Ігор Луценко: Байдужість до війни
Версия для печати
Найбільше, що мені огидно у цій всій історії з Міндічем і його численною компанією - це відсутність уваги до війни, ось що для мене є їх найгіршим гріхом. Але в тому-той й справа, що міндічі тут, на жаль, не одинокі.
Втратити 100 млн під час бойових дій - це справа декількох годин. Це болісно, але це не смертельно. Смертельно, коли люди на найвищих щаблях нашого державного організму і на самій вершині неформальної ієрархії живуть у байдужості до збройної боротьби, яка зараз точиться.
Вони крадуть у нас не стільки гроші, вони крадуть дещо набагато цінніше.
Вони мають формальні повноваження, але їх не застосовують для того, щоб зробити ту ж енергетику - скелет нашого тилу - захищенішою та витривалішою. Що це є, як не прихованим дезертирством зі своєї ділянки фронту?
Вони мають найдорожчий ресурс: зараз це доступ до вуха Верховного головнокомандуючого, якому підпорядкований і тил, і фронт. І вони цей золотий ресурс витрачають для того, щоб шкодити, а не щоб допомагати. Що це є як не диверсією у одній із найнебезпечніших форм?
***
Але чи не ту саму огидну байдужість до війни можна зустріти не тільки серед топових представників владної групи, але і серед так званої опозиції, і серед табору тих, хто називає себе лідерами суспільної думки, і серед грандів журналістики чи зірок культури?
Якийсь депутат профільного комітету Верховної Ради, котрий пафосно мовчить ці всі роки щодо наймасштабніших проблем в армії, але отримує зарплату - чи не такий він самий злочинець?
Мільярдер зі списку Forbes, котрий, крім піару, не використав і десятої долі своїх колосальних засобів та лобістських можливостей для захисту батьківщини - хто він, як не дезертир?
Хто, як не він кинув справу оборони країни у жахливій неорганізованості і некомпетентності - маючи найкращі компетентності, досвід і здібності для організації бойової роботи?
Популярний співак у прекрасній фізичній формі, котрий без упину їздить з концертами і жодного дня не воював - чи не більше він своїм прикладом зробив для пропаганди СЗЧ, ніж усі ворожі соловйови, разом узяті? Чи не так само у цьому спрацював краще усіх скабєєвих топовий український публіцист, котрий відверто каже, що він "біла кістка" і не має воювати?
Усі ці VIP-СЗЧшники, парламентські дезертири та масові поп-ухилянти - ви думаєте, що від них менше крові і смертей, менше стертих у порох бахмутів?
Ігор Луценко, військовослужбовець; сторінка автора у Фейсбук
На цю тему:
