Де ви це побачите? Ось цей дурний Вавилон? Так Ірина Фаріон характеризувала нав’язування українському науковому товариству обов’язкової англійської мови за рахунок послаблення позицій української. Чи не те саме ми бачимо і по цей день?

14 серпня 2022 року, 172-й день повномасштабного нападу московії на Україну.
Ірина Дмитрівна Фаріон цього дня подає [2] самоцитату: «Найосновніші перемоги - це перемоги ментальні. Якщо нема перемог у нашій голові - їх не буде на наших теренах»

https://youtu.be/0eN6J55H5Xk [3]

Чи часто сучасний українець чує ім’я Івана Боберського. Ірина Фаріон не дає забути це ім’я.
«14 серпня 1873 року народився неперевершений творець покоління Січових Стрільців Іван Боберський. Дбаючи про виховання тіла, він вкладав найбільшу силу у формування національного Духу. Пам'ятаємо і дякуємо. З уродинами, Аристократе», — напише [4] вона. І дасть покликання на авторську студію з циклу «Велич особистости» про цю непересічну людину.Не плачем, а мечем! Як Іван Боберський заснував українську фізкультуру | І. Фаріон | листопад '18 [3]

15 серпня 2022 року, 173-й день «великої війни».

«Уже сьогодні, об 11.00, в Гарнізонному храмі у Львові, відбудеться Чин Похорону легендарної зв'язкової генерала Романа Шухевича Дарії Гусяк. Господь подарував їй 98 років земного шляху, 25 із яких вона відбула у московсько-сталінських катівнях: "Я відсиділа всі 25 років. Мені зменшили термін на 2, 5 роки, але я відмовилася. Відбула до кінця". Покоління УПА - це основа теперішніх ЗСУ. Вічна пам'ять Героїні. Вічна помста ворогу», — пише [5] Ірина Фаріон. І ділиться покликанням на свою авторську студію [6] про пані Дарію з циклу «Ген українців» - Дарія Гусяк.

Дещо пізніше Ірина Дмитрівна уточнить [7]:«Сьогодні Львів відряджав у Вічність останню зв’язкову Романа Шухевича Дарію Гусяк (1924 р.н.). 98 років земного життя–подвигу. 25 літ московсько-сталінських концтаборів. І непохитність і вірність до святости Ідеї Нації. Московит життя забирав – а Господь дарував і компенсував, аби ми, нові покоління, вміли надихатися, наслідувати і шанувати.
Відходить в Безсмертя епоха УПА – і сходить зоря ЗСУ. Це ланки одного ланцюга. На вістрі наших ножів той самий ворог – москва. Сьогоднішня національно-визвольна війна – наслідок угодовства з ворогом після умовного завершення Другої світової війни 1945 року. Для націоналістів, упівців війна тоді не завершилася і триває досі через косовицю смертей найкращих через найгірших. Від нащадків правду про націоналістів закрили. Формували покоління манкуртів і пристосуванців. І певною мірою сформували. Але наша сила пробивається через кількість убитих ворогів сьогодні.
Дарію Гусяк московські енкаведисти схопили 2 березня 1950 року біля Політехніки – тепер на вулиці генерала Чупринки (Шухевича). Її катували, а потім мордували матір у неї на очах, випитуючи, де генерал. Дарія стоїчно мовчала. Материнський крик як галюцинація переслідував її до кінця життя. Казала мені про це особисто цього року в лютому, за тиждень до нескінченної війни…..
Сьогодні її поховали у гробівці родини Шухевичів, бо чинна львівська влада не вділила Героїні місця на полі почесних поховань Личакова….Священник, який беземоційно промовляв про подвижницю, безлико прорік перед громадою: «…арештована 1950 року»….То хто її арештував, пане свяннослужителю з Гарнізонного храму у Львові??? Ви і досі боїтеся проректи, що арештував одвічний московський ворог, який зараз катує українців??? Нема нервів розуміти убозтво малих, що не вмістять у своїх головах великих. Нема нервів розуміти, чому не називають речі своїми іменами. Нема нервів терпіти боягузтво в тилу при подвигах на фронті.
Це відео – останнє живе інтерв’ю з Героїнею, що заклала основи сьогоднішнього змагу ЗСУ. Смерть ворогам. Безсмертя Дарії Гусяк і її побратимам і посестрам.
Відходить в Безсмертя епоха УПА – і сходить зоря ЗСУ».

