Коли в країні вирує напевне найгучніший за всі останні роки найзухваліший і найцинічніший корупційний скандал за участі найближчих до президента воюючої країни осіб, як не згадати, як Володимиру Зеленському свого часу докоряла світлої пам’яті Ірина Дмитрівна Фаріон:

«Перебуваючи на посаді президента, очевидно треба забути про свої коліжанські стосунки і нагороджувати тих людей, які сьогодні ціною свого життя захищають нас з вами», — так вона відреагувала на недолуге нагородження Володимиром Зеленським державними нагородами кварталівців та інших сумнівної репутації осіб в серпні 2022 року.

30 серпня 2022 року, 188-й день повномасштабної агресії путінської московії проти України.

Ірина Фаріон поширює [2] новину дня про чергове “перевзування” на той час мера Одеси Геннадія Труханова.

Слід зазначити, що майже три роки відтоді знадобилося, щоб цей любитель «руского міра» був позбавлений українського громадянства (16 жовтня 2025 року Труханов перестав бути міським головою Одеси).

Цього ж дня пані Ірина ділиться [3] відео про свою посестру - свободівку Марію Чашку Калину, жінку - матір трьох дітей, вчителя за професію, яка з початком повномасштабної війни взяла до рук зброю і стала до її оборони. І не просто - вона стала заступником командира у «Карпатській Січі»: Марія Чашка «Калина»: жінка, яка здобула беззаперечний авторитет у війську / Легіон Свободи [4].

Щоденна аналітична бесіда, записана Іриною Дмитрівною і оприлюднена цього дня носить назву: «Нашестя біснуватих» [5]. Вона про «ходу біснуватих до Почаївської лаври», яка на жаль, регулярно повторювалася всі ці три роки повномасштабного вторгнення. І як і до 24 лютого, так і зараз, за нею «стирчать вуха» ворога України вадіма новінського. А ця хода до цього часу не надто муляє ані чинній українській владі, ані Службі безпеки України. Ірина Дмитрівна зазначає, що свободівці увесь час «зверталися з вимогою до влади заборонити так звану церкву Московського патріархату, що немає нічого спільного із релігійним життям, а винятково виконує на території України підривну діяльність проти Української держави. Тобто ворог всередині. Пані Фаріон наголошує, що під час воєнного стану будь-які зборища, а понадто, ворожі зборища заборонені. Натомість це зборище охороняє наша поліція. Вона звернулася до Міністерства внутрішніх справ**: «У вас погано щось із зором? Чи ви це робите зумисне - всередині країни відкриваєте внутрішній фронт набагато небезпечніший, ніж той, який є сьогодні на рубежах півдня і Сходу України». (**Як бачимо, станом і на зараз ситуація не змінилася. А ворожа церква в країні, яка стікає кров’ю, і досі не заборонена - ред.).

Ірина Фаріон наголошує, що нардепом від ВО «Свобода» пані Оксаною Савчук подано законопроєкт про заборону ворожої церкви (який так і не був проголосований, - ред.). Який передбачав, що загарбана московитами власність має негайно перейти у власність громад. А самі релігійні громади мали б перейти до ПЦУ (ця назва завжди неабияк дратувала філолога Ірину Фаріон, так як помісні церкви мають називатися прикметником відповідно до назв країн. і помісна церква держави Україна має називатися не ПЦУ, а Українська православна церква, - ред.), греко-католиків, чи навіть до протестантів, але жодним чином не залишатися служити московському ФСБ. Ірина Дмитрівна справедливо обурюється заяві голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, що депутати не будуть голосувати за цей закон. Ірина Фаріон емоційно звернулася і до очільника Греко-Католицької церкви, який на її думку, не достатньо наступально відстоює право церкви на своє майно - Почаівської церкви, яка була заснована братами-василіанами. А також до очільника Києва Віталія Кличка, запитуючи його про причини не розірвання угод оренди майна Києво-Печерської лаври. Вже тоді Ірина Фаріон застерігала: «поборовши ворога зовні, чи не отримуємо ми війну зсередини коли середина країни кишить московськими диверсантами у чорних сукенках. Коли церкви перетворюється на склади зброї. Коли їхні попи стають навідниками на Збройні сили України і на нашій збройні склади. Доки ми це будемо терпіти»?

