30 червня 2022 року, 127-й день повномасштабного нападу людожерів - московитів на Україну.

Цього дня Ірина Дмитрівна Фаріон поширює [2] повідомлення тодішнього Головкома ЗСУ Валерія Залужного про звільнення від окупантів острова Зміїний: «Не витримавши вогню наших артилерійських, ракетних та авіаційних ударів, окупанти залишили острів Зміїний». 

30 червня - день народження легендарного українця Романа Шухевича. «Сьогодні уродини в генерала Романа Шухевича. Успішний бізнесмен та інтелектуал стає очільником понад 10-літньої підпільної воєнної  боротьби українців проти московської навали. Боротьба до перемоги шляхом на усе життя. Дякуємо, Генерале. З Вашого подвигу і Ваших побратимів виросли сучасні ЗСУ. Переможемо!», — пише [3] Ірина Фаріон, покликаючись на свою авторську студію, присвячену видатному українцеві: Роман Шухевич – аристократ духу і зброї | Головнокомандувач УПА | Ірина Фаріон [4]. Цей матеріал на Ютубі має станом на початок червня 2025 року 73 тисячі переглядів.

Разом зі своїм побратимом - Воїном Юрієм цього дня Ірина Фаріон знімає коротке відео [5] на місці, де 81 рік тому, у день уродин Романа Шухевича, за наказом Степана Бандери Ярослав Стецько проголосив Акт відновлення Соборної Української держави.«Поряд зі мною легендарний воїн Юрій, що захищав Сіверодонецьк від того ж ворога, що і тоді. Тому завдання зараз добити їх остаточно і назавжди. До перемоги», — говорить в цьому відео Фаріон.

«Яке нечуване чудо сталося у Львівській міськраді: на 8 році війни і на четвертому місяці геноциду українців з боку московських варварів львівська ліберастія розродилися на заборону відкритої московської агентури, що названа московським патріярхатом......та ще й приписала це собі як заслугу. Натомість вимогу Свободи ухвалити це рішення свідомо і системно нехтувано й відкидувано від 2006 року!!!!!, як і теперішній свободівський законопроєкт про це у ВР.  Не ведіться на львівську гниль на чолі з другом Фрідмана Садовим. Вони тут кували рускій мір від 2006 року. І викували, з огляду на рівень нікчемности місцевої садовістської і єесівської влади та поширення московського язика і московських шкіл навіть зараз», — так Ірина Фаріон прокоментувала [6] рішення Львіської міської ради про заборону московитської церкви в громаді. Слід зазначити, що головний храм УПЦ МП у Львові - Григорія Побідоносця змінив конфесійну приналежність, доєднавшись до ПЦУ лише в квітні 2023 року. Наразі Львівщина є однією з небагатьох областей, де повністю припинили існування усі громади, підпорядковані московському патріархату.

Ірина Дмитрівна наводить [7] цитату із виступу, як вона любила наголошувати, «своєї улюблениц»і - тодішнього міністра закордонних справ Великобританії Ліз Трасс. Нічого подібного, на жаль, ми не чуємо від нинішніх керівників потужних держав:

«Спочатку ми маємо перемогти ₚосію, а потім вести переговори», — наголосила Міністерка закордонних справ Великої Британії Елізабет Трасс на саміті НАТО у Мадриді у червні 2022 року.

«Насамперед нам абсолютно необхідно забезпечити поразку ₚосії в Україні. Це необхідно для європейської безпеки, свободи та демократії, це єдиний спосіб досягти сталого миру в Європі», — зазначила вона. 

«Дехто вважає, що зараз може бути певна можливість переговорів, поки ₚосія ще в Україні, але я думаю, що це принесе фальшивий мир і спричинить подальшу агресію у майбутньому», — також зауважила Елізабет Трасс. 

Окрім того, очільниця МЗС Великої Британії акцентувала, що «маємо засвоїти уроки минулого, наприклад, провали Мінських угод, щоби забезпечити тривалий мир у цьому районі».

І цього ж дня стало відомо [8] про те, що тодішній президент США Джо Байден анонсував новий пакет допомоги Україні на 800 мільйонів доларів, який включатиме західні системи ППО, артилерію та додаткові боєприпаси для HIMARS. Також Байден повідомив, що Україна отримає більше HIMARS від інших країн.

А тим часом на болотах з’являється ще один маркер людожерного прояву терористичної держави під назвою росія. Повз який не могла пройти [9] просвітниця Ірина  Фаріон: «До держдуми внесли законопроект про порядок прийняття до складу рф нових територій за фактом «російської культури»». В тексті документу йшлося про таке: "Прийняття в російську федерацію як нового суб'єкту іноземної держави або її частини здійснюється з урахуванням поділу більшістю громадян іноземної держави або її частини культури рф як унікальної спадщини її багатонаціонального народу". Тому таким очевидним є зумисне насадження «російської культури» на теренах, зокрема України протягом усієї новітньої історії України. Тим самим московити займалися протягом останніх століть по відношенню до народів, які вони прагнуть остаточно колонізувати.

Свободівка Фаріон поширює [10] повідомлення від Олега Тягнибока про загибель ще одного побратима: «У бою з окупантами загинув боєць батальйону «Свобода» Олександр Косько «ПРОФЕСОР».

Науковиця і патріот Ірина Дмитрівна привертає увагу [11] до тодішньої позиції мера Харкова Ігоря Терехова про категоричне несприйняття перейменування вулиці пушкінської і станції метро його імені. Мовляв, зі слів мера, «ми навчалися на чудових поемах пушкіна та лермонтова. І пушкінська залишиться пушкінською». Лише в кінці січня 2024 року ця вулиця була перейменована на вулицю Григорія Сковороди. А у квітні 2024-го року й станція метро була перейменована на «Ярослава Мудрого».

Ірина Дмитрівна трохи згодом відрефлексує своєю цитатою: «Неможливо Україну завоювати ні з боку Москви, ні з боку якоїсь іншої держави, якщо не спертися на малороса».

1 липня 2022 року, 128-й день «великої війни». Ірина Дмитрівна Фаріон підтримує [12] тодішнього посла України у ФРН Андрія Мельника, який категорично висловився на адресу так званих «німецьких інтелектуалів».

 "Ідіть до біса": Мельник про листа "німецьких інтелектуалів" із закликом припинити підтримку України [13]

Ірина Дмитрівна наголошує [14] на словах свого побратима - очільника Київської міської організації ВО «Свобода» Петра Кузика: «Треба відкидати той наратив, що ми воюємо з «тупорилими бомжами». Ні, ми воюємо з озброєним до зубів ворогом».

І пропонує [15] свою «цитату дня»: «Задля України слід ЖИТИ. Це і є наш основний постулат».

Ірина Дмитрівна завжди наголошувала на причинно-наслідкових зв’язках всіх подій, які трапляються в нашій історії. Цього дня вона робить репост [16] про трагедію в Кременчуці, яка сталася 27 червня. Коли рашисти вбили десятки відвідувачів ТЦ «Амстор» в цьому місті, поціливши туди ракетою.

Автор поста стверджує, що ТЦ був власністю українофоба і основного покровителя за фсбшні гроші московської церкви в Україні вадима новинського. І що саме місцева влада надала дозвіл збудувати ТЦ на місці знищеного для цього парку:

Черговий кривавий злочин терористів у ніч на 1 липня 2022 року. Внаслідок ракетного удару по курортному селищу Сергіївка в Одеській області було вбито 21 людину, серед яких п’ятеро дітей віком від 3-х до 17-ти років.

Ірина Фаріон поширює допис [17] свого побратима Андрія Міщенка, який наводить ватні наративи частини так званих укрАінців, які не можуть збагнути важливості своєї ідентифікації і того, чому мова - такий важливий фактор, зокрема і у цій екзистенційній війні: «Нєт разніци кто бьйот па мірним ґарадам рускаґаварящімі ракєтамі - ґлавноє бить чєлавєкам. І міравоє дастаяніє на катором ми всє васпітивалісь - пушкін, чайкофскій, талстой сдєсь ні прі чьом. Вайна ет савсєм другоє. Ета путін, а нє опшяя культура. 

Друзья, в ето врямья нє раскаливайтє наше укрАінскає общєства мовай. І так тіжєло. Бєнзін падаражал, грєчька па сто рублєй, шатунов умєр і дятішкі ні в чьом нє павінниє гібнут, дама рушатся. За чьто всьо ето? Пачіму ані прішлі сюда, а нє в Літву ілі Польшу, пачіму  бамбят с бєларусіі? Пачіму рускіє удралі с чєрніґафской, кієфскай і сумской областєй, а сдєся нє успакоятса? Тока вот нє надо нам 3,14здєть чьто ето із-за ізика. Ізик ні прі чьом. Пачіму ані счітают нас рускімі, ми же нє рускіє - ми же укрАінскіє, правда? Ми патріоти, даже скамєйкі сінє-жолтим пакрасілі, кстаті сразу, пріятнєй на ніх стало слушать ''алкаґалічьку'', а ані всьо бьют і лєзут. Люді добриє, чьто дєлать, как спастісь?»

Глибокі переконання Громадянки Ірини Дмитрівни, які вона формулює у вигляді цитат дня: «Найвищі істини у найбрудніших людей викликають найагресивнішу реакцію».

«Коли так шаленіє ворог, 

То правда наша із небес.

Не даймо шансу вже ніколи

Їм біснуватися без меж»:

Ірина Дмитрівна дає покликання на одне зі своїх численних і неповторних інтерв’ю, дане журналістці ютуб-каналу «NASHI» під назвою: Що потрібно зробити, щоб більше не допустити війни в Україні | Ірина Фаріон [18]. Це відео на каналі Ірини Дмитрівни станом на початок червня 2025 року має 98 тисяч переглядів. Таймінг цієї бесіди наступний:

00:00 [18] – про курс з української мови для внутрішньо переміщених осіб

09:10 [19] – чи на часі показувати невдоволення в мовному питанні тим, хто нещодавно повернувся з гарячих точок нашої країни

11:43 [20] – чому мова важлива в боротьбі з агресором

21:48 [21] – за що подали в суд на Ірину Фаріон

25:40 [22] – що потрібно зробити з московським патріархатом

27:33 [23] – як може повпливати міграційна криза в майбутньому на долю України

36:55 [24] – що потрібно зробити після нашої перемоги, щоб більше не допустити війни в Україні

46:33 [25] – як ставиться Ірина Фаріон до пана Арестовича та Віталія Кіма.

Ірина Фаріон діє: «Як завше, щосуботні мовні вечори: 18.00. До зустрічі. Продовження теми кирилиця / латиниця. Запрошую підписатися на ще одним мій ютуб-канал. До праці. Кожен день творить нашу перемогу», — пише вона і дає поклкання на Урок 10а. Латинізація чи демосковізація? | Ірина Фаріон [26].

1 липня, в день пам’яті Наталени Королеви, Ірина Фаріон нагадує: «1липня 1966 року відійшла у Вічність еспансько-польська графиня, що вважала себе УКРАЇНКОЮ.

"Не буде перебільшенням сказати, 

що ця унікальна жінка була більшою українкою,  ніж багато хто, хто українцем народився". 

НаталенаКоролева (3 березня 1888, монастир Сан Педро де Карденья, Кастрільйо-дель-Валь, провінція Бургос, Іспанія — 1 липня 1966, Мельник, Чехословаччина) – Графиня Дунін-Борковська. Повне її ім'я, за еспанським звичаєм, — Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена. Оперна співачка, медик, археолог, живописець і врешті – українська письменниця. Їздила верхи. Володіла холодною та вогнепальною зброєю.

Дочка еспанки та поляка, вважала себе українкою і стала нею за переконаннями, з вірою у те, що саме боротьба за волю українського народу, історію якого вона знала досконально, має стати справою її життя.

Перша В УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ проінтерпретувала в історичних романах, повістях, легендах світ раннього ХРИСТИЯНСТВА. Євангельські оповіді під її пером стали життям буденних людей – нас з вами. Її герой – людина, що входить у християнство як у призначення людини. Вона розкодовує християнські символи.

«Чому я стала українською письменницею? Бо як побачила Волинь, то закохалася в екзотиці. А як побачила Київщину – власне Київ з його соборами, народом, то не могла позбутись думки – ні, пересвідчення – що ці люди – нащадки давньої Еллади. На березі Чорного моря ще більш у цьому впевнилась. Стала збирати старі легенди, рівняти їх з тим, що писав Геродот, що розповідали арабські автори. Так блудний лицар знайшов свою духову землю, свій чарівний перстень, щоб сповнити істотне завдання у житті: творити мистецькі цінності для добра української нації, якій вірно служили колись члени роду Дунін-Боркоських» (лист від 06.01.1958). І дає свою авторську розвідку про цю видатну жінку: Королева Наталена – іспанська графиня, що була більшою українкою за самих українців [27].

Ірина Дмитрівна тішиться [28]: «Сьогодні у спекотному Львові мала файну прохолоду: оголошення на нотаріЯльній конторі, аби москвороті перли туди, де путін. Звісно, що зайшла, подякувала, обійнялися з панею нотаріЮсом. Тільки сила і певність ідеї Нації знищить ворога і колаборантів. Жодного шансу язику в Україні. Пиляйте зі своїм язиком до пекла, бо саме ви і запустили механізм війни в Україні. Язик - це ментальна залежність від московських варварів»:

Далі буде.

Початок дивіться тут:

• «Фаріон дана нації на виріст» [29] Частина 1
• Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» [30] Частина 2
• Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю [31]Частина 3
• Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! [32] Частина 4
• Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки [33]Частина 5
• Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик» [34]Частина 6
• Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) [35]Частина 7
• Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна» [36]Частина 8
• Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи» [37]Частина 9
• Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» [38] Частина 10
• Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців [39]Частина 11
• Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву» [40]Частина 12
• Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди [41]Частина 13
• Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо [42]Частина 14
• Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп [43]Частина 15
• Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації [44]Частина 16
• Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому [45]Частина 17
• Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти [46]Частина 18
• Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста” [47]Частина 19
• Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! [48]Частина 20
• Ірина Фаріон:Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа [49]Частина 21
• Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. [50]Частина 22
• Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. [51]Частина 23
• Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара,  не було б [52]Частина 24
• Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів [53]Частина 25
• Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. [54]Частина 26
• Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. [55] Частина 27
• Ірина Фаріон:«Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть» [56]. Частина 28
• Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. [57]Частина 29.
• Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». [58] Частина 30
• Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі [59]. Частина 31
• Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. [60]Частина 32
• Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. [61] Частина 33
• Ірина Фаріон: Час  реально ставати надзвичайно радикальними. [62]Частина 34
• Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. [63] Частина 35
• Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває. [64]Частина 36
• Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч [65]: малий про великих. Частина 37
• Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів [66]. Частина 38
• Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло  московське - і далі вєщятиме? [67] Частина 39
• Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах [68]. Частина 40
• Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців [69]. Частина 41.
• Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. [70]Частина  42.
• Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. [71]Частина 43

На цю тему:

• За українську мову стріляють у скроню - "Свобода" про розстріл Фаріон [72]
• Похорон Ірини Фаріон у Львові: мовознавицю в останню путь проводжають люди зі всієї України. "Українська" влада похорон ігнорує (ТРАНСЛЯЦІЯ) [73]
• Ірина Фаріон померла у лікарні після замаху [74]
• Глава УГКЦ засудив вбивство Фаріон [75]
• У Львові розстріляли Ірину Фаріон - вона захищала Мову [76]
• МВС показало відео затримання і допиту підозрюваного у вбивстві Фаріон [77]
• Студенти Київського політеху вимагали відставки ректора [78]
• Ірина Фаріон подала позов до суду через незаконне звільнення зі "Львівської політехніки". Ганьба міністру-пристосуванцю Лісовому [79]