21 жовтня 2022 року, 240 день великої війни

Цього дня Ірина Дмитрівна нагадує:

“ПОСТРІЛ В ОБОРОНУ ВБИТИХ ГОЛОДОМОРОМ як ГЕНОЦИДОМ!

Подія, що сталася 21(22) жовтня 1933 року, як на мене, є кульмінацією найвищої ідеологічної і духової посвяти українських націоналістів. Історія не знає подібних аналогів. Такий вчинок могли спланувати і здійснити лише люди-герої, лише безсмертні, яких смертні збагнути не вміють. Ідеться про унікальну історичну націоналістичну трійцю, що вчинила вбивство ворога задля життя нації: С. Бандера, Р. Шухевич, М. Лемик.

Наш основний Герой – Микола Лемик. Націоналіст. Провідник ОУН на Східноукраїнських землях.

Йому випала честь у час лютування Голодомору в Україні як геноциду, вчиненого московсько-більшовицьким режимом, убити у Львові в московському консульстві Алєксандра Майлова – сталінського уповноваженого дипломатичних представництв СРСР за кордоном. Це був постріл-протест в обороні замордованих Голодом українців на Великій Україні. Суд над героєм-месником Миколою Лемиком став трибуною оскарження убивць українців через Голодомор”.

І пропонує подивитись відео з циклу “Ген українців”, присвяченому представникам справжньої еліти української нації:

Кілька зі знакових коментарів:

• “Ще одне незнайоме iм'я, велична постать нацiоналicтичного руху стала менi вiдомою. Особливо це важливо, бо лiтература з iсторii по цiй тематицi в бiблioтеках фактично вiдсутня. Дякую, Шановна Панi Iрина Дмитрiвна.”

• “Вічна і світла памʼять Ірині Фаріон, справжньої Українки, справжньої патріотки. Переглядаймо її Гени Українців - скарб, який залишила вона нам, і стаємо націєцентричною державою.

          Слава нації\! Смерть ворогам\!” 

• “Слава Миколі Лемаку! Вічна пам'ять!

          Вічна і світла пам'ять пані Ірині Дмитрівні Фаріон\! Повне знищення всім нашим ворогам і вбивцям наших українців, вбивцям і замовникам вбивства пани Ірини Дмитрівни Фаріон\!”  

Щодо останнього коментаря: дійсно, замовника (замовників) вбивства Ірини Фаріон за нинішньої влади ніхто не шукає. Навпаки: слідство вдає, що вбивство видатної українки - справа рук дилетанта-одинака. Таке преподнесення цього зухвалого вбивства українському суспільству має дві мети: 1) заперечити існування злочинної організації: яка здійснила цей теракт, тим самим унеможливити встановлення та розшук замовників, організаторів і можливих інших поплічників вбивці; 2) у подальшому зробити можливим не-притягнення вбивці до кримінальної відповідальності за відсутністю достатніх улік - знаряддя вбивства (пістолета), мотиву вбивства, свідків вбивства…

Але на все приходить час розплати.

(Про перебіг судового процесу над вірогідним вбивцею Ірини Фаріон станом на зараз ви можете дізнатися з репортажу “Суспільного”):

У той же день - “Системний ПолітОгляд від ФА”, тобто Ірини Фаріон. Тема - “(у)Мова громадянства”.

Таймінг:

01:10 [2] Про що бреше законопроєкт 7606

04:00 [3] Умови для українського громадянства

14:45 [4] Токаєв. Казахстан. Мова – уроки для нас.

Головне:

“Є дві фундаментальні царини, які впливають неабияк на те, яким способом буде розвиватися наша країна після нашої тріумфальної перемоги. Ці два питання фундаментальні: це питання Мови і питання Церкви, тобто релігії. Власне про це ми з вами сьогодні і поговоримо”:

Цього ж дня [5]:

“Щойно давала коментар на канал НТА про допис якоїсь колонізованої істотки, що захищає москвомовну книжку. Мої основні посили: галузеву літературу язиком слід зберегти в бібліотеці обмеженим накладом, аби мати джерело для перекладу та історичний факт гвалту української наукової літератури; художня література чужих авторів має бути лише в українському перекладі - москвомовну в примірнику слід зберегти у сховищах як отруту. Кожен москвомовний сьогодні - це жива присутність путіна і окупація мозку, що заходить саме через друкований текст. Дякую Кропивницькому за ініціятиву здати москвомовну книжку на макулатуру і потреб ЗСУ.

