Більше чверті українських біженеців у Німеччині планують залишитися

|
Версия для печатиВерсия для печати

Кожен четвертий із 1 026 599 українських біженців у Німеччині хотів би залишитися в ФРН.

Про це свідчать результати репрезентативного опитування «Біженці з України в Німеччині – втеча, прибуття та життя», представленого в Берліні в четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Так, 26 відсотків опитаних заявили, що хочуть назавжди залишитися в Німеччині, 11 відсотків хочуть залишитися принаймні на кілька років. Трохи більше третини біженців (34 відсотки) планують покинути Німеччину після закінчення війни. Ще 27 відсотків респондентів не визначилися. Лише 2 відсотки українських біженців планують повернутися на Батьківщину протягом року.

«Дві третини тих, хто втік до Німеччини, походять з регіонів України, які особливо постраждали від війни, в тому числі зі сходу, Києва та півдня України… Більшість опитаних назвали причиною того, що вони залишили свою країну, військові дії», - повідомила директорка Федерального інституту досліджень народонаселення (BiB) Катаріна Шпісс.

За її словами, 60 відсотків біженців заявили, що обрали Німеччину через те, що в них там є члени родини, друзі та знайомі. 80 відсотків біженців вирушили в дорогу з рідними або друзями, лише 18 відсотків заявили, що потрапили до Німеччини випадково.

Середній вік українських біженців – 28 років. Близько 80 відсотків дорослих біженців з України – жінки, з яких майже половина (48 відсотків) проживає з неповнолітніми дітьми.

У понад 90 відсотках випадків принаймні одна дитина з родини відвідує школу в Німеччині, третина дітей відвідує спеціальні класи для українців, які організовано в деяких федеральних землях. Чверть дітей навчаються також онлайн в українських школах (з них лише 3 відсотки не відвідують при цьому німецькі навчальні заклади). Дослідники підкреслюють важливість залучення дітей у колективи, особливо в умовах, кола вони перебувають на чужині без батька.

На момент проведення опитування 17 відсотків біженців працездатного віку мали роботу. Згідно з дослідженням, більшість із них – 71 відсоток – працювали на роботі, яка вимагала університетської або професійної кваліфікації. «Ми оцінюємо цю частку як відносно високу», - сказав Герберт Брюкер з Інституту досліджень ринку праці та професійного навчання, порівнюючи ситуацію з попереднім досвідом з іншими групами біженців. Очікується, що з підвищенням мовних знань частка працевлаштованих значно зросте.

Добре володіють німецькою мовою 5 відсотків українських біженців, свідчить опитування. Половина українців на момент опитування відвідували курс німецької мови.

Здивування у вчених викликало те, що лише 9 відсотків українських біженців живуть у спеціальних притулках, тоді як 74 відсотки знайшли собі окреме житло, причому лише чверть з них розмістилися у родичів або знайомих.

Переважна більшість українських біженців заявили, що почувалися бажаними, коли прибули до Німеччини, лише 7 відсотків не відчуває себе бажаним взагалі або майже не відчуває.

При цьому, за словами Ніни Ротер з дослідницького центру Федерального відомства у справах міграції та біженців, за шкалою від 1 до 10 респонденти оцінили своє задоволення життям у Німеччині на 5,8, що значно нижче, ніж у решти населення Німеччини (де досягнуто середнє значення 7,5).

 

В опитуванні, яке проводилося як онлайн, так і у телефонному режимі низькою структур (Федеральний інститут досліджень, Федеральне відомство у справах міграції та біженців (Bamf) та Німецький інститут економічних), взяли участь понад 11,2 тисячі українців у віці з 18 до 70 років, які прибули в Німеччину в період з 24 лютого до 8 червня. Опитування тривало з серпня по жовтень. Відзначається, що 66% обрали мовою опитування українську. Наступне опитування планується провести в січні.

 

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:04
Начебто українська влада домовилася з російським олігархом Фрідманом: суд зняв арешт з акцій "Київстару". Чому саме - українцям, що гинуть в окопах, знати не потрібно
20:03
Фобія Зеленського щодо підвищення податків обійшлося держбюджету у 14 мільярдів
20:00
На вихідних в Україні сухо, вдень від 1° морозу до 4° тепла
19:15
День апостола Андрія Первозванного святкує завтра Україна
18:14
Касьянов: Про зрив мобілізації владою та аналогію із сьогоденням
17:08
Інтернет-безпека: як захистити свої персональні дані від шахраїв на гральних майданчиках
16:04
Московська церква продовжує знущатися над українцями в Україні
14:05
Бутусов розповів про бандитські "розборки" з трупом в столичному готелі: стрімко повертаються жахливі 90-ті, бандити наближені до влади
12:22
Вирок суду у ДТП з 16-річним водієм Infinity у Харкові: 8 років тюрми і по 1 млн дітям загиблого
10:35
У Британії судять п'ятьох шпигунів на користь рф

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]