«Це добре. Тепер треба ще нещадно демонтувати з рабських голів», — так прокоментувала [8] пані Ірина Фаріон новину [9] про демонтаж меморіальної дошки Булгакова із "жовтого корпусу" КНУ імені Тараса Шевченка:

16 серпня 2022 року, 174-й день повномасштабного нападу московитів на Україну.

«Що за дегенерат, знаєте? Направду, не було б нету, не знали б, скільки біосміття довкола. Той бик хоч одну крижку з соціолінгвістики прочитав? І воно з Сум? Таким не подають рук. Зогниле. З витеклим мозком. Не дати роботи. Само виїде до пуйла», — максимально різко прокоментувала [10] захисниця мови поширюване в ЗМІ українофобне твердження актора [11]. З огляду на те, як сьогодні реваншує «язик» на українських теренах, усідомлюєш, що такі ось капоріни - зброя в руках україноненависників місцевого розливу. Так спмо, як і ЗМІ, які подібний мотлох транслюють.

«Розширюємо межі українського націоналізму англійськими субтитрами. Подяка дивовижній Галі Помилуйко за якісний англійський переклад. Дякую Юрі Двіжону і всій команді за фільм....До перемоги, пані та панове. Українців не спинити в боротьбі за свою святу землю», — так Ірина Фаріон прокоментувала субтитруванняанглійською фільму про себе, знятого напередодні режисером Юрієм Двіжоном. І поширила [12] відгук, який отримала після цього:

І цього ж дня науковиця оприлюднює [13] свою політичну бесіду з промовистою назвою: «Особливий статус англійської в Україні | Ірина Фаріон» [14]. З такою припискою: «Про плем'я дегенератів, що знайшло нових панів. Ще не позбулися язика, як ускочили в англояз. Хлопці! Англійська мова сьогодні - це аксіома, але через це їй не треба в Україні надавати законодавчих преференцій, а вивчати кожному як спосіб спілкування зі світом. Подлубайтеся в рештках вашої національної гідности. Жодною мовою, крім української, України не збудуєте. І саме українську мову слід виводити на міжнародну арену і максимально фінансувати осередки української мови та інституції за кордоном. Читайте про це мою докторську монографію. Адресую передусім міністру культури О. Ткаченку: Суспільний статус староукраїнської мови у 14-17 ст.: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектика. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015, 2-ге вид. 2018 р.
Тут доведено, що хоч скільки мов знаєте, але своєю нехтуєте, - свій дім не збудуєте. Вокзал збудуєте, але не національний дім. Історія про це все вже розповіла. То вчіть історію, щоб не бути одноденками».

Варто зацитувати сказане мовознавицею і захисницею української мови Іриною Дмитрівною Фаріон в цій бесіді:
Це тема гуманітарної політики і мовної проблематики. Тому що російська мова в Україні чи насправді московська мова в Україні це насправді перемога Путіна над українцями. Таких українців ми не можемо вважати українцями. таких українців Звісно що слід їх ідентифікувати як яничарів. Бо вони мали 30 років для того щоб опанувати мову своїх прадідів. Наразі ми будемо говорити з вами про інші мовні загрози в якій ідуть від нашого одіозного Міністерства культури і інформаційної політики.

Ірина Фаріон звертає увагу своїх глядачів на світлину, на якій зображені три особи - тодішній міністр культури Олександр Ткаченко, та нардепи Потураєв і Бужанський.