До речі, защітніца москвомовної літератури у своїх ніби українськомовних дописах зробила понад 20 граматичних помилок. Словом, дєвушка тримається за скрЄпи отруєного мозку і цю заразу намагається ширити нам, у Львівських бібліотеках.”

Ірина Дмитрівна нагадує:

“Сьогодні уродини в Пилипа Орлика.Дякуємо, Гетьмане, за Конституцію і боротьбу за Україну. Переможемо.”

“Ген українців”: “Пилип Орлик – один з найяскравіших представників української політичної аристократії” -

З коментарів:

• “Пізнаючи ТАКУ історію, починаю усвідомлювати: за нами - вічність, після нас - вічність, а 31 рік це лише невеличкий її відрізок. Відступає страх перед війною і невідомостю, і віриться, що нас дійсно ніхто ніколи не знищить повністю, назавжди, а просто за себе... І не страшно, всі колись вмирають. Дякую Вам!”
• “Дякую за Вашу просвітницьку діяльність, що конче необхідна для нашого люду. Знання історії України, відкриває перед нами глибини тернистого шляху нашого народу в боротьбі за свою ідентичність. Україна є і буде.”
• “Слухала б Вас та вчилася б у Вас вічно. Дякую. Кожен українець має пам'ятати: доки ми шануємо, вчимо, любимо, захищаємо українське, - ми матимемо Вітчизну! БЕЗ УКРАЇНИ МИ - НІХТО!”
• “Пані Ірино, Ви нам повертаєте нашу гідність, нашу вартість і нашу ідентичність. Дуже-дуже дякуємо! Яку дурню ми вчили в школі! Нам навіть розповідали, що руській язик набагато милозвучніший за українську мову. Ваша праця титанічна і надпотрібна! Ми відроджуємося з Вами.”

І на завершення дня [6]:

“... З паном Віталієм Ляскою, головним редактором проєкту "Локальна історія", мала кількагодинне інтерв'ю про історію мови, зокрема статус мови в діяхронії, англіїзацію, латинізацію, трикомпонентну антропонімну формулу і вічний хрунізм і комплекси малоросійські.....Словом, всі хворі точки українського мовно-суспільного організму і правда про них. Згодом повне відео інтелектуальної розмови на ютубі проєкту - до Дня мови і писемности.

Для інтелектуальних гурманів. Дякую, пане Віталію. Завше маю тугу за адекватним рівнем бесіди. До перемоги. Мова - панцир нації.”

22 жовтня 2022 року, 241 день великої війни

Рефлексія [7] Ірини Дмитрівни на ракетні обстріли:

“Коли московські ракети летять в об'єкти енергетичної структури, подумалося: а кому належали всі наші 23 обленерго??? Кому належали металургійні гіганти на Донеччині? Запитання риторичне. Бо ж не Українській Державі. І що це була за держава, що стратегічні підприємства без контрольного пакету акцій віддала в руки ворогові або холуєві? Коли Свобода закликала змінити власність на користь держави, то нас зумисне не чули, називали ворогами, а мене, звісно, агентом, як ото і тепер щось на цю тему рявкають мізерні чоловічки під націоналістичною поливкою з риб'ячим прізвищем... Тепер чуємо тривоги, бачимо руїни, хоронимо вбитих (коли є така можливість). Ось така вона - ціна здачі країни в чужі руки у стратегічних галузях. Платимо за це найвищу ціну - життям українців. Чи буде прозріння? Чи буде спромога будувати національну, а не олігархічну економіку? Теж запитання риторичне. Зденаціоналізована маса ніколи не створить потужної економіки. Це слова видатного мислителя О. Потебні. Філолога з розмахом надії на майбутнє української нації зі своєю мовою, а не язиком...

П.Н. І ще: у своїй армії не говорять чужою мовою.”

23 жовтня 2022 року, 242 день великої війни

Щоденна битва за Мову триває.

Ірина Дмитрівна нагадує [8]:

Та саркастично реагує [9]:

“Дякую, Олеже. Грицак - це синонім типового галицького хрунізму, який так системно тепер вирощує УКУ як заклад убивства національного здоров'я нації.”

