Публікуємо відоме інтерв’ю видатної мовознавиці Ірини Фаріон від 26 січня 2023 року. Саме це інтерв’ю з багатої спадщини Ірини Дмитрівни - майже 620 тисяч переглядів, набрало найбільшу кількість коментарів - більш ніж 8500. І майже все, сказане в ньому, надактуально і сьогодні.

(Закінчення. Початок:

• Ірина Фаріон: “Завтрашній день - це те, що ми думаємо сьогодні”. Частина 108 [2]
• Ірина Фаріон: Про фемінітиви, гендерну рівність і квантовий стрибок Шевченка. Частина 109 [3]).

Епізод 23: євреї, темношкірі і роми

- Мені дуже цікаво зрозуміти Вас щодо слова на літеру “Ж”, яким ви називаєте євреїв …

- Ну це чому я називаю?.. А Тарас Шевченко як їх називає?

- Так, я з вами згодна. Тобто я знаю, що це слово прописане в українській лексиці, але запитання в чому: якщо є цілий народ, навіть ціла країна Ізраїль, яка публічно на рівні своїх дипломатів каже - “нас як народ це принижує, нас це ображає”, наскільки Вам залежить на цих трьох літерах - “ж”, “и”, “д”, щоб проти слова ізраїльського народу сказати: “Ні, я вас буду називати жидами”?

- А мене цікавить, чи посол цієї держави в Україні, якій оце нещодавно допис зробив російською мовою - це нормально?

- Це не нормально.

- Це по-перше. Далі. А ця держава має претензії до поляків, які називають їх жидами?

- Чесно кажучи, я не цікавилася їхніми стосунками …

- То чому вони мають претензію до нас а не мають претензій до поляків, до чехів, до словаків? На всіх слов'янських мовах це слово звучить саме так... Тому що ми слабкі, а вони сильні. Хай полякам висловлять свої зауваження, тоді ми посміємося …

І в Івана Франка є цикл “Жидівські мелодії”. Візьміть конкордацію творів Тараса Шевченка в чотирьох томах - там нема іншого слова …

- Але ми розуміємо, що не було позиції офіційного Ізраїлю, а зараз вона є …

- А в нас зараз є офіційна позиція Міністерства юстиції, що це нормативне слово. Все! Зараз є словники сучасні; візьміть словник сучасний правописний, і знайдете ціле гніздо слів з коренем “жид”. Все, крапка.

Мене абсолютно не цікавить їхня думка.

- Мені не принципово; я можу не називати людей “жидами”, якщо вони кажуть “нас це принижує”. Принижує? Гаразд, у мене є інше слово …

- Це є моя мова, мої традиції. Мене не цікавить, як вони мене називають - мене цікавить моя традиція. В моїй традиції це слово було таким, як і є в поляків, чехів, словаків і інших.

Олег Тягнибок виграв з моєю лінгвістичною експертизою всі суди, які проблеми? Міністерство юстиції чітко зазначило: це слово не є лейливим. Тому що Міністерство юстиції має слухати не те, що говорить якась країна, а дивитися на лексикосемантичну історію цього слова в українській мові.

- Коли темношкірі кажуть, що вони проти, щоб їх називали “нігерами”, неграми …

- То може річку і країну Нігер, Нігерія змінимо?

- Я думаю, що нігерійці і “нігери” - це не одне і те ж. Ми розуміємо різницю в смисловому забарвлені між цими словами але мені не важко не називати темношкірих “нігерами”, от чесно. В мене нічого не обламається …

- Ну а я взагалі на ту тему ніколи не думала, мене це якось найменшою мірою хвилює.

Епізод 24: про "гендернутих"

- Щодо Ваших принципів і висловлювань ще хочу уточнити. Ви якось сказали: “Ви знаєте, як я ставлюся до “гендернутих”?” Що Ви мали на увазі? Як Ви ставитеся до “гендернутих” і хто такі “гендернуті”?

- Ну, “гендернут”і - це ті, які постійно накидують ось ці якісь комплекси у взаєминах між чоловіками і жінками.

- А якщо є проблеми у взаєминах і …

-і То вирішуйте цю проблему і не вішайте її на мене. І не заводьте 30% жінок у політику, почнімо з того. Розслабтеся і любіть один одного, і не робіть проблеми там, де її нема.

І це виявляється, знову ж таки, лише у фемінітивах. Господи, лише фемінітиви! А там, де насправді була проблема, проблема і досі не розв'язана, тому що “це не на часі”, а от саме це - на часі!..

- Ті, хто борються за гендерну рівність, вони першочергово борються проти домашнього насилля; проти дуже високої, яка є в Україні, кількості зґвалтувань; проти домагань на робочих місцях; проти того, від чого страждають нинішні жінки …

- І то нехай ті жінки організовують свою роботу так, щоб не страждали!