На цій світлині ви бачите міністра культури Ткаченка. Ви бачите бужанського і ви бачите Потураєва, Якщо би міністр культури Ткаченко мав елементарну українську гідність, він не дозволив би, аби поряд з ним стояв українофоб бужанський. Той бужанський, який був автором законопроєктів про викладання московською мовою в школах. Про викладання московської мови і звісно, що московської літератури. І про навіть московську мову у Верховній Раді. Крім того, цей бужанський є автором закону про антисемітизм. Про покарання в Україні за антисемітизм. Поряд ви бачите Потураєва. Вкрай одіозна і недалека особа. Яка максимально просувала російськомовний продукт на московський ринок. Цікаві три богатирі на цій світлині. Очевидно у тих трьох богатирів з-під ніг українське суспільство, яке щоразу активніше починає усвідомлювати якого воно роду племени вибиває з-під їхніх ніг російськомовний ґрунт. Бо, як ми вже знаємо, у Києві ухвалено рішення що весь навчальний процес у школах переходить винятково на українську мову. Таке саме рішення ухвалено на наші святій південній і нескореній Миколаївщині. Таке рішення ухвалено на Львівщині. Таке рішення ухвалене на Житомирщині. І я впевнена, що такий парад рішень буде незпинний. Так от ці три богатирі зрозуміли що шагренева шкіра московського язика звужується під їхніми ногами і їм треба шукати якесь нове підґрунтя. Яке б аж ніяк не допускало до широкомасштабного, повносилого, життєствердного, наступального, не заперечного, незамінного розвитку української мови. І вони вигадали, що ж зробити тепер, у тих умовах, коли московська мова стає основним символом ворога. Коли від московської мови масово відмовляються українці? Зостається хіба що біологічне сміття з тим язиком. І ось втілення тих трьох вигадує нам спосіб призупинити неспинний розвиток української мови. І через що вони це вигадують? Вони вигадують це через законопроект «Про особливий статус», як ви думаєте якої мови? Англійської. Взагалі поняттям «особливий статус» у нас полюбляють користуватися. Колись поняття особливого статусу Луганської та Донецької областей нам всучив, інакше не скажу, у парламент такий собі президент, слуга путіна і кум медведчука Порошенко. Пам'ятаєте закон про «особливий статус» тимчасово окупованих територій? Порошенко так захопився поняттям «особливого статусу», що навіть вирішив завести це в Конституцію. Бо цього хотів його друг Путін, якому він казав: «Жму руку. Ообнімаю». Ми пам'ятаємо цю розмову колаборанта Порошенка із путіним. Так от ось ці три богатирі в лапках, яких ви можете спостерігати зцієї світлини, вигадали особливий статус для англійської мови. Без сумніву, з однією єдиною метою - щоб обмежити статус української мови. Замість того, щоб зараз максимально зосереджуватися на тому, аби ми з допомогою своєї мови, саме української, максимально проникали у світ, на українську мову у міжнародній царні намагаються поставити блок. Отже, що ж вони кажуть? Якийсь чоловічок на прізвище Карандєєв, думаю що щирий українець, правда? Ну щось таке ж щире, як наприклад, Бужанський. Якийсь чоловічок, що є першим заступником міністра культури, Карандєєв, запропонував цікаву новацію. Тобто не запропонував, а оприлюднив законопроєкт про встановлення особливого статусу англійської мови в Україні як мови міжнародного спілкування. Мотивація така - активізація процесів інтеграції українців в європейську спільноту. Я Карандєєву хочу нагадати, що в європейській спільноті кожна європейська нація, пани Карандєєв, Ткаченко, Бужанський і Потураєв, передусім дбає про розвиток своєї мови. Чи може, на вашу думку, Шольц не дбає про розвиток німецької мови? Чи Шольц відступає перед силою англійської мови? Чи може пан Макрон не дбає про розвиток французької мови? А переймається про інтегрування французької нації у світ з допомогою англійської мови? Чи може очільник уряду, донедавна пан Драгі, італієць, перейнятий просуванням італійських цінностей з допомогою англійської мови у світ? Те саме я можу сказати і про еспанців. Маю досвід спілкування англійською мовою в Еспанії, в Уельві, дуже безуспішний. Бо коли я попросила у ресторані англійською мовою страву, то на мене вирячилися, як на божевільну, і сказали щось іспанською мовою. Потім я це переклала собі і зрозуміла, що вони «сорі ай донт андестенд». Вони не зрозуміли мене. І це курортне місто Уельва в Еспанії. То що властиво хочуть просувати отих три-чотири, чи скільки, від міністерства антиукраїнської культури, якщо ми хочемо інтегруватися в европейську спільноту? То ми в цю европейську спільноту маємо нести передусім свої національні цінності, щоби ця европейська спільнота, Боже борони, не перетворилася у другий Совєтський Союз? Це зовсім не означає, що ми не маємо знати англійської мови, німецької, французької, еспанської, італійської, португальської, чеської і польської. Це означає, що ми маємо нарешті визначитися з національним пріоритетом. Якщо ми є нацією, а не населенням, на певній території, зараз частково і окупованій. Передусім через те, що не демонстрували знання своєї мови. Чи потребує в українському законодавстві якийсь особливий припис англійська мова? Ні, не потребує. Хоча б тому, що англійська мова в Україні уже давним-давно захищена. Розвивається і навіть утверджена. І я сумніваюся, що чиновники від культури чи проти української культури цього не знають На мою думку вони ставлять перед собою іншу мету. Приглушити дух відродження української мови, приглушити або заглушити взагалі дух українського націоналізму. Стрижнем якого є не англійська мова. І не яка жодна інша, а саме українська. Тому вони вдаються до законодавчого регулювання в юридичному полі англійської мови. Отже, поділюся з вами інформацєію, що ми насправді маємо з англійською мовою в Україні. А це означатиме, що вона не потребуватиме жодного законодавчого регулювання Отже, перше. Був у нас такий міністр освіти Квіт у часи путінського друга Порошенка. Цей міністр Квіт, коли став міністром освіти після Майдану, він відразу ж скасував обов'язковість історії України і української мови. Це була постанова його чи наказ від 25 листопада 2014 року. Тобто він скасував обов'язковість історії України і української мови у вишах. Але він відразу ж подбав про яку мову? Про англійську. Яким способом? Способом таким, що якщо я, до прикладу, хочу отримати звання професора, то я маю обов'язково скласти іспит з англійської мови B2. Якщо я не маю цього іспиту з англійської мови B2, я не отримую звання професора, або звання доцента. А це означатиме, що моя зарплата буде менша, ніж у тих людей, які матимуть сертифікат про B2 з англійської мови. Молодець Серьожа. Ви уявляєте, що щось подібне існує у Франції? Наприклад професор Сорбонни отримуватиме меншу зарплату через те, що він не знає англійської мови? Або, наприклад, професор мюнхенського якогось університету отримує меншу зарплату через те, що у нього нема сертифіката B2? Я думаю, що у цього професора Сорбонни і професора з Мюнхена є просто внутрішнє бажання, як і в мене до речі, знати англійську мову, чи знати до прикладу польську мову, чи знати італійську. Але і уряд Франції, і уряд Німеччини має настільки високу гідність, що він платить своїм професорам не за те, що вони знають чужу мову. А за те, що вони дарують освіту своїм студентам своєю рідною мовою. У цьому полягає концепційна відмінність між Україною, якій не вистачає національної гідності і Німеччиною та Францією. Хоч скільки претензій ми до тих країн висловлюємо, але ні Німеччина, ні Франція ніколи не поступляться пріоритетами своїх мов перед будь-якими іншими мовами, бо вони впевнені, що вони стають сильними посередництвом саме своїх мов, а не чужої. Навіть якщо ця чужа є мовою міжнародного спілкування як за це ратують наші законотворці, знаходяться мудрі люди. Після такої інновації Квіта і подають на нього до суду і виграють суд в 2016 році. Бо відповідно до рішення суду це брутальне порушення Конституції накидувати українським науковцям будь-яку чужу мову та ще й за неї доплачувати. Колись в часи єкатєріни второй доплачували за московський язик, тепер доплачують наші недоучі, які очолюють Міністерства освіти і культури, за знання англійської мови. Хоч рішення суду було абсолютно справедливе щодо української спільноти. Наступний Міністр освіти на прізвище Гриневич запропонувала ті самі позиції, що і Квіт. А саме, цитую, «публікація у наукометричних базах, так це називається, скопус і веб оф сайнс англійською мовою статей. І також сертифікат, що підтверджує рівень знання англійської мови. На рішення суду пані Гриневич було плювати. Ось так у нас працюють виконавчі служби. Цікаво, якщо би я, яка не виходить зі судових процесів з ворогами України не виконала рішення суду, чи не покарала би мене за це виконавча служба?

Рухаємося далі. Що ми маємо? Глобалізатори, а саме ті, що ратують за англійську мову коштом української, бо я за розвиток і української, і англійської, але я за пріоритет української, що вони нам пишуть у вищих навчальних закладах? Ділюся. Викладачеві вишу за статтю англійською мовою в його персональному рейтингові в базі скопус, або веб оф сайнс, нараховують 250 балів. А коли я у тих науково-метричних базах опублікую статтю своєю рідною мовою - українською, тою, яка врятувала Українську державу, тою, яка заступила собою відсутність держави, тою, яка творить нас як націю, жодна інша мова нас, як націю, не творить і ніколи не творитиме, так от, якщо я опублікую статтю там своєю мовою, то мені в моєму персональному рейтингові, намалюють 150 балів. Тобто на 100 балів менше. Публікацію в фахових виданнях державною мовою мені оцінять лише у 80 балів. Тоді, коли англійською мовою 250 балів. Прекрасно. Далі. Якщо я опублікую монографію своєю рідною українською мовою, то мені за це намалюють знаєте скільки балів? 40. Навчальний посібник, якщо я напишу, мені за це намалюють 30 балів. Натомість, коли я опублікую це англійською мовою, мені додадуть за це ще плюс 80. Ось такий комплекс малоросійства. Ось такий комплекс рабства, який просуває тепер наше Міністерство культури.

