Корсун: Саміт NATO і кібербезпека - які перспективи України?

|
Версия для печатиВерсия для печати

Півтора відсотка ВВП кожна країна NATO витрачатиме – у тому числі на кібербезпеку.

Про це прямо сказано у підсумковій декларації саміту NATO у Гаазі:  defend our networks (“захищати наші мережі”). Ці слова ідуть одразу після “захисту критичної інфраструктури”.

І напрямок кібербезпеки не випадково прямо згадується у 5 пунктах короткої декларації.

Тому що NATO ще у 2016 році ухвалили рішення до авіації, флоту та сухопутних військ додати четвертий вид сил - кібервійська. Як рівноправний вид збройних сил.

У 2022 головний НАТОвський айтішник Людвиг Декампс висловився ще прямолінійніше: «Кібербезпека більше не є допоміжною функцією – це ключова частина спроможності та надання послуг і невід’ємна частина підтримки стійкості Альянсу.” 

А шо в Україні?

Кібервійська так і не створені – навіть як окремий рід військ (навіть не вид).

Навіть попри прямий указ Президента від серпня 2021 року створити Кіберсили.

У цивільному секторі свідомо підтримується хаос: 11 (одинадцять, Карл) держструктур “відповідальні за кібербезпеку”, але як завжди буває у колгоспах – як тільки виникають проблеми - ніхто ні за що насправді не відповідає. А великі проблеми постачаються нам регулярно, у запорєбриків побудована стабільна система постачання Україні кібер-проблем. Серед останніх – реєстри Мінюсту, Київстар, Укрзалізниця, а до того злам Дії, Медок, Казначейство, Прикарпаттяобленерго і ще довжелезний список.

І одинадцять “відповідальних” лише перекидають між собою відповідальність, а в результаті – жоден чиновник не постраждав. Усі довольні, мають високу зарплату, бронь від мобілізації, отримують гранти, держфінансування, закордонні відрядження, проводять усміхнені конференції-круглі столи. Потік інцидентів це аж ніяк не спиняє, зате імітація бурхливої діяльності - просто зашкалює.

Але повернемося до НАТО.

Щоб вступити до міжнародної організації, потрібно виконати умови вступу.

Майже 20 років тому ми з командою зробили усе необхідне, щоб український CERT-UA вступив до FIRST. В результаті приїхав їхній представник, усе перевірив, провів співбесіду з кожним членом команди, зазирнув у серверну, подивився на документацію – все гаразд, і видав позитивний висновок: велкам, вступайте.

Так само і з NATO: щоб говорити про вступ, треба спочатку виконати вимоги.

Шо маємо в Україні, хоча б у частині кібер?

Віце-прем’єр-міністр каже “Роль кібербезпеки дещо перебільшена”.

Його ставленик-генерал краде 65 мільйонів на закупівлях Дія-Engine.

Його кібер-генерал з СБУ масово скуповує елітну нерухомість, походження коштів на яку не може пояснити.

Його продукт “Дія” просто плює у обличчя ЄСівському закону про захист персональних даних GDPR.

Система захисту персональних даних в Україні не працює в принципі.

У країні немає ані кібервійськ, ані єдиної структури з національної кібербезпеки.

На ключових позиціях працюють люди без навіть мінімальної компетенції.

Все це чітко видно нашим партнерам і вони про це прозоро натякають. Але натяки свідомо ігноруються.

Про яке НАТО може йти мова? Ну от з якого переляку?

Членство в організації надається не за те, що ти страждаєш. 

Не за те, що на тебе напали.

Не за те, що тебе шкода.

А лише за виконання умов.

Напружся, виконай домашню роботу. Подолай корупцію. Реформуй судочинство. Зміни держуправління, податкову й фіскальну політику: подолай совок у своїй голові, відійди від рашн-традицій.

Припини утиски журналістів, переслідування незгодних, заміни культ особистості та правління “5-6 менеджерів” на законні демократичні інституції.

І тоді буде тобі і НАТО, І ЄС, і шершеля з маршелями. Або вони самі прийдуть просити приєднатися до тебе.

А поки умови не виконаєш – тобі будуть обіцяти, втішати, дружньо плескати по плечу. Не плач, синку, колись ви точно-точно вступите в НАТО, обіцяємо.

А от хто красунчик у цьому всьому – так це Марк Рютте. Так вишукано пропітляти між неадекватами, противниками підтримки України та нашими симпатиками – це геніально. Екстра-клас міжнародної політики. Мистецтво смажити лід.

Аплодую.

Автор: Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ. Засновник та перший керівник CERT-UA. Колишній директор та співзасновник української кібер-компанії; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У вівторок сухо буде лише на сході України
19:04
НАЗК виявило у декларації поліцейського Сергія Балашова незадеклароване майно на 30 млн грн. Поліція Полтавщини корумпована тотально, нею керував сам Вигівський
18:06
Кожен другий наземний робот ЗСУ воює в 3-му АК
17:17
Вибухи лунають у Белгородській області РФ: ймовірне влучання в склад боєприпасів
17:03
Уряд посилить відповідальність за систематичні порушення ПДР
16:13
"Вероніка Феншуй" радила Єрмаку, в яку саме дату призначити Татарова в ОП
15:49
Ексголова ВС Князєв пішов на угоду: 5 років тюрми з конфіскацією та понад $1 млн для ЗСУ
14:58
Конфлікт щодо підрозділу "Героїв УПА": Туск закликав Навроцького та Зеленського до відвертої розмови
13:06
Ексзакупівельника Міноборони Богдана Хмельницького судитимуть за 300 тисяч непридатних рукавиць для ЗСУ
12:20
У Криму український безпілотник зупинив рух всіх пасажирських поїздів

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]