- Але ви їх називаєте “гендернутими” …

- Я їх запитую: чого ти страждає? Чого ти, як він тебе в хаті принижує - чого ти його тримаєш в хаті? Йди з ним розлучись.

- Більшість ресурсів належить чоловікам …

- Ну а чого ти йому віддала ресурси? Ну я не віддала ресурси. Коли я побачила, що це не моє, що я зробила? “До побачення!” Розлучилася, крапка. Ну що це за позиція ниття! Ну бери в руки ініціативу, працюй, дій …

- Але це ж ї роблять жінки, які захищають права жінок, які виводять їх з цієї ситуації, які …

- Що це, як це - “виводити жінку з ситуації”?.. Є психолог чи психіатр; тобі погано - так ти пішла до лікаря чи до кого там …

- Шелтери, центри, які надають психологічну допомогу в таких випадках.

- Ну то будь ласка, розв'язуй цю проблему! Ну то це тобі не соромно оце весь час про це в суспільстві говорити, коли ти, ти не здатна дати раду навіть в себе в хаті?

- Так іноді люди не можуть дати раду, іноді таке трапляється.

- Ну добре,, пішла до психіатра давай раду!

- Ось, наприклад, “гендернуті” роблять жіночі центри з психологічною допомогою для

постраждалих …

- Добре, робіть, будь ласка! Крапка! Ну а я звикла вирішувати ті питання сама.

- Але чому ви їх обзиваєте? Вони ж роблять добру справу?

- Є суфікс “-уват-”. Наприклад: “срібнуватий”, “дурнуватий” - це неповнота ознаки. Це не повнота ознаки! Розумієте, це перемикання на себе, стражденну! Ну навчися розв'язувати свої проблеми!

Слухайте, я скоро створю товариство захисту чоловіків - коли оце почнуть весь час цю тему розвивати і розвивати!

Ну то навчимося бути сильними!..

- Я знаю так багато жінок, чиє життя перетворилось на трагедію через домашнє насилля …

- Так вони самі перетворили своє життя на трагедію! Вони допустили, вони допустили в своєму житті приниження! Як це можна?!. Якщо ти бачиш, що людина тебе принижує … Ворог зайшов в нашу хату - що ми почали робити? Ми взяли зброю до рук, почали себе захищати! Якщо людина тебе не поважає, не шанує - ти йдеш до суду і розлучаєшся з нею, все! Чого ти це тримаєш в хаті? Що ти показуєш своїм дітям? Ти дозволяєш себе принижувати!..

- Але якщо за поліційними протоколами гендернозумовлене насилля, це коли 90% постраждалих - це жінки, то, можливо, це не означає, що з ними всіма щось не так? Можливо, це означає, що над суспільством треба працювати?

- Так вони самі є тим суспільством! От працюйте над собою! Ну навчіться це зрозуміти! Гіппократ казав: кожен носить лікаря в собі. Якщо ти не будеш внутрішньо змінюватися і не поставиш на місце того, хто тебе принижує - ти нікому не будеш потрібен на тому світові! Це так як нація: українці сьогодні ставлять на місце цілий світ …

- … так само як жіночий рух ставить на місце наприклад, насильників …

- Ну будь ласка, рухайтеся, в чому справа? Але це зовсім не обов'язково комусь ставати елементом цього руху!

- Ми живемо в суспільстві, де більшість влади і більшість ресурсів належать чоловікам, і часом жінкам …

- Так забирайте цю владу!

- … так вони це і роблять! І їм часом не так легко вийти з аб'юзивних стосунків. Вибачте, що я кажу слово “аб'юзивний”, здогадуюсь, як Ви до цього ставитеся …

- Так, я ставлюся до цього, як і до насильства …

- У нає, коли замість плеча підтримки і підбадьорення цим жінкам, які борються, які роблять наш світ і нашу країну кращою, їх обзивають - мені здається, що це несправедливо.

- Я не не вважаю це жодним обзиванням!

- Це не обзивання?

- Це не обзивання - це форма слова. Ну чому ви це все трактуєте через призму обзивання? Це також комплекси! Чому це обзивання? Це форма! Ну не поводьте себе, як ображені! Обов'язково винні двоє! А якщо не двоє, а хтось з вас - викинула його з життя, чи він тебе викинув з життя! Все, іди своїм шляхом!!

- В насиллі винен завжди насильник.

- В насиллі винна також і та людина, яка дозволяє це робити. Вона допустила до насильства - чого ти живеш з насильником?!.

