Леонід Маслов: Нам негайно потрібне підкріплення!
Версия для печати
"Найгірше, що мене бісить в Україні — це не олігархи і мажори, не колективне заперечення прав людини, не корупція і не дармоїди-правоохоронці та навіть не срані русскоязЬІчніки-активісти, а йобані ухилянти.
Я не намагаюсь протиставляти тих, хто служить і тих, хто робить щось інше.
Ухилянт — це військовозобовʼязана особа, яка прикидається, що її нема. Не стоїть на обліку, не працює офіційно, умисно не проживає по місцю реєстрації або викидає офіційну кореспонденцію з поштової скриньки, тікає за кордон, купує документи про інвалідність, не оновлює свої дані в ТЦК. Це негідники, які використовують вади системи заради того, щоб не піддавати себе ризику виконати конституційний обовʼязок.
Наприклад, чоловік з 3 дітьми, який стоїть на обліку і не виїхав за кордон назавжди — не є ухилянтом, але якщо одна дитина досягла повноліття і про це невідомо ТЦК — це вже ухилянт.
Проблема в тому, що держава, кнопкодави не створюють умови для суспільного засудження і ганьби для ухилянтів.
Ухилянт — це істота, яка бачить на вулиці знекровлену постраждалу людину і пройде повз, не надавши їй допомогу. Яка не буде скидатися в ОСББ на ремонт підʼїзду в надії що ремонт зроблять без її внеску. Яка таємно жере з загального котла, не вносячи туди нічого.
Ухилянти — це також і кнопкодави, які з політичних або особистих мотивів ухиляються від свого обовʼязку встановити чіткі правила, щоб закрити дірки для ухилянтів і почати переслідувати їх за законом.
Немає нічого гіршого для держави, ніж заохочення ухилянтів, у тому числі шляхом створення для них атмосфери безкарності.
Місце ухилянтів — концтабори і штрафбати. Для них мають бути створені ці інститути примусової праці на перемогу. Проте, ухилянти в Верховній Раді не спроможні навіть скасувати повістки і захоплення людей на вулицях, встановивши єдиний для усіх "перепис населення" і санкції за неперебування на обліку.
Ухилянти чомусь вважають себе успішними і розумнішими за усіх, а тих, хто воює — невдахами. Вони думають, що ми прагнемо такої собі справедливості — якщо погано нам то треба зробити погано і іншим, а навіть і помінятися місцями. Аж ніяк! Нам не потрібна заміна, нам не потрібний відпочинок.
Нам
як ніколи,
як повітря,
як кров
негайно
потрібне
ПІДКРІПЛЕННЯ.
Бо з подібним станом речей коли добʼють останнього добровольця вас все одне призовуть в армію, причому зроблять гарматним мʼясом. Тільки це буде вже армія РФ, яка призначена для загарбницької війни з усім світом, війни за перерозподіл здобутків людства на користь варварів.
Автор: Леонід Маслов, екс-член Громадської ради доброчесності (офіційний орган оцінювання суддів). Юрист, громадський діяч, ст. розвідник 92 ОМБр (2014-2015), командир відділення розвідки (2022 - і до останнього окупанта)
(Джерело).
Фото REUTERS
На цю тему:
