської сутності УПЦ (МП),

- публічне визнання президентом Зеленським нікчемними укази глави держави-агресора володимира путіна щодо визнання "незалежними" Криму, так званих "ЛНР" та "ДНР" і Запорізької та Херсонської областей України. Таким чином визнано нікчемними також будь-які рішення на виконання цих указів.

Цей день в історії - Ірина Дмитрівна нагадує: “4 жовтня 1930 року відійшла у Вічність матір українського націоналізму Олена Пчілка. Саме студією про цю дивовижну Пані стартував наш проєкт "Ген українців" наприкінці 2019 року на каналі НТА, який, завдяки Вашій фінансовій підтримці, став народним. На сьогодні створено 95!!!! студій "Гену українців" всього за два роки (виділено А.). Дякую за співпрацю і пізнання нашої історії та сучасности крізь долю видатних особистостей. У четвер записуємо три нові студії про надважливі постаті і події”.

Під відео - майже 400 схвальних коментарів.

І нагадує ще: “Що знаємо про тих видатних українців, що, виводячи українців на сцену, насправді були провідниками їхньої національної політичної сили? Серед них Вона, народжена жити на сцені, Марія Заньковецька. 4 жовтня 1934 року завершилася її фізична дорога, щоб сила її геніяльности надихала нащадків задля праці на користь власної Батьківщини”.

Того ж дня, пізно ввечері: звільнено Петропавлівку на Херсонщині!

Далі буде.

---

Початок дивіться тут:

• «Фаріон дана нації на виріст» [6] Частина 1
• Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» [7] Частина 2
• Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю [8] Частина 3
• Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! [9] Частина 4
• Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки [10] Частина 5
• Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик» [11] Частина 6
• Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) [12] Частина 7
• Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна» [13] Частина 8
• Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи» [14] Частина 9
• Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» [15] Частина 10
• Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців [16] Частина 11
• Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву» [17] Частина 12
• Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди [18] Частина 13
• Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо [19] Частина 14
• Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп [20] Частина 15
• Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації [21] Частина 16
• Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому [22] Частина 17
• Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти [23] Частина 18
• Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста” [24] Частина 19
• Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! [25] Частина 20
• Ірина Фаріон: Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа [26] Частина 21
• Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. [27] Частина 22
• Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. [28] Частина 23
• Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара, не було б [29] Частина 24
• Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів [30] Частина 25
• Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. [31] Частина 26
• Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. [32] Частина 27
• Ірина Фаріон: «Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть» [33]. Частина 28
• Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. [34] Частина 29.
• Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». [35] Частина 30
• Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі [36]. Частина 31
• Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. [37] Частина 32
• Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. [38] Частина 33
• Ірина Фаріон: Час реально ставати надзвичайно радикальними. [39] Частина 34
• Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. [40] Частина 35
• Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває. [41] Частина 36
• Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч [42]: малий про великих. Частина 37
• Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів [43]. Частина 38
• Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло московське - і далі вєщятиме? [44] Частина 39
• Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах [45]. Частина 40
• Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців [46]. Частина 41
• Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. [47] Частина 42
• Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. [48] Частина 43
• Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». [49] Частина 44
• Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру. [50] Частина 45
• Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. [51] Частина 46
• Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону [52]. Частина 47
• Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя [53]. Частина 48
• Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму [54]. Частина 49
• Ірина Фаріон: Цькують лише слабких. То ставаймо сильними, як Бандера [55]. Частина 50
• Ірина Фаріон: Все зараз в руках українського суспільства [56]. Частина 51
• Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси [57]. Частина 52
• Ірина Фаріон. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її мова [58]. Частина 53
• Ірина Фаріон: «Мова - гамерси в тилу і пароль на фронті» [59]. Частина 54
• Ірина Фаріон: Мова не може бути модною. Це Божа даність. Як батьки [60]. Частина 55
• Ірина Фаріон: Лише меч може принести мир [61]. Частина 56
• Ірина Фаріон: Безпека світу - це безпека України [62]. Частина 57
• Ірина Фаріон: Українцям треба ставати месником і відплатником [63]. Частина 58
• Ірина Фаріон: Аби в кожному недоукраїнцеві остаточно в голові здох руський мір [64]. Частина 59
• Ірина Фаріон: Без покоління ОУН-УПА не було б сьогочасних героїв ЗСУ [65]. Частина 60
• Ірина Фаріон: Українська влада не доросла до сили української мови [66]. Частина 61
• Ірина Фаріон: «Рускоязичних українців» немає, є змосковщені українці [67]. Частина 62
• Ірина Фаріон: Націоналісти - це не лише військова аристократія. Це інтелектуальна брила [68]. Частина 63
• Ірина Фаріон: Коли ми знищимо Москву? Тоді, коли ми знищимо власну слабкість» [69]. Частина 64
• Ірина Фаріон: Пізнаваймо і шануймо своїх. На їхній плечах сьогоднішній змаг [70]. Частина 65
• Ірина Фаріон: Гуманітарна політика - це основна броня кожної нації [71]. Частина 66
• Ірина Фаріон: Я не буваю культурною з безкультурними людьми [72]. Частина 67
• Ірина Фаріон. Сьогодні весь простір кишить безпотрібними англізмами. Звідки таке улягання перед чужим? [73] Частина 68
• Ірина Фаріон. Коли Тебе ображають дурні, то Ти попереду [74]. Частина 69
• Ірина Фаріон. Наші сьогоднішні жертви - це неосмислене і неприйняте минуле [75]. Частина 70
• Ірина Фаріон: Неможливо звільнити територій, коли душі московські [76]. Частина 71
• Ірина Фаріон: Тримаймося за руки і за душі. Тоді і крила будуть [77]. Частина 72
• Ірина Фаріон: Історія - це те, що завжди [78]. Частина 73
• Ірина Фаріон. Ми деокупуємо наші території, коли деокупуємо голови і виставимо націєцентричні пріоритети [79]. Частина 74
• Ірина Фаріон: Велика трагедія нашої нації полягає в тому, що вона не карає зрадників [80]. Частина 75
• Ірина Фаріон: Агов!!! А згадайте, кого звільнив з полону Порошенко? [81] Частина 76
• Ірина Фаріон: Визволити мозок складніше, як територію [82]. Частина 77
• Ірина Фаріон. 12 кроків англіїзації на тлі деукраїнізації [83]. Частина 78
• Ірина Фаріон: Він знав кого вбити, а кого вести шляхом Істини [84]. Частина 79
• Ірина Фаріон: Найстратегічнішим міністерством в Україні є Міністерство освіти [85]. Частина 80