- Часом, щоби вирватись з цього кола насилля, потрібно дуже багато зусиль.

- Так докладай!

- Часом це економічна залежність … Так вони докладають! Є цілий рух, який докладає! Тому я уточнювала щодо цієї фрази. Бо, знаєте, Ви мене зараз можете мене переконати, що фраза “ви знаєте, як я ставлюсь до гендернутих” не має негативного забарвлення. Але я думаю, якщо в будь-якої людини - навіть вийти з і запитати, вона її почує, бо це так звучить! І я Вас це запитую не для того, щоб з вами сперечатися, а для того, щоб краще Вас зрозуміти: як Ви, сильна жінка, яка не переживала цього на своєму досвіді, промовляєте до слабших жінок, які існують?

- Хто знає, який був у мене досвід?

- Ви це проговорюєте; Ви кажете, що цього не було у Вашому житті.

- Якщо я бачила, що наступається межа, я зупиняла це сама. І зупинила, і зупинила це. Тому нема чого нити. А треба просто вміти керувати своїм життям, а не весь час розраховувати на чиюсь допомогу.

Це те саме, що Україна сьогодні. Ми сьогодні залежні від зброї. Чому? Тому що ми цю зброю віддали. Так само у стосунках між чоловіками і жінками. Постав запитання самій: чому ти опинилася в позиції жертви?

- Я думаю, що іноді складно поставити запитання, якщо дівчинка виростає в родині, де така модель взаємодії вважається нормою; коли вона дивиться фільми з певними наративами - та сама Попелюшка. Попелюшка тяжко працює, транслює покірність і зрештою виходить заміж … Коли це все в її світі і в її культурі вважається єдиним способом успіху, то ,можливо, такій дівчинці потім, коли вона стає в родині нещасливою або жертвою, або не може себе реалізувати, або завалена хатньою працею, а ніде немає квот, щоб вона себе реалізувала, то, можливо, їй потрібна допомога? І “гендернуті” кажуть: так, десь ми зробимо тобі квоти, а десь ми допоможемо вийти тобі з насилля. Тому що історично соціум несправедливий до жінок. Але ми це виправимо …

- Соціум несправедливий до жінок? А жінки справедливі до соціуму? Вони справедливі до чоловіків? Я залишаю це питання як нелоречне …

- Жінки роблять так багато доглядової праці, безкоштовно, яка навіть не …

- Тоді які проблеми? Ну так не робіть цієї праці!..

- … Скоро не будемо! Я впевнена: нашими стараннями скоро не будемо …

Епізод 25: про ЛГБТ

- Ще я хочу у вас запитати про Ваше ставлення до ЛГБТ. Якось ви заявили, що це хворі люди. Відтоді змінилася Ваша точка зору?

- Я взагалі вважаю, що це сьогодні тема до обговорення абсолютно невідповідна.

- В українському війську служать …

- Ну хай служать, це їхній обов'язок.

- … вони роблять камінг-аут …

- Прекрасно …

- … тобто розказують про свою орієнтацію. Вони мають право на такі самі права, як і всі решта українців і Україна.

- У нас є Сімейний Кодекс …

- … і він потребує змін для того, щоб вони мали такі самі права.

- Які такі самі права? У нас є дві статі - чоловік і жінка. Це офіційно.

- Так, це чоловіки і жінки в війську, які, наприклад, мають сексуальну орієнтацію гомосексуальну.

- Мене не цікавить їхня сексуальна орієнтація. Нехай кожен свою сексуальну орієнтацію залишить за дверима, я так вважаю.

- Чи мають право вони укладати цивільні партнерства, на Вашу думку?

- В нас не передбачено це законом.

- Якби ініціювали такий закон, Ви …

- Я б за нього не голосувала.

- Чому?

- Ну тому що я вважаю, що це неприродно. Є природні речі, а є неприродні.

- Але Всесвітня організація охорони здоров'я каже, що це не відхилення від норми.

- Всесвітня організація охорони здоров'я для мене не є законом.

- А що для Вас є законом?

- А до цього часу вони цього не говорили, а сказали це в 919)91-му році, а до 919)91-го року не говорили.

- Тому що наука розвивається …

- Ну і що? І що наука сказала?

- Наука сказала, що це є варіацією норми.

- Так а я так не думаю. Я християнка. Я живу в системі інших цінностей.

- Але християнство негативно ставиться, наприклад, до розлучень - Ви ж в своєму житті це практикуєте?

- Чому? Я взяла церковне розлучення - от сидить перед вами людина, яка взяла церковне розлучення; є умови, за яких церква дає розлучення.

- Як що до того, що християнство каже: любіть ближнього свого як самого себе?

- Ближнього. А для мене не кожен ближній.

- А якщо інша людина не може бути щасливою а і реалізованою в інших стосунках Чи можемо ми як суспільство проявити милосердя і не обзивати цих людей? Дозволити їм, наприклад, якщо у нас є гомосек …

- Хто їх обзиває? Ну чекайте, хай жилоть собі своїм життям! Не треба ходити якимись дивними маршами по Львову, по місту в дивному одязі …

- Це передбачено в Конституції - свобода зібрань. Це зібрання.

- Добре, а свобода одягу що це за одяг на них? Як це пояснювати дітям?

- А що складного дітям пояснити, що люди по-різному одягаються?

- Добре. І оголювати себе і виходити в такому вигляді - що це за строї? Один недавно в якомусь вигляді … торшера вийшов - як, як це пояснювати? Для чого?

- А що тут поганого?

- Одяг потрібен для того, щоб підкреслити власну гідність - це гідність, в такому одязі?

- Іноді одяг потрібен для того, щоб пожартувати. А іноді для того, щоб проявити свою яскравість, індивідуальність. Є, напевно … Тобто, для кожної людини є своя мета щось одягати, щось транслювати, якось повестися насправді - їх дуже багато, цих варіацій, для чого потрібне щось.

- Одяг, який не відповідає суспільним нормам, викликає в мене несприйняття. Я цього не толерую. Їхні сексуальні проблеми і спосіб провадження життя мене не цікавить абсолютно. Це залишається за дверима.

- Але це не можна залишати за дверима, доки там є військові. Які, якщо вони потрапляють в реанімацію, то найближча людина - людина, яку вони кохають - не може потрапити до них в реанімацію! Наприклад, якщо вони гинуть, їхнє майно не може успадкувати інша людина просто тому, що у них інша сексуальна орієнтація. У нас світська держава. Ми не можемо лише на, умовно, Ваші релігійні переконання опиратися.

- Добре. Це мої релігійні переконання, і я ними не поступаюся. Все. Це мої релігійні переконання, я ними не поступаюся. Крапка.

- Про вас зняли документальний фільм “Діва українського націоналізму”.

- Так.

- Розкішний фільм. Його зняв український режисер Юрій Двіжон. Він також є відкритим геєм. Ви з ним на цю тему спілкувалися?

- Спілкувалася.

- І розкажіть про цей досвід

- А нащо?

- Мені правда дуже цікавий досвід.

- Він мені це сказав, ну я це послухала, і все.

- Для Вас це не було проблемою, чи …

- А чого це має бути проблемою? Він прийшов до мене як режисер, він знімав фільм.

- Тому що Ви таких, як він, називали хворими людьми, а він не є хворий.

- Ну, для мене це не є нормально такий спосіб буття. Ну в чому справа? Він прийшов знімати фільм, він його знімав, крапка. Так само як Параджанов знімав фільм - ну прекрасно, зняв фільм. Я, що - ображала його? Не ображала. Він, що - ображався на мене? Не ображався. Ми співпрацювали, ми робили спільну справу. Він залазив у моє життя внутрішнє? Ні. І я в його внутрішнє життя не залажу. Для чого? Є кола, через які ми не дозволяємо переступати один одному. Крапка. Ми з ним прекрасних стосунках. А що далі?

- А Ви не хочете, щоб він в в Україні міг так само реалізувати свої права, як Ви?

- Так він реалізовує свої права.

- Він не може. Тому що він не може укласти цивільне партнерство з людиною, яку він кохає. Або його публічно люди можуть назвати хворим і не нести за це жодної відповідальності як за мову ненависті. Мені не здається, що він має такі ж права, як Ви, а хоча він така сама людина і так само цінна людина. Але йому не можна … Чи не гадаєте Ви, що суспільство вже дійшло до того розвитку, коли кожна людина важлива?

- Що значить “кожна людина важлива”? Та людина, яка робить погано щось - вона неважлива. Та, яка робить погано - в нього є своя система цінностей, він її зберігає. Ну будь ласка, реалізовуй себе. В мене є своя система цінностей. Я не голосуватиму у Верховній Раді за такі закони! Крапка. Я не сприймаю цього.

- Так. це твердження про те, що …

- Я не сприймаю гейпаради. Все, крапка.

- Їх також не сприймає патріарх Кіріл …

- Ну а мені що до цього?

- І Володимир Путін.

- Може, патріарх Кирил пише кирилицю - і я пишу кирилицю, то я ж, що, спільна з Кирилом?

- Я з вами не згодна. Нприклад, Путін може любити еклери і я люблю еклери - і між нами немає нічого спільного.

- От, власне, і тут також немає нічого спільного.

- Але коли Путін робить заяви ідеологічні і ціннісні про права людини - це не еклери і не кирилиця. Це філософія ставлення до людей …

- Слухайте, якщо вони хочуть своє право зреалізувати через утвердження цього на рівні закону - повторюю ще раз! - то я за такий закон голосувати не буду. Все, закрили цю тему. Пощо ми з вами це будемо обговорювати! І при чому тут Путін, коли я є християнка, і я поділяю такі цінності?

- Але дуже багато християнських країн мають цивільні партнерства в своєму законодавстві, тому що вільна країна - це коли я - християнка і я поважаю права інших людей; права на таке саме щасливе життя, на яке претендую я.

- Хто їм заважає щасливо жити? Живіть щасливо! Я що, втручаюся в їхнє особисте життя? Яя категорично проти цькування тих людей і так далі … Живіть собі своїм життям! Тільки не треба мені насаджувати це!

- Тільки ви не можете укласти шлюб, наприклад, чи інші люди мають право публічно вас обзивати чи дискримінаційно про вас вислохвати …

- Знову “обзивати”! Я не розумію! На ображених воду возять - є таке прислів'я. Це їхня проблема, що вони образилися. Я так висловлююся і буду так висловлюватися далі - це мої переживання, це мої почуття. Крапка! Я ж не ображалася, коли мене називали різноманітними словами. Ви ж самі з того починали програму.

- Ви ж плакали …

- Ну, поплакала і пішла далі.

- Якось в США дослідили, через що підлітки накладають на себе руки. І найбільший відсоток дитячих самогубств був через кризу самоідентичності. І вони з'ясували, що якраз гомосексуальні підлітки найчастіше вкорочують собі вік …

- Чому це гомосексуальні підлітки, звідки в них це взялося, що це таке?

- (Всесвітня) Організація охорони здоров'я вважає, що люди такими народжуються 10% людей. У всі часи завжди народжувалися гомосексуальними, так працює природа - ось звідти. І кколи вони з телевізора дивилися, як висловлюються про таких, як вони; коли вони бачили, що законодавчо такі, як вони, наприклад, не могли укласти партнерство і проживати таке саме, щасливе життя, як інші люди, їх це руйнувало зсередини, і вони … ось таке траплялося з підлітками. Я не знаю, в Україні не ведуть такої статистики, але я піднімаю цю тему часто публічно, тому що мені не байдуже. Тому що мені здається, що ми не Росія, і у нас кожна людина важлива.

- Ну причому тут Росія? Слухайте, ну чому Ви весь час порівнюєте це в контексті Росії? В мене в мене є свої глибинні переконання на цю тему, і до Росії це немає жодного стосунку! Чесно кажучи, я не відстежую, що відбувається в Росії. Я відстежую те, що відбувається в Україні, крапка. Я висловилася чітко: ніхто людей за це не має цькувати! Але разом з тим ніхто не не має права накидати мені прийняття тої чи іншої моделі. В мене є своя модель життя, і я її втілюю в життя, а в них є своя модель.

- Бандера казав що бачить Україну соборною, національною, вільною, демократичною державою. У західній демократії і західний цивілізаційний вибір зараз поставив права людини як найвищу цінність …

- Це дуже погано. Найвища цінність - це право нації, а не право людини.

- Тобто, Ви за шанування колективного, а не індивідуального?

- Я за титульну націю. Во Франції титульна нація - французи. Крапка. Титульна нація в Іспанії - іспанці. Титульна нація в Польщі - поляки. Крапка. Не може бути пошанована національна меншість, якщо не пошанована більшість. Якщо національній більшості тут погано, то погано буде і національній меншості. І це хибна позиція, що право людини - над правом нації. Право нації - над правом людини. Хоча основне гасло бандерівське - це свобода народам, свобода людині. Свобода народам, свобода людині.

- Інший український націоналіст, Роман Кісь [4], якось сказав в інтерв'ю - я так люблю це його інтерв'ю! - він казав, що він націоналіст, і це означає, що він поважає кожного українця і українку. І неважливо - від віросповідання, сексуальної орієнтації. І Роман Кісь, філософ і націоналіст, це говорив під час гей-прайду, тому що він туди вийшов зі своїм сином, який був геєм. І він звертався до всіх українців слідувати європейському цивілізаційному вибору.

- А що таке європейський цивілізаційний вибір? Чому ми весь час говоримо про чийсь вибір? Для мене найважливіший вибір - Україна. Україна сьогодні вчить цілу Європу, як змагатися за свою ідентичність. І насправді Європа вирощувала Путіна і з (20)14-го до (20)19-го року вела нас до повного краху Німеччина і Франція. Нам не треба орієнтуватися постійно на якісь європейські цінності - наші цінності мають виростати з нашої власної землі! Ми маємо в Європу нести свої цінності, а не брати їхні цінності.