Отже нагадаю, цьому племені, що ще не вийшло з Совка, і совок з них і не вийде ще довго, якщо ми, українці, не станемо агресивні в пресуванні свого україноцентричного пріоритету. Нагадую, що 26 травня 1983 року російським філологам почали доплачувати 15 відсотків за обрусение края тепер,виявляється, з англізацією також доплачують і ставлять нам, науковцям, умови публікувати статті англійською мовою для рейтингу. А рейтинг потрібен для того, щоб коли прийде час нашого конкурсу, нас взяли на роботу. А якщо рейтинг у нас буде менший, нас на роботу не візьмуть. Ось так і почистять виші від україномовних викладачів. Прекрасно працює наше Міністерство культури, а підспівує йому Міністерство освіти. Далі що ми ще бачимо, коли ми пишемо в своїй статті то ми чомусь список літератури маємо перекладати англійською мовою або подавати його латинським шрифтом. Я вже не кажу про те, що ми обов'язково маємо писати анотацію англійською мовою розширену у вигляді резюме.

І це ще не все. У статті 21-й, що звучить державна мова у сфері освіти це плем'я ботокуди, які засідали в парламенті за часів Порошенка, а й те, що засідає зараз. Яке їхало, таке й здибало, що те, що теперішнє. І сьома стаття «мова освіти» пише, що держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Нормальне формулювання? Насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти, нешановні пани з міністерства культури. Ось вам захист англійської мови в українському законодавстві. Далі. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна, або декілька дисциплін чи більше мовами державною, мовою англійською, іншими мовами Европейського Союзу. Де ви це побачите? Ось цей дурний Вавилон, в законах німецьких, французьких, італійських та еспанських… Тому на них ніхто не нападає, бо вони знають, хто вони. А наші, ті, що при владі, не усвідомлюють, хто вони!..

