В той час, коли на вулицях столиці все ще лунає мова ворога, а мовні скандали свідчать про хронічну мовну хворобу маргінальної частини українського суспільства, Ірина Фаріон залишається непохитним орієнтиром і натхненником для свідомих українців.

27 серпня 2022 року, 185-й день оголошеної путіним денацифікації українців
Цього дня Ірина Фаріон напише [2]: «Сьогодні уродини в генія, вивчення якого в школі зведено до НУЛЯ, себто кількох творів із 6 тисяч написаних.....а у вишах, крім філфаку, Франко теж рідкісний гість. Та ще й тепер, коли для більшості спеціяльностей література взагалі поза ЗНО....

Ось ця його думка тривалий час була поза межами можливого:

"Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими "вселюдськими" фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації" (Поза межами можливого")». І проілюструє написане своєю світлиною коло пам’ятника генію:

А також дасть покликання [3] на свою авторську студію, присвячену великому українцю: «Іван Франко – Письменник. Політик. Академія наук в одній особі | Ірина Фаріон» [4]. З коментарем: «Сьогодні уродини у велета української культури Івана Франка. Пропонована студія розкриває лише один спектр його діяльности: мовний. Запрошую до перегляду та аналізу.

Слова - полова.

Але огонь в одежі слова -

Безсмертна, чудотворна фея,

Правдива іскра Прометея...».

І далі продовжує, даючи покликання [5] на черговий урок авторського курсу з культури мовлення, з коментарем**: «У день уродин Івана Франка лекція про лексичні запозичення у світлі Франкових ідей. Дякую, хто долучився і співпрацював. До наступної суботи і до перемоги». Урок 15а. ЗАПОЗИЧЕННЯ чи заміна мови? Частина 2 | Ірина Фаріон [6].**

І завершує [7] з подякою «Франків день» його віршем:

28 серпня 2022 року, 186-й день повномасштабної агресії.

«Сьогодні 109 років від дня уродин соратниці Степана Бандери у Варшавському судовому процесі над націоналістами Віри Свєнціцької (28.08.1913-25.05.1991). Від пасіонарної націоналістки до лавреатства Шевченківської премії в царині сакрального мистецтва. Вона, перейшовши через московські арешти та заслання, не дожила до Незалежности три місяці. Проте завше мала цю незалежність у серці. Пізнаваймо і шануймо своїх. На їхній плечах сьогоднішній змаг», — пише Ірина Фаріон, поширюючи посилання [8] на авторську студію з її авторського циклу «Ген українців» про цю видатну українку: «Віра Свєнціцька — від пристрасної ОУНівки до лавреата премії ім. Тараса Шевченка | Ген українців [9]».

Ірина Фаріон поширює [10] суперважливу новину цього дня: «Міністри закордонних справ ЄС домовилися призупинити дію візової угоди з росією»:

29 серпня 2022 року, 187-й день великої війни.

Ірина Фаріон звертає увагу на новину [11] про застереження від тодішнього Прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, який попереджає британців про «дуже важкі» наступні місяці через великі рахунки за електроенергію і нагадує, що за цим стоїть російський президент Володимир Путін, який хоче поступок від світу.

«Наступні місяці будуть важкими, можливо, дуже важкими. Наші рахунки за електроенергію (будуть) приголомшливими. Багатьох із нас вартість опалення житла вже лякає. Та все ж я переконаний як ніколи, що ми успішно пройдемо це – і Британія вийде (з цих випробувань – ред.) більш сильною та процвітаючою. Варто пам’ятати, хто стоїть за цим глобальним зростанням цін на енергоресурси і що зараз стоїть на кону», – написав прем'єр-міністр Великої Британії.

А також цитує [12] свого побратима - свободівця Юрка Сиротюка, який виступив на захист генерала Сергія Кривоноса: «Відчепіться від генерала Кривоноса

Кримінальні справи треба відкривати не на тих, хто у чиїйсь хворій уяві «незаконно» захищав Україну з 24 лютого, а на тих, хто за законом був зобов’язаний це робити і не захищав.

І не просто відкривати чи відкладати на потім, а діяти за законами воєнного часу.

Взагалі не розумію формулювання «незаконно захищав» нашу землю.

Землю, яка належить нам споконвіків.

На яку прийшов відвічний ворог.

Це не право, а наш природній обов’язок його вбивати, не чекаючи будь-яких наказів чи розпоряджень.

Відкрити справу проти генерала Кривоноса - це у стилі Порошенка. Той теж любив відкривати справи проти політичних опонентів «цинічних бандер». Для нього це погано закінчилося.