- Я його протиставляю просто політиці в галузі прав людини Росії, де є закон про заборону пропаганди гомосексуальності …

- В росії нема людей.

- Так, а нас є люди, і кожна людина важлива.

- Ну так правильно - мої погляди теж важливі! А ви мене хочете схилити до інших поглядів. В мене є свої погляди! Навіть якщо я єдина буду з такими поглядами - я все одно буду.

- Так, я думаю, що я тут зараз роблю велику помилку, бо між своїм особистим і дуже важливим і інтерв'ю, де я не маю права сперечатися, але лише ставити запитання. Я десь можу робити хибу в нашому діалозі просто через те, що я знаю, що нас в тому числі можуть дивитися гомосексуальні підлітки. І вони, на моє переконання, мають вирости в країні, де їхні права будуть такі самі цінні, як і мої. І тому мені так важливо це з Вами проговорювати, бо мені боліло, коли я чула Ваші висловлювання про цих людей. Бо ЛБГТ - це не абревіатура, це живі люди, нічим не гірше, ніж ми з вами, які б у нас з вами не були переконання.

- Ще раз повторюю: задовольняйте в який хочете завгодний спосіб свої сексуальні потреби - я до ваших сексуальних потреб не пхаюся.

- Це не тільки про сексуальні потреби …

- Але первинне - це сексуальні потреби.

Епізод 26: про Маріуполь

- Вам дуже сильно прилітає в публічній площині через Ваші висловлювання про Маріуполь. Якось Ви сказали - чи написали, виправте, якщо я помиляюся - про те, що відбувається в Маріуполі - це кармічність.

- Все кармічність. Все, що відбувається - це кармічність.

- Дуже багато людей подумали, що Ви звинувачуєте маріюпольців у тому, що з ними трапилося.

- Тобто, якщо вони так подумали - це чия проблема?

- Ви їх не … Мені здається, що це гарний спосіб розставити крапки над “і”, бо я теж не думаю, що Ви їх звинувачуєте. Я думаю, що до них прийшли не тому, що вони зросійщині. А вони зросійщині, бо до них прийшли. Власне, це цитата української блогерки Поліни Майко. Мені здається, це дуже добре пояснює, що трапилося з Маріуполем. Скажіть, пані Ірино, а що би Ви відповіли людям, які в цих словах про кармічність, які у Ваших дописах в телеграмі побачили те, наче Ви звинувачуєте цих людей у тому, що з ними трапилося зараз?

- Слухайте, це просто маячня повна. Є закон, який називається детермінізм, якщо вони не розуміють, що таке карма … Карма - це східне поняття. А є наше поняття, яке виросло з латинського терміна “детермінізм” - причина і наслідок. Все, що ми сьогодні маємо, це причина і наслідок. Всі!

А за кого голосувало наше суспільство? А хто голосував за Деркача Андрєя, ФСБіста, проти якого тепер відкрили кримінальну справу? За кого голосували?.. Хто вигнав прекрасного мера Мішеля Терещенка з Глухова? Депутати. Під ким ті депутати лежали? Під Деркачем. Хто Деркача обрав? А хто обрав народного депутата на прізвище Матвієнков (Сергій Матвієнко [5] - А.)? А хто обрав Сальдо (Володимир Сальдо [6] - А.)? Хто обрав Балицького (Євген Балицький [7] - А.)? А хто обрав Киву (Ілля Кива [8] - А.)? А Медведчука (Віктор Медведчук [9] - А.) в парламент хто завів?

- Люди, травмовані російською пропагандою.

- А ні ,вони самі собою травмовані. Вони самі собою травмовані.

- Це Росія, а не вони …

- Та ви що? Та ви що?! Росія винна?! А в них мозок - по дорозі вони загубили. Вони йшли і їм витік мозок по дорозі.

- Коли працює російська пропаганда - так і відбувається, мені здається.

- Ні, коли не працює голова. А їх щоб так всіх посадили (показує обмежений простір - А.), і тільки от показали … Ми живемо у вік відкритої інформації, вік інтернету, вік величезної кількості книжок, які можна читати. Людина має навчитися відповідати за свої вчинки! Ось і все. Ми 30 років вбивали українців в Україні - і отримали війну. Тепер маємо за це відповідати. Це наша кармічність, це наша причина і наслідок. Бо якщо ти пішов надвір роздягнений, а там 30° то вині 30°?

- Але якщо тебе туди вигнали?

- Так чого ти не вигнав тих, які тебе вигнали?!

