Комбриг Прокопенко: Маючи фронт шириною 1 тис. км, неефективно займатися мікроменеджментом, спускаючись до ручного управління ротами та батальйонами

Версия для печати

Маючи фронт шириною більше 1000 км, безглуздо та неефективно займатися мікроменеджментом, спускаючись до ручного управління ротами та батальйонами.

Про це у соцмережі Facebook написав командир 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України полковник Денис Прокопенко (Редіс).

Військовий зазначив, що противник якісно використовує свої переваги з самого початку повномасштабного вторгнення і дотепер. Одна із цих переваг, за словами Редіса, полягає у концепції формування, забезпечення, підготовки та управління підрозділами оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів, що дозволяє командуванню ворожих дивізій та армій готувати та в подальшому керувати своїми штатними підрозділами в бою більш ефективно та впевнено.

"Противник якісно використовує свої переваги з самого початку повномасштабного вторгнення і дотепер. Одна з них полягає далеко не у плануванні та застосуванні військ, так як не вважаю тактику РФ яскравою з точки зору оперативного мистецтва (з таким людським ресурсом та впк можна воювати набагато ефективніше), вона має виключно організаційний характер, а саме у концепції формування, забезпечення, підготовки та управління підрозділами оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів, що дозволяє командуванню ворожих дивізій та армій готувати та в подальшому керувати своїми штатними підрозділами в бою більш ефективно та впевнено, ніж нашим командирам ОТУ, ТГР та бригад, бо на сьогоднішній день важко знайти на фронті бригаду, яка не воює приданими підрозділами у вигляді рот та батальйонів, що часто призводить до упередженого ставлення та застосування підрозділів не за призначенням і в результаті до втрати управління, невиправданих втрат серед особового складу, яких можна було запобігти, та невиконання поставлених бойових завдань", - пише Прокопенко.

За його словами, щоденно командири найбільшої тактичної ланки зіштовхуються з проблематикою у роботі з приданими підрозділами, натомість віддають свої штатні роти чи батальйони у підпорядкування іншим бригадам, що у більшості випадків призводить до проблем, які зазначені вище.

"Маючи фронт шириною більше 1000 км, досить безглуздо та неефективно займатися мікроменеджментом, спускаючись до ручного управління ротами та батальйонами", - переконаний Прокопенко.

Редіс додає, що натомість ворог, навпаки, організовує управління на рівні дивізій, корпусів та армій, що полегшує йому процес планування та застосування військ, знаючи свій потенціал та реальні спроможності.

"Стосовно підрозділів НГУ, можу впевнено зазначити, що в Гвардії є три бригади, які на сьогоднішній день за рахунок здобутого бойового досвіду та власних спроможностей, утримують ввірені їм смуги оборони на гарячих ділянках фронту (звісно ж не без приданих сил). Решта бригад з таким підходом цієї спроможності ніколи не набудуть, бо вони придані сили, з якими, як правило, більшість командирів не рахується", - заявив військовий.

«Аргумент»

На цю тему:

• Бутусов: 7 кілометрів до Дніпропетровщини - огляд подій на фронті
• Юрій Касьянов: Хто буде винен?
• Велика війна потребує великих змін