Пане Верховний Головнокомандувач, генерал Кривонос є на службі нації і має бути на службі держави.

Навіть якщо вам не подобаються його різкі висловлювання.

Ворог в Кремлі.

Давайте відкладемо час на політичні розборки після перемоги.

А якщо є зайва енергія сформуйте штурмовий підрозділ з прокурорських приміром чи суддів.

Їх тут не вистачає на передовій.

І відчепіться від генерала Сергій Кривонос

Маю честь, солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку «Мамай»».

29 серпня Ірина Дмитрівна пише [13] про сумну дату - Іловайську трагедію: «29 серпня День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіяльну цілісність України.

«…те, що сталось 29 серпня 2014 року під Іловайськом – є подвигом: попри категоричну вимогу російської сторони скласти зброю, українські військові проривались з боєм, на «броні» та з автоматами у руках» (Ярослав Тинченко, заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України).

Чому 29 серпня? Тому що о 8:15 українські військові, потрапивши в оточення московськогго ворога, якого тоді називали «тою стороною», організованими колонами почали рух із міста Іловайська за попередньо домовленими з ворогом маршрутами. Спершу українські колони безперешкодно рухалися повз російські укріплені позиції, проте через деякий час російські війська відкрили вогонь, розстрілюючи колони на марші з «Градів» і «Ураганів». Убито 254 особи. Від 7 по 31 серпня 366 загинуло (безпосередньо на марші 254 особи), 429 поранені, 300 полонені, 19 зникло безвісти, 300 млн. грн. технічні втрати (зі звіту Військової прокуратури)». І дає покликання на свій блог річної на той час давнини на «Українській правді» під назвою: «ІЛОВАЙСЬК: ГЕРОЇЗМ і ТРАГЕДІЯ 6-31 серпня 2014 року» [14] - від 29 серпня 2021 року, який завершує словами: «Іловайська трагедія – це переломна ВОЄННО-ПОЛІТИЧНА подія, що заклала війну на роки як виснажливу форму ліквідації України як Держави. Не вийшовши з Мінського формату домовленостей – не вийдемо на шлях перемоги в цій національно-визвольній московсько-українській війні. Мінський формат – це злучка Путіна-Порошенка-Меркель-Оланда (тепер Макрона). Це пастка і безвихідь для України і перемога Москви».

І продовжує [15]: «Сьогодні, увечері, на каналі НТА повторимо цю вкрай актуальну студію про незасвоєні уроки десятилітньої війни з дикою москвою. Ірина Фаріон про Іловайськ 2014. Що насправді сталося тоді? [16]

Інформаційно насичений день Ірина Дмитрівна продовжує [17] спомином про ідейного натхненника українського націоналізму Дмитра Донцова. «Сьогодні Йому було б 139. Творець націоналістичного покоління, яке не знало слова капітуляція (М. Колодзінський). Кілька думок неперевершеного Дмитра Донцова:: «злочином є мир, поки не здобудемо свободи» (англійські чартисти домагалися війни з Росією). Росія – головна небезпека для демократії в Европі.

Цитує Ляссаля і просить замість Італії підставити Україну: «Італія веде найсправедливішу й найсвятішу війну, вона б’ється за своє національне існування. Вона бореться проти ворожої культурі державности…».

«…хіба Росія і тепер не нищить нашого культурного доробку, вносячи гангрену в наш національний організм?».

«Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає»

«…хай не сліпить нам очі величезність Росії. Великі здаються нам такими тому, що ми стоїмо перед ними на колінах»

«Росія загалом не лишила нам свободи вибору. Вона поставила нас перед дилемою: або цілковита національна смерть, або – безпощадна боротьба». Росія без України – не наддержава». Даючи покликання на свою авторську студію із циклу «Ген українців» про цього дивовижного чоловіка. Дмитро Донцов – творець покоління УПА! Сильні мають його за провідника, слабкі – за фашиста… [18]

«29 серпня 1869 року на Львівщині народився перший галицький генерал Мирон Тарнавський. Про шлях Генерала від австрофіла до українського самостійника, а відтак до суду за угоду з білогвардійцями....Про начала української військової аристократії 20 століття. Пізнаваймо минуле, щоб було майбутнє» — цим коментарем Ірина Фаріон супроводжує посилання на чергову авторську студію з циклу «Ген Українців» про видатного Воїна: Мирон Тарнавський – «перший галицький генерал». Ірина Фаріон | Ген українців. [19]

І продовжує [20]: «29 серпня 1986 року відійшла у Вічність славетна зв'язкова генерала Шухевича Катерина Зарицька, донька професора математики, дружина бандерівця Михайла Сороки, студентка Львівської політехніки. За свої націоналістичні переконання і чин - 25 років московських таборів і заборона проживати на Західній Україні. Ніколи не простимо. Мстимо і боремося. Денаціфікуємо і демілітаризуємо Москву». Катерина Зарицька – персональна зв'язкова Романа Шухевича [21]:

Далі буде.