- Ми зараз їх виганяємо всі разом, із маріюпольцми теж …

- Правильно. Так ми довели до того, що тепер їх виганяємо. А тоді, коли ми кричали “голосуйте за притомних людей!”, ви кого до парламенту заводили? Киву з Медведчуком і з Бойком. Там ще Бойко (Юрій Бойко [10] - А.) є такий, прекрасний …

То прошу - які проблеми?.. Ви боїтеся правди - то чия це проблема? Це не моя проблема! Молітесь Богові одному, молітесь правді на землі …

- Я би хотіла завершити нашу розмову цитатою Святого Августина, на якого Ви часто посилаєтеся: “Будьмо єдині в головному і різні в другорядному”. Як Ви гадаєте, чи нам вдалося протягом цього інтерв'ю притриматись цього твердження?

- Думаю, так.

- Це “Ніхто не буде дивитися” - розмови про книжки та цінності з людьми, які читають. Підписуйтесь на наш YouTube канал, ставте лайк під цим відео і напишіть, будь ласка, в коментарях, кого ви хочете бачити героєм чи героїнею наших наступних випусків. А всі книжки, про які пані Ірина згадала впродовж бесіди, я залишу в описі під цим відео.

(Далі буде).

Аргумент [11]

---

 

Початок дивіться тут:

• «Фаріон дана нації на виріст» [12] Частина 1
• Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» [13] Частина 2
• Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю [14] Частина 3
• Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! [15] Частина 4
• Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки [16] Частина 5
• Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик» [17] Частина 6
• Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) [18] Частина 7
• Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна» [19] Частина 8
• Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи» [20] Частина 9
• Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» [21] Частина 10
• Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців [22] Частина 11
• Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву» [23] Частина 12
• Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди [24] Частина 13
• Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо [25] Частина 14
• Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп [26] Частина 15
• Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації [27] Частина 16
• Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому [28] Частина 17
• Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти [29] Частина 18
• Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста” [30] Частина 19
• Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! [31] Частина 20
• Ірина Фаріон: Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа [32] Частина 21
• Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. [33] Частина 22
• Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. [34] Частина 23
• Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара, не було б [35] Частина 24
• Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів [36] Частина 25
• Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. [37] Частина 26
• Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. [38] Частина 27
• Ірина Фаріон: «Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть» [39]. Частина 28
• Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. [40] Частина 29.
• Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». [41] Частина 30
• Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі [42]. Частина 31
• Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. [43] Частина 32
• Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. [44] Частина 33
• Ірина Фаріон: Час реально ставати надзвичайно радикальними. [45] Частина 34
• Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. [46] Частина 35
• Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває. [47] Частина 36
• Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч [48]: малий про великих. Частина 37
• Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів [49]. Частина 38
• Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло московське - і далі вєщятиме? [50] Частина 39
• Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах [51]. Частина 40
• Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців [52]. Частина 41
• Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. [53] Частина 42
• Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. [54] Частина 43
• Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». [55] Частина 44
• Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру. [56] Частина 45
• Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. [57] Частина 46
• Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону [58]. Частина 47
• Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя [59]. Частина 48
• Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму [60]. Частина 49
• Ірина Фаріон: Цькують лише слабких. То ставаймо сильними, як Бандера [61]. Частина 50
• Ірина Фаріон: Все зараз в руках українського суспільства [62]. Частина 51
• Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси [63]. Частина 52
• Ірина Фаріон. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її мова [64]. Частина 53
• Ірина Фаріон: «Мова - гамерси в тилу і пароль на фронті» [65]. Частина 54
• Ірина Фаріон: Мова не може бути модною. Це Божа даність. Як батьки [66]. Частина 55
• Ірина Фаріон: Лише меч може принести мир [67]. Частина 56
• Ірина Фаріон: Безпека світу - це безпека України [68]. Частина 57
• Ірина Фаріон: Українцям треба ставати месником і відплатником [69]. Частина 58
• Ірина Фаріон: Аби в кожному недоукраїнцеві остаточно в голові здох руський мір [70]. Частина 59
• Ірина Фаріон: Без покоління ОУН-УПА не було б сьогочасних героїв ЗСУ [71]. Частина 60
• Ірина Фаріон: Українська влада не доросла до сили української мови [72]. Частина 61
• Ірина Фаріон: «Рускоязичних українців» немає, є змосковщені українці [73]. Частина 62
• Ірина Фаріон: Націоналісти - це не лише військова аристократія. Це інтелектуальна брила [74]. Частина 63
• Ірина Фаріон: Коли ми знищимо Москву? Тоді, коли ми знищимо власну слабкість» [75]. Частина 64
• Ірина Фаріон: Пізнаваймо і шануймо своїх. На їхній плечах сьогоднішній змаг [76]. Частина 65
• Ірина Фаріон: Гуманітарна політика - це основна броня кожної нації [77]. Частина 66
• Ірина Фаріон: Я не буваю культурною з безкультурними людьми [78]. Частина 67
• Ірина Фаріон. Сьогодні весь простір кишить безпотрібними англізмами. Звідки таке улягання перед чужим? [79] Частина 68
• Ірина Фаріон. Коли Тебе ображають дурні, то Ти попереду [80]. Частина 69
• Ірина Фаріон. Наші сьогоднішні жертви - це неосмислене і неприйняте минуле [81]. Частина 70
• Ірина Фаріон: Неможливо звільнити територій, коли душі московські [82]. Частина 71
• Ірина Фаріон: Тримаймося за руки і за душі. Тоді і крила будуть [83]. Частина 72
• Ірина Фаріон: Історія - це те, що завжди [84]. Частина 73
• Ірина Фаріон. Ми деокупуємо наші території, коли деокупуємо голови і виставимо націєцентричні пріоритети [85]. Частина 74
• Ірина Фаріон: Велика трагедія нашої нації полягає в тому, що вона не карає зрадників [86]. Частина 75
• Ірина Фаріон: Агов!!! А згадайте, кого звільнив з полону Порошенко? [87] Частина 76
• Ірина Фаріон: Визволити мозок складніше, як територію [88]. Частина 77
• Ірина Фаріон. 12 кроків англіїзації на тлі деукраїнізації [89]. Частина 78
• Ірина Фаріон: Він знав кого вбити, а кого вести шляхом Істини [90]. Частина 79
• Ірина Фаріон: Найстратегічнішим міністерством в Україні є Міністерство освіти [91]. Частина 80
• Ірина Фаріон: Нам потрібна українська, україноцентрична держава! [92] Частина 81
• Ірина Фаріон: «…Моральне виродження. Звідси і війна» [93]. Частина 82
• Ірина Фаріон: Ми, сильні, вільні і свідомі, маємо втримати вертикаль світу. Бо це місія України [94]. Частина 83
• Ірина Фаріон: “Наше життя — це всього лише коротка мандрівка задля високої ідеї” [95]. Частина 84
• Ірина Фаріон: Зеленський зумисне не привітав зі створенням УПА [96]. Частина 85
• Ірина Фаріон: Безпам'ятна нація - це біосміття. Прокидаймося! [97] Частина 86
• Ірина Фаріон: “У своїй армії не говорять чужою мовою” [98]. Частина 87
• Ірина Фаріон: “Завжди шаную тих, хто на лягає на догоду черні” [99]. Частина 88
• Ірина Фаріон: “Шануймо і славімо. Хоч цього не хоче держава Ізраіль” [100]. Частина 89
• Ірина Фаріон: Сьогодні кожен убитий московит - це солодка справедливість [101]. Частина 90
• Ірина Фаріон: «Герої платять за покидьків» [102]. Частина 91
• Ірина Фаріон: «Ціна прозріння - війна і вбивство тисяч людей» [103]. Частина 92
• Ірина Фаріон: “Визволяймося Духом і знаннями - тоді звільнимося у всьому” [104]. Частина 93
• Ірина Фаріон: «Слово — це зброя, а не спів солов’я!» [105]. Частина 94
• Ірина Фаріон: «Слово — це зброя, а не спів солов’я!» [106]. Частина 95
• Ірина Фаріон: Найкраща Донька своєї Мови [107]. Частина 96
• Ірина Фаріон: Істинна дорога України тільки одна - націоналістична. [108] Частина 97
• Ірина Фаріон: “У нас пожали шахраї плоди трьох революцій”. [109] Частина 98
• Ірина Фаріон: “Україна для українців, а не “для людей”” [110]. Частина 99
• Ірина Фаріон: “Якщо освіта буде в руках ворога, ми ніколи не будемо мати держави” [111]. Частина 100
• Ірина Фаріон: “Ми бідні не тому, що не маємо, а ми бідні тому, що не знаємо” [112]. Частина 101
• Ірина Фаріон: “5 років президентства Зе-” [113]. Частина 102
• Ірина Фаріон: Волинь і поляки. Де правда про Волинську трагедію? [114] Частина 103
• Ірина Фаріон: «Є тільки два шляхи: або бандеризація України, або бандитизація України. Немає третього шляху» [115]. Частина 104
• Ірина Фаріон: Уроки щастя [116]. Частина 105
• Ірина Фаріон: вбита за правду. Частина 106. Останнє інтерв’ю [117]
• Ірина Фаріон: Вбита за правду. Частина 107. Останнє інтерв’ю (закінчення) [118]