66% українців ставляться до уряду як до найманого працівника (ОПИТУВАННЯ)

|
Версия для печатиВерсия для печати

В Україні зростає частка людей, які ставляться до уряду, як до найманого працівника, а не опікуна.

Це показало опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене з 29 листопада по 9 грудня. 

66% українців вважають, що уряд - це найманий працівник, а громадяни країни мають бути керівниками, які здійснюють контроль над його діями.

Три роки тому частка українців з подібними переконаннями становила 55%.

При цьому, за той самий період з 36% до 30% стало менше тих, хто вважає, що уряд - "як батько, який має дбати про людей як про дітей", наголошується в результатах дослідження.

У всіх макрорегіонах країни більшість населення схиляється до погляду на уряд як на працівника, лише на сході країни трохи більше тих, хто сприймає уряд як опікуна (38% проти 28-30% в інших макрорегіонах). 

Серед молодих респондентів більш виражений погляд на уряд як на працівника - 80% серед людей віком до 30 років, 66-70% серед людей віком 30-59 років і лише 55% серед людей віком 60 років і старше.

За даними КМІС, суттєва залежність простежується з освітою респондента: серед осіб з вищою освітою 74% бачать уряд як працівника. Серед осіб із професійно-технічною або середньою спеціальною освітою - 65%. А серед осіб з повною середньою або нижчою освітою - 42%. В останній категорії 52% розглядають уряд як опікуна.

Трохи більше половини українців, 54%, вважають, що чим активніше держава регулює і контролює економічну діяльність, тим краще це впливає на економіку країни (три роки тому таких було 56%). Частка ж тих, хто прагне меншого регулювання та меншого контролю - 36% (зростання з 24% 2020 року).

Респонденти, які насамперед бачать уряд як "батька", більшою мірою наполягають на його активнішій участі та контролі економіки - 64% проти 28%, які вважають, що уряд має менше втручатися в економіку. 

Водночас і серед тих, хто бачить уряд як найманого працівника, половина (49%) вважають, що для економіки буде краще, якщо держава активніше втручатиметься і контролюватиме (підтримують більшу свободу дій і менше контролю - 41%).

У всіх макрорегіонах переважає думка, що держава має активніше регулювати та контролювати економічну діяльність. Дещо більш виражена така думка на півдні та сході України. 

При цьому у віковому вимірі в цьому аспекті практично консенсус. Серед людей з вищою освітою менша частка (45%) вважають, що держава має менше регулювати економічну діяльність, однак і серед них 46% говорять про доцільність активнішої участі держави.

Опитування проводилося методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI) серед 1 031 повнолітнього респондента з усіх підконтрольних регіонів України. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, і 1,4% - для показників, близьких до 5%. В умовах війни до неї додається певне систематичне відхилення.

Вгорі: будівля уряду. Фото з відкритих джерел

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]