Початок дивіться тут:

• «Фаріон дана нації на виріст» [22] Частина 1
• Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» [23] Частина 2
• Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю [24] Частина 3
• Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! [25] Частина 4
• Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки [26] Частина 5
• Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик» [27] Частина 6
• Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) [28] Частина 7
• Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна» [29] Частина 8
• Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи» [30] Частина 9
• Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» [31] Частина 10
• Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців [32] Частина 11
• Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву» [33] Частина 12
• Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди [34] Частина 13
• Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо [35] Частина 14
• Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп [36] Частина 15
• Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації [37] Частина 16
• Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому [38] Частина 17
• Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти [39] Частина 18
• Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста” [40] Частина 19
• Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! [41] Частина 20
• Ірина Фаріон: Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа [42] Частина 21
• Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. [43] Частина 22
• Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. [44] Частина 23
• Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара, не було б [45] Частина 24
• Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів [46] Частина 25
• Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. [47] Частина 26
• Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. [48] Частина 27
• Ірина Фаріон: «Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть» [49]. Частина 28
• Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. [50] Частина 29.
• Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». [51] Частина 30
• Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі [52]. Частина 31
• Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. [53] Частина 32
• Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. [54] Частина 33
• Ірина Фаріон: Час реально ставати надзвичайно радикальними. [55] Частина 34
• Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. [56] Частина 35
• Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває. [57] Частина 36
• Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч [58]: малий про великих. Частина 37
• Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів [59]. Частина 38
• Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло московське - і далі вєщятиме? [60] Частина 39
• Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах [61]. Частина 40
• Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців [62]. Частина 41
• Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. [63] Частина 42
• Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. [64] Частина 43
• Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». [65] Частина 44
• Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру. [66] Частина 45
• Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. [67] Частина 46
• Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону [68]. Частина 47
• Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя [69]. Частина 48
• Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму [70]. Частина 49
• Ірина Фаріон: Цькують лише слабких. То ставаймо сильними, як Бандера [71]. Частина 50
• Ірина Фаріон: Все зараз в руках українського суспільства [72]. Частина 51
• Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси [73]. Частина 52
• Ірина Фаріон. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її мова [74]. Частина 53
• Ірина Фаріон: «Мова - гамерси в тилу і пароль на фронті» [75]. Частина 54
• Ірина Фаріон: Мова не може бути модною. Це Божа даність. Як батьки [76] Частина 55
• Ірина Фаріон: Лише меч може принести мир [77]. Частина 56
• Ірина Фаріон: Безпека світу - це безпека України [78]. Частина 57
• Ірина Фаріон: Українцям треба ставати месником і відплатником [79]. Частина 58
• Ірина Фаріон: Аби в кожному недоукраїнцеві остаточно в голові здох руський мір [80]. Частина 59
• Ірина Фаріон: Без покоління ОУН-УПА не було б сьогочасних героїв ЗСУ [81]. Частина 60
• Ірина Фаріон: Українська влада не доросла до сили української мови [82].
• Частина 61
• Ірина Фаріон: «Рускоязичних українців» немає, є змосковщені українці [83]. Частина 62
• Ірина Фаріон: Націоналісти - це не лише військова аристократія. Це інтелектуальна брила. [84] Частина 63
• Ірина Фаріон: Коли ми знищимо Москву? Тоді, коли ми знищимо власну слабкість» [85]. Частина 64

На цю тему:

• За українську мову стріляють у скроню - "Свобода" про розстріл Фаріон [86]
• Похорон Ірини Фаріон у Львові: мовознавицю в останню путь проводжають люди зі всієї України. "Українська" влада похорон ігнорує (ТРАНСЛЯЦІЯ) [87]
• Ірина Фаріон померла у лікарні після замаху [88]
• Глава УГКЦ засудив вбивство Фаріон [89]
• У Львові розстріляли Ірину Фаріон - вона захищала Мову [90]
• МВС показало відео затримання і допиту підозрюваного у вбивстві Фаріон [91]
• Студенти Київського політеху вимагали відставки ректора [92]