Постить [10] однодумця: “свободівця” Юрія Сиротюка: який на півдні боронить Україну від ворога:

“Ми це зробили.

Робіть як Ми.

Українська армія стане основою Великої України.

Але в перших двох словах, - важливе кожне.

Армія.

Та Українська.

Без цього нічого не буде.

Я дивуюся і часто обурююся чому в армії, що воює з огидним відвічним ворогом дозволяють грубе порушення статуту і честі - спілкування свинособачою.

Щоб змінити ситуацію, а її очевидно змінювати варто, потрібен лиш наказ Верховного і Головнокомандувача.

Не раз спостерігав як офіцери часто з купленими дипломами фейкових кафедр хизуються, що можуть вільно порушувати Статут ЗСУ.

Тішуся, що в нашому підрозділі з цим все гаразд.

Мова спілкування - виключно українська.

А ще тішуся, що ми як колись січові стрільці та упівці будуємо Україну навколо себе.

Цього разу наш гранатометний взвод 5 окремого штурмового полку доклався до видання зібрання праць іделога українського націоналізму Миколи Сціборського.

Духовно-світоглядовий фронт залишається ключовим в російсько-українській війні.

Без Перемоги на ньому остаточна Перемога неможлива.

І на цьому відтинку ленд-ліз не потрібний.

Тут важливо опертися на власні сили нації, на наші героїчні традиції, тисячолітню ідентичність.

А почнімо з просторого: не здаваймося в полон ворожого язика…

Ну і звісно використовуймо важку зброю - читаймо класиків.

Передусім класиків українського націоналізму.

5-й окремий штурмовий полк”

Ширить [11] таке:

“Адресую всім, у кого риб'ячий мозок! Думаю, Ви мене зрозуміли.

Нас винищують кулі, вбиває перо,

Зайшлим словом стріляють гармати…

Це стокгольмський мовний синдром —

Розмовляти мовою ката.

Тетяна Малахова”

І ще на захист Мови того дня:

“https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/ [12]

Очільник РНБО, слушно висловившись про вилучення московської мови з України (особливо треба вилучати з війська!), якогось лиха взявся просувати англійську. На похилу вербу, пане, кози скачуть, чи не так? Але якщо ви похилий, то свідомі українці не мали б міняти шила на мило, а жити своїм світом і пізнавати чужий. Потреба знати англійську - аксіома, але нема жодної потреба робити з неї другу державну. Цікаво, як би на випади свого високопосадовця про другу державну мову у Франції та Німеччині зреагували Шольц і Макрон?

Виявляється, за Даніловим, щоб позбутися мови одного чужинця-окупанта - московської - треба на державному рівні запровадити сучасну мову-глобалістку - англійську, а не розвивати власну мову, створюючи для цього всі можливості саме з дитячого садочка, а не допускати, з огляду на наші закони, мовний вавилон у дошкільній і шкільній освіті. Словом, території таки простіше деокупувати, ніж колонізований мозок, що весь час підсвідомо шукає нових залежностей. Жодною иншою мовою, крім української, України не збудуємо. Бо це кордон, зброя і душа країни. І це кощієва голочка пуйла…”

* * * * * * *

А ще пише [13] вірш того дня:

Листям осінь ромашку сховала.

В серці сум заплела, як косу.

І зима до весни добігала,

Щоб принести – війну.

Тихо літо зійшло у непам’ять.

Відгоріло, як сотні життів.

Осінь м’яко ступала ногами

До омріяних снів.

Аби квітом знов землю укрило,

Аби з неба ішли лиш дощі.

Аби з ворога не уціліло

Ані крихти, ні п’яді душі.

Аби помста зійшла, як Богиня,

На криваві пшеничні лани.

Аби вийшли ми нездоланні

Із цієї страшної зими.

Ірина Фаріон 23.10.2022.

24 жовтня 2022 року, 243 день великої війни

У ці дні сягає піку ядерний шантаж Росії, армія якої швидко втрачає позиції на окупованих землях України. Вірогідність застосування ворогом тактичної ядерної зброї проти України стрімко зростає. На тлі цього Ірино Дмитрівно ширить [14] на своїй сторінці в телеграм звернення тодішнього міністра оборони України Олексія Резнікова до світової спільноти: “Україна вимагає дотримання 4 пункту Будапештського меморандуму через ядерний шантаж рф”.