Далі Ірина Фаріон обурюється знеціненням державних нагород президентом Володимиром Зеленським. Які він до Дня незалежності роздав не справжнім Героям, які на них заслуговують, а своїм особистим друзям. «Перебуваючи на посаді президента, очевидно треба забути про свої коліжанські стосунки і нагороджувати тих людей, які сьогодні ціною свого життя захищають нас з вами. Бо коли в переліку нагороджених ми читаємо, що є такі особи як Євген Кошовий і Олександр Пікалов і нагороджені вони «Орденом за заслуги», то я хочу знати, Володимире Олександровичу, які такі заслуги мають ці два клоуни - Євген Кошовий і Олександр Пікалов, фізіономії яких заледве вміщаються в екран мого телевізора. Я хочу знати, Володимире Олександровичу, за які такі заслуги ви нагородили Верку Сердючку - Андрія Данилка, ще одного клоуна. Вас просто тягне до клоунів? Ви хочете вернутися до свого первісного призначення? Далі нагороджено, це взагалі повний зашквар якогось певца - Віталія Козловського, вкрай одіозного, який ніколи не мав україноцентричної орієнтації. А найцікавіше, Володимире Олександровичу, це коли ви нагороджуєте символ низького падіння української журналістики, символ ями української журналістики. І яма української журналістики має прізвище Наташа Мосійчук. Це там Мосійчук, яка казала що мови на хліб не намажеш. Я їй щиро бажаю не мати в руках того хліба ніколи українського. Бо вона на цей український хліб не заслуговує жодною мірою. Тільки ось ця Мосійчук у вашому указі, пане президенте, сховалася за іншим прізвищем. І не кожен українець все відчитав. Тому не встиг схопитися за голову і висловити вам свого протеста, як оце я висловлюю зараз. Бо прізвище там її, у вашому наказі, Раєвська Наталія...

Якщо я вже зачепила тему мови, а вона невід'ємна від теми московського патріархату. Бо в московському патріархаті нам розповідали, що Бог не розуміє української мови. Тобто, це гуманітарна політика. Власне через те, що ми цю гуманітарну політику програвали, ми й отримали війну. Бо саме гуманітарна політика - це є духова аура нації, основна броня кожної нації. Так от я процитую вам одного виродка. Ну не виродка, очевидно така його московська природа. Прізвище його Міхалков…. Це якийсь їхній кінорежисер. Так от цей старечий маразматик на прізвище Міхалков заявив, що українська мова стала образом русофобії. Розумієте? Звертається він до стада, яке сидить перед ним і махає йому головами… Словосполучення, які ми чуємо в українській для нас і для світу загалом, і для них самих є формулюванням ненависті до Росії. Прекрасно. Дійсно, що більше всередині України буде москофобії, то швидше ми станемо вільними людьми. Ми на правильному шляху. Далі. Якщо будуть викладатися предмети українською мовою, каже Міхалков, «це буде катастрофа, це буде закладена міна на всю історію». Ви почули, що сказав улюблений кінорежисер совка? Що якщо предмети в школах будуть викладатися українською мовою, то це, цитую, «буде катастрофа і закладена міна на всю історію».

От власне саме це ми маємо робити. Знаєте що я згадала в тому контексті? Як колись до мене додому, до тої хати, звідки я знімаю, приїздила Катерина Осадча. Ви всі її добре знаєте. Вона працює на каналі 1+1. І я пам'ятаю, як вона мені цитувала ось цього міхалкова, який казав, що є там така Фаріон, яка образила Одесу тоді, коли 2 травня ми сепаратистів загнали в профспілку і з ними зробили те, на що вони заслужили. Ну відправили їх на концерт до Кобзона. І я пам'ятаю, з яким же ж осудом мені говорила про це Осадча в тому сенсі, нащо ви так різко висловлюєтеся, що навіть сам Міхалков змушений на це реагувати. Що я думаю тепер про це все? Боже, яка неймовірна слабкість публічних людей в українському суспільстві!

Я дуже сподіваюся, що хоч якась частина їхнього мозку тепер прокинеться. Ну про мозок Мосійчук, звісно що не йдеться. Так от ось те, що міхалков ще раз допомагає нам у нашому правильному виборі. А наш правильний вибір - це україноцентрична освіта. І якщо в освіті буде хоч один предмет ще московською мовою, то це означає, що ворог буде всередині країни. Спасіба, нікітушка, спасіба, що ти нам про це нагадав. І особливо тим, які дорікали Фаріон, що вона дуже радикальна у мовних питаннях. Мені справді можна дорікнути лише в одному. Що я була надто м'яка всіх тих 20 років. Я виправляюся.

А тепер про приємне. А що приємне? Хороші новини зі світу. А хороші новини в світі полягають в тому, що президенти Азербайджану і Казахстану уперше в публічному просторі відмовилися говорити якою мовою? Мовою нікітушки міхалкова і мовою Наташі Мосейчук. А говорили кожен з них своєю величною мовою - азербайджанською і казахською. І це прекрасно. Бо ми денацифікуємо путіна. І денацифікуємо путіна по цілому світові. Браво, Казахстан. І браво, Азербайджан!

І ще одна прекрасна і красива новина. Зрадника від Слуг народу Ковальова сьогодні убито. Наступ на Херсон розпочат. Себто, свободи не спинити. Ми наблизили нашу перемогу точно ще на один день.

