Псевдозміни до статуту УПЦ МП рятують цю секту від заборони діяльності

Версия для печати

Виключення із статуту Української православної церкви Московського патріархату згадок про Російську православну церкву по суті врятує УПЦ МП від заборони  діяльності в разі прийняття відповідного рішення українським парламентом.

Про це пише у своїй статті «Харківський синод. УПЦ МП (о)» Катерина Щоткіна.

«Рішення «внести зміни до Статуту», видаливши звідти всі і будь-які згадування про РПЦ, видаються просто кон'юнктурним «підчищенням» документа під потреби політичного моменту. Тепер, якщо навіть ВР прийме закон про заборону діяльності «релігійних організацій, котрі мають керівний центр у державі-агресорі», УПЦ МП формально під його дію не підпадає. І можна припустити, що саме це, а не реальний розрив із Москвою, і було метою керівництва УПЦ МП та його «головного диякона», - підкреслює експертка.

Паралельно Київська єпархія зняла з себе відповідальність за отців-колаборантів, надавши право єпархіям в умовах воєнного часу «самостійно приймати рішення стосовно тих чи інших аспектів єпархіального життя, які належать до компетенції Священного Синоду чи Предстоятеля».

«Можна висвячувати єпископів на власний розсуд, можна переходити з однієї юрисдикції до іншої, не повідомляючи київське начальство. Не кажучи вже про менші пустощі: монастирі, в яких окупанти облаштовують склади зброї та опорні пункти, панотці з автоматами і проповіддю «русского міра», освячення російської зброї, будь-які форми колаборації — за все це київське керівництво більше відповідальності не несе», - вказала на ще один важдивий момент Щоткіна.

Нагадаємо, 27 травня Собор УПЦ МП заявив про ухвалу рішення про повну незалежність, а також про незгоду з позицією патріарха Московського Кирила щодо війни в Україні.

Собор УПЦ не осудив патріарха Кирила і не прийняв рішення про повний розрив із Москвою, а насправді просто позамітав сліди, які ведуть до Москви.

«Аргумент»

На цю тему: