Ірина Фаріон: “Україна для українців, а не “для людей””. Частина 99

2.00

Нет

23 листопаду 2022 року, 273 день великої війни

… Вночі напередодні ворог запустив по Україні до 65 крилатих ракет Х-101…

У цей день Ірина Дмитрівна у своєму телеграм-каналі згадує [2] та виставляє відео свого виступу на мітингу вже далекого січня 2011 року: “Випадково натрапила.....це вже також історія незасвоєних уроків.”

Тоді член Політради ВО "Свобода" Ірина Фаріон під час Віче з нагоди Дня Злуки України, організованому Народним комітетом захисту України у Києві, звернулася до українців:

“… Шелестіння тих слів… Я не хочу тих пустих фраз. Я хочу, щоб ми сьогодні позаглиблювалися в себе. Я хочу, щоб ми поміркували з вами над поняттям Соборності. Я хочу, щоб ми пошукали в собі Істину. Я хочу, щоб ми сперлися на те, що робить нас людьми.

Я мала можливість тут стояти на сцені і часом нудитися, і дивитися в небо і на вас. І розуміла таку річ: як це добре, що є Господь над нами. І як це страшно, коли на землі чортів більше, ніж у пеклі. Але я спиралася на ваше обличчя і розуміла, що тут, на цьому Майдані стоїть основний капітал України.

Не наші надра, не політичне структурування держави, не державні інституції, а саме ми з вами, шановна громадо - основний капітал України! Наші очі, наші душі, наші серця, наші ідеї, наші символи і наші переконання! І навіть не так наші знання, як наші світоглядові цінності є основним капіталом цієї землі! Тоді ця земля в абсолютній і повній гармонії сходиться з небом, що над нами.

Це мої спонтанні думки, які дають мені спокій, певність, силу і натхнення. І відсувають назад просто слова, у яких немає сенсу.

Це перше.

Друге.

Я представляю тут цю землю, устами якої 22 січня 2019 року було проголошено Акт Злуки [3]. Це галицька земля.Це мій рідний, неповторний, незрівнянний, унікальний Львів, який, сподіваюся, остаточно і назавжди розриває з ліберальною ідеологією і демонструє тільки націєцентричну і націоналістичну - дзвони б'ють на згоду зі мною! Так от, устами Лонгина Цегельського [4], доктора права, тут, на цьому Майдані, було проголошено Акт Злуки. Саме цей Лонгин Цегельський, доктор права, прадід Олега Тягнибока, читав Акт Злуки.

Саме цей доктор права у моєму рідному, неповторному Львові 1898 року (мовознавиця помилилася, насправді 1900 року - А.) видав фундаментальну працю, яка зробила коперниківський переворот у свідомості українців. Працю, яка називалася «Самостійна Україна» Миколи Міхновського. Саме в цій праці було сформульовано основні заповіді українського націоналізму.

Саме в цій праці було виписано головну тезу, яка об'єднує і об'єднуватиме нас всіх. Ця теза проста, як день і ніч: Україна для українців, а не “для людей”.

Це зовсім не означає, що якщо на нашій землі живе етнічна меншина, українець не лиліятиме її у своєму домі. Але ця етнічна меншина має знати нашу мову, нашу культуру, нашу духовність і закони нашої Держави. Тому що не приходять до чужого дому зі своїм статутом.

Ось вона, єдність Сходу і Заходу, єдність прадіда Олега Тягнебока Лонгина Цегельського і великого правника також Миколи Міхновського. Олега (Тягнибока - А.) немає сьогодні тут, на сцені, замість нього - я, але він щороку має такі велелюдні зустрічі, як тут на Майдані, на Збручі, на тому малесенькому шрамі на тілі нашої з вами землі. Але ми залижимо ці шрами нашою любов'ю!

Однак не забуваємо про ненависть, тому що ворог не вартує на нашу любов!

І завершу, шановна громада, тим своїм розумінням Соборності.

Отже, що таке Соборність? Соборність – це якість кожного нас з вами!

Соборність – це аксіоматичність української Ідеї!

Ніхто не доводить того, що Україна має бути тільки унітарною державою. Ніхто не доводить того, що у нас має бути державною тільки одна мова!

Ніхто не доводить того, що у нас не має бути флоту загарбника на наших теренах! Якщо ми усвідомимо, що наша якість зростатиме тільки тоді, якщо кожного дня ми будемо заглиблюватися в себе і не допустимо у своїй серці суєту, ту, яку я бачу за сценою. І так мені печально з того…

І якщо ми усвідомимо, то перестаньмо доводити аксіоматичні речі.

Собором і чорта поборемо!

Все буде добре. Дякую вам.”

Увечері того ж дня:

“Насолоджуйтесь думками видатного фізика і богослова, перекладача Біблії українською мовою Івана Пулюя. Працю можна замовити через сайт Видавництва Львівської політехніки. Мислитель сказав ці блискучі тези понад 100 років тому. Не почули. Тепер чують ракетні удари.”

* * * * * * *

24 листопаду 2022 року, 274 день великої війни

9 місяців повномасштабної війни…

У цей день Верхня палата парламенту Ірландії визнала Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу:

Є й ще одна радісна подія [5], якою не могла не поділитися зі своїми читачами Ірина Фаріон:

“Учора, всупереч ракетним ударам, відсутності світла і тепла, як голова журі у Львівській політехніці оголосила переможців мовного конкурсу ім. Петра Яцика і мовно-літературного ім. Т. Шевченка. Наші студенти вражають своєю безстрашністю, відданістю і відповідальністю. Це вперше мовно-літературні конкурси відбуваються під ударами ракет, як під постійними кулями вбивства була наша мова і література впродовж 18-20 століття. Щойно сьогодні маємо шанс остаточно умогилити одвічного ворога. Найтемніше перед світанком, а найсвітліше в наших українських серцях. "Мова - зброя, а не спів солов'я", "Борітеся - поборете!". Саме це основні теми до роздумів. А ще від Емми Андієвської: "Мій Нобель - це належність до української нації". Переможемо, бо можемо!”

Того ж дня - і наболіле для України церковне питання:

“Порошенківська срань, як завжди, краде ідеї у Свободи і видає їх за свої. Свободівка Оксана Савчук зареєструвала законопроєкт про заборону МП ще в березні!!!! Беріть і Голосуйте. Люди, зробімо остаточно з порохошмельцу політичний металобрухт. Вони реально огидніші за ківу з медведчуком, яких самі ж і виростили. Ті хоч не паразитують на націоналістичних ідеях, як губошльоп гончаренко чи барига Мінськ 2, 3, 4.....” - обурюється [6] Фаріон.

Зазначимо: упц (мп) - філія РПЦ/ФСБ в Україні не заборонена й досі - настільки це питання “принципове” для Петра Порошенка та його шельмоватих адептів.

* * * * * * *

25 листопаду 2022 року, 275 день великої війни

“Сьогодні уродини в упівського художника Ніла Хасевича. Стеком викрешував національну свідомість і творив нашу велику перемогу.”

Дівіться “Ген українців”:

(Далі буде).

Аргумент [7]

Початок дивіться тут:

«Фаріон дана нації на виріст» [8] Частина 1
Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» [9] Частина 2
Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю [10] Частина 3
Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! [11] Частина 4
Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки [12] Частина 5
Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик» [13] Частина 6
Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) [14] Частина 7
Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна» [15] Частина 8
Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи» [16] Частина 9
Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» [17] Частина 10
Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців [18] Частина 11
Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву» [19] Частина 12
Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди [20] Частина 13
Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо [21] Частина 14
Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп [22] Частина 15
Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації [23] Частина 16
Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому [24] Частина 17
Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти [25] Частина 18
Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста” [26] Частина 19
Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! [27] Частина 20
Ірина Фаріон: Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа [28] Частина 21
Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. [29] Частина 22
Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. [30] Частина 23
Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара, не було б [31] Частина 24
Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів [32] Частина 25
Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. [33] Частина 26
Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. [34] Частина 27
Ірина Фаріон: «Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть» [35]. Частина 28
Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. [36] Частина 29.
Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». [37] Частина 30
Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі [38]. Частина 31
Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. [39] Частина 32
Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. [40] Частина 33
Ірина Фаріон: Час реально ставати надзвичайно радикальними. [41] Частина 34
Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. [42] Частина 35
Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває. [43] Частина 36
Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч [44]: малий про великих. Частина 37
Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів [45]. Частина 38
Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло московське - і далі вєщятиме? [46] Частина 39
Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах [47]. Частина 40
Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців [48]. Частина 41
Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. [49] Частина 42
Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. [50] Частина 43
Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». [51] Частина 44
Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру. [52] Частина 45
Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. [53] Частина 46
Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону [54]. Частина 47
Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя [55]. Частина 48
Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму [56]. Частина 49
Ірина Фаріон: Цькують лише слабких. То ставаймо сильними, як Бандера [57]. Частина 50
Ірина Фаріон: Все зараз в руках українського суспільства [58]. Частина 51
Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси [59]. Частина 52
Ірина Фаріон. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її мова [60]. Частина 53
Ірина Фаріон: «Мова - гамерси в тилу і пароль на фронті» [61]. Частина 54
Ірина Фаріон: Мова не може бути модною. Це Божа даність. Як батьки [62]. Частина 55
Ірина Фаріон: Лише меч може принести мир [63]. Частина 56
Ірина Фаріон: Безпека світу - це безпека України [64]. Частина 57
Ірина Фаріон: Українцям треба ставати месником і відплатником [65]. Частина 58
Ірина Фаріон: Аби в кожному недоукраїнцеві остаточно в голові здох руський мір [66]. Частина 59
Ірина Фаріон: Без покоління ОУН-УПА не було б сьогочасних героїв ЗСУ [67]. Частина 60
Ірина Фаріон: Українська влада не доросла до сили української мови [68]. Частина 61
Ірина Фаріон: «Рускоязичних українців» немає, є змосковщені українці [69]. Частина 62
Ірина Фаріон: Націоналісти - це не лише військова аристократія. Це інтелектуальна брила [70]. Частина 63
Ірина Фаріон: Коли ми знищимо Москву? Тоді, коли ми знищимо власну слабкість» [71]. Частина 64
Ірина Фаріон: Пізнаваймо і шануймо своїх. На їхній плечах сьогоднішній змаг [72]. Частина 65
Ірина Фаріон: Гуманітарна політика - це основна броня кожної нації [73]. Частина 66
Ірина Фаріон: Я не буваю культурною з безкультурними людьми [74]. Частина 67
Ірина Фаріон. Сьогодні весь простір кишить безпотрібними англізмами. Звідки таке улягання перед чужим? [75] Частина 68
Ірина Фаріон. Коли Тебе ображають дурні, то Ти попереду [76]. Частина 69
Ірина Фаріон. Наші сьогоднішні жертви - це неосмислене і неприйняте минуле [77]. Частина 70
Ірина Фаріон: Неможливо звільнити територій, коли душі московські [78]. Частина 71
Ірина Фаріон: Тримаймося за руки і за душі. Тоді і крила будуть [79]. Частина 72
Ірина Фаріон: Історія - це те, що завжди [80]. Частина 73
Ірина Фаріон. Ми деокупуємо наші території, коли деокупуємо голови і виставимо націєцентричні пріоритети [81]. Частина 74
Ірина Фаріон: Велика трагедія нашої нації полягає в тому, що вона не карає зрадників [82]. Частина 75
Ірина Фаріон: Агов!!! А згадайте, кого звільнив з полону Порошенко? [83] Частина 76
Ірина Фаріон: Визволити мозок складніше, як територію [84]. Частина 77
Ірина Фаріон. 12 кроків англіїзації на тлі деукраїнізації [85]. Частина 78
Ірина Фаріон: Він знав кого вбити, а кого вести шляхом Істини [86]. Частина 79
Ірина Фаріон: Найстратегічнішим міністерством в Україні є Міністерство освіти [87]. Частина 80
Ірина Фаріон: Нам потрібна українська, україноцентрична держава! [88] Частина 81
Ірина Фаріон: «…Моральне виродження. Звідси і війна» [89]. Частина 82
Ірина Фаріон: Ми, сильні, вільні і свідомі, маємо втримати вертикаль світу. Бо це місія України [90]. Частина 83
Ірина Фаріон: “Наше життя — це всього лише коротка мандрівка задля високої ідеї” [91]. Частина 84
Ірина Фаріон: Зеленський зумисне не привітав зі створенням УПА [92]. Частина 85
Ірина Фаріон: Безпам'ятна нація - це біосміття. Прокидаймося! [93] Частина 86
Ірина Фаріон: “У своїй армії не говорять чужою мовою” [94]. Частина 87
Ірина Фаріон: “Завжди шаную тих, хто на лягає на догоду черні” [95]. Частина 88
Ірина Фаріон: “Шануймо і славімо. Хоч цього не хоче держава Ізраіль” [96]. Частина 89
Ірина Фаріон: Сьогодні кожен убитий московит - це солодка справедливість [97]. Частина 90
Ірина Фаріон: «Герої платять за покидьків» [98]. Частина 91
Ірина Фаріон: «Ціна прозріння - війна і вбивство тисяч людей» [99]. Частина 92
Ірина Фаріон: “Визволяймося Духом і знаннями - тоді звільнимося у всьому” [100]. Частина 93
Ірина Фаріон: «Слово — це зброя, а не спів солов’я!» [101]. Частина 94
Ірина Фаріон: «Слово — це зброя, а не спів солов’я!» [102]. Частина 95
Ірина Фаріон: Найкраща Донька своєї Мови [103]. Частина 96
Ірина Фаріон: Істинна дорога України тільки одна - націоналістична. [104] Частина 97
Ірина Фаріон: “У нас пожали шахраї плоди трьох революцій”. [105] Частина 98