Ірина Дмитрівна завершила цю натхненну студію сподіванням не тільки наближеної Перемоги, а й побудови націоналістичної Української держави.

Цього ж дня Ірина Фаріон дає посилання [6] на новину про те, що очільник УПЦ (МП) Онуфрій у Києво-Печерській лаврі прийняв полонених російських військових:

і далі в своїй стрічці повернеться [7] до згаданого в щоденній бесіді нагородження до Дня Незалежности: «Замахали ті владні бики тупорилі.....Чого вартує орден княгині Ольги для одіозної і відворотної Мосійчук-Раєвської.....суки. Держнагороду отримав журналіст, який носив футболку із сепаратистським написом», — напише вона, давши покликання на новину «Держнагороду отримав журналіст, який носив футболку із сепаратистським написом» [8].

Далі буде.

Початок дивіться тут:

• «Фаріон дана нації на виріст» [9] Частина 1
• Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» [10] Частина 2
• Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю [11] Частина 3
• Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! [12] Частина 4
• Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки [13] Частина 5
• Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик» [14] Частина 6
• Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) [15] Частина 7
• Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна» [16] Частина 8
• Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи» [17] Частина 9
• Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» [18] Частина 10
• Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців [19] Частина 11
• Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву» [20] Частина 12
• Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди [21] Частина 13
• Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо [22] Частина 14
• Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп [23] Частина 15
• Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації [24] Частина 16
• Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому [25] Частина 17
• Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти [26] Частина 18
• Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста” [27] Частина 19
• Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! [28] Частина 20
• Ірина Фаріон: Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа [29] Частина 21
• Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. [30] Частина 22
• Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. [31] Частина 23
• Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара, не було б [32] Частина 24
• Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів [33] Частина 25
• Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. [34] Частина 26
• Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. [35] Частина 27
• Ірина Фаріон: «Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть» [36]. Частина 28
• Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. [37] Частина 29.
• Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». [38] Частина 30
• Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі [39]. Частина 31
• Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. [40] Частина 32
• Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. [41] Частина 33
• Ірина Фаріон: Час реально ставати надзвичайно радикальними. [42] Частина 34
• Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. [43] Частина 35
• Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває. [44] Частина 36
• Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч [45]: малий про великих. Частина 37
• Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів [46]. Частина 38
• Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло московське - і далі вєщятиме? [47] Частина 39
• Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах [48]. Частина 40
• Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців [49]. Частина 41
• Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. [50] Частина 42
• Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. [51] Частина 43
• Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». [52] Частина 44
• Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру. [53] Частина 45
• Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. [54] Частина 46
• Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону [55]. Частина 47
• Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя [56]. Частина 48
• Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму [57]. Частина 49
• Ірина Фаріон: Цькують лише слабких. То ставаймо сильними, як Бандера [58]. Частина 50
• Ірина Фаріон: Все зараз в руках українського суспільства [59]. Частина 51
• Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси [60]. Частина 52
• Ірина Фаріон. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її мова [61]. Частина 53
• Ірина Фаріон: «Мова - гамерси в тилу і пароль на фронті» [62]. Частина 54
• Ірина Фаріон: Мова не може бути модною. Це Божа даність. Як батьки [63] Частина 55
• Ірина Фаріон: Лише меч може принести мир [64]. Частина 56
• Ірина Фаріон: Безпека світу - це безпека України [65]. Частина 57
• Ірина Фаріон: Українцям треба ставати месником і відплатником [66]. Частина 58
• Ірина Фаріон: Аби в кожному недоукраїнцеві остаточно в голові здох руський мір [67]. Частина 59
• Ірина Фаріон: Без покоління ОУН-УПА не було б сьогочасних героїв ЗСУ [68]. Частина 60
• Ірина Фаріон: Українська влада не доросла до сили української мови [69].
• Частина 61
• Ірина Фаріон: «Рускоязичних українців» немає, є змосковщені українці [70]. Частина 62
• Ірина Фаріон: Націоналісти - це не лише військова аристократія. Це інтелектуальна брила. [71] Частина 63
• Ірина Фаріон: Коли ми знищимо Москву? Тоді, коли ми знищимо власну слабкість» [72]. Частина 64
• Ірина Фаріон: Пізнаваймо і шануймо своїх. На їхній плечах сьогоднішній змаг [73]. Частина 65

На цю тему:

• За українську мову стріляють у скроню - "Свобода" про розстріл Фаріон [74]
• Похорон Ірини Фаріон у Львові: мовознавицю в останню путь проводжають люди зі всієї України. "Українська" влада похорон ігнорує (ТРАНСЛЯЦІЯ) [75]
• Ірина Фаріон померла у лікарні після замаху [76]
• Глава УГКЦ засудив вбивство Фаріон [77]
• У Львові розстріляли Ірину Фаріон - вона захищала Мову [78]
• МВС показало відео затримання і допиту підозрюваного у вбивстві Фаріон [79]
• Студенти Київського політеху вимагали відставки ректора [80]