І слідом: “Панство!!! Не забудьте. Нині мовні вечори. 18.00-19.30. Переходимо до граматики крізь призму соціолінгвістики.”

Тема уроку - “Морфологія: репресії граматичних форм”:

І в той же ж день [15]:

“Пані та панове! Завдяки Вашим пожертвам наш просвітницько-інтелектуальний проєкт "Ген українців" працює. Сьогоднішня студія присвячена нескореному Харкову і харківцям. Символом нескорености є Він - великий соборник Гнат Хоткевич. Запрошую до перегляду і розмислів. Мій ютуб-канал і телеканал НТА. Переможемо.”

З анотації на фейсбук-сторінці [16] Ірини Фаріон:

“Універсальний вибух українознавчих дисциплін: письменник, композитор, художник, театральний діяч. Хоч що творив – від заснування кобзарської школи і театрального мистецтва до шедеврів художньої літератури – дбав передусім про українську національну свідомість. Його вбивство московським ворогом стало розстрілом цілої генерації митців 20-30-х років ХХ сторіччя.

Про Гната Хоткевича дивіться в авторській програмі Ірини Фаріон «Ген українців».

“Щойно завершилася студія найсвіжішого "Гену українців", присвячена Харкову і харківцям. Переможемо, незламні українці! «А насамперед всюда і завше, на кожнім кроці, де б ти не пішов, де б ти не став ногою, — кажи, що ти українець, що твоя мова українська, що твій край Україна і лад на ній мусить бути тільки український».

Гнат Хоткевич (1917 р.):

Того ж дня у стрічці телеграм мовознавиці: неймовірне небо над Бахмутом, де зараз йдуть дуже важкі бої:

І нагадує [17]:

“24 жовтня 1937 року одвічний московський ворог розстріляв видатного українського мовознавця Олексу Синявського, що очолив Правописну комісію 1928 року. Цей правопис трійця чужинців - Каганович, Олінтер (Хвиля), Постишев - знищили, як і його творців.

Синявський родом із Запорізької области Бердянського району. Саме він узаконив новітні мовні норми у фундаментальній праці "Норми української літературної мови", 1931 р. Чи ми засвоїли цей кривавий досвід? Що ми знаємо про розстріляне мовознавство? Запитання риторичні.

Дякую всім за підтримку нашого надважливого просвітницько-інтелектуальний проєкту.”

Дивіться: Олекса Синявський – творець норм українського правопису:

(Далі буде)

Аргумент [18]

---

 

Початок дивіться тут:

• «Фаріон дана нації на виріст» [19] Частина 1
• Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» [20] Частина 2
• Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю [21] Частина 3
• Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! [22] Частина 4
• Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки [23] Частина 5
• Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик» [24] Частина 6
• Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) [25] Частина 7
• Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна» [26] Частина 8
• Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи» [27] Частина 9
• Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» [28] Частина 10
• Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців [29] Частина 11
• Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву» [30] Частина 12
• Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди [31] Частина 13
• Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо [32] Частина 14
• Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп [33] Частина 15
• Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації [34] Частина 16
• Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому [35] Частина 17
• Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти [36] Частина 18
• Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста” [37] Частина 19
• Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! [38] Частина 20
• Ірина Фаріон: Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа [39] Частина 21
• Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. [40] Частина 22
• Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. [41] Частина 23
• Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара, не було б [42] Частина 24
• Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів [43] Частина 25
• Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. [44] Частина 26
• Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. [45] Частина 27
• Ірина Фаріон: «Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть» [46]. Частина 28
• Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. [47] Частина 29.
• Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». [48] Частина 30
• Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі [49]. Частина 31
• Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. [50] Частина 32
• Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. [51] Частина 33
• Ірина Фаріон: Час реально ставати надзвичайно радикальними. [52] Частина 34
• Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. [53] Частина 35
• Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває. [54] Частина 36
• Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч [55]: малий про великих. Частина 37
• Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів [56]. Частина 38
• Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло московське - і далі вєщятиме? [57] Частина 39
• Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах [58]. Частина 40
• Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців [59]. Частина 41
• Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. [60] Частина 42
• Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. [61] Частина 43
• Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». [62] Частина 44
• Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру. [63] Частина 45
• Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. [64] Частина 46
• Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону [65]. Частина 47
• Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя [66]. Частина 48
• Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму [67]. Частина 49
• Ірина Фаріон: Цькують лише слабких. То ставаймо сильними, як Бандера [68]. Частина 50
• Ірина Фаріон: Все зараз в руках українського суспільства [69]. Частина 51
• Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси [70]. Частина 52
• Ірина Фаріон. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її мова [71]. Частина 53
• Ірина Фаріон: «Мова - гамерси в тилу і пароль на фронті» [72]. Частина 54
• Ірина Фаріон: Мова не може бути модною. Це Божа даність. Як батьки [73]. Частина 55
• Ірина Фаріон: Лише меч може принести мир [74]. Частина 56
• Ірина Фаріон: Безпека світу - це безпека України [75]. Частина 57
• Ірина Фаріон: Українцям треба ставати месником і відплатником [76]. Частина 58
• Ірина Фаріон: Аби в кожному недоукраїнцеві остаточно в голові здох руський мір [77]. Частина 59
• Ірина Фаріон: Без покоління ОУН-УПА не було б сьогочасних героїв ЗСУ [78]. Частина 60
• Ірина Фаріон: Українська влада не доросла до сили української мови [79]. Частина 61
• Ірина Фаріон: «Рускоязичних українців» немає, є змосковщені українці [80]. Частина 62
• Ірина Фаріон: Націоналісти - це не лише військова аристократія. Це інтелектуальна брила [81]. Частина 63
• Ірина Фаріон: Коли ми знищимо Москву? Тоді, коли ми знищимо власну слабкість» [82]. Частина 64
• Ірина Фаріон: Пізнаваймо і шануймо своїх. На їхній плечах сьогоднішній змаг [83]. Частина 65
• Ірина Фаріон: Гуманітарна політика - це основна броня кожної нації [84]. Частина 66
• Ірина Фаріон: Я не буваю культурною з безкультурними людьми [85]. Частина 67
• Ірина Фаріон. Сьогодні весь простір кишить безпотрібними англізмами. Звідки таке улягання перед чужим? [86] Частина 68
• Ірина Фаріон. Коли Тебе ображають дурні, то Ти попереду [87]. Частина 69
• Ірина Фаріон. Наші сьогоднішні жертви - це неосмислене і неприйняте минуле [88]. Частина 70
• Ірина Фаріон: Неможливо звільнити територій, коли душі московські [89]. Частина 71
• Ірина Фаріон: Тримаймося за руки і за душі. Тоді і крила будуть [90]. Частина 72
• Ірина Фаріон: Історія - це те, що завжди [91]. Частина 73
• Ірина Фаріон. Ми деокупуємо наші території, коли деокупуємо голови і виставимо націєцентричні пріоритети [92]. Частина 74
• Ірина Фаріон: Велика трагедія нашої нації полягає в тому, що вона не карає зрадників [93]. Частина 75
• Ірина Фаріон: Агов!!! А згадайте, кого звільнив з полону Порошенко? [94] Частина 76
• Ірина Фаріон: Визволити мозок складніше, як територію [95]. Частина 77
• Ірина Фаріон. 12 кроків англіїзації на тлі деукраїнізації [96]. Частина 78
• Ірина Фаріон: Він знав кого вбити, а кого вести шляхом Істини [97]. Частина 79
• Ірина Фаріон: Найстратегічнішим міністерством в Україні є Міністерство освіти [98]. Частина 80
• Ірина Фаріон: Нам потрібна українська, україноцентрична держава! [99] Частина 81
• Ірина Фаріон: «…Моральне виродження. Звідси і війна» [100]. Частина 82
• Ірина Фаріон: Ми, сильні, вільні і свідомі, маємо втримати вертикаль світу. Бо це місія України [101]. Частина 83
• Ірина Фаріон: “Наше життя — це всього лише коротка мандрівка задля високої ідеї” [102]. Частина 84
• Ірина Фаріон: Зеленський зумисне не привітав зі створенням УПА [103]. Частина 85
• Ірина Фаріон: Безпам'ятна нація - це біосміття. Прокидаймося! [104] Частина 86