Стартували вибори до парламенту ЄС: 27 країн оберуть 720 депутатів

Версия для печати

Сьогодні офіційно розпочалися вибори до Європейського парламенту, які триватимуть до неділі 9 червня. Виборчі дільниці відкрилися у Нідерландах.

Про це повідомляють Euronews та Politico.

373 мільйони виборців у 27 країнах-членах блоку обиратимуть 720 членів Європарламенту на наступні п’ять років. Це на 15 більше, ніж на попередніх виборах, але менше, ніж 751 євродепутат, які були в парламенті до Brexit ‒ виходу з блоку Великої Британії.

Обрані депутати зберуться у середині липня на перше пленарне засідання.

У виборах беруть участь політики з приблизно 200 партій зі всієї Європи.

Основним наративом цього виборчого циклу було домінування ультраправих партій. Французьке національне об’єднання, італійська “Брати Італії”, нідерландська “Партія свободи”, “Фламандський інтерес” у Бельгії та австрійська “Партія свободи” є серед тих, хто, за прогнозами, продемонструє хороші результати та збільшить своє представництво в Брюсселі.

Очікується, що ліберали та зелені втратять місця, а соціалісти збережуть свою нинішню частку у законодавчому органі.

Більшість мають втримати проєвропейські партії. Йдеться про Європейську народну партію (EPP) та Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D).

Вибори відбуваються на тлі найбільшого збройного конфлікту на континенті з часів Другої світової війни ‒ Україна відбиває напад Росії. Київ межує з чотирма державами-членами та прагне приєднатися до політичного союзу. Війна змусила уряди ЄС знайти додаткові кошти для посилення своїх оборонних можливостей. Це завдання, яким Європа десятиліттями нехтувала “через самовдоволення мирного часу”. Брюссель також намагається посилити допомогу Україні у боротьбі з агресією Кремля.

Європейці зараз стурбовані безпосереднім відчутним впливом цієї та інших криз на їхнє повсякденне життя. Йдеться про високі ціни, втрату купівельної спроможності, зростання соціальної нерівності та стагнацію економічного зростання.

Окрім того, з початку року у Європі тривали протести фермерів проти ініціатии “Європейський зелений курс”, яка має на меті зробити європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року. Аграрії заявляють, що ініціатива знищує сільське господарство. Вони вимагають скасування деяких штрафів та приписів, які стосуються боротьби з кліматичними змінами та регулюють надання аграріїв субсидій.

Вибори до Європарламенту в Естонії розпочалися ще 3 червня.

Після виборів Європарламенту стане відоме ім'я наступного президента Єврокомісії. Чинна президентка Урсула фон дер Ляєн змагатиметься за цю посаду також.

Передвиборча кампанія в країнах ЄС супроводжувалася звинуваченнями Росії в спробах втручання.

Зображення вгорі: Нідерланди голосують на виборах до Європарламенту. 6 червня 2024 року. Фото: EPA/UPG

«Аргумент»

На цю тему:

• Європарламент створив Український фонд у €50 мільярдів
• Депутат від округу Луб'янка: як ФСБ використала євродепутатку Жданок для втручання у політику ЄС
• Євродепутатка: необхідно звернути увагу на випадки лобіювання не лише Катару, а й Росії