Далі рухаємося. У статті 22 мовного закону державна мова у сфері науки: наукові видання можна публікувати державною мовою - і знову реверанс перед англійською мовою і мовами ЄС!.. Далі, себто в науці, нам заводять знаєте що? Українсько-англійську двомовність! Раніше була українсько-московська двомовність - ми всюди писали анотацію московським язиком, а подекуди ідіоти в наукових виданнях вимагають анотації українською, англійською і московською!.. То я вам нагадаю, шановні англізатори: чим ви відрізняєтеся від тих істот, які в 1976 році видали наказ про обов'язкові писати дисертації винятково-московською мовою? Що ж тепер кажете ви в законі?! Про мову ви тепер в законі написали, що дисертації можна захищати українською мовою або англійською. Отже, це все одно, що сказати, що моя країна - Україна або щось інше… Це означає, що назвати двох матерів… Це моя мама, або ця моя мама… Це мій тато, або це мій тато… Таких людей треба вести до психіатра за хворобою роздвоєння психіки!

Натомість, що було в моєму законі мовному, який я зареєструвала ще в січні 2012 року? В моєму законі було написано: захист дисертації, текст дисертації - а це науковий апарат мислення нації! - має бути тільки - чуєте!! - тільки державною мовою! Але цей текст дисертацій можна перекладати, якими хочете мовами. А первісний текст з будь-якої галузі знань має бути обов'язково державною мовою, тому що це науковий апарат мислення Нації! Це наші винаходи, це наші українські відкриття, це наше базування на питомій термінології! Це продукування нових термінів з огляду на питомий словотвір і на питомі основи! А тоді перекладайте, як хочете, якщо ж наше вам стало.

А це стадо, хоч і інтелектуальне, отримає ось цей припис, або то стадо перейде на англійську, плюнувши на мову своїх святих батьків, знехтувавши приписом нашого видатного фізика Івана Пулюя - винахідника з винахідників, х-проміння. А щодо інших речей він казав, що якщо хочете збудувати Національну Державу, то збудуйте науку своєю мовою.

Отже, у нас практично забирають науку своєю мовою. І теперішній законопроект про розширення функцій англійської мови в Україні також працюватиме на обмеження функції якої мови?.. Звісно, що українськї! А тепер я їм ставлю запитання, всім трьом, яких ви бачили на світлині: чи потрібно інтегруватися в світ, загубивши себе? Чи потрібно інтегруватися в світ, не піднявши статусу власної науки через власну мову всередині країни?

Виходить, що наша ціна інтегрування до европейської унії - це втрата наших цінностей. Це виходить втрата позицій нашої мови. Так от: інтегруючись до європейської унії, ми насправді маємо відкрити шляхи для нашої української мови на міжнародну арену! Натомість що робить Міністерство культури через пропонований законопроект? Воно забиває дошками ці шляхи до Европи нашої мови - так колись зробив Пьотр пєрвий, коли він, як кажуть, образно пробив “вікно в Європу” для московитів, а забив це вікно до Європи для нас, українців, бо заборонив українську мову! Отже, сильні нації йдуть до спільноти з питомими власними цінностями. Сильні нації мають вивчення англійської мови за аксіоматичний чинник, а аксіоми не потребують приписів у законах. Бо всі ці приписи в законах свідчать лише про те, що українська влада не доросла до сили української мови.

Слава нації, смерть ворогам!

Будьмо уважні, коли йдемо на виборчій дільниці. Я розумію, що сьогодні наша найбільша Перемога чиниться на полі битви. Але ми ніколи не переможемо і не здобудемо перемог на території, якщо б не заберемо з наших голів залежності від когось. І не важить, яка це мова і яка це культура. Важить сам принцип залежності, який є в головах тих, хто сьогодні значною мірою представляють нашу, так би мовити, культуру через інституцію, що називається Міністерство культури.

Будьмо сильні у питомих цінностях!

Слава нації!

Далі буде.

Початок дивіться тут:

• «Фаріон дана нації на виріст» [15] Частина 1
• Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» [16] Частина 2
• Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю [17] Частина 3
• Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! [18] Частина 4
• Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки [19] Частина 5
• Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик» [20] Частина 6
• Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) [21] Частина 7
• Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна» [22] Частина 8
• Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи» [23] Частина 9
• Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» [24] Частина 10
• Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців [25] Частина 11
• Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву» [26] Частина 12
• Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди [27] Частина 13
• Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо [28] Частина 14
• Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп [29] Частина 15
• Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації [30] Частина 16
• Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому [31] Частина 17
• Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти [32] Частина 18
• Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста” [33] Частина 19
• Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! [34] Частина 20
• Ірина Фаріон: Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа [35] Частина 21
• Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. [36] Частина 22
• Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. [37] Частина 23
• Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара, не було б [38] Частина 24
• Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів [39] Частина 25
• Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. [40] Частина 26
• Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. [41] Частина 27
• Ірина Фаріон: «Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть» [42]. Частина 28
• Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. [43] Частина 29.
• Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». [44] Частина 30
• Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі [45]. Частина 31
• Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. [46] Частина 32
• Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. [47] Частина 33
• Ірина Фаріон: Час реально ставати надзвичайно радикальними. [48] Частина 34
• Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. [49] Частина 35
• Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває. [50] Частина 36
• Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч [51]: малий про великих. Частина 37
• Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів [52]. Частина 38
• Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло московське - і далі вєщятиме? [53] Частина 39
• Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах [54]. Частина 40
• Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців [55]. Частина 41
• Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. [56] Частина 42
• Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. [57] Частина 43
• Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». [58] Частина 44
• Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру. [59] Частина 45
• Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. [60] Частина 46
• Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону [61]. Частина 47
• Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя [62]. Частина 48
• Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму [63]. Частина 49
• Ірина Фаріон: Цькують лише слабких. То ставаймо сильними, як Бандера [64]. Частина 50
• Ірина Фаріон: Все зараз в руках українського суспільства [65]. Частина 51
• Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси [66]. Частина 52
• Ірина Фаріон. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її мова [67]. Частина 53
• Ірина Фаріон: «Мова - гамерси в тилу і пароль на фронті» [68]. Частина 54
• Ірина Фаріон: Мова не може бути модною. Це Божа даність. Як батьки [69] Частина 55
• Ірина Фаріон: Лише меч може принести мир [70]. Частина 56
• Ірина Фаріон: Безпека світу - це безпека України [71]. Частина 57
• Ірина Фаріон: Українцям треба ставати месником і відплатником [72]. Частина 58
• Ірина Фаріон: Аби в кожному недоукраїнцеві остаточно в голові здох руський мір [73]. Частина 59
• Ірина Фаріон: Без покоління ОУН-УПА не було б сьогочасних героїв ЗСУ [74]. Частина 60

На цю тему:

• За українську мову стріляють у скроню - "Свобода" про розстріл Фаріон [75]
• Похорон Ірини Фаріон у Львові: мовознавицю в останню путь проводжають люди зі всієї України. "Українська" влада похорон ігнорує (ТРАНСЛЯЦІЯ) [76]
• Ірина Фаріон померла у лікарні після замаху [77]
• Глава УГКЦ засудив вбивство Фаріон [78]
• У Львові розстріляли Ірину Фаріон - вона захищала Мову [79]
• МВС показало відео затримання і допиту підозрюваного у вбивстві Фаріон [80]
• Студенти Київського політеху вимагали